Рішення

від 22.12.2020 по справі 160/10974/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року Справа № 160/10974/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД СТАРТ-ШИНА

до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити

певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

10.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТД СТАРТ-ШИНА до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1744384/42226302 від 16.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 379 від 16.08.2019 року, № 1757911/42226302 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 380 від 16.08.2019 року, № 1757910/42226302 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №381 від 16.08.2019 року, № 1757912/42226302 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 382 від 16.08.2019 року, № 1644219/42226302 від 17.06.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 383 від 16.08.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 379 від 16.08.2019 року, № 380 від 16.08.2019 року, № 381 від 16.08.2019 року, № 382 від 16.08.2019 року, № 383 від 16.08.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було подано на реєстрацію до податкового органу податкові накладні № 379 від 16.08.2019 року, № 380 від 16.08.2019 року, № 381 від 16.08.2019 року, № 382 від 16.08.2019 року, № 383 від 16.08.2019 року, згідно квитанції накладні було отримано, але реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства були подані до податкового органу. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарської операції, за результатами якої складено податкові накладні, які надіслано для реєстрації, при цьому відповідачем було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Також, в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної вказано як підставу для відмови надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, тобто, не вбачається конкретної підстави відмови, а тому рішення, прийняті відповідачем-2 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

22.09.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позовну заяву без руху, через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали від 22.09.2020 року позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

06.10.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

13.11.2020 року від позивача надійшли додаткові докази по справі.

07.12.2020 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечувало та вказало, що оскаржувані рішення правомірні, та такі, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.

Ухвала про відкриття провадження разом з позовними матеріалами направлялись на адресу Державної податкової служби України та були отримані - 12.10.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи. Станом на дату прийняття рішення відповідач-1 не надав до суду відзиву на позовну заяву, про причини такого ненадання суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТД СТАРТ ШИНА (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГРЕЙН ОПТ (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №090819, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність (поставити) покупцеві автомобільні товари в асортименті, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього визначену договором грошову суму. Поставка товару здійснюється окремими партіями.

На підставі вказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю ТД СТАРТ ШИНА було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) податкові накладні № 379 від 16.08.2019 року, № 380 від 16.08.2019 року, № 381 від 16.08.2019 року, № 382 від 16.08.2019 року, № 383 від 16.08.2019 року, які було прийнято, але реєстрацію зупинено.

Відповідно інформації зазначеної у Квитанціях №1 по податкових накладних № 379 від 16.08.2019 року, № 380 від 16.08.2019 року, № 381 від 16.08.2019 року, № 382 від 16.08.2019 року, № 383 від 16.08.2019 року, реєстрація документа була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних... .

