Рішення

від 22.12.2020 по справі 240/12221/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/12221/20

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства-Фірма "Мрія 2000" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство-Фірма "Мрія 2000" із позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості від 09.07.2020 №UA100530/2020/300017/2 і картки відмови у митному оформленні від 09.07.2020 №UA100530/2020/00405.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем 09 липня 2020 року було винесено рішення про коригування митної вартості №UA100530/2020/300017/2, з якого вбачалось, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору, оскільки документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. У зв`язку з винесеним рішенням відповідачем була прийнята картка відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач вважає, що документи, надані ним для митного оформлення товару у повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів, а доводи відповідача при винесенні оскаржуваних актів є надуманими, обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні або недостовірні дані у нього не було, а тому підстави для винесення оскаржуваних актів були відсутні.

З метою уникнення матеріальних збитків, пов`язаних зі зберіганням, вантажно- розвантажувальними роботами, транспортуванням товару та на виконання вимог рішення позивачем було повторно подано до митного оформлення той же товар, але за ціною, визначеною рішенням по коригування митної вартості

Вважаючи рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду.

Ухвалою судді від 07 серпня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/12221/20 за правилами загального позовного провадження.

10 вересня 2020 року до суду надійшов відзив Київської митниці Держмитслужби на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що позов є безпідставним та необґрунтованим, а оскаржувані рішення про коригування митної вартості від від 09.07.2020 №UA100530/2020/300017/2 і картки відмови у митному оформленні від 09.07.2020 №UA100530/2020/00405 прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

В обґрунтування такої позиції відповідач зазначив, що до митного посту Житомир Київської митниці Держмитслужби уповноваженою особою декларантом Сіліним А.М. надано електронну митну декларацію яка зареєстрована за №UА10530/2020/031448 з метою митного оформлення товару № 1 Інвентар для занять фізкультурою, тренажери із змінними механізмами обтяження та товар №2 Інвентар та приладдя для занять фізкультурою, гімнастикою або атлетикою , що надійшов на адресу ПП - Фірма Мрія 2000 . Митну вартість визначено декларантом самостійно за основним методом товар №1 на рівні 2,49 $/кг., товар № 2 на рівні 1,52 $/кг. Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації надано такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 08.10.2015 № SТ25-2015/10/110; додаткова угода від 08.10.2019 № 4; додаткова угода від 08.10.2017 № 2; рахунок-фактура від 11.05.2020 № Н200516; коносамент (QFL 20050701; пакувальний лист від 11.05.2020 № б/н; автотранспортна накладна від 06.07.2020 №6042. Відповідач звертає увагу суду на те що, на момент подачі митної декларації №UA10530/2020/031448 документів крім зазначених до митного оформлення ні позивачем, ні декларантом не було подано. З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів з декларантом проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару. На вимогу митного органу декларантом додатково надано: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № В-1243 від 09.07.2020; висновок ДЗІ №221/136 від 08.07.2020; платіжні документи щодо попереднього митного оформлення товару № 17 та 18 від 14.04.2020 та 15.04.2020 відповідно, на інвойс № Н191380 від 01.11.2019; формування вартості товарів від 26.12.2019; видаткові накладні № 42119 від 21.04.2020, 42426 від 24.04.2020 та 42728 від 27.04.2020. Додатково наданий Висновок № В-1243 від 09.07.2020 не міг бути використаний так як, додатково подані документи не усунули розбіжності у документах, що стосується підтвердження числових значення складових митної вартості товару (витрат на транспортування товару). Враховуючи наведене вище, відповідно до вимог ст. 55 МК України прийнято рішення про коригування митної вартості від 09.07.2020 №UА 100530/2020/300017/2. Митна вартість скоригована до рівня 3,77 $ за кілограм.

Таким чином, відповідач зазначив, що дії посадових осіб Київської митниці Держмитслужби при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості імпортованих Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" товарів відповідають нормам митного законодавства, а тому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Під час судового засідання представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов у повному обсязі. Натомість, представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Після заслуховування позиції сторін, досліджено наявні у матеріалах справи докази, після чого винесено протокольну ухвалу про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено з поданих матеріалів, між IMPULSE (QINGDAO) HEALTH TECH CO.,LTD" (продавець) та приватним підприємством-Фірма "Мрія 2000" (покупець) було укладено контракт від 08.10.2018 №ST 25-2015/10/110 згідно якого продавець взяв на себе зобов`язання відвантажити товар і передати право власності покупцю. У свою чергу, покупець взяв на себе зобов`язання сплатити і прийняти товар на умовах даного контракту. При цьому, згідно з пп.1.2 п. 1 під товаром у вказаному контракті мається на увазі: обладнання для занять спортом, спортивні речі, а також аксесуари, комплектуючі та приладдя до вказаного обладнання в асортименті, у номенклатурі, кількості, за цінами і в терміни, указані в інвойсі (рахунку постачальника), що є невід`ємною частиною цього контракту. Інвойс виступає Специфікацією на кожну поставку товару.

Відповідно до пп. 2.1 п. 2 контракту продавець надає товар для продажу а певних партіях, згідно замовлень Покупця. Ціни встановлюються згідно Incoterms 2010 (пп.2.3 п.2 контракту).

Водночас, в підпунктах 4.1 - 4.2 пункту 4 контракту сторони визначили, що загальна сума контракту складається з вартості товару, що поставляється за цим контрактом, зазначеній у відповідних інвойсах. Загальна вартість товарів на окрему поставку, вказана у відповідному інвойсі.

Відповідно до укладеної між "IMPULSE (QINGDAO) HEALTH TECH CO.,LTD" та приватним підприємством-Фірма "Мрія 2000" додаткової угоди №4 від 08.10.2019 до контракту №ST25-2015/10/110 від 08.10.2015, термін дії цього контракту був продовжений до 08 жовтня 2021 року.

11 травня 2020 року "IMPULSE (QINGDAO) HEALTH TECH CO.,LTD" був виписаний інвойс №N2000516 до контракту №ST25-2015/10/110 від 08.10.2015 на поставку Приватному підприємству - фірма "Мрія 2000" товару, а саме: спортивні тренажери. При цьому, в інвойсі також було визначено, що платіж за товар буде здійснений після поставки товару, а транспортування товару з Китаю до України буде здійснено судном.

З метою митного оформлення імпортованих Приватним підприємством - фірма "Мрія 2000" на підставі до контракту №ST25-2015/10/110 від 08.10.2015 та інвойсу №N2000516 від 11 травня 2020 року товарів, 08 липня 2020 року уповноваженою особою декларантом Сіліним А.М. шляхом електронного декларування було подано до Київської до митного посту Житомир Київської митниці Держмитслужби для митного оформлення в режимі "Імпорт-40" митну декларацію №UA100530/2020/031448.

Митна вартість товарів була визначена декларантом за основним методом (за ціною договору) товар №1 на рівні 2,49 дол./кг., товар №2 на рівні 1,52 дол./за кг.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості імпортованих товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 08.10.2015№ 5Т25-2015/10/110;

- додаткова угода від 08.10.2019 № 4;

- додаткова угода від 08.10.2017 № 2;

- рахунок-фактур а від 11.05.2020 № Н200516;

- коносамент (2РЬ20050701

- пакувальний лист від 11.05.2020№ б/н;

- автотранспортна накладна від 06.07.2020 №6042.

В подальшому на вимогу митного органу, згідно ч.3 ч.6 ст.53 Митного кодексу України позивач додатково надав копії:

- прайс листа виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № В-1243 від 09.07.2020;

- висновок ДЗІ №221/136 від 08.07.2020;

- платіжні документи щодо попереднього митного оформлення товару № 17 та 18 від 14.04.2020 та 15.04.2020 відповідно, на інвойс № Н191380 від 01.11.2019;

- формування вартості товарів від 26.12.2019;

- видаткові накладні № 42119 від 21.04.2020, 42426 від 24.04.2020 та 42728 від 27.04.2020.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару, відповідач провів консультацію, в ході якої декларанту була надана інформація щодо вартості аналогічного товару.

Також було складено картку відмови у митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100530/2020/00405 з причин, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом невірно розрахована митна вартість товару №1,2 не підтверджена документально, а вибраний метод її визначення не відповідає умовам наведеним у главі №9 Митного кодексу України, чим порушено вимоги ст. ст. 52, 53 Митного кодексу України.

Відповідачем відповідно до вимог ст. 55 Митного кодексу України прийнято рішення про коригування митної вартості від 09.07.2020 №UА 100530/2020/300017/2. Митна вартість скоригована до рівня 3,77 $ за кілограм.

Однак, вважаючи рішення про коригування митної вартості та картку відмови у митному оформленні товарів протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012.

Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів частини 3 статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів (ч.1 ст.246 Митного кодексу України).

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 50 Митного кодексу України передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами 4-5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 сттатті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-2 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України визначені документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті

Зі змісту статті 53 Митного кодексу України вбачається, що визначений у ній перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення є вичерпний.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою визначено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила , відповідно до яких на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 2-3 ст.58 МК України).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Аналізуючи вищезазначені положення Митного кодексу України, слід відмітити, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності взаємозв`язку між продавцем і покупцем і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митного органу при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Під час розгляду справи, судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації від 08.07.2020 №UA100530/2020/031448 митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України та на вимогу відповідача були подані додаткові документи. Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару митним органом були встановлені наступні розбіжності у поданих документах, зокрема:

- відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на цін і, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну (ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України) Згідно із ч. 5 ст. 58 Митного кодексу У країни ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Відповідно до відомостей, що викладені у рахунку-фактурі № Н200516 оплата за товар здійснюється після доставки товару. Відповідно до п.2.2 Контракту №ST25-2015/10/110 від 08.10.2015 ціни за товар визначаються згідно із Інкотермс 2010 . Відповідно до Інкотермс 2010 , якщо товар постачається на умовах FOB, продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання по поставці товару, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відправлення. Згідно Із відомостями, що відображені у коносаменті № QFL20050701 оцінюваний товар завантажено на борт судна 14.05.2020. Таким чином, на момент митного оформлення і перевірки ціни, що була фактично сплачена за товар, у митного органу є всі підстави вважати, що покупець виконав свої зобов`язання перед продавцем і оплатив товар після поставки товару, яка відбулась 14.05.2020;

- додатково наданий Висновок ДП Держзовнішінформ від 08.07.2020 № 221/136 не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, у зв`язку із наступним. Відповідно до статті 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Національний стандарт №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звіті в про оцінку майна. Відповідно до Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Всупереч вищевказаних вимог, до Висновку ДП Держзовнішінформ від 08.07.2020 № 221/136 не долучено додатки, які б підтверджували ці нову інформацію, яка лягла в основу висновку про вартість оцінюваного товару. Додатково наданий Експертний висновок №В- 1243 від 08.07.2020 не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки відповідно до вимог Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані із об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. Разом з тим, висновок про вартість оцінюваних товарі в ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товарі в лише із одного джерела - www.alibaba.com . При цьому експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарі в із інших джерел;

- додатково надані документи про формування первинної вартості від 26.12.2020, платіжні доручення за попередню поставку, інвойс за попередню поставку, видаткові накладні, платіжні доручення, що підтверджують оплату по видатковим накладним не можуть бути використані для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки вони не стосуються оцінюваного товару та відображають операції з товаром, що різниться з оцінюваним за артикулами та вартістю артикульних позицій.

Проте, суд не погоджується із вказаними доводами митного органу, з огляду на наступне.

Що стосується обгрунтування запитів у ПП Фірма "Мрія 2000" додаткових документів під час здійснення процедури консультації та винесення Рішення про коригування митної вартості наявністю у Київської митниці підстав вважати, що позивач виконав свої обов`язки перед продавцем та оплатив товар після його поставки, яка відбулася 14 травня 2020 року, оскільки відповідно до Інкотермс 2010 , якщо товар постачається на умовах FOB, продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання по поставці товару, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відправлення, то згідно до відомостей, що вбачається із рахунку - фактурі № Н200516. Суд погоджується із доводами позивача, що оплата за товар здійснюється після доставки товару, а поняття поставка та доставка не є тотожними. Крім того, як вбачається у інвойсі, долучено до позовної заяви, не зазначено конкретного строки здійснення Позивачем такої оплати.

Щодо не взяття до уваги висновку ДП "Держзовнішінформ" від 08.07.2020 №221/136 у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджували б цінову інформацію, яка лягла в основу висновку про вартість оцінюваного товару суд зазначає наступне.

У розділі "Загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна" Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 відсутній обов`язок оцінювача формувати додатки до висновку.

Таким чином, судом не встановлено об`єктивних сумнівів з приводу проведеної цінової експертизи ДП "Держзовнішінформ".

З приводу доводів відповідача про неможливість використання, як документу, що підтверджує заявлену митну вартість товару, експертного висновку №В-1243 від 08.07.2020, оскільки такий висновок ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товарів лише із одного джерела - "www.alibaba.com". Вказано, що експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел.

Суд звертає увагу, що вказаний висновок чинний та ніким не скасований, а тому інформація вказана у ньому могла б бути використана відповідачем при здійсненні митного оформлення.

Також відповідно до п.2 ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати", методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України

Суд вказує, що за змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 09.07.2020 №UA100530/2020/300017/2 відповідачем вказано, що воно прийняте із застосуванням пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України, при цьому митну вартість відповідач визначив за другорядним методом - резервним.

Застосування резервного методу передбачено статтею 64 Митного кодексу України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Таким чином, відповідачем під час формування митної вартості було взято інформацію щодо вартості схожого товару.

Однак відповідачем не наведено аналіз співставлення умов поставок за порівнюваними контрактами, умови транспортування та страхування, кількісних та якісних характеристик. Також відповідачем не взято до увагу відмінність товаровиробника.

З урахуванням наявності специфіки ввезеного товару (інвентар та приладдя для занять фізкультурою, гімнастикою або атлетикою), всі наведені фактори вказують на неможливість співставлення товарів лише за наявності співпадіння артикульної номенклатури.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що визначені Конституцією та законами України вимоги до дій і рішень суб`єктів владних повноважень, які є важливими гарантіями дотримання прав особи, не були дотримані відповідачем.

Таким чином, відповідачем як суб`єктом владних повноважень також не доведено суду, що надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною контракту.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, під час розгляду справи суд встановив відсутність належних доказів та обґрунтованих підстав у відповідача для прийняття рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, у зв`язку з чим, позов приватного підприємства-Фірма "Мрія 2000" слід задовольнити в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 12460,00 грн, про, що свідчить платіжне доручення №13 від 30.07.2020.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Київської митниці Держмитслужби сплаченого судового збору у сумі 12460,00 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов приватного підприємства - фірми "Мрія 2000" (вул. Львівська, 8-А,Житомир,10030, ідентифікаційний код 39256447) до Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, 8 А, Київ 124,03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 09.07.2020 №UA100530/2020/300017/2.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 09.07.2020 №UA100530/2020/00405.

Стягнути на користь приватного підприємства - фірми "Мрія 2000" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 12460,00.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова