Ухвала

від 23.12.2020 по справі 520/18460/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

23 грудня 2020 р. Справа № 520/18460/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття до розгляду позовної заяви Приватного акціонерного товариства Автобаза "Харківводбуд" (вул. Піщана, буд. 7, смт. Безлюдівка, Харківський район, Харківська область, 62489) до Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 4 пов., м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та скасування арештів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство Автобаза "Харківводбуд", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків), яка полягає у не знятті арештів всього майна Приватного акціонерного товариства Автобаза «Харківводбуд» ( ЄДРПОУ: 01034946, адреса реєстрації: 62489, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Безлюдівка, вул. Піщана, буд. 7) після закінчення виконавчих провіджень від 04.01.2012 року, ВП №30505543 та від 11.12.2012 року, ВП №3413429;

- скасувати арешти всього майна Приватного акціонерного товариства Автобаза «Харківводбуд» ( ЄДРПОУ: 01034946, адреса реєстрації: 62489, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Безлюдівка, вул. Піщана, буд. 7), що були накладені постановами Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області від 04.01.2012 року, ВП №30505543 та від 11.12.2012 року, ВП №3413429 згідно запису реєстратора Харківська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України від 07 березня 2012 року № 12253937 та згідно запису реєстратора Харківська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України від 11 грудня 2012 року № 13365284.

З матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позивач вважає, що вказані арешти порушують його право власності та позбавляють можливості вільно розпоряджатися належним йому майном.

Вирішуючи питання, викладені у ч.1 ст.171 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" у рішенні від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відтак, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням таким суб`єктом владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Наведене узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Разом з тим спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

З позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини стосуються права власності та користування майном, що належить позивачу. Отже, предметом спірних правовідносин є майнові права та інтереси позивача на майно.

З вказаною позовною заявою позивач звернувся до суду для захисту права власності та розпорядження його майном, а не для оскарження дій органу державної виконавчої служби.

Таким чином, позивач звертаючись до суду з даною позовною заявою мав намір лише вирішити питання про зняття арешту з нерухомого майна, таким чином, спір у цій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, суд дійшов висновку, що вказаний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до приписів п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Отже, за суб`єктним складом сторін та сутністю спору ця справа підлягає розгляду судом господарської юрисдикції у порядку, визначеному нормами Господарсько процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства Автобаза "Харківводбуд" до Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,19, 170, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Автобаза "Харківводбуд" до Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) про визнання бездіяльності протиправною та скасування арештів.

Роз`яснити позивачу, що для захисту своїх прав та законних інтересів він має право звернутись до відповідного суду господарської юрисдикції, в порядку господарського судочинства.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повий текст ухвали виготовлено 23 грудня 2020 року.

Суддя Сагайдак В.В.