На підтвердження законності і реальності господарських операцій позивачем було подано до податкового органу та до суду пояснення та первинні документи, а саме копії: - наказу № 21 від 01.09.2018 року; - таблиці відповідності; - рахунку-фактури № СФ-0000380 від 15.08.2019 року; - видаткової накладної № РН-0000380 від 19.08.2019 року; - платіжного доручення № 273 від 16.08.2019 року; - накладної № 4872 від 15.07.2019 року; - товарно-транспортної накладної № 4872 від 15.07.2019 року; - сертифікату якості № 4872 від 15.07.2019 року; - платіжного доручення № 365 від 29.07.2019 року; - платіжного доручення № 371 від 30.07.2019 року; - платіжного доручення № 314 від 03.06.2019 року; - платіжного доручення № 321 від 10.06.2019 року; - товарно-транспортної накладної № ВН -16113 від 05.04.2019 року; - товарно-транспортної накладної № ВН0000381 від 19.08.2019 року; - накладної № 3973 від 07.06.2019 року; - товарно-транспортної накладної № 3973 від 07.06.2019 року; - накладної № 3369 від 11.05.2019 року; - товарно-транспортної накладної № 3369 від 11.05.2019 року; - видаткової накладної № 9233 від 10.04.2019 року; - товарно-транспортної накладної № 9233 від 10.04.2019 року; - платіжного доручення № 270 від 10.04.2019 року; - накладної № 2526 від 06.04.2019 року; - товарно-транспортної накладної № 2526 від 06.04.2019 року; - рахунку на оплату № 51781890 від 05.04.2019 року; - видаткової накладної № 16113 від 05.04.2019 року; - рахунку-фактури № СФ-0000381 від 15.08.2019 року; - видаткової накладної № РН-0000381 від 19.08.2019 року; - платіжного доручення № 276 від 16.08.2019 року; - платіжного доручення № 265 від 05.04.2019 року; - платіжного доручення №266 від 05.04.2019 року; - платіжного доручення №244 від 12.03.2019 року; - рахунку на оплату № 51748066 від 11.03.2019 року; - видаткової накладної № 8614 від 12.03.2019 року; - товарно-транспортної накладної № ВН8614 від 12.03.2019 року; - товарно-транспортної накладної № ВН0000382 від 19.08.2019 року; - накладної № 4872 від 15.07.2019 року; - товарно-транспортної накладної № 4872 від 15.07.2019 року; - сертифікату якості № 4872 від 15.07.2019 року; - накладної № 4336 від 24.06.2019 року; - товарно-транспортної накладної № 4336 від 24.06.2019 року; - видаткової накладної № ХВ-0817 344 від 17.04.2019 року; - товарно-транспортної накладної № ХВ-0670328 від 17.04.2019 року; - рахунку на оплату № 51743156 від 05.03.2019 року; - видаткової накладної № 8201 від 07.03.2019 року; - товарно-транспортної накладної № ВН-8201 від 07.03.2019 року; - платіжного доручення № 238 від 06.03.2019 року; - платіжного доручення № 279 від 17.04.2019 року; - рахунку-фактури № СФ-0000382 від 15.08.2019 року; - видаткової накладної № РН-0000382 від 19.08.2019 року; - платіжного доручення № 275 від 16.08.2019 року; - платіжного доручення № 314 від 03.06.2019 року; - накладної № 4871 від 15.07.2019 року; - товарно-транспортної накладної № 4871 від 15.07.2019 року; - сертифікату якості № 4871 від 15.07.2019 року; - накладної № 3972 від 07.06.2019 року; - товарно-транспортної накладної № 3972 від 07.06.2019 року; - накладної № 3369 від 11.05.2019 року; - товарно-транспортної накладної № 3369 від 1 1.05.2019 року; - накладної № 4329 від 24.06.2019 року; - товарно-транспортної накладної № 4329 від 24.06.2019 року; - видаткової накладної № 16108 від 05.04.2019 року; - товарно-транспортної накладної № ВН-16108 від 05.04.2019 року; - платіжного доручення № 266 від 05.04.2019 року; - товарно-транспортної накладної № ВН0000383 від 19.08.2019 року; - копія накладної № 4872 від 15.07.2019 року; товарно-транспортної накладної № 4872 від 15.07.2019 року; - накладної № 4336 від 24.06.2019 року; - товарно-транспортної накладної № 4336 від 24.06.2019 року; 156.Завірена належним чином копія видаткової накладної№ ХВ-0817 344 від 14.04.2019 року; - товарно-транспортної накладної № ХВ-0670328 від 17.04.2020 року; - платіжного доручення № 229 від 28.02.2019 року; - видаткової накладної № 7011 від 28.02.2019 року; - рахунку на оплату № 51739251 від 27.02.2019 року; - товарно-транспортної накладної № ВН 7011 від 01.03.2019 року; - платіжного доручення № 279 від 17.04.2019 року; - рахунку-фактури № СФ-0000383 від 15.08.2019 року; - видаткової накладної № РН-0000383 від 19.08.2019 року; - платіжного доручення № 274 від 16.08.2019 року; - платіжного доручення № 321 від 10.06.2019 року; - договору купівлі-продажу №090819 від 09.08.2019 року - Договору оренди № 6 від 01.01.2019 р.; - Дилерського договору № 4800 від 14.08.2018 р.; - договору № 599/19/1 від 16.01.2019 року; - повідомлення про об`єкти оподаткування, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за Формою № 20-ОПП від 13.06.2019 р.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення № 1744384/42226302 від 16.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 379 від 16.08.2019 року, № 1757911/42226302 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 380 від 16.08.2019 року, № 1757910/42226302 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 381 від 16.08.2019 року, № 1757912/42226302 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 382 від 16.08.2019 року, № 1644219/42226302 від 17.06.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 383 від 16.08.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Позивач вважає вказані рішення відповідача-2 про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що суперечать вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 р. № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 177), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається з п. 5 Порядку № 177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п.п. 6 та 7 Порядку № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку № 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної через те, що "податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку".

Тобто, відповідачем застосовано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено.

Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Згідно з вимогами п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 р. наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 р. № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: "1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС ".

Суд звертає увагу, що відповідачем не було надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв; ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено за якою саме підставою позивача із вказаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних № 379 від 16.08.2019 року, № 380 від 16.08.2019 року, № 381 від 16.08.2019 року, № 382 від 16.08.2019 року та № 383 від 16.08.2019 року не відповідають умовам критерію пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанціях №1 міститься лише загальне посилання на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.

Комісією регіонального рівня було прийнято рішення №1744384/42226302 від 16.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №379 від 16.08.2019 року, №1757911/42226302 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №380 від 16.08.2019 року, № 1757910/42226302 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 381 від 16.08.2019 року, № 1757912/42226302 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №382 від 16.08.2019 року, № 1644219/42226302 від 17.06.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №383 від 16.08.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи встановлено, що в оскаржуваних Рішеннях про відмову в реєстрації ПН підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних вказано ненадання платником податку копій документів, а саме: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства оскаржувані рішення містять лише загальне твердження про надання документів з порушенням вимог законодавства без конкретизації, які саме документи містять недоліки, що не дозволяють приймати їх до податкового і бухгалтерського обліку, та у чому такі недоліки полягають.

Рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість.

Таким чином, оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують підставу для реєстрації податкових накладних, а отже контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1744384/42226302 від 16.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 379 від 16.08.2019 року, № 1757911/42226302 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №380 від 16.08.2019 року, № 1757910/42226302 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 381 від 16.08.2019 року, № 1757912/42226302 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 382 від 16.08.2019 року, № 1644219/42226302 від 17.06.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 383 від 16.08.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті не у спосіб визначений законом, а отже, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про покладення на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкові накладні № 379 від 16.08.2019 року, № 380 від 16.08.2019 року, № 381 від 16.08.2019 року, № 382 від 16.08.2019 року та № 383 від 16.08.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційні, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 379 від 16.08.2019 року, № 380 від 16.08.2019 року, № 381 від 16.08.2019 року, № 382 від 16.08.2019 року та № 383 від 16.08.2019 року є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).

У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 379 від 16.08.2019 року, № 380 від 16.08.2019 року, № 381 від 16.08.2019 року, № 382 від 16.08.2019 року та № 383 від 16.08.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 10 510,00 грн., що документально підтверджується платіжними дорученнями №5845 від 09.09.2020 року та №5985 від 01.10.2020 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, а оскаржуване рішення прийнято, саме Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 10 510,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТД СТАРТ-ШИНА (49033, м.Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 154, код ЄДРПОУ 42226302) до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська пл.8, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1744384/42226302 від 16.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №379 від 16.08.2019 року, №1757911/42226302 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №380 від 16.08.2019 року, №1757910/42226302 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №381 від 16.08.2019 року, №1757912/42226302 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №382 від 16.08.2019 року, №1644219/42226302 від 17.06.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 383 від 16.08.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю ТД СТАРТ-ШИНА № 379 від 16.08.2019 року, № 380 від 16.08.2019 року, № 381 від 16.08.2019 року, № 382 від 16.08.2019 року, № 383 від 16.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх фактичного отримання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТД СТАРТ-ШИНА (код ЄДРПОУ 42226302) судові витрати у розмірі 10 510,00 грн. (десять тисяч п`ятсот десять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв