Рішення

від 14.12.2020 по справі 380/4619/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4619/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої-судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Колодій О.Р.,

представника позивача Гнатів О.М.,

представника відповідача Гурняк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Галицький грифон до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Галицький грифон (далі - ТзОВ Галицький грифон , позивач), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.10.2019 № 0001950507 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 2428003,46 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновки відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства щодо підакцизних товарів, зокрема несвоєчасної реєстрації та не реєстрації акцизних накладних є помилковими. При цьому, зі змісту акта від 04.09.2019 № 1249/14.6/40146351 вбачається, що ревізори при обчисленні строку реєстрації акцизної накладної виходили із дати складення видаткових накладних, а не дати реалізації пального через паливо роздавальну колонку на конкретній АЗС.

Позивач наголошує, що зобов`язання з реєстрації акцизної накладної ТзОВ Галицький грифон виникає у момент відпуску пального через паливо роздавальну колонку на конкретній АЗС. При цьому, емітенти талонів, які є постачальниками для ТзОВ Галицький грифон , ведуть аналітичний облік проданих (отоварених) карток, тобто ведуть контроль за реалізацією пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального з використанням таких карток (талонів) та/або скетч-карток.

Зазначає, що ТзОВ Галицький грифон здійснювало реєстрацію акцизних накладних виключно в обсягах та у строки, що відповідали фактам відпуску пального через паливо роздавальні колонки на АЗС, що підтверджується акцизними накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних емітентами відповідних паливних карток. Аналогічно ТзОВ Галицький грифон проводило реєстрацію акцизних накладних для своїх контрагентів.

З наведених мотивів вважають, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, а висновки акта перевірки від від 04.09.2019 № 1249/14.6/40146351 є законними, обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.

Зокрема, відповідач наголосив, що перевіркою встановлено, що ТзОВ Галицький грифон документально оформлено операції по відвантаженню нафтопродуктів на ТзОВ Галтаун та ТзОВ Волинь мото . Відповідно ТзОВ Галицький грифон відображено в бухгалтерському обліку реалізацію пального на адресу вказаних контрагентів та складено податкові та видаткові накладні, в яких в якості найменування товару було вказано відповідні марки палива, який відпускався в розмірі, що обраховувався літрами.

Зазначають, що перевіркою встановлено, що придбане ТзОВ Галицький грифон пальне обліковувалось на субрахунку 281 Товари на складі та списано з балансу у зв`язку із реалізацією невстановленим особам. При цьому бухгалтерський облік карток на пальне або бланків дозволів, або паливних карток на пальне не здійснював.

З наведеного, ТзОВ Галицький грифон здійснювало господарські операції, які змінювали активи товариства шляхом оприбуткування (списання) на/з рахунка (ів) бухгалтерського обліку пального, передбачали передачу права власності на пальне. Отже такі операції підпадають під визначення реалізація пального , наведеного у абз. 2 пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Відтак, перевіркою встановлено, що ТзОВ Галицький грифон несвоєчасно зареєстровано акцизну накладну від 31.10.2017 № РN-0000901 в Єдиному реєстрі акцизних накладних та не зареєстровано акцизні накладні протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну.

Відповідно, перевіркою встановлено відсутність реєстрації акцизних накладних на обсяги пального, що списано з балансу у зв`язку із реалізацією невстановленим особам всього в кількості 642394,5 літрів.

За наведених мотивів, вважають спірне податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та такими що не суперечать нормам законодавства.

Представником позивача в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подано до суду відповідь на відзив.

Відповідачем в свою чергу подано заперечення на відповідь на відзив.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 19.06.2020 позовну заяву ТзОВ Галицький грифон залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді від 20.07.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 21.09.2020 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Галицький грифон до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовлено.

12.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила з мотивів аналогічних, наведеним у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши вступне слово представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ГУ ДПС у Львівській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТзОВ Галицький грифон (код за ЄДРПОУ 40146351) за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2018 з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, про що складено акт від 04.09.2019 № 1249/14.6/40146351.

Документальною плановою виїзною перевіркою ТзОВ Галицький грифон встановлено порушення вимог п. 231.1, п. 231.3, п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань реєстрації (відсутності реєстрації) податкових накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.2019 № 0001950507 відповідно до якого до ТзОВ Галицький грифон застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 2428003,46 грн.

