Рішення

від 23.12.2020 по справі 240/19872/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/19872/20

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства-фірми "Мрія 2000" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування ріщень і карток відмов,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватне підприємство-фірма "Мрія 2000" до Київської митниці Держмитслужби, з наступними вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 07.10.2020 року №UА100000/2020/200241/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 100530/2020/00673 від 07.10.2020 року.

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 07.10.2020 року №UА100000/2020/300240/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 100530/2020/00672 від 07.10.2020 року;

- стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений при подачі позовної заяви судовий збір.

В обґрунтування позову зазначає, що на виконання контракту TYN2020/012 від 16.07.2020 року, укладеного між позивачем та TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO., LIMITED. , 06.10.2020 року постачальником було поставлено товар - велосипеди без двигуна, дитячі, з шарикопідшипниками в асортименті, відповідно позивачем до митного органу подано електронну митну декларацію UA 100530/2020/049007 від 06.10.2020 року для митного оформлення в режимі Імпорт-40 . Митна вартість була визначена декларантом за основним методом - за ціною договору. Однак, відповідачем 07.10.2020 року винесено рішення про коригування митної вартості №иА100000/2020/200241/2, з якого слідує, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору, оскільки документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Також, за тим же контрактом TYN2020/012 від 16.07.2020 року, 06.10.2020 позивачем подано митному органу для митного оформлення в режимі Імпорт-40 ЕМД UA 100530/2020/049008, за якою на адресу позивача надійшов товар 1 - велосипеди без двигуна, дитячі, з шарикопідшипниками в асортименті, товар 2 - частини та пристрої для велосипедів - педалі, товар 3 - інші частини та пристрої до велосипедів (підніжка, тренувальні колеса з тримачем, тримач для пляшки), від того ж постачальника - TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING СО., LIMITED. . Проте, 07.10.2020 року відповідачем винесене рішення про коригування митної вартості UA 100000/2020/300240/20, з якого слідує, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору, оскільки документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Позивач вважає, що документи, надані ним для митного оформлення товару за ЕМД UA 100530/2020/049007 та UA 100530/2020/049008, у повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів, а доводи відповідача при винесенні оскаржуваних актів є надуманими, обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні або недостовірні дані у нього не було, а тому підстави для винесення оскаржуваних актів були відсутні.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі а правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на17 грудня 2020 року 10:00.

16.12.2020 до суду надійшов відзив на позов від Київської митниці Держмитслужби, відповідно до якого відповідач позов не визнає з огляду на правомірність рішення щодо коригування митної вартості. Вказує, що дійсна вартість товару для митних цілей повинна підтверджуватися належними документами, тобто такими, які містять об`єктивні відомості про вартість товару. Проте, ні основні, ні додаткові документи, надані позивачем, не містили об`єктивних відомостей про митну вартість задекларованого товару, тобто їх не можна вважати належними. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог щодо підтвердження митної вартості товарів, а тому митниця мала право на коригування митної вартості. Відповідач вважає, що дії посадових осіб митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, коригування митної вартості товару відповідають приписам законодавства з питань державної митної справи, а тому підстави для скасування рішень Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UA100000/2020/300240/20 від 07 жовтня 2020 року, №UА100000/2020/200241/2 від 07 жовтня 2020 року та картки відмови у митному оформленні №UА 100530/2020/00673 від 07.10.2020 року, №UА 100530/2020/00672 від 07.10.2020 року відсутні. На думку відповідача, прийняте Рішення про коригування митної вартості від 07.10.2020 містить всі необхідні відомості, передбачені ч.2 ст. 55 МК України та Правилами заповнення, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, сума можливих збитків Державного бюджету України становитиме 123724,74 грн та 129308,46 грн відповідно.

Протокольною ухвалою судді від 17.12.2020 року, заслухавши думку сторін, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.07.2020 між ПП-фірма Мрія 2000 (Покупець) та TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO., LIMITED. (Постачальник) укладено договір TYN2020/012 від 16.07.2020 року. Згідно умов якого Продавець зобов"язаний відвантажити товар (велосипеди без двигуна, дитячі, з шарикопідшипниками та запасні частини до них в асортименті) і передати право власності Покупцю, Покупець зобов"язаний сплатити і прийняти товар на умовах даного Контракту (а.с.13-16).

Для митного оформлення в режимі імпорт до відділу митного оформлення №1 митного поста Житомир Київської митниці Держмитслужби 06.10.2020 ПП-фірма Мрія 2000 подано митну декларацію № UА100530/2020/049008 з метою імпорту товарів велосипеди , частини та пристрої до велосипедів , що надійшли на адресу ПП - Фірма Мрія 2000 (код ЄДРПОУ 39256447) (а.с.88).

