Ухвала

від 21.12.2020 по справі 420/14208/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/14208/20

УХВАЛА

21 грудня 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ УКРТОРГБУД , про скасування дозволу на виконання будівельних робіт, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ УКРТОРГБУД , в якому позивач просить:

- скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 24.07.2020 року № ОД 012200724617, виданий відповідачем замовнику ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ УКРТОРГБУД щодо об`єкта будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку з мансардним поверхом з вбудованими приміщеннями управління житлового будинку та гаражем у цокольному поверсі, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати відповідача внести до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відомостей, скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 24.07.2020 року № ОД 012200724617, виданого відповідачем замовнику ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ УКРТОРГБУД щодо об`єкта будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку з мансардним поверхом з вбудованими приміщеннями управління житлового будинку та гаражем у цокольному поверсі, за адресою: м. Одеса, Приморський район, узвіз Військовий, 10 .

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному:

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи. .

Саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори.

Звертаючись до суду з позовом про скасування дозволу на виконання будівельних робіт, позивач зазначив, що: позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 , який межує безпосередньо із майданчиком будівництва, щодо якого видано оскаржуваний дозвіл; реалізація права на забудову на підставі отриманого дозволу має прямий вплив на його законні права та інтереси щодо належного позивачу нерухомого майна, в тому числі щодо фактичного збереження належних йому матеріальних цінностей та безпечної експлуатації житла позивача.

Суд звертає увагу, що захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових відносин, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Суд звертає увагу, що позивач фактично оспорює дозвіл на виконання будівельних робіт, який є правовим актом індивідуальної дії. Такий правовий акт породжує права й обов`язки в першу чергу для того суб`єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів), якому його адресовано.

Спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок проведення третіми особами будівельних робіт, які, на думку позивача, порушують його права, як власника квартири у будинку, який межує безпосередньо із майданчиком будівництва, щодо якого видано оскаржуваний дозвіл, а тому у позивача виникла необхідність захисту його цивільних прав, у зв`язку із чим він звернувся до суду.

Отже, вимога про скасування дозволу на виконання будівельних робіт є похідною і може бути розглянута при вирішенні цивільним судом питання щодо законності проведення третіми особами будівельних робіт .

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 815/1568/16, від 05.12.2018 у справі № 804/3091/18, та в постанові Верховного Суду від 15.07.2020 року у справі № 809/78/16 тощо .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає, що дану позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ УКРТОРГБУД , про скасування дозволу на виконання будівельних робіт - не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, відповідно суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 170, 171, 242, 243, 248, 256, 287, 294, 295 Розділом VІІ Перехідних положень КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ УКРТОРГБУД , про скасування дозволу на виконання будівельних робіт.

Суд роз`яснює позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції загального суду за правилами цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Суддя М.Г. Цховребова