Рішення

від 22.12.2020 по справі 240/4178/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/4178/20

категорія 109010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феруміна" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про визнання протиправними та скасування припису і постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Феруміна", у якій просить визнати протиправним та скасувати: припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради від 25.02.2020 № 5/20; постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради № 3-Ю від 04.03.2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Феруміна" було винесено припис №5/20 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та в подальшому постанову №3-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.03.2020. Однак, на думку позивача, вказаний припис та постанова є протиправними, оскільки під час їх прийняття було грубо порушено норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та порядок накладення штрафу. Зокрема, жодної перевірки посадові особи Управління не проводили, лише сфотографували будівлю, ніяку проектну документацію не вивчали, представника товариства було позбавлено права подати пояснення чи заперечення до акта перевірки, так як директор отримав його вже складений та підписаний. Позивач звертає увагу, що вимоги припису є неконкретними, що обумовлює неможливість його виконання.

Враховуючи наведені в позовній заяві обставини позивач просить визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради від 25.02.2020 № 5/20 та визнати протиправною та скасувати постанову № 3-Ю від 04.03.2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 75672 грн.

Ухвалою від 26 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

08 травня 2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву. Відповідач із заявленим позовом не погоджується, вважає його необґрунтованим, безпідставним, а відтак таким, що не підлягає до задоволення. У відзиві зазначено, що у своїй діяльності Управління керується: Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. На підставі службової записки від 10.02.2020 був виданий наказ №10-П від 12.02.2020 "Про проведення позапланової перевірки" за адресою м.Житомир, вул. Зв`язківців, 4. З виходом на місце було встановлено, що у повідомленні про початок виконання будівельних робіт наведено недостовірні дані, а саме: об`єкт Реконструкція будівлі металообробного виробництва з прибудовою та надбудовою адміністративних приміщень на власній земельній ділянці збудовано до подання повідомлення до управління ДАБК ЖМР, без оформлення дозвільних документів про початок виконанні будівельних робіт, матеріали фото фіксації на об`єкті будівництва від 13.02.2020 року, що є порушенням п.1 ч.1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Представник Управління, звертає увагу, що директор ТОВ "Феруміна" була присутня при винесені оскаржуваної постанови, проте відмовилася від її отримання, як наслідок документ був направлений поштовою кореспонденцією із повідомленням про вручення та отримано позивачем. Управління також вважає, що при винесенні постанови та припису дотримано норм законодавства, оскільки орган, що розглядає справу має значний обсяг прав та обов`язків.

20 травня 2020 року позивачем подано відповідь на відзив. Позивач вказує, що відповідач не надав підтвердження, що відповідно до п.9 Порядку №533 перевірку проведено у присутності керівника товариства чи його представника. У порушення вимог п.13,21 Порядку №533 позивачу не роз`яснено його права та позбавлено можливості подати зауваження. Крім того оскаржуваний припис є неконкретним і не може бути виконаним, у постанові не зазначено, за яке із 7-ми наявних видів правопорушень у п. 2 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає відповідальність Товариства.

09 червня 2020 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Після з`ясування позиції сторін та дослідження наявних у матеріалах справи доказів, судом без виходу до нарадчої кімнати було винесено протокольну ухвалу про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 1 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Відповідно до п.5 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 12 Порядку № 533 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Згідно до пунктів 16-20 Порядку № 533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Відповідно до п.9 Порядку №244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 10 Порядку встановлено, що протокол складається у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

Пунктом 12 Порядку №244 визначені вимоги до протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому крім іншого повинно бути зазначено дата і місце його складення; відомості про суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; пояснення суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Згідно з п.13 Порядку протокол підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Пунктом 14 Порядку №244 встановлено, що під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком. До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Аналіз вищезазначених положень Порядку щодо вимог до протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності вимагає наявності положень Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення, як вбачається із змісту протоколу від 25.02.2020 Управлінням вказано наступне: "відповідальність за встановлені правопорушення передбачена пунктом 2, статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"". Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідачем у протоколі не вказано, яка саме частина статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" була порушена.

Щодо вимоги про скасування припису №5/20 від 25 лютого 2020 року суд зазначає наступне.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частин першої статті 4 КАС України).

Відтак, припис - це обов`язкова для виконання письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Заходи в приписі, спрямовані на усунення порушень вимог закону, а відтак, мають бути чітко сформульовані та конкретизовані.

Разом з тим, спірний припис містить висновки про виявлені під час проведення перевірки порушення вимог законодавства, однак, не містить визначення конкретних дій, обов`язкових до виконання для усунення виявлених порушень.

З огляду на правову природу припису, такий породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, а відтак, наділений рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. При цьому "законність" припису передбачає його обґрунтованість.

У даній справі зміст спірного припису, який є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для адресата, полягає в тому, щоб "усунути виявлені порушення", встановлені уповноваженою особою. Додатково про обов`язковий характер даного припису свідчить застереження в ньому про те, що його невиконання є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначивши у приписі про необхідність "усунути виявлені порушення" відповідач не вказав, які саме дії, та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення встановлених перевіркою порушеннь вимог законодавства.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Аналогічну за своїм змістом позицію займає Верховний Суд у постановах від 17.09.2019 року по справі № 806/1723/18, від 10 грудня 2019 року в справі № 160/9513/18 та у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 року по справі № 640/467/19.

З аналізу змісту припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю від 25 лютого 2020 року №5/20 як акта індивідуальної дії, вбачається, що він винесений з порушенням вимог законодавства, оскільки є неконкретизованим (відповідач не вказав, які саме дії необхідно вчинити позивачу та на підставі яких положень закону вказані дії необхідно вчинити), а тому підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про скасування Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.20 Постанови від 6 квітня 1995 р. № 244 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови вона складена на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.02.2020, припису №5/20 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.02.2020, так як суд дійшов висновку, що вищевказані документи складено не вірно, а тому відповідачем було порушено норми чинного законодавства, а саме ч.2 п.20 Постанови №244, яка передбачає з`ясування посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю правильності складених матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити що відповідачем у постанові не вказано, яка саме частина статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" була порушена ТОВ "Феруміною.

Твердження позивача, що перевірку ТОВ "Феруміна" було проведено за відсутності керівника, суд до уваги не приймає, так як акт перевірки від 25.02.2020 №14, припис №5/20 від 25.02.2020 та протокол від 25.02.2020 був підписаний директором ТОВ "Феруміна" ОСОБА_1 без зауважень.

Відповідно до ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради від 25.02.2020 № 5/20 та постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради № 3-Ю від 04.03.2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У відповідності до вимог статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Феруміна" (вул.. Зв`язківців, 4, Житомир, 10005, код ЄДРПОУ 31231907) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради (майдан С.П. Корольова, 6, Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 40668809) про визнання протиправними та скасування припису і постанови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради від 25.02.2020 № 5/20.

Визнати протиправним та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради № 3-Ю від 04.03.2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 4204,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова