Рішення

від 11.12.2020 по справі 120/5554/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 грудня 2020 р. Справа № 120/5554/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до приватного акціонерного товариства "МПТ-71" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "МПТ-71" з вимогою стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах, в загальній сумі 25609 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість із сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за серпень та вересень 2020 року в загальному розмірі 25609 гривень.

Проте, вказану заборгованість відповідач добровільно не сплатив, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із позовною заявою.

Ухвалою від 12 жовтня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати з правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду в строки, визначені ухвалою від 12 жовтня 2020 року, не надійшов. Водночас, копія ухвали про відкриття провадження у справі від 12 жовтня 2020 року отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється в порядку письмового провадження, тому суд при ухваленні даного рішення зважає на положення частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Разом із тим, слід враховувати приписи частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, аналіз приписів статей 243 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що у разі постановлення рішення у письмовому провадженні воно має бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення строку розгляду відповідної справи; при цьому, дата ухвалення рішення в порядку письмового провадження має співпадати із датою складення повного рішення.

Зважаючи на те, що ухвалою від 12 жовтня 2020 року вирішено розгляд цієї справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (тобто в письмовому провадженні), тому повний текст рішення складено до закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариства "МПТ-71" перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

08 липня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області надіслано відповідачеві розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У зв`язку із несплатою відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, утворилась заборгованість за серпень та вересень 2020 року в загальній сумі 25609 гривень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Особливості відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовані Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV, Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 2 розділу XV Закону №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин 2 і 3 статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №400/97-ВР) передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону №400/97-ВР, встановлюються ставки збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абзац 3 пункт 1 статті 4 Закону №400/97-ВР).

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі - Інструкція).

Пунктом 6.1 Інструкції визначено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

За приписами пункту 6.7 Інструкції, підприємства та організації зобов`язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, наведеними приписами визначено обов`язок підприємств відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій особам, яким такі призначені на пільгових умовах.

При цьому, підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 та списком №2.

Судом встановлено, що за приватним акціонерним товариством "МПТ-71" рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах по списках №1 та №2 громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , за серпень та вересень 2020 року в загальній сумі 25609 гривень.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вих. №0200/0502-8/30296 від 08 липня 2020 року надіслано відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Відтак, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується заборгованість відповідача перед органом пенсійного фонду за серпень та вересень 2020 року в загальній сумі 25609 гривень.

При цьому, відповідачем не надано доказів відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах, в загальному розмірі 25609 гривень є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, з огляду на те, що, позивачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, тому з урахуванням приписів частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "МПТ-71" на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (р/р НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк" м. Вінниця, МФО 302076, код ЄДРПОУ 13322403) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 25609 (двадцять п`ять тисяч шістсот дев`ять) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Відповідач: приватне акціонерне товариство "МПТ-71" (місцезнаходження: 24000, Вінницька обл., м. Могилів-Подільський, вул. М.Гудзія, 13; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 03327670)

Повний текст рішення складено 11.12.2020

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович