Рішення

від 16.12.2020 по справі 922/2677/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2677/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія металів", м. Харків до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш", м. Харків про стягнення 514 841,63 грн. за участю представників:

позивача - Гордеюк О.В. (адвокат), довіреність б/н від 20.07.20р.;

відповідача - Дмітрієва І.В., довіреність № 248-411/20 від 11.08.20р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія металів" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Державного підприємство "Завод "Електроважмаш", в якій просить суд стягнути заборгованість за Договором поставки № 234/235С від 23.10.19 року основний борг 180219,36 грн., проценти річні у сумі 774,72 грн., інфляційні суми 2528,66 грн., пеню в сумі 8489,90 грн., а всього за Договором № 234/235С стягнути 192012,64 грн.

Стягнути з Відповідача на користь Позивача за Договором поставки № 234/198С від 23.04.19 року основний борг 3048,60 грн., проценти річні у сумі 311,03 грн., інфляційні суми 1193,53 грн.; пеню в сумі 6073,28 грн., а всього за Договором N 234/198С стягнути 10626,44 грн.

Стягнути з Відповідача на користь Позивача за Договором поставки №234/217С від 09.09.19 року основний борг у розмірі 271216,80 грн., інфляційні суми 6612,78 грн., проценти річні у сумі 1677,33 грн., пеню в сумі 18237,28 грн., а всього за Договором № 234/217С стягнути 297744,19 грн.

Стягнути з Відповідача на користь Позивача за Договором поставки № 234/203С від 24.05.19 року основний борг у розмірі 9793,92 грн., проценти річні у сумі 82,12 грн., інфляційні суми 277,67 грн., пеню в сумі 1222,31 грн., а всього за Договором № 234/203С стягнути 11376,02 грн.

Загальний розмір позовних вимог за всіма вищевказаними договорами поставки сукупно складає 511 759,29 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по Договору № 234/198С від 23.04.19р., Договору № 234/198С від 23.04.19 р., Договору № 234/217 від 09.09.19 р., Договору № 234/203С від 24.05.19 р.

Нормативно позов обґрунтований ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-218, ГК України, ст.ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530,611,625, 629 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 25.08.20р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2677/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "07" вересня 2020 р. о 10:30 год.

Підготовче засідання у справі №922/2677/20 було відкладено протокольною ухвалою суду на "01" жовтня 2020 р. об 11:00 год., яка занесена до протоколу підготовчого засідання від 07.09.2020р.

15.09.20р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому залишає вимогу про стягнення основного боргу на розсуд суду, в задоволенні пені просить відмовити, а у разі задоволення вимоги про стягнення пені, просить суд зменшити її розмір до 1670,80 грн., вимогу про стягнення річних та втрат від інфляції залишає на розсуд суду з урахуванням розрахунку наведеного відповідачем.

22.09.20р. від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

01.10.20р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

12.11.20р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 515 560,07 грн.

Протокольною ухвалою від 12.11.20р. заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог задоволено, продовжено розгляд справи з урахуванням нової ціни позову.

19.11.20р. від відповідача надійшов відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог.

19.11.20р. протокольною ухвалою закрито підготовче провадження по справ та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14 грудня 2020 року о 12:15 год.

26.11.20р. від позивача надійшли письмові пояснення по справі в яких вказує про те, що сукупний розмір всіх позовних вимог за всіма договорами складає 514841,63 грн.

11.12.20р. від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких просить зменшити розмір штрафних санкцій до 5%, вимогу про стягнення річних та втрат від інфляції залишає на розсуд суду.

Протокольною ухвалою від 14.12.20р. заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог задоволено, продовжено розгляд справи з урахуванням нової ціни позову.

14.12.20р. від позивача надійшла заява про вирішення питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу.

В судовому засіданні 14.12.20р. оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 16.12.2020 об 11:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні 16.12.20р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, заперечував проти зменшення штрафних санкцій.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.12.20р. проти стягнення основної суми боргу не заперечував, підтримав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

23 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІМПЕРІЇ МЕТАЛІВ (далі по тексту - ТОВ ІМПЕРІЯ МЕТАЛІВ або Постачальник) та ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ЗАВОД ЕЛЕКТРОВАЖМАШ (далі по тексту -Замовник) був укладений Договір поставки № 234/235С (далі по тексту - Договір №234/169С) зі Специфікацією № 1 від 23.10.2019 р., в якій сторонами узгоджена номенклатура поставки (пластина, мітчик, фреза кінцева), відповідно до умов якого Постачальником було поставлено в адресу Замовника товар.

Так, згідно видаткової накладної (далі по тексту - ВН) № 2737 від 05 листопада 2019 року Замовнику було поставлено Постачальником товар, а саме, пластину у кількості 70 шт., мітчик у кількості 1 шт., фрезу кінцеву у кількості 1 шт. на загальну суму 50 578,74 грн. Вказаний товар прийнятий Замовником без зауважень.

Згідно ВН № 3039 від 03 грудня 2019 року Замовнику було поставлено товар, а саме, пластину у кількості 45 шт. на загальну суму 24 403,32 грн., який прийнятий Замовником без зауважень.

Згідно ВН № 99 від 17 січня 2020 року Замовнику було поставлено Постачальником товар, а саме, мітчик у кількості 1 шт. вартістю 4041,42 грн., який прийнятий Замовником без зауважень.

Згідно ВН № 97 від 17 січня 2020 року Замовнику було поставлено Постачальником товар, а саме, пластина у кількості 90 шт. загальною вартістю 45 112,44 грн., який прийнятий Замовником без зауважень.

Згідно ВН № 357 від 12 лютого 2020 року Замовнику було поставлено Постачальником товар, а саме, пластину у кількості 55 шт. на загальну суму 28 051,20 грн. Вказаний товар прийнятий Замовником без зауважень.

Згідно ВН № 533 від 10 березня 2020 року Замовнику було поставлено Постачальником товар, а саме, пластину у кількості 30 шт. на загальну суму 140833,68 грн. Вказаний товар прийнятий Замовником без зауважень.

Згідно ВН № 1019 від 12 травня 2020 року Замовнику було поставлено Постачальником товар, а саме, пластину у кількості 30 шт. на загальну суму 13 198,56 грн. Вказаний товар прийнятий Замовником без зауважень.

Всього за Договором № 234/235С було поставлено товару Замовнику на загальну суму 180 219,36 грн.

Оплата здійснюється відповідно до п.4.1 Розділу 4 Договору № 234/235С протягом 60 календарних днів з моменту поставки.

Пунктами 10.4. та 10.5. Договору передбачено, що за порушення строку остаточного розрахунку (оплати), передбачених цим Договором, Постачальник має право пред`явити Замовнику вимогу про сплату пені в розмірі 0,1% від суми простроченої оплати за кожен день прострочення, але не більше 5% від несплаченої суми. За порушення строку оплати продукції, передбачених цим Договором постачальник має право вимагати оплату 1 % річних та індексу інфляційних витрат.

23 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІМПЕРІЯ ЕТАПІВ (далі - ТОВ ІМПЕРІЯ МЕТАЛІВ або Постачальник) та ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ЗАВОД ЕЛЕКТРОВАЖМАШ (далі - Замовник) був укладений Договір поставки № 234/198С (далі - Договір № 234/198С), зі Специфікацією № 1 від 23.04.2019 р., в якій сторонами узгоджена номенклатура поставки (мітчик, пластина, свердло), відповідно до умов якого Постачальником було поставлено на адресу Замовника товар.

Так, згідно видаткової накладної (далі - ВН) № 1154 від 07 травня 2019 року Замовнику було поставлено Постачальником товар на загальну суму 23 388,58 грн. Вказаний товар прийнятий Замовником без зауважень. Оплачений платіжним дорученням № 5976 від 29.08.2019 року на суму 23 388, 58 грн.

Згідно ВН № 1336 від 27.05.2019 року Замовнику було поставлено товар на загальну суму 12 531,36 грн., який прийнятий Замовником без зауважень, оплачений платіжним дорученням № 5040 від 30.09.2019 року на суму 12 531,36 грн.

Згідно ВН № 1420 від 06.06.2019 року Замовнику було поставлено товар на загальну суму 19 002,60 грн., який прийнятий Замовником без зауважень, оплачений платіжним дорученням № 57373 від 02.10.2019 року на суму 19 002,60 грн.

Згідно ВН № 1706 від 09.07.2019 року Замовнику було поставлено товар на загальну суму 24 357,36 грн., який прийнятий Замовником без зауважень, оплачений платіжним дорученням № 58169 від 13.11.2019 року на суму 24 357,36 грн.

Згідно ВН № 1926 від 05.08.2019 року Замовнику було товар на загальну суму 9 398,52 грн., який прийнятий Замовником без зауважень, оплачений платіжним дорученням № 58170 від 13.11.2019 року на суму 9 398,52 грн.

Згідно ВН № 2199 від 05.09.2019 року Замовнику було поставлено товар на загальну суму 21 029,76 грн., який прийнятий Замовником без зауважень, оплачений платіжним дорученням № 6749 від 21.11.2019 року на суму 21 029,76 грн.

Згідно ВН № 2443 від 02.10.2019 року Замовнику було поставлено товар на загальну суму 26 597,04 грн., який прийнятий Замовником без зауважень, оплачений платіжним дорученням № 6970 від 09.04.2020 року на суму 26 597,04 грн.

Згідно ВН № 2536 від 09.10.2019 року Замовнику було поставлено товар на загальну суму 12 531,36 грн., який прийнятий Замовником без зауважень, оплачений платіжним дорученням № 6973 від 09.04.2020 року на суму 12 531,36 грн.

Згідно ВН № 2739 від 05.11.2019 року Замовнику було поставлено товар на загальну суму 19446,72 грн., який прийнятий Замовником без зауважень, оплачений платіжним дорученням № 7172 від 05.05.2020 року на суму 19 446,72 грн.

Згідно ВН № 3006 від 03.12.2019 року Замовнику було поставлено товар на загальну суму 3048,60 грн., який прийнятий Замовником без зауважень, проте товар Замовником не оплачено.

Таким чином, станом на момент подачі позову сума основного боргу за Договором № 234/198С становить 3048,60 грн.

Оплата здійснюється відповідно до п.4.1 Розділу 4 Договору № 234/198С протягом 60 календарних днів з моменту поставки.

Пунктами 10.4. та 10.5. Договору передбачено, що за порушення строку остаточного розрахунку (оплати), передбачених цим Договором, Постачальник має право пред`явити Замовнику вимогу про сплату пені в розмірі 0,1% від суми простроченої оплати за кожен день прострочення, але не більше 5% від несплаченої суми. За порушення строку оплати продукції, передбачених цим Договором постачальник має право вимагати оплату 1 % річних та індексу інфляційних витрат.

09 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІМПЕРІЯ МЕТАЛІВ (далі - ТОВ ІМПЕРІЯ МЕТАЛІВ або Постачальник) та ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ЗАВОД ЕЛЕКТРОВАЖМАШ (далі - Замовник) був укладений Договір поставки № 234/217С (далі - Договір № 234/217С) із Специфікацією № 1 від 09.09.2019 року, в якій сторонами узгоджена номенклатура поставки (мітчик, пластина, пластина, свердло, фреза кінцева), відповідно до умов якого Постачальником було поставлено на адресу Замовника товар.

Так, згідно видаткової накладної (далі-ВН) № 2283 від 12.09.2019 року Замовнику було поставлено Постачальником товар на загальну суму 22827,12 грн. Вказаний товар прийнятий Замовником без зауважень. Оплачений платіжним дорученням № 6966 від 09.04.2020 на суму 22827,12 грн.

Згідно ВН № 2318 від 17.09.2019 року Замовнику було поставлено товар та загальну суму 11383,92 грн., наступного дня згідно ВН №2323 від 18.09.2019 рогу Замовнику було поставлено товар на загальну суму 2471,64 грн. Вказаний товар за цими двома накладними прийнятий Замовником без зауважень і оплачений одним платіжним дорученням № 6967 від 09.04.2020 року на суму 13855,56 грн.

Згідно ВН № 2445 від 02.10.2019 року Замовнику було поставлено товар на загальну суму 54993,72 грн., який прийнятий Замовником без зауважень, оплачений платіжним дорученням № 7168 від 05.05.2020 на суму 54 993,72 грн.

Згідно ВН № 2608 від 16.10.2019 року Замовнику було поставлено товар на загальну суму 7656,66 грн., який прийнятий Замовником без зауважень, оплачений платіжним дорученням № 7169 від 05.05.2020 на суму 7656,66 грн.

Згідно ВН № 2641 від 22.10.2019 року Замовнику було поставлено товар на загальну суму 5 264,40 грн., який прийнятий Замовником без зауважень, оплачений платіжним дорученням № 7170 від 05.05.2020 на суму 5 264,40 грн.

В подальшому Постачальником був поставлений товар:

- згідно видаткової накладної № 2740 від 05.11.2019 року на суму 90 024,96грн.,

- згідно видаткової накладної № 3008 від 03.12.2019 року на суму 19 290,96грн.,

- згідно видаткової накладної № 96 від 17.01.2020 року на суму 20 506,80 грн.,

- згідно видаткової накладної №100 від 17.01,2020 на суму 32 447,10 грн.,

- згідно видаткової накладної № 356 від 12.02.2020 року на суму 51 170,22 грн.,

- згідно видаткової накладної № 534 від 10.03.2020 на суму 47 247,96 грн.,

- згідно видаткової накладної № 1193 від 01.06.2020 на суму 10 528,80 грн.,

Так, Замовником не оплачений товар по Договору поставки № 234/217С на загальну суму 271216,80 грн.

