Рішення

від 23.12.2020 по справі 400/4646/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 р. № 400/4646/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "НЗ ТРАНС ЕКСПЕДИЦІЯ", вул. Грушевського, 26/1, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213

до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 03135

про:визнання протиправною та скасування постанови від 11.06.2020 № 187831,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187831 від 11.06.2020.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що нормативно допустима маса транспортного засобу перевіряючими була визначена невірно з істотним порушенням законодавства. Оскільки перевезення вантажу здійснювалось контейнеровозом, дозволена фактична маса якого для проїзду автомобільними дорогами складає 44 тони, то 10% від цієї маси складає 4,4 тони. Для застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абз. 15 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт необхідно, щоб фактична маса контейнеровоза перевищувала - 48,4тони. Також листом в.о. начальника Управління Укртранспбезпеки у Донецькій області підтверджується помилковість складання акту про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів № 0008461 від 29.04.2020.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки в ході рейдової перевірки посадовими особами було встановлено порушення ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт транспортним засобом, який належить на праві власності позивачу, тому постанова прийнята правомірно.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

29.04.2020 головним спеціалістом Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області було проведено ваговий контроль транспортного засобу DAF, д/н НОМЕР_1 , що належить ТОВ на підставі направлення на перевірку від 27.04.2020 № 007146. Під час проведення рейдової перевірки був складено акт № 202621 від 29.04.2020, в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення, що ТОВ НЗ ТРАНС ЕКСПЕДИЦІЯ здійснювало перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових норм без відповідного дозволу, ТТН № 601 від 29.04.2020 свідчить, що перевозився вантаж-насіння соняшника з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР вагових норм, загальна маса транспортного засобу 44700 тони, що є порушенням абз.15 ч.1ст.60 ЗУ Про автомобільний транспорт .

Акт № 0008461 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29.04.2020 свідчить, що повна маса транспортного засобу DAF, д/н НОМЕР_1 з причепом, при нормативно допустимої 40т, фактично складає 44700 тони.

Постановою № 187831 від 11.06.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу на позивача накладено штраф в сумі 17000 за порушення абз.15 ч.1 ст.60 ЗУ Про автомобільний транспорт за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Статтею 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» N 1567, 08.11.2006 передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека та її територіальні органи .

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ Про дорожній рух з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV Про автомобільні дороги (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Як передбачено статтею 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344-ІІІ), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими Національної поліції.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до ст.60 Закону України « Про автомобільний транспорт» .

Позивач вважає, що відповідач протиправно прийняв постанову про застосування штрафу, оскільки товар перевозився контейнеровозом, для якого відповідно до п.22.5 ПДР встановлено максимальна вага 44 тони. Вага транспортного засобу була 44700, що не перевищує 10 %, тому правових підстав для застосування штрафу не було.

Надана позивачем копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу DAF, д/н НОМЕР_1 свідчить, що це спеціалізований вантажний сідловий тягач, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу GROENEWEGEN DRO 12-27 свідчить, що це спеціалізований напівпричеп -спеціалізований н/причеп-контейнеровоз з масою без навантаження 6000 тони, повна маса- 39 000 тони.

Напівпричеп-контейнеровоз- це тип причепа або напівпричепа , який використовується для перевезення контейнерів по автомобільних дорогах.

Відповідно до п.17.2-17.4 Наказу міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: - розпізнавальний знак;- номер контейнера;- найменування власника контейнера;- вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.

Надані позивачем документи свідчать, що у напівпричепі-контейнеровозі перевозився сипучій товар- насипом, насіння соняшника.

Відтак, з вищезазначених норм чинного законодавства можна дійти висновку, що п.22.5 ПДР повна маса для контейнеровозів 44 тони встановлена в разі здійснення перевезення в контейнерах, в яких заборонено перевозити сипучі вантажі без тари.

Позивач здійснював перевезення спеціалізованим вантажним сидловим тягачем з напівпричепом-контейнеровозом, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, тому фактична маса для таких транспортних засобів встановлено 40 тон.

Відповідальність на підставі ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність документів при перевезенні вантажу покладається на перевізника.

Підставою для прийняття відповідачем спірної постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу стало те, що транспортний засіб марки DAF, який належить позивачу, перевищив нормативно допустиму вагу більш ніж на 2 %, що дало підставу вважати транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл.

Суд встановив, що такого дозволу у позивача немає, а отже за описаних обставин відповідач мав достатні підстави для накладення штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Посилання позивача на лист Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області від 30.09.2020 (арк.с.26), в якому зазначено, що акт № 0008461 від 02.07.2020 було визнано помилковим , тому жодних дій відносно ТОВ НЗ ТРАНС ЕКСПЕДИЦІЯ в частині стягнення плати за проїзд по даному акту здійснюватися Управлінням не буде, не приймається судом до уваги з огляду на таке. Рейдова перевірка була проведена 29.04.2020,а не 02.07.2020, за наслідками якої складено два акта: про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевірки перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 202621 та акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів № 0008461.

Спірна постанова відповідачем прийнята на підставі акта № 202621 від 29.04.2020, який не визнавався помилково складений.

Крім того, спірною постановою до позивача застосовано штраф передбачений Законом України Про автомобільний транспорт , а не стягується плата за проїзд, що є іншим платежем.

Крім того, суд взагалі критично відноситься до листа Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області від 30.09.2020, як доказу, оскільки чинним законодавством не передбачено право органу державного контролю на автомобільному транспорті визнавати акти, які складені за наслідками рейдової перевірки, як помилково складені.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не надав суду доказів протиправності постанови відповідача, тому позов задоволенню не підлягає.

Судовий збір покладається на позивача .

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НЗ ТРАНС ЕКСПЕДИЦІЯ" (вул. Грушевського, 26/1, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213, ідентифікаційний код 37786395) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 03135, ідентифікаційний код 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 11.06.2020 № 187831 - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко