Рішення

від 02.12.2020 по справі 924/619/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2020 р. Справа № 924/619/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В., за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С ., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Чикаго"

про стягнення 10 401,57 грн. заборгованості, 977, 46 грн. пені, 1404,44грн. - інфляційних нарахувань, 738,57 - 3% річних

Представники учасників справи:

Від позивача: Ю.С. Шишова, згідно наказу № 1089 від 26.11.2020р.

Від відповідача: не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ: 21.05.2020р. на адресу суду надійшла позовна заява Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання" до товариства з обмеженою відповідальністю "Чикаго" м.Славута Хмельницька обл. про стягнення 10 401,57грн. Позивач (із врахування збільшених позовних вимог) звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 10401.57 грн. по договору про надання послуг з вивезення та утилізації побутових відходів; 977 грн 46 коп. пені , 802 грн. 77 коп. відсотків за користування грошовими коштами, 1458 гри. 76 коп. інфляційних збитків за період з лютого 2017 року по серпень 2020року. Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2020 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Заярнюк І.В.

Ухвалою суду від 25.05.2020р. позовну заяву залишено без руху, надавши заявнику строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків виявлених у позовній заяві з доданими документами.

На виконання вищевказаної ухвали, 03.06.2020р. на адресу суду від заявника надійшла позовна заява з додатками, у якій усунено виявлені судом недоліки.

Ухвалою суду від 05.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 29.07.2020р. постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження, підготовче засідання на 31 серпня 2020 р.

Згідно довідки від 31.08.2020р. підготовче засідання по справі №924/619/20 призначене на 31.08.2020р. не відбулось, оскільки суддя Заярнюк І.В. з 17.08.2020р. по 07.09.2020р. перебував на лікарняному у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю.

Ухвалою суду від 10.09.2020р. призначено підготовче засідання на 01 жовтня 2020 р.

Ухвалою суду від 01.10.2020р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, підготовче засідання у справі відкладено на 29.10.2020 р.

Ухвалою суду від 29.10.2020р. закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 27.11.2020року.

27.11.2020р. постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про оголошення перерви до 02.12.2020.

Ухвалою суду від 27.11.2020р. закрито провадження у справі в частині стягнення 64,20 грн. - 3% річних, 54,32 грн. - інфляційних втрат на підставі п.4 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився та надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд враховує, що частина 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України надає право суду відкласти розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. В свою чергу, ч. 2 ст. 202 ГПК України визначає, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Як встановлено вище, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору, позивач та відповідач висловили свої позиції щодо даного спору під час судових засідань для розгляду справи по суті.

Водночас, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/6097/17).

Сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

З огляду на обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду спору та вважає за можливе розглянути справу по суті.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що ТОВ Чикаго визнає лише частково на суму 2108 (дві тисячі сто вісім) грн. 32 коп. Наголошує на тому, що типовий договір про надання послуг з вивезення та утилізації побутових відходів без номера та дати укладення був підписаний між ТОВ Чикаго та КП Славутське ЖКО в квітні 2018 року, тобто після придбання та встановлення нашим підприємством сміттєвого бака. Примірник Типового договору не містить: номера Типового договору; дати укладення Типового договору; слова виписки в преамбулі Типового договору; строку дії Типового договору (пункт 30); реквізити КП Славутське ЖКО (друкований штамповий шрифт) в розділі Прикінцеві положення в графі Виконавець . Натомість в примірнику Договору, що є в розпорядженні КП Славутське ЖКО , який доданий до позовної заяви в скопійованому виді - вписані кульковою ручкою вказані реквізити .

На думку відповідача, згодом для збільшення необґрунтованих нарахувань Позивач вписує у вільні графи первісного Типового договору про надання послуг з вивезення та утилізації побутових відходів - обов`язкові реквізити: дату укладення 01 лютого 2017 та строк його дії з 1 лютого 2017 до 1 лютого 2019 . Фактичні правовідносини на підставі Типового договору про надання послуг з вивезення та утилізації побутових відходів без номера та дати укладення - виникли між ТОВ Чикаго та КП Славутське ЖКО

в квітні 2018 року, після придбання підприємством сміттєвого бака.

Відповідач наголошує на тому, що КП Славутське ЖКО надало акти наданих послуг з завищеними показниками щодо об`ємів вивезеного сміття.

Позивач у відповіді на відзив вважає заперечення відповідача необґрунтованими. Наголошує на тому, що рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради від 16.11.2017 року позивач визначений єдиним виконавцем послуги з вивезення твердих побутових відходів, а посилання відповідача на договір поставки №6 від 02.01.2019 року є безпідставним. Водночас, жодних доказів на підтвердження ненадання послуг комунальним підприємством "Славутське житлово-комунальне об`єднання", м. Славута Хмельницької області матеріали справи не містять.

Відповідач у запереченні зазначає, що Комунальне підприємство Славутське ЖКО отримало статус Виконавця послуг із вивезення твердих побутових відходів лише - 16 листопада 2017 року, Позивачем не спростовано підстави для збільшення суми нарахувань з 188 грн. до 344 грн. 95 коп. За надані послуги, починаючи з квітня 2017 року, що вбачається з доданого до позовної заяви Акту звірки взаєморозрахунків № 1544. Стверджує, що фактична сума наданих послуг згідно Довідок виписаних водіями сміттєвозів становить - 2108 грн. 32 коп.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради №257 від 17.07.2013 року "Про затвердження норм надання послуг із вивезення побутових відходів" та рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради №419 від 15.11.2018 року "Про затвердження норм надання послуг із вивезення побутових відходів" затверджено норми надання послуг із вивезення побутових відходів, в тому числі, середню на рік норму на один м. куб. з розрахунку 0,79 на 1 м. кв. кафе без відбору харчових відходів.

Між КП Славутське житлово-комунальне об`єднання та ТОВ Чикаго укладено Договір № 11 від 01.02.2017 року про надання послуг з вивезення та утилізації побутових відходів (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов`язався надавати послуги з вивезення побутових відходів, а споживач зобов`язався вчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим.

Обсяг надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм, затвердженим органом місцевого самоврядування (п. 10 договору).

У п. 12. договору погоджено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Тариф на послуги на момент укладення цього договору встановлюється в розмірі 52 грн. за м. куб. 55:0,79:12 = 3,6*52 = 188.

Згідно п. 20 договору споживач зобов`язується, в тому числі, оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів .

Відповідно до п.п. 26-29 договору у разі ненадання або надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, споживач викликає представника виконавця для складення акта-претензії, в якому зазначаються строки, види порушення кількісних і якісних показників тощо. Акт-претензія складаються споживачем та представником виконавця і скріплюються їх підписом. Акт-претензія подається виконавцеві, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок розміру плати або надає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії .

У п. 30 встановлено, що договір діє з 01.02.2017 року до 01.02.2019 року і набирає чинності з дня його укладення.

Договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд (п. 32 договору).

Дія договору припиняється у разі, коли закінчився строк, на який його укладено. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п. 33 договору).

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками .

Рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради від 19.01.2017 року №20 затверджено тарифи на послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів для усіх груп споживачів, в тому числі, для інших споживачів - 95,82 грн.

Рішенням №410 від 16.11.2017 року виконавчого комітету Славутської міської ради визначено комунальне підприємство "Славутське ЖКО" виконавцем послуг із вивезення твердих побутових відходів на території м. Славути, терміном на 12 місяців .

Рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради від 19.01.2017 року №20 затверджено тарифи на послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів для усіх груп споживачів, в тому числі, для інших споживачів - 95,82 грн.

09.07.2019 року позивач надіслав відповідачу досудову вимогу №790 , у якій просить сплатити заборгованість за договором в розмірі 10 401,57 грн. за надані послуги з вивезення побутових відходів.

У листах від 30.07.2019р та 09.09.2019р. відповідач повністю заперечив наявність боргу та зазначив, що в період з 01 лютого 2017 року по квітень 2018 року -

жодних Довідок не надавалося водіями КП Славутське ЖКО для ТОВ

Чикаго , так як не було фактично що вивозити в зв`язку з відсутністю будь-яких

сміттєвих контейнерів.

05.08.2019 року позивач надіслав відповідачу лист , у якому наголосив на тому, що між КП Славутське житлово-комунальне об`єднання та ТОВ Чикаго укладено Договір № 11 від 01.02.2017 року про надання послуг з вивезення та утилізації побутових відходів, за умовами якого виконавець зобов`язався надавати послуги з вивезення побутових відходів, а споживач зобов`язався вчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором. З вищевикладеного, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що 01.02.2017 року між сторонами у справі укладено договір №11 про надання послуг з вивезення та утилізації побутових відходів, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг з терміном дії до 01.02.2019 року. При цьому, відповідно до п. 32 договору, він вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд.

Згідно з ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки суду не надано доказів звернення жодної із сторін договору за місяць до його закінчення про відмову або перегляд договору, суд приходить до висновку, що такий договір є пролонгованим відповідно до п. 32 договору. При цьому, суду не видаються обґрунтованими доводи відповідача про відміну п. 32 договору положеннями п. 33 договору у зв`язку із принципом свободи договору.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Визначення поняття "відходи" міститься у статті 1 Закону України "Про відходи", у якій зазначено, що відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням; послуги з вивезення побутових відходів - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.

Згідно ст. 17 зазначеного Закону суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об`єкт утворення відходів.

Відповідно до статті 35-1 Закону України "Про відходи" поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил.

Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів зобов`язаний укласти договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб`єктами господарювання, що надають такі послуги відповідно до правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту. Договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами мають містити інформацію про укладені договори між виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та суб`єктами господарювання, що надають послуги з перероблення та/або захоронення побутових відходів.

Матеріалами справи стверджується, що рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради від 19.01.2017 року №20 затверджено тарифи на послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів для усіх груп споживачів. В свою чергу, рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради №257 від 17.07.2013 року "Про затвердження норм надання послуг із вивезення побутових відходів" та рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради №419 від 15.11.2018 року "Про затвердження норм надання послуг із вивезення побутових відходів" затверджено норми надання послуг із вивезення побутових відходів. Окрім того, рішенням №410 від 16.11.2017 року виконавчого комітету Славутської міської ради визначено комунальне підприємство "Славутське ЖКО" виконавцем послуг із вивезення твердих побутових відходів на території м. Славути.

Відтак, за умовами укладеного між сторонами договору позивач зобов`язувався надавати послуги з вивезення та утилізації побутових відходів, а відповідач - своєчасно оплачувати послуги за встановленими у рішеннях виконавчого комітету Славутської міської ради №20 від 19.01.2017 року, №257 від 17.07.2013 року та №419 від 15.11.2018 року тарифами та коефіцієнтами, що становить з лютого 2017 року щомісячно з розрахунку 3,6 м. куб.

У п. 12. договору погоджено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Тариф на послуги на момент укладення цього договору встановлюється в розмірі 52 грн. за м. куб. 55:0,79:12 = 3,6*52 = 188.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства .

Суд враховує, що у п. 12. договору погоджено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. При цьому календарний місяць - це місяць за календарем (січень, лютий, березень і т.д.), тобто період з першого по останній день кожного місяця у календарному році (з 1 по 31 (30) число)."

При цьому, згідно п. 20 договору споживач зобов`язується, в тому числі, оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів . Відповідно до п.п. 26-29 договору у разі ненадання або надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, споживач викликає представника виконавця для складення акта-претензії, в якому зазначаються строки, види порушення кількісних і якісних показників тощо. Акт-претензія складаються споживачем та представником виконавця і скріплюються їх підписом. Акт-претензія подається виконавцеві, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок розміру плати або надає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії .

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань по договору підтверджується виставленими рахунками про надання послуг за період з 01.02.2017 р. по 29.03.2019 р., актами наданих послуг .

Договором не передбачено надсилання споживачу рахунків на оплату наданих йому послуг. Доказів наявності зауважень відповідача до рахунків наданих послуг або письмових звернень до позивача щодо складення актів-претензій, матеріали справи не містять, відповідачем не надано.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушив строки оплати за надані йому послуги з вивезення відходів, оплату основного боргу за надані послуги повністю не провів, у зв`язку з чим, наявна заборгованість зі сплати основного боргу за договором № 11 від 01.02.2017 р. у сумі 10401,57 грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав .

У відповідності із ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "Чикаго" про стягнення основного боргу в розмірі 10 401,57 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому , судом критично оцінюються твердження відповідача про те, що фактичні правовідносини на підставі Типового договору про надання послуг з вивезення та утилізації побутових відходів без номера та дати укладення - виникли між ТОВ Чикаго та КП Славутське ЖКО в квітні 2018 року, після придбання підприємством сміттєвого бака. Відповідач наголошує на тому, що примірник Типового договору не містить: номера Типового договору; дати укладення Типового договору; слова виписки в преамбулі Типового договору; строку дії Типового договору (пункт 30); реквізити КП Славутське ЖКО (друкований штамповий шрифт) в розділі Прикінцеві положення в графі Виконавець . Натомість в примірнику Договору, що є в розпорядженні КП Славутське ЖКО , який доданий до позовної заяви в скопійованому виді - вписані кульковою ручкою вказані реквізити . На думку відповідача, згодом для збільшення необґрунтованих нарахувань Позивач вписує у вільні графи первісного Типового договору про надання послуг з вивезення та утилізації побутових відходів - обов`язкові реквізити: дату укладення 01 лютого 2017 та строк його дії з 1 лютого 2017 до 1 лютого 2019. У судовому засіданні 27.11.2020року представник відповідача також наголосив на тому, що договір № 11 від 01.02.2017 року про надання послуг з вивезення та утилізації побутових відходів відповідач не підписував, а у книзі реєстрації ТОВ Чикаго вказаний договір відсутній.

З даного приводу суд зазначає наступне. Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом звертається увага і на ч. 6 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою . . Натомість у матеріалах господарської справи відсутній вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили щодо факту вчинення кримінального правопорушення посадовими або іншими особами у зв`язку із підробленням договору № 11 від 01.02.2017 року про надання послуг з вивезення та утилізації побутових відходів, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів ).

Оскільки юрисдикція господарського суду не поширюється на кримінально-правові відносини, суд не вправі давати оцінку вказаним доводам відповідача з точки зору кримінального закону. Суд вбачає у цьому порушення принципу рівності сторін у господарському процесі.

Окрім цього, згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та умови, які є обов`язковими згідно з актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із договору № 11 від 01.02.2017 року про надання послуг з вивезення та утилізації побутових відходів (далі - договір), виконавець зобов`язався надавати послуги з вивезення побутових відходів, а споживач зобов`язався вчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим. Вказаний примірник Типового договору містить номер -11; дату укладення - 01.02.2017р.; строк дії Типового договору - з 01.02.2017р. по 01.02.2019р.; реквізити КП Славутське ЖКО та ТОВ „Чикаго» в розділі „Реквізити сторін» , наявні підписи та відбитки печаток представників сторін. Також позивачем надано для огляду копію журналу реєстрації договорів про надання послуг з вивезення та утилізації побутових відходів, у якому у гр.11 міститься запис про реєстрацію 01.02.2017року договору № 11 від 01.02.2017 року про надання послуг з вивезення та утилізації побутових відходів між сторонами. Інші доводи відповідача також не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вказане, заперечення відповідача проти позову є необґрунтованими та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо нарахованих позивачем 738,57 грн. - 3% річних та 1404,44грн. інфляційних втрат суд зазначає наступне .

За змістом положень ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.617 ЦК України визначено підстави для звільнення від відповідальності, за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 738,57 грн. - 3% річних та 1404,44грн. інфляційних втрат.

Судом перевірено розрахунок та встановлено, що 738,57 грн. - 3% річних та 1404,44грн. інфляційних втрат позивачем нараховано правильно та підлягають до стягнення з відповідача.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів , підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020 р.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є більш вірогідними ніж ті, що подані відповідачем.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем також заявлено до стягнення 977, 46 грн. пені за період з 15.02.2017р. по 29.03.2019р.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем оплати вартості послуг, наданих позивачем на підставі Договору у період з лютого 2017 до березня 2019 років, що відповідачем не спростовується.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. При цьому, відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із частиною третьою статті 12 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII Про житлово-комунальні послуги (далі - Закон) істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

Статтею 26 Закону передбачено відповідальність за неналежне виконання договору. Так, частиною першою статті 26 Закону Про житлово-комунальні послуги встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Отже, враховуючи зазначене, нарахування пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги може здійснюватися після 1 травня 2019 року виходячи з умов договорів, укладених відповідно до вимог статей 13 - 15 Закону .

При цьому дію частини першої статті 26 зупинено до 1 липня 2020 року згідно із Законом № 533-IX від 17.03.2020 „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» .

Позивачем заявлено до стягнення 977, 46 грн. пені за період з 15.02.2017р. по 27.08.2020р. (відповідно до поданого позивачем розрахунку пені із вказівкою на боргові періоди по заборгованості за кожен місяць окремо (стор. 170 справи) за порушення відповідачем грошових зобов`язань по розрахунку за отримані послуги за Договором, тобто більш ніж за три роки, що передувало зверненню до суду з відповідним позовом.

Перевіривши наданий до матеріалів справи розрахунок пені, у визначеному до стягнення періоді, суд встановив, що позивачем невірно застосовано приписи частини 6 статті 232 ГК України,

Даною нормою, що застосовується до неустойки (пені) за порушення саме грошових зобов`язань, передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. При цьому законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Таким чином, право на нарахування та стягнення неустойки (пені) за порушення грошових зобов`язань виникає з дня прострочення такого зобов`язання і припиняється через шість місяців від дня, коли таке зобов`язання мало бути виконано, за умови що інший строк нарахування штрафних санкцій не передбачено умовами договору.

Судом встановлено, що умовами договору №11 від 01.02.2017р. не передбачено порядку нарахування штрафних санкцій (пені ).

Таким чином, початковим періодом нарахування пені є 01.05.2019р. , а кінцевим - 18.03.2020р. (у зв`язку із зупиненням згідно із Законом № 533-IX від 17.03.2020 дії ст. 26 ч.1. Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII Про житлово-комунальні послуги із врахуванням шестимісячного строку, встановлений частиною 6 статті 232 ГК України за заборгованістю за кожен місяць наданих послуг окремо. При цьому, розмір пені встановлений ст.. 26 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII Про житлово-комунальні послуги - не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення (182 дня).

З огляду на вищенаведене, доведення факту невиконання відповідачем умов договору від 01.02.2017р., вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в сумі 209,58 грн. за період з 01.05.2019р. по 29.10.2019р. (182 дня) за заборгованістю за кожен місяць наданих послуг окремо та виходячи із розміру пені встановленого ст. 26 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII Про житлово-комунальні послуги - 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення (182 дня). У стягнення пені у розмірі 767,88 грн. належить відмовити.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи все вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам. Повний текст рішення складено 23.12.2020р. оскільки суддя Заярнюк І.В. з 07.12.2020р. по 23.12.2020р. перебував на лікарняному у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Чикаго" (Хмельницька область, м. Славута, вул. Чкалова, буд. 19А, код 40565771) на користь комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання" (30000, Хмельницька область, м. Славута. вул. Миру, 14А, код 34432514) 10 401,57 грн. заборгованості, 209,58 грн. (двісті дев`ять гривень 58 коп.) пені, 1 404,44грн. - інфляційних нарахувань, 738,57- 3% річних, 1982,63 грн. (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят дві гривні 63 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.12.2020р.

Суддя І.В. Заярнюк

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

Віддрук. 3 прим. (усім реком. з повід.):

1 - до справи;

2 - позивачу - 30000, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Миру, 14А.

3 - відповідачу - 30000, м. Славута, вул.Чкалова, буд. 19А.