Митна вартість товарів визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На виконання приписів ч.2 ст.53 Митного кодексу України одночасно з вищевказаною ЕМД позивачем було подано митному органу документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: пакувальний лист б/н від 23.07.2020 року, рахунок-фактуру (інвойс) TYN2020UA12/2 від 23.07.2020 року, коносамент S0120072796 від 25.07.2020 року, автотранспортна накладна (CMR) А№633 від 02.10.2020 року, Довідка про транспортні витрати №05-10/2 від 05.10.2020 року, платіжне доручення про оплату морського перевезення №460 від 02.10.2020 року, платіжне доручення про оплату товару №97 від 21.09.2020 року, рахунок на оплату транспортування №1730 від 29.09,2020 року, зовнішньоекономічний договір - Контракт TYN2020/012 від 16.07.2020 року, договір про надання транспортно-експедиторських послуг №04-09/2020 від 04.09.2020 року, Експертний висновок Житомирської ТПП №В-1849 від 01.10.2020 року, видаткові та податкові накладні про відвантаження товару покупцям та платіжні доручення про оплату такого товару, інвойс на поставку аналогічного товару від того ж постачальника на аналогічних умовах за попередньою поставкою, Висновок ДП Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків від 06.10.2020 року №113/192, прайс-лист виробника, судове рішення по справі №240/7696/20, експортна декларація №0202202000762143 від 25.07.2020 року (а.с.13-66).

07.10.2020 року посадовими особами Київської митниці Держмитслужби було винесене Рішення про коригування митної вартості UA 100000/2020/300240/2, з якого вказано, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору, оскільки документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару (а.с.106-108).

07.10.2020 року Київською митницею Держмитслужби була прийнята Картка відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA100530/2020/00672, якою роз`яснено необхідність подати належним чином оформлену митну декларацію відповідно до Рішення про коригування митної вартості (а.с.109-110).

Крім того, на вимогу митного органу, згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України, позивач додатково надано Додаткову угоду до Контракту TYN2020/012 від 16.07.2020 року та Експертний висновок Житомирської ТПП №В-1849 від 01.10.2020 року покращеної якості (а.с.16, 27-30).

Визначена Рішенням про коригування митної вартості митна вартість товарів склала: товар 1 - 922225,51 гривен, товар 2 - 1789,26 гривен, товар 3 - 4990,04 гривен, а всього по Рішенню - 929004,81 гривен. Тобто, різниця між митної вартістю, визначеною декларантом та відповідачем, склала 404696,77 гривен.

Також, 06.10.2020 року ПП-фірма Мрія 2000 подано до митного оформлення митну декларацію UA 100530/2020/049007 з метою імпорту товарів велосипеди , частини та пристрої до велосипедів (а.с.67).

Митна вартість товарів визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту).

На виконання приписів ч.2 ст.53 Митного кодексу України, одночасно з вищевказаною ЕМД, позивачем було подано митному органу документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: пакувальний лист б/н від 23.07.2020 року, рахунок-фактуру (Інвойс) TYN2020UA12/1 від 23.07.2020 року, коносамент S0120072796 від 25.07.2020 року, автотранспортна накладна (CMR) №48 від 02.10.2020 року, Довідка про транспортні витрати №05-10/3 від 05.10.2020 року, платіжне доручення про оплату морського перевезення №459 від 02.10.2020 року, платіжне доручення про оплату товару №96 від 18,09.2020 року, рахунок на оплату транспортування №1731 від 29.09.2020 року, зовнішньоекономічний договір - контракт №ТТМ2020/012 від 16.07,2020 року, договір про надання транспортно-експедиторських послуг №04-09/2020 від 04.09.2020 року експертний висновок Житомирської ТПП №В-1849 від 01.10.2020 року, видаткові та податкові накладні про відвантаження товару покупцям та платіжні доручення про оплату такого товару, інвойс на поставку аналогічного товару від того ж постачальника на аналогічних умовах за попередньою поставкою, висновок ДП Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків від 06.10.2020 року №113/192, прайс-лист постачальника, судове рішення по справі №240/7696/20, експортна декларація №020220200076215032 від 25.07.2020 року.

07.10.2020 року Київською митницею Держмитслужби було винесене рішення про коригування митної вартості №UА100000/2020/200241/2, з якого слідує, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору, оскільки документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару (а.с.80-82).

Визначена рішенням про коригування митної вартості митна вартість товарів склала 866168,66 гривен, а різниця між митної вартістю, визначеною декларантом та відповідачем, склала 387225,42 гривен.

07.10.2020 року Київською митницею Держмитслужби була прийнята картка відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100530/2020/00673, якою роз`яснено необхідність подати належним чином оформлену митну декларацію відповідно до Рішення про коригування митної вартості (а.с.83-84).

Винесені відповідачем рішення про коригування митної вартості від 07.10.2020 року №UA 100000/2020/200241/2, картку відмови №UA100530/2020/00673 від 07.10.2020 року та рішення про коригування митної вартості від 07.10.2020 року №UA 100000/2020/300240/2, картку відмови №UA100530/2020/00672 від 07.10.2020 року, позивач вважаючи протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд зазначає наступне.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно із частинами 3-7 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не повязані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з частинами 4-5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами частин 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару (велосипеди без двигуна, дитячі, з шарикопідшипниками та запасні частини до них в асортименті).

Як зазначалося раніше відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості № UA100000/2020/300240/2 від 07.10.2020 та №UА100000/2020/200241/2 від 07.10.2020 року

Відповідач вказує, що на виконання вимог п. 2.5 Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митного органу з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 № 689, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.

На вимогу митного органу не надано такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна. вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).

Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06 лютого 2018 року по справі № 815/2013/15.

Як вказує відповідач, декларантом не надано усіх витребовуваних документів згідно з переліком, а тому митна вартість товару не може бути визначена за основним методом (ціною договору).

Зокрема, щодо ЕМД №UА100530/2020/049008 відповідачем митна вартість товарів визначена:

- до товару № 1 митна вартість визначена за методом 2 б - за прийнятою митним органом вартістю операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну на тих же умовах поставки, з врахуванням торгової марки, виробника, країни виробництва, приблизно в тій же кількості що й оцінюваний, митна декларація від 23.09.2020 № UA100320/2020/628263. Метод 2а не міг бути використаний у зв`язку із відсутністю вартості інформації про операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни.

- до товарів № 2 і №3 митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості товарів - митна декларація від 11.08.2020 № UA100080/2020/521031, митна декларація від 06.10.2020 № UA500490/2020/503541. Методи 2а і 2б не могли бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації про вартість операції на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що прийнята митним органом; методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості.

Щодо ЕМД №UА100530/2020/049007 відповідачем митна вартість товарів визначена за методом 2 б - за прийнятою митним органом вартістю операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну на тих же умовах поставки, з врахуванням торгової марки, виробника, країни виробництва, приблизно в тій же кількості що й оцінюваний, МД від 23.09.2020 № UA100320/2020/628263 Дитячі велосипеди двоколісні з допоміжними колесами, в частково зібраному стані Торгова марка ROYALBABY, Виробник: ROYALBABY CYCLE BEIJING CO.,LTD. і складає - 63,67 доларів за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Методи 2а і 2б не могли бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації про вартість операції на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що прийнята митними органами; методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості.

Суд звертає увагу на те, що в силу ч. 1 ст. 55 МК України митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 809/784/16 (№ К/9901/17149/18).

Законодавством визначений чіткий перелік підстав за наявності яких митний орган вправі витребовувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що згідно ч.4 ст.58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.

Так, судом встановлено, що на момент митного оформлення, товар за спірними деклараціями був оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №96 від 18.09.2020 року на суму 14671,00 доларів США та №97 від 21.09.2020 року на суму 16466,30 доларів США, які були надані митному органу (а.с. 72, 98). Вказані суми сплачені позивачем на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №TYN2020UA12/1 від 23.07.2020 року, рахунку-фактури (інвойсу) №TYN2020UA12/2 від 23.07.2020 року (а.с.69-70, 93-96).

Законодавцем встановлений чіткий алгоритм яким повинен керуватись митний орган при виборі методу визначення митної вартості товару, зокрема кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з вимог ч.2 ст.64 МК України, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до вимог п.2 ч.3 даної статті, митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей.

Згідно змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, джерелом інформації для коригування митної вартості слугували митні декларації (МД від 23.09.2020 № UA100320/2020/628263, від 23.09.2020 № UA100320/2020/628263, від 11.08.2020 № UA100080/2020/521031, від 06.10.2020 № UA500490/2020/503541).

Суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, згідно з якою, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

Дані обставини, на думку суду свідчать про те, що відповідач не дотримався порядку визначення митної вартості товару, передбаченого ст.57 МК України, як наслідок ним було порушено принцип належного урядування відповідно до якого у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення ЄСПЛ у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) від 20.10.2011 року).

Дослідивши митні декларації, на підставі яких відповідач скоригував митну вартість імпортованого товару, зазначає, що вказані товари не є аналогічними, відтак, їх використання в якості підстав для коригування митної вартості безпідставне.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Отже, позивачем для оформлення товарів за методом № 1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару (метод 2 б, резервний).

Таким чином, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості від 07.10.2020 року №UА100000/2020/200241/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 100530/2020/00673 від 07.10.2020 року, рішення про коригування митної вартості від 07.10.2020 року №UА100000/2020/300240/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 100530/2020/00672 від 07.10.2020 року є необґрунтованими. При цьому сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на припущеннях та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені.

Суд вважає, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованих товарів.

На підставі наведеного суд зазначає що оскаржувані рішення Київської митниці Держмитслужби є протиправними та підлягають скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби судові витрати у розмірі 8408,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства-Фірми "Мрія 2000" (вул. Львівська, 8-А,Житомир,10030, ЄДРПОУ 39256447) до Київської митниці Держмитслужби бульвар Вацлава Гавела, 8 А, Київ 124,03124, ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними та скасування ріщень і карток відмов, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 07.10.2020 року №UА100000/2020/200241/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 100530/2020/00673 від 07.10.2020 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 07.10.2020 року №UА100000/2020/300240/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 100530/2020/00672 від 07.10.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь Приватного підприємства-Фірми "Мрія 2000" судовий збір у сумі 8408 (вісім тисячі чотириста вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення буде складено 23 грудня 2020 року.

Суддя О.Г. Попова