Рішення

від 21.12.2020 по справі 922/2079/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2079/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудтрейдкомпані", смт. Високий до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скамекс", м. Харків про стягнення 121470,76 грн за участю представників сторін:

позивача - Тютюнник О.А., ордер № 1023297 від 28.10.2020 року

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вудтрейдкомпані", смт. Високий звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Скамекс", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 121470,76 грн. заборгованості за договором поставки № 0707/2018-1 від 11 травня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 липня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудтрейдкомпані", смт. Високий до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скамекс", м. Харків про стягнення 121470,76 грн. залишено без руху; надано позивачу строк 10 днів з дня закінчення події, яка повинна неминуче настати (закінчення карантину), шляхом надання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

08 липня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Вудтрейдкомпані" усунено недоліки шляхом надання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2079/20 та вказано, що розгляд справи № 922/2079/20 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

21 серпня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Скамекс" подано відзив (вхідний № 19369) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.

10 вересня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Скамекс" подано заяву (вхідний № 20930) про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій відповідач просить суд розглядати справу № 922/2079/20 за правилами загального позовного провадження, із проведенням підготовчого засідання. В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що обидві сторони відмовляються визнавати наведені іншою стороною обставини, наполягають кожен на своїх доводах і доказах, між сторонами виникають постійні суперечки, тобто характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі свідчать про її значну складність, тому виникає нагальна потреба у проведенні судових засідань з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 вересня 2020 року задоволено заяву (вхідний № 20930 від 10 вересня 2020 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Скамекс" про заперечення проти розгляду справи в поряду спрощеного позовного провадження; призначено справу № 922/2079/20 до розгляду в порядку загального позовного провадження та почато у справі № 922/2079/20 підготовче провадження і призначити підготовче засідання на 07 жовтня 2020 року на 9:30 годин.

06 жовтня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Скамекс" подано клопотання (вхідний № 23124) про відкладення підготовчого засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 07 жовтня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 28 жовтня 2020 року на 11:40 годин.

27 жовтня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Скамекс" подано клопотання (вхідний № 25028) про відкладення підготовчого засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 28 жовтня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 09 листопада 2020 року на 12:30 годин.

02 листопада 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Скамекс" подано відповідь (вхідний № 25481) на відзив, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Підготовче засідання, призначене на 09 листопада 2020 року, не було проведено у зв`язку з відсутністю судді Хотенця П.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 листопада 2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 09 грудня 2020 року та призначено проведення підготовче засідання у справі на 08 грудня 2020 року на 11:30 годин.

Протокольною ухвалою суду від 08 грудня 2020 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 грудня 2020 року на 11:20 годин.

Представник позивача у судовому засіданні та у відповіді на відзив підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

11 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вудтрейдкомпані" (позивачем, покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скамекс" (відповідачем, постачальником) укладено договір поставки № 0707/2018-1.

Відповідно до пункту 1.1. договору поставки № 0707/2018-1 постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити продукцію, найменування, кількість та ціни якої вказуються в рахунках, які постачальник надає покупцю на підставі його заявок.

Згідно пункту 2.1. договору поставки від 11 травня 2018 року ціна визначається даним договором і приймається сторонами в національній валюті України - гривні. Постачання здійснюється за ціною, зазначеною в рахунках на партію продукції.

Відповідно до пункту 2.2. договору поставки № 0707/2018-1 ціна продукції по даному договору включає вартість продукції, всі податки і збори передбачені чинним законодавством.

Згідно пункту 2.3. договору поставки від 11 травня 2018 року остаточна сума договору становить 1700000,00 грн.

Відповідно до пункту 4.1 договору поставки № 0707/2018-1 постачальник здійснює поставку продукції згідно до заявки покупця на відвантаження. Поставка товару здійснюється на умовах 100% передоплати.

На виконання умов договору 08 травня 2018 року покупцем була надана постачальнику заявка на відвантаження продукції.

На виконання умов договору поставки від 11 травня 2018 року постачальником були надані рахунки на оплату № 13 від 11 травня 2018 року на суму 273 930 грн., у тому числі ПДВ та № 16 від 22 травня 2018 року на суму 418140 грн., у тому числі ПДВ.

Покупцем на розрахунковий рахунок постачальника було перераховано грошові кошти у розмірі 692070,00 грн., відповідно до платіжних доручень: № 171 від 11 травня 2018 року на суму 273930,00 грн. (на підставі рахунку на оплату №13 від 11 травня 2018 року); № 183 від 23 травня 2018 року на суму 209070,00 грн. (на підставі рахунку на оплату №16 від 22 травня 2018 року); № 184 від 23 травня 2018 року на суму 209070,00 грн. (на підставі рахунку на оплату №16 від 22 травня 2018 року).

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору та заявки постачальник здійснив часткову поставку продукції на суму 413543,60 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 10 від 17 травня 2018 року на суму 54786,00 грн., з урахуванням ПДВ; №11 від 20 травня 2018 року на суму 109572,00 грн., з урахуванням ПДВ; № 12 від 21 травня 2018 року на суму 54786,00 грн., з урахуванням ПДВ; № 19 від 02 червня 2018 року на суму 55752,00 грн., з урахуванням ПДВ; № 25 від 12 липня 2018 року на суму 53674,40 грн., з урахуванням ПДВ; № 26 від 07 серпня 2018 року на суму 84973,20 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пункту 4.5. договору поставки № 0707/2018-1 постачальник здійснює поставку продукції протягом 10 робочих днів. від дати оплати продукції. Строк належного виконання умов договору з поставки продукції закінчився 08 червня 2018 року.

Згідно пункту 6.7. договору поставки від 11 травня 2018 року в разі недовантаження продукції згідно отриманих грошових коштів від покупця постачальник повертає надлишок грошових коштів покупцю протягом 3 банківських днів від дати підпису акту звірки.

З матеріалів справи вбачається, що листом №27/07/2018 від 27 липня 2018 року покупець просив постачальника повернути надлишково сплачені грошові кошти за товар, що не був поставлений з вини постачальника, в сумі 278526,40 грн.

Постачальник погодився з вимогами про повернення надмірно сплачених коштів та підтвердив грошові зобов`язання перед покупцем в сумі 278526,40 грн. 31 серпня 2018 року сторонами був підписаний Акт звірки. Таким чином, постачальник повинен був повністю повернути грошову суму, сплачену за непоставлений товар, до 05 вересня 2018 року.

На виконання умов договору поставки № 0707/2018-1 щодо повернення надлишку грошових коштів покупцю постачальник частково повернув грошові кошти в розмірі 180000,00 грн., а саме: 30000,00 грн. з урахуванням ПДВ (платіжне доручення № 241 від 28 серпня 2019 року); 15000,00 грн. з урахуванням ПДВ (платіжне доручення № 243 від 31 серпня 2018 року); 10000,00 грн. з урахуванням ПДВ (платіжне доручення № 249 від 07 вересня 2018 року); 90000,00 грн. з урахуванням ПДВ (платіжне доручення № 256 від 21 вересня 2018 року); 10000,00 грн. з урахуванням ПДВ (платіжне доручення № 396 від 22 квітня 2019 року); 7000,00 грн. з урахуванням ПДВ (платіжне доручення № 447 від 31 травня 2019 року); 10000,090 грн. з урахуванням ПДВ (платіжне доручення № 520 від 26 липня 2019 року, проведене 29 липня 2019 року); 8000,00 грн. з урахуванням ПДВ (платіжне доручення № 599 від 08 жовтня 2019 року, проведене 09 жовтня 2019 року).

З них лише 45000,00 грн. було повернуто у встановлений пункт 6.7. договору строк.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Загальний розмір компенсації складає суму у розмірі 22944,36 грн.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Скамекс" перед позивачем складає 121470,76 грн.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, дослідивши умови договору поставки №0707/2018-1 від 11 травня 2018 року, суд вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скамекс" (61003, м. Харків, пров. Соляниківський, буд. 10/12, код ЄДРПОУ 40819419) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудтрейдкомпані" (62459, Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Житня, буд. 17, код ЄДРПОУ 38877933) 121470,76 грн. заборгованості та 2102,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17 5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "22" грудня 2020 р.

Суддя П.В. Хотенець