Рішення

від 17.12.2020 по справі 640/8096/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року м. Київ № 640/8096/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Магура-Буд до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Магура-Буд (надалі - позивач, ТОВ Магура-Буд ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі - відповідач-1) та Державної податкової служби України (надалі - відповідач-2), у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення від 16.03.2020 №1487407/40363022; зобов`язати відповідача-2 зареєструвати податкову накладну від 31.01.2020 №1 днем її подання - 12.02.2020; визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №21739 від 05.02.2020 та №45527 від 05.02.2020, прийняті Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2020 відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що ним у встановленому законодавством порядку складено та направлено до контролюючого органу податкову накладну, реєстрація якої необґрунтовано зупинена та запропоновано надати пояснення та/або копії документів. Позивачем вказано на те, що первинні документи на підтвердження показників, зазначених у податковій накладній були надані. Однак, Комісією ДФС прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної без зазначення підстав неврахування наданих позивачем пояснень та документів. Рішення відповідача-1 позивач вважає необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм законодавства та без дослідження наданих позивачем документів та пояснень. Вважає, що податкова накладна має бути зареєстрована відповідачем-2. Крім того, позивачем зазначено про необґрунтоване прийняття відповідачем-1 рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості без наявних для цього ознак.

Відповідачами у встановлений судом строк відзив на позов не подано.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Позивачем, відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України складено податкову накладну від 31.01.2020 №1 та направлено її засобами телекомунікаційного зв`язку до контролюючого органу з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) (а.с. 56 т.І).

Згідно отриманої квитанції податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено (а.с. 57 т. І).

На виконання положень підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України позивачем направлено на адресу ДФС України повідомлення, до яких додано первинні документи щодо господарських операцій, на підставі яких складено податкову накладну від 31.01.2020 №1.

За результатами розгляду поданих ТОВ Магура-Буд документів Комісією ГУ ДФС прийнято рішення від 31.01.2020 №1487407/40363022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної (а.с. 82-83 т. І).

Позивачем оскаржено дане рішення в адміністративному порядку. За результатом розгляду скарги контролюючим органом прийнято рішення від 31.03.2020 №11665/40363022/2 про відмову у задоволенні скарги (а.с. 114 т. І).

Крім того, Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 05.02.2020 №21739 та від 27.03.2020 №45527, Відповідно до яких ТОВ Магура-Буд відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с. 208, 238 т.І).

Вважаючи протиправними рішення Комісії ГУ ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної, та рішень про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, позивачем оскаржено їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено висновок, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Положеннями пункту 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Так, за змістом пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У свою чергу Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку №1165, що є вичерпаним переліком.

Зокрема, пунктом 8 вказаного Додатку передбачено одним із критеріїв наступний: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У контексті з наведеним суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За змістом затвердженої форