ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
17 грудня 2020 року Справа №160/10328/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСидоренко Д.В. за участі секретаря судового засіданняКручини Ю.Д. за участі: представника позивача представника відповідача Тиховліса В.Р. Прокоф`єва Є.Г. розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Тайм" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №3352-п від 14.06.2018 року, -
ВСТАНОВИВ:
31.08.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Тайм" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №3352-п від 14.06.2018 року.
Позов не відповідав вимогам встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 07.09.2020 року був залишений без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали суду від 07.09.2020 року, від представника ТОВ "Компанія "Агро-Тайм" надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 10.11.2020р. було відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в загального позовного провадження.
17.12.2020р. представником позивача подана заява про поновлення строку звернення до суду.
У підготовче засідання, призначене на 17.12.2020 року, прибули представник позивача та представник відповідача.
Судом поставлено на розгляд питання щодо поновлення строку звернення до суду.
Представник позивача подану заяву підтримав, просив суд поновити строк звернення до суду.
Представник відповідача проти задоволення вимог заяви заперечував.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст.122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №3352-п від 14.06.2018 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Компанія "Агро-Тайм".
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 ст.56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження наказу про призначення перевірки, тому в даному випадку застосуванню підлягає загальний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у справі №520/6895/19 (адміністративне провадження №К/9901/9169/20), яка в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Згідно п.п.14.1.1-1. п.14.1 ст.14 ПК України, адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом;
Пунктом 45.2 ст.45 ПК України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Податковою адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Тайм" є адреса - 52031, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище міського типу Обухівка, вулиця Леніна, будинок 551, квартира 36, яка зазначалася у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місце проживання фізичної особи - підприємця.
Відомостей відносно визначення іншої податкової адреси з повідомленням про це контролюючого органу, позивачем не надано.
Як вбачається з Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (штрихкодовий ідентифікатор 4903814442343), оскаржувана вимога направлена 15.06.2018р. за адресою АДРЕСА_1 згідно з постановою Верховної Ради України Про перейменування окремих населених пунктів та районів 19 травня 2016 року № 1377-VIII).
Порядок листування платників податків та контролюючих органів врегульовано положеннями ст.42 ПК України, згідно п.42.2 якої документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Враховуючи те, що оскаржуваний наказ надіслано за податковою адресою позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, то наказ вважається належним чином врученим 15.06.2018р., та позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення до суду з даним позовом, оскільки позовну заяву подано до суду лише 31.08.2020 року.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Європейський суд з прав людини у справі Устименко проти України констатував, що якщо ординарний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, то таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).
Аналіз практики Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, останній виходить з наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожні справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 4) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб; 5) недотримання строків було зумовлено діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції (несвоєчасне вручення судового рішення або не вручення судового рішення тощо); 6) відновлення строку необхідно для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути такі обставини, які об`єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтвердженні належними доказами.
Судом встановлено, що будь-які об`єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що рішення та дії відповідача порушували його права та законні інтереси.
Крім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень позивачем оскаржувалося податкове повідомлення - рішення від 30.10.2018 року №0029911408 на загальну суму 40663,00 грн. про збільшення грошового зобов`язання з ПДВ, яке винесене на підставі акту перевірки ТУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.18 року №38718/04-36-14-22/38873263 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Компанія Агро-Тайм (ЄДРПОУ 38873263) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ВП Патріот (ЄДРПОУ 37055453) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 , яка призначена на підставі спірного наказу №3352-п від 14.06.2018 року.
Таким чином суд зауважує, що позивачем не надано до суду належних та допустимих письмових доказів поважності пропуску строку звернення з адміністративним позовом до суду (хвороба, відрядження, стихійне лихо тощо), оскільки неотримання кореспонденції контролюючого органу направленою за податковою адресою, не є об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали зверненню до суду.
Згідно із ч.ч.3, 4 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 ч.1 ст.240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи, що позивачем хоча і подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд вважає причини зазначені у заяві неповажними та такими, що суперечать матеріалам справи та приписам ч.2 ст.122 КАС України, тому суд не знаходить підстав для поновлення пропущеного позивачем строку звернення до суду.
За таких обставин, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 121-123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Тайм" про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Тайм" -залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки встановлені ст.ст.295, 297 цього Кодексу.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складений 22.12.2020 року.
Суддя Д.В. Сидоренко
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2020 |
Оприлюднено | 24.12.2020 |
Номер документу | 93743246 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сидоренко Дмитро Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сидоренко Дмитро Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сидоренко Дмитро Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні