Рішення

від 18.12.2020 по справі 925/1429/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1429/20

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Богданівське , Черкаська область, Золотоніський район, с. Богдани, вул. Леніна, 5

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131

про визнання права власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації права власності,

за участю представників сторін:

представники сторін в судове засідання не з`явились.

СТОВ Богданівське звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому просить суд:

- визнати за СТОВ Богданівське , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03793082, право власності на земельні ділянки, кадастрові номери 7121580801:01:002:0019, 7121580800:05:003:0503, 7121580800:05:003:0004, 7121580800:04:004:0004;

- скасувати державну реєстрацію права власності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890) на земельну ділянку, кадастровий номер 7121580801:01:002:0019 шляхом скасування запису про право власності номер 32555470 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- скасувати державну реєстрацію права власності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890) на земельну ділянку, кадастровий номер 7121580800:05:003:0004 шляхом скасування запису про право власності номер 32554076 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- скасувати державну реєстрацію права власності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890) на земельну ділянку, кадастровий номер 7121580800:04:004:0004 шляхом скасування запису про право власності номер 32555282 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

та відшкодування судових витрат.

Сторони належно повідомлені про час і місце судового розгляду.

Відповідач відзиву не надав, вимоги не заперечив.

Позивачем надані письмові пояснення по суті спору.

В судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частину рішення без її проголошення відповідно до приписів ст. 240 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Позивач зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа з 15.04.1997, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 13).

Колективне сільськогосподарське підприємство Богданівське за рішенням Золотоніської районної ради від 28.11.1995 №4 отримало в колективну власність 2287,6 га земель для ведення сільськогосподарського виробництва, що підтверджено Державним актом на право колективної власності серія ЧР №5-14 (а.с. 7-10). Державний акт не скасований, не погашений та не визнаний недійсним.

Колективне сільськогосподарське підприємство БОГДАНІВСЬКЕ було перетворено у СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БОГДАНІВСЬКЕ ; до СТОВ БОГДАНІВСЬКЕ перейшли усі права та обов`язки КСП БОГДАНІВСЬКЕ , КСП БОГДАНІВСЬКЕ та СТОВ БОГДАНІВСЬКЕ мають один ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 03793082, тобто, КСП БОГДАНІВСЬКЕ та СТОВ БОГДАНІВСЬКЕ - це одна юридична особа, у якої змінилася організаційно-правова форма, що підтверджується:

витягом з протоколу № 4 загальних зборів членів КСП БОГДАНІВСЬКЕ від 25 вересня 1999 року,

витягом зі статуту СТОВ БОГДАНІВСЬКЕ ,

свідоцтвом про державну реєстрацію КСП БОГДАНІВСЬКЕ .

Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦК УРСР від 18.07.1963 (у редакції, що діяла на момент перетворення), - юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання), у цій статті відсутнє перетворення, тобто, чинне на той час законодавство передбачало, що при перетворенні юридична особа не припиняється, а продовжує діяти у іншій формі.

Положеннями ч. 6 ст. 31 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство (в редакції чинній на момент перетворення) передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України 1990 р. (в редакції чинній на час видачі державного акту на право колективної власності на землю), - власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності визнавались рівноправними. Власник землі може вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нею.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про власність (в редакції діючій на момент видачі Державного акта), - Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України (в редакції 1990), - Суб`єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

У відповідності до ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції 1990), - право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до п. 7 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України (в редакції 2001), - юридичні особи, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

На момент розгляду спору законодавство не передбачає права колективної власності на землю але зміни, що відбулися в земельному законодавстві після видачі державного акту на право колективної власності на землю, не можуть бути підставою для припинення права власності на землю.

Вказані правові позиції знайшли своє відображення у п. 45 постанови Верховного Суду у справі №924/1020/17 від 31.08.2018, у п. 4.84 постанови Верховного Суду у справі №921/75/19 від 23.01.2020, у п.п. 47-50 постанови Верховного Суду у справі №917/258/19 від 17.12.2019.

Позивач на законних підставах, внаслідок реорганізації КСП Богданівське , набув право власності на нерухомі об`єкти та споруди, розташовані на спірній земельній ділянці:

кадастровий номер 7121580801:01:002:0019 - контора, 1 А, 188,3 кв.м.; сарай, Б; вбиральня, У; огорожа, 1; вимощення, І;

кадастровий номер 7121580800:05:003:0503 - склад, 1 Сс, 406,1 кв.м.;

кадастровий номер 7121580800:05:003:0004 - їдальня, 1 А, 440,7 кв.м.; вимощення, І;

кадастровий номер 7121580800:04:004:0004 - будинок тваринника, 1 Аа, 27,7 кв.м.; конюшня 1, 1 Бб, 747,5 кв.м.; конюшня, 1 Вв-вШ, 832,2 кв.м.; зерносклад, 1 Гг,гІ,гІІ, 1849,6 кв.м.; телятник №5, 1 Дд,дІ,дІІ,дШ,дIV, 976,4 кв.м.; вівчарник №16, 1 Е, 547,4 кв.м.; свинарник, 1 Жж,жІ, 556,0 кв.м.; пункт штучного осеменіння, 1 Лл, 109,6 кв.м.; телятник №6, 1 Кк,к1, к2, 860,5 кв.м.; телятник №7, 1 Мм,м1,м2, 801,9 кв.м.; телятник №9, 1 Нн,н1, 849,6 кв.м.; зерносклад, 1 Оо,о1,о2, 1841,3 кв.м.; зерносклад, 1 Пп,п1,п2, 1854,3 кв.м.; літній табір, Р, Т, Ф; вбиральня, С; огорожа, 1 ; колодязь, І ; водонапірна башта, II ; вигрібна яма, III ; вимощення.

Названі обставини підтверджено висновками сертифікованого інженера-землевпорядника Кілочко В.М. від 27.08.2020.

Вказані будівлі та споруди є власністю СТОВ Богданівське . До переходу права власності до СТОВ Богданівське вказані будівлі та споруди були власністю КСП Богданівське , що підтверджено:

свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія САА №041948 від 26.10.2005,

витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія СВХ №204167 від 26.10.2005,

довідкою від 26.12.2019 №223,

свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія САА №041944 від 26.10.2005,

витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія СВХ №204180 від 26.10.2005,

довідкою від 26.12.2019 №225,

свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія САА №041946 від 26.10.2005,

витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія СВХ №204165 від 26.10.2005,

довідкою від 26.12.2019 №224,

свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія САА №041943 від 26.10.2005,

витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія СВХ №204157 від 26.10.2005,

довідкою від 26.12.2019 №226.

Згідно кадастрової довідки з відкритого реєстру відомостей (а.с. 14-15) земельна ділянка кадастровий номер 7121580801:01:002:0019 загальною площею 0,1589 га в с. Богданівка зареєстрована виконкомом Васильківської сільської ради Шполянського району 23.07.2019 за ГУ Держгеокадастру на праві власності. Право оренди на цю ділянку зареєстроване за позивачем СТОВ Богданівське . Підстави реєстрації права власності на спірну ділянку за ГУ Держгеокадастру не вказані.

Згідно кадастрової довідки з відкритого реєстру відомостей (а.с. 20) земельна ділянка кадастровий номер 7121580800:05:003:0503 загальною площею 0,4594 га в с. Богданівка зареєстрована виконкомом Васильківської сільської ради Шполянського району 23.07.2019 за ГУ Держгеокадастру на праві власності. Право оренди на цю ділянку зареєстроване за позивачем СТОВ Богданівське . Підстави реєстрації права власності на спірну ділянку за ГУ Держгеокадастру не вказані.

Згідно кадастрової довідки з відкритого реєстру відомостей (а.с. 25-26) земельна ділянка кадастровий номер 7121580800:05:003:0004 загальною площею 0,249 га в с. Богданівка зареєстрована виконкомом Васильківської сільської ради Шполянського району 23.07.2019 за ГУ Держгеокадастру на праві власності. Право оренди на цю ділянку зареєстроване за позивачем СТОВ Богданівське . Підстави реєстрації права власності на спірну ділянку за ГУ Держгеокадастру не вказані.

Згідно кадастрової довідки з відкритого реєстру відомостей (а.с. 31-32) земельна ділянка кадастровий номер 7121580800:04:004:0004 загальною площею 13,316 га в с. Богданівка зареєстрована виконкомом Васильківської сільської ради Шполянського району 23.07.2019 за ГУ Держгеокадастру на праві власності. Право оренди на цю ділянку зареєстроване за позивачем СТОВ Богданівське . Підстави реєстрації права власності на спірну ділянку за ГУ Держгеокадастру не вказані.

Позивач письмово звертався в жовтні 2020 в ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з клопотанням про передачу у власність обтяжених об`єктами нерухомості земельних ділянок в межах с. Богдани (а.с. 37-39). Заява залишена без задоволення.

Позивач вважає порушеним своє право на земельну ділянку при переході права власності на споруду на цій земельній ділянці відповідно до приписів ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, та звернувся до суду з вимогами визнання за ним права власності для відновлення його права, та скасування державної реєстрації на спірні земельні ділянки, що безпідставно проведені за ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.

Відповідач вимоги не заперечив. На ухвали суду не відреагував. Письмових доказів правомірності набуття права та реєстрації за собою права власності на земельні ділянки (кадастрові номери):

7121580801:01:002:0019, 7121580800:05:003:0503, 7121580800:05:003:0004, 7121580800:04:004:0004 - відповідач не надав.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 Про судове рішення при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим - приписи частини 1 ст. 236 ГПК України.

Діяльність відповідача регламентована приписами Конституції України та нормами спеціального Закону - Про державний земельний кадастр Земельного кодексу України.

Орган влади відповідно до вимог ст. 19 Конституції України може діяти лише в спосіб, визначений Законом, і не інакше.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Як встановлено судом, матеріально-правовими підставами цього позову є набуття позивачем права власності на нерухоме майно, розміщене на спірних земельних ділянках, у зв`язку з чим відповідно до положень статей 120, 125 Земельного кодексу України, до позивача перейшло право власності на спірні земельні ділянки.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України (у редакції, що діяла на момент набуття права власності на будівлі та споруди СТОВ БОГДАНІВСЬКЕ ), - до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Висновками сертифікованого інженера-землевпорядника Кілочко В.М. від 27.08.2020 підтверджено, що земельні ділянки, що є предметом спору, є необхідними для обслуговування будівель та споруд, що на них розміщені.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 (пункт 7.40) у справі №910/18560/16 наголосила на імперативному характері цього законодавчого припису.

Отже, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, в силу імперативного законодавчого припису, відбувається перехід права на земельну ділянку, розміщену під цим жилим будинком, будівлею або спорудою, до нового власника, а відповідне право на цю земельну ділянку у попереднього власника припиняється, як зазначено у наведеній статті. При цьому перехід права на цю земельну ділянку відбувається відповідно до прямого припису закону незалежно від волі особи - попереднього власника земельної ділянки (Суд враховуєmutandis висновки, викладені у пункті 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16).

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (пункт 8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16).

При цьому принцип спільної юридичної долі нерухомого майна та земельної ділянки, на якій це майно розміщене, закріплений наведеними законодавчими нормами, зумовлений невіддільністю нерухомого майна від земельної ділянки, на якій воно розміщене, і яка фактично є його частиною, та має на меті дотримання законних прав та інтересів власника нерухомого майна, а також забезпечення можливості реалізації ним відповідних правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном.

Перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил (пункт 8.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16).

Як встановлено судом, спірні земельні ділянки входять до складу земель, які були власністю колективного сільськогосподарського підприємства Богданівське згідно Державного акту на право колективної власності на землю серія ЧР 5-14. Вказані земельні ділянки є землями під господарськими будівлями та дворами, на яких розміщені господарські споруди (об`єкти нерухомого майна), які є власністю позивача. До переходу права власності до позивача вказані об`єкти нерухомості були власністю КСП Богданівське .

Вказані обставини не спростовані відповідачем у належний спосіб.

З огляду на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що з набуттям Позивачем права власності на нерухоме майно до нього, як до нового власника цього нерухомого майна, в силу положень статті 120 ЗК України, перейшло право власності на спірні земельні ділянки.

Суд враховує, що сторони перебувають в договірних орендних відносинах з питань оплатного строкового використання чотирьох земельних ділянок в межах населеного пункту, що обтяжені нерухомими об`єктами сільськогосподарського товарного виробництва. Спору в цій частині немає.

Одночасно суд зазначає, що обов`язок доведення правомірності своїх дій покладено на орган влади.

Відповідач не доводить належними та допустимими доказами правомірності набуття в державну власність спірних земельних ділянок (кадастрові номери):

7121580801:01:002:0019, 7121580800:05:003:0503, 7121580800:05:003:0004, 7121580800:04:004:0004, оскільки право

колективної власності на них не припинено, Державний акт не погашено та не вчинено записів до Єдиного державного реєстру прав власності. Ст. 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд враховує, що з 01.01.2013 року всі землі в України вважаються розмежованими (Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 6 вересня 2012 року №5245-VІ). Але відповідачем не доведено правомірності переходу права комунальної власності на спірні земельні ділянки із масиву землі по Державному акту серія ЧР №8-17. Земельні ділянки у користувача не вилучались, в ГУ Держгеокадастру не передавались та не визнавались безхазяйними.

Законодавець у Цивільному та Земельному кодексах України визначив порядок переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на споруду:

Ст. 120 ЗК України: Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду.

1. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

2. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

3. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).

4. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

5. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

6. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

Ст. 377 ЦК України: Право на земельну ділянку у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розміщені на ній

1. До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Суд враховує, що право власності на об`єкти нерухомості, зареєстроване за позивачем з жовтня 2005 року - не поставлено під сумнів, не скасоване та не визнане недійсним. Спору в цій частині немає і суд не оцінює і не перевіряє правомірність набуття права власності на об`єкти майнового комплексу КСП Богданівське , с. Богдани Золотоніського району.

Відповідно до приписів ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в суспільстві.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд розділяє та приймає правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.06.2019 у справі №924/767/18 в аналогічному спорі в тотожних правовідносинах за позовом фізичної особи-підприємця до органу місцевого самоврядування.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення Агрокомплекс проти України nо.23465/03 від 08.03.2012р.);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення Серявін проти України nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення Трофімчук проти України nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994р., серія А, №303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення Желтяков проти України nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на позивача повністю та не стягувати.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за СТОВ Богданівське , Черкаська область, Золотоніський район, с. Богдани, вул. Леніна, 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03793082, номер рахунку в банку невідомий

право власності на земельні ділянки, кадастрові номери 7121580801:01:002:0019, 7121580800:05:003:0503,

7121580800:05:003:0004, 7121580800:04:004:0004.

Скасувати державну реєстрацію права власності Головного управління

Держгеокадастру у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131 (код ЄДРПОУ 39765890) на земельну ділянку, кадастровий номер 7121580801:01:002:0019.

Скасувати державну реєстрацію права власності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131 (код ЄДРПОУ 39765890) на земельну ділянку, кадастровий номер 7121580800:05:003:0004.

Скасувати державну реєстрацію права власності Головного управління

Держгеокадастру у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131 (код ЄДРПОУ 39765890) на земельну ділянку, кадастровий номер 7121580800:04:004:0004.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 18.12.2020

Суддя Г.М. Скиба