Оплата здійснюється відповідно до п.4.1 Розділу 4 Договору № 234/217С протягом 60 календарних днів з моменту поставки.

Пунктами 10.4. та 10.5. Договору передбачено, що за порушення строку остаточного розрахунку (оплати), передбачених цим Договором, Постачальник має право пред`явити Замовнику вимогу про сплату пені в розмірі 0,1% від суми простроченої оплати за кожен день прострочення, але не більше 5% від несплаченої суми. За порушення строку оплати продукції, передбачених цим Договором постачальник має право вимагати оплату 1 % річних та індексу інфляційних витрат.

27 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІМПЕРІЯ МЕТАЛІВ (далі - ТОВ ІМПЕРІЯ МЕТАЛІВ або Постачальник) та ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ЗАВОД ЕЛЕКТРОВАЖМАШ (далі - Замовник) був укладений Договір поставки № 234/203С (далі - Договір № 234/203С) із Специфікацією № 1 від 27.05.2019 року, в якій сторонами узгоджена номенклатура поставки (мітчик, база для монтажу патронів, тримач для пристрою, пластина), відповідно до умов якого Постачальником було поставлено на адресу Замовника товар.

Так, згідно видаткової накладної (далі - ВН) № 1421 від 06.06.2019 року Замовнику було поставлено Постачальником товар на загальну суму 3 060, 60 грн. Вказаний товар прийнятий Замовником без зауважень. Оплачений платіжним дорученням № 5039 від 30.09.2019 на суму 3060,80 грн.

Згідно ВН № 1547 від 20.06.2019 року Замовнику було поставлено товар на загальну суму 6877,80 грн., який прийнятий Замовником без зауважень, оплачений платіжним дорученням № 57374 від 02.10.2019, на суму 6 877,80 грн.

Згідно ВН № 1703 від 09.07.2016 року Замовнику було поставлено товар на суму 1836,36 грн., який прийнятий Замовником без зауважень, оплачений платіжним з дорученням № 5039 від 02.10.2019 на суму 1 836,36 грн.

Згідно ВН № 1927 від 05.08.2019 року Замовнику було поставлено товар на суму 1836,36 грн., товар прийнятий Замовником без зауважень, оплачений платіжним дорученням № 6546 від 31.10.2019р. на суму 1 836,36 грн.

Згідно ВН № 2195 від 05.09.2019 року Замовнику було поставлено товар на суму 3060,60 грн., який прийнятий Замовником без зауважень, оплачений платіжним дорученням доручення № 6750 від 21.11.2019 на суму 3060,00 грн.

Згідно ВН № 2444 від 02.10.2019 року Замовнику було поставлену товар на суму 2448,48 грн., який прийнятий Замовником без зауважень, оплачений платіжним дорученням № 6971 від 09.04.2020 на суму 2448,48 грн.

В подальшому Постачальником був поставлений товар:

- згідно видаткової накладної № 2750 від 05.12.2019 року на суму 6 733,32 грн.,

- згідно видаткової накладної № 3007 від 03.12.2019 року на суму 3 060,60 грн.

Так, Замовником не оплачений товар по Договору поставки № 234/203С на загальну суму 9793,92 грн.

Оплата здійснюється відповідно до п.4.1 Розділу 4 Договору № 234/235С протягом 60 календарних днів з моменту поставки.

Пунктами 10.4. та 10.5. Договору передбачено, що за порушення строку остаточного розрахунку (оплати), передбачених цим Договором, Постачальник має право пред`явити Замовнику вимогу про сплату пені в розмірі 0,1% від суми простроченої оплати за кожен день прострочення, але не більше 5% від несплаченої суми. За порушення строку оплати продукції, передбачених цим Договором постачальник має право вимагати оплату 1 % річних та індексу інфляційних витрат.

У зв`язку з простроченням відповідачем оплати поставленого товару, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 464 278,68 грн. основного боргу та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленої заборгованості.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором у сумі 464 278,68 грн. та не заперечує проти даної суми заборгованості, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 464 278,68 грн. основної суми заборгованості, правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Пунктом 10.4. Договорів поставки передбачено, що за порушення строку остаточного розрахунку (оплати), передбачених цим Договором, Постачальник має право пред`явити Замовнику вимогу про сплату пені в розмірі 0,1% від суми простроченої оплати за кожен день прострочення, але не більше 5% від несплаченої суми.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Судом здійснено перевірку розрахунків пені наданих позивачем та відповідачем, та встановлено, що позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості з урахуванням вимог діючого законодавства та не спростовано відповідачем.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов`язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення з відповідача на користь позивача: за Договором поставки №234/235С від 23.10.19 року пеню в сумі 8874,65 грн.; за Договором поставки № 234/198С від 23.04.19 року пеню в сумі 5979,70 грн.; за Договором поставки №234/217С від 09.09.19 року пеню в сумі 18592,84 грн.; за Договором поставки № 234/203С від 24.05.19 року пеню в сумі 1156,42 грн.

В процесі розгляду справи відповідачем заявлялись клопотання про зменшення розміру пені, так, зокрема, 11.12.20р. в додаткових поясненнях відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до 5%, тобто до 1730,18 грн. Дані клопотання обґрунтовані значною заборгованістю підприємства відповідача, зокрема, по заробітній платі.

Суд, дослідивши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій до 5%, тобто до 1730,18 грн., зазначає наступне.

Частиною третьою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника.

Такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Аналогічні положення викладені в Постанові ВП ВС від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

У відповідності до ч. 1 ст. 233 ГПК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, загальна сума заборгованості за договорами поставки склала 464 278,68 грн., а загальна сума пені за несвоєчасне здійснення оплати за договорами складає 34 603,61 грн., що не є надмірно великою у порівнянні з загальною сумою боргу.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій до 5%, тобто до 1730,18 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 1% річних в розмірі 3894,51 грн. та інфляційних втрат в розмірі 12064,83 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 10.5. Договорів поставки передбачено, що за порушення строку оплати продукції, передбачених цими Договорами постачальник має право вимагати оплату 1 % річних та індексу інфляційних витрат.

Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та відсотків річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми 1% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі: за Договором поставки №234/235С від 23.10.19 року у сумі 1214,91 грн.; за Договором поставки № 234/198С від 23.04.19 року у сумі 331,97 грн.; за Договором поставки №234/217С від 09.09.19 року у сумі 2242,43 грн.; за Договором поставки № 234/203С від 24.05.19 року у сумі 105,20 грн.

Що стосується заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача 12064,83 грн. суми інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат визнав їх вірно розрахованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, та стягненню підлягає сума інфляційних втрат: за Договором поставки №234/235С від 23.10.19 року в сумі 3790,20 грн.; за Договором поставки № 234/198С від 23.04.19 року в сумі 1105,62 грн.; за Договором поставки №234/217С від 09.09.19 року в сумі 6812,51 грн.; за Договором поставки № 234/203С від 24.05.19 року в сумі 356,50 грн.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 526, 546, 548, 549, 610-612, 623-625, 629, 631 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 224, 225 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (61089, місто Харків, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 299, код ЄДРПОУ 00213121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія металів" (61020, місто Харків, Григорівське шосе, будинок 88, код ЄДРПОУ 30754807) заборгованість за Договором поставки №234/235С від 23.10.19 року: основний борг 180219,36 грн., проценти річні у сумі 1214,91 грн., інфляційні втрати в сумі 3790,20 грн., пеню в сумі 8874,65 грн.; за Договором поставки № 234/198С від 23.04.19 року: основний борг 3048,60 грн., проценти річні у сумі 331,97 грн., інфляційні втрати 1105,62 грн.; пеню в сумі 5979,70 грн.; за Договором поставки №234/217С від 09.09.19 року: основний борг у розмірі 277216,80 грн., інфляційні втрати 6812,51 грн., проценти річні у сумі 2242,43 грн., пеню в сумі 18592,84 грн.; за Договором поставки № 234/203С від 24.05.19 року: основний борг у розмірі 9793,92 грн., проценти річні у сумі 105,20 грн., інфляційні втрати 356,50 грн., пеню в сумі 1156,42 грн.; судовий збір в сумі 7722,63 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу призначити на 23.12.20р. о 14:30 год.

Засідання суду відбудеться в приміщенні господарського суду Харківської області за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи, 5, 8 під`їзд, 3-й поверх, зал № 332.

Надати строк позивачу 10 днів з дня винесення рішення по справі для надання доказів про проведення оплати понесених ним витрат на професійну правничу допомогу (докази оплати надати до суду до початку судового засідання) відповідно до п. 5 ч. 6. ст.238 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23 грудня 2020р.

Суддя Л.В. Шарко