Вважаючи, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до вимог пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) реалізація пального - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісію/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу або органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального па підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.

Отже, для визначення об`єкта оподаткування у випадку реалізації пального з використанням смарт-карток, талонів тощо, визначну роль має документальне оформлення таких операцій. Якщо первинна документація за операціями придбання талонів, смарт-карток тощо свідчить про здійснення операцій з постачання цих засобів як товару із зазначенням відповідного коду УКТ ЗЕД, то такі операції не є реалізацією пального. І навпаки, якщо документально фіксуються господарські операції щодо передачі права власності на пальне, таке постачання відображається в зареєстрованих податкових накладних, то виникає реалізація пального відповідно до ПК України.

Судом встановлено, що ТзОВ Галицький грифон документально оформлено операції по відвантаженню нафтопродуктів на ТзОВ Галтаун (договір № 06/09/17-к купівлі-продажу нафтопродуктів від 06.09.2017, видаткові накладні № РН-0000664 від 30.09.2017, № РН-0000680 від 30.09.2017, № РН-0000702 від 30.09.2017, № РН-0000877 від 31.10.2017, № РН-0000901 від 31.10.2017, № РН-0000904 від 31.10.2017, № РН-0000907 від 31.10.2017, № РН-0001119 від 23.11.2017, № РН-0001142 від 30.11.2017, № РН-0001151 від 30.11.2017, № РН-0001160 від 30.11.2017, № РН-0001162 від 30.11.2017, № РН-0001170 від 30.11.2017, № РН-0001364 від 31.12.2017, № РН-0000072 від 31.01.2018, № РН-0000249 від 28.02.2018, № РН-0000288 від 20.03.2018, № РН-0000327 від 31.03.2018, № РН-0000328 від 31.03.2018, № РН-0000344 від 13.04.2018, № РН-0000375 від 30.04.2018, № РН-0000407 від 15.05.2018, № РН-0000525 від 31.05.2018, № РН-0000597 від 30.06.2018, № РН-0000606 від 13.07.2018, № РН-0000623 від 31.07.2018, № РН-0000633 від 15.08.2018) та ТзОВ Волинь мото (договір Т01-10/01 купівлі-продажу нафтопродуктів від 10.01.2017, видаткові накладні № РН-0000059 від 31.03.2017, № РН-0000076 від 31.03.2017, № РН-0000076 від 31.03.2017, № РН-0000080 від 31.03.2017, № РН-0000086 від 08.04.2017, № РН-0000087 від 08.04.2017, № РН-0000095 від 14.04.2017, № РН-0000124 від 30.04.2017, № РН-0000178 від 31.05.2017, № РН-0000180 від 31.05.2017, № РН-0000194 від 31.05.2017, № РН-0000302 від 30.06.2017, № РН-0000303 від 30.06.2017, № РН-0000319 від 30.06.2017, № РН-0000336 від 30.06.2017, № РН-0000338 від 30.06.2017, № РН-0000402 від 31.07.2017, № РН-0000415 від 31.07.2017, № РН-0000482 від 31.08.2017, № РН-0000497 від 31.08.2017)

Згідно умов договорів постачальник ТзОВ Галицький грифон зобов`язується постачати покупцю нафтопродукти партіями, а покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах даного Договору.

Із умов цих договорів вбачається, що право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар.

В договорах також зазначено, що товар вважається переданим на зберігання покупцем постачальнику з дати підписання сторонами відповідної видаткової накладної на товар. При цьому, до матеріалів справи не долучено документів на зберігання та факт оплати за зберігання також відсутній.

На підставі вказаних договорів ТзОВ Галицький Грифон відображено в бухгалтерському обліку реалізацію пального на адресу вказаних контрагентів, складено податкові та видаткові накладні, в яких в якості найменування товару вказано нафтопродукти (бензин, дизельне паливо, газ вуглеводневий скраплений), пальне відпускалось в розмірі, що обраховувався літрами.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, придбане ТзОВ Галицький Грифон пальне обраховувалось на субрахунку 281 Товари на складі та списано з балансу у зв`язку реалізацією невстановленим особам. При цьому бухгалтерський облік карток на пальне або бланків дозволів, або паливних карток на пальне не здійснювався.

З наведено вбачається, що ТзОВ Галицький Грифон здійснювало господарські операції, які змінювали активи товариства шляхом оприбуткування (списання) на/з рахунках (ів) бухгалтерського обліку пального, передбачали передачу права власності на пальне. Отже, такі операції підпадають під визначення реалізація пального , наведеного у абз. 2 пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Відповідно до п. 231.1 ст. 231 ПК України платник податку, при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом, товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених ст. 229 цього Кодексу; втраченого як у межах, так і понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.

Згідно п. 231.3 ст. 231 ПК України, акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

У разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.

Акцизна накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо акцизні накладні не були складені на ці операції) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у разі здійснення реалізації пального за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником акцизного податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій, або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок особи, що реалізує пальне). При цьому окремі обов`язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені пп. г та ґ п. 231.1 цієї статті, не заповнюються.

У разі забезпечення безперервного постачання пального особа, яка реалізує пальне, може скласти для кожного отримувача пального зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту під безперервним постачанням вважається забезпечення особою, яка реалізує пальне, можливості для отримувачів пального (контрагентів) отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день відповідного місяця.

Акцизна накладна може бути складена не пізніше останнього дня звітного місяця на загальний обсяг втраченого пального протягом такого місяця за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що втрачено.

Відповідно до п. 232.1 ст. 232 ПК України одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального є літри, приведені до температури 15°С. При цьому відпущені літри через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях для цілей цього розділу вважаються як літри, приведені до температури 15°С. Така одиниця обліку повинна використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.

Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (п. 231.6 ст. 231 ПК України).

Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки па поповнення (коригування) залишку пального затверджений наказом Міністерства фінансів України 25.02.2016 № 218, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 105/28535 (далі Порядок № 218).

Згідно п. 231.10 ст. 231 ПК України, у разі порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувач пального має право протягом 60 календарних днів, що настають за днем реалізації пального, подати до контролюючого органу заяву із скаргою на таку особу, яка реалізує пальне. До заяви додаються копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання такого пального.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ Галицький Грифон заяви зі скаргою до ГУ ДФС у Львівській області не подавались.

Судом встановлено, що ТзОВ Галицький Грифон відповідно до наданих для перевірки первинних документів, а саме: видаткових накладних, актів прийому-передачі на реалізацію пального, накладних па повернення товару (пального) здійснювало реєстрацію акцизних накладних при реалізації пального за допомогою карток па пальне (паливних карток).

При цьому встановлено, що ТзОВ Галицький Грифон несвоєчасно зареєстровано акцизну накладну від 31.10.2017 № РН-0000901 в Єдиному реєстрі акцизних накладних та не зареєстровано акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування. Вказані факти не реєстрації акцизних накладних відображено на crop. 51-53 акту перевірки.

Відповідно, враховуючи викладене, в ході судового розгляду підтверджено встановлення контролюючим органом факту своєчасної реєстрації та відсутності реєстрації акцизних накладних на обсяги пального, що списано з балансу у зв`язку з реалізацією невстановленим особам всього в кількості 642394,5 літрів.

Відповідальність за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних визначено пп. 120.2.1 п. 120.2 ст. 120 ПК України та тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

10 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

20 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

30 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 91 і більше календарних днів.

Відповідно до пп. 120.2.1 п. 120.2 ст. 120 ПК України, відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більше як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов`язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування.

З огляду на наведене, суд вважає підтвердженим висновок відповідача про порушення ТзОВ Галицький грифон п. 231.1, п. 231.3. п. 231.6 ст. 231 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань реєстрації (відсутності реєстрації) податкових накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, що в свою чергу є підставою для застосування до ТзОВ Галицький грифон штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 120-2.1, п. 120-2.2 ст. 120 ПК України, а відтак підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін на підтвердження правомірності своїх правових позицій, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295, п. 3 розділу VI Прикінцевих положень, пп. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Галицький грифон до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положення п. 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Галицький грифон (ЄДРПОУ 40146351, місцезнаходження: 79024, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд 106, кв. 207).

Відповідач: Головне управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35).

Повний текст рішення складено та підписано 22.12.2020.

Суддя Сидор Н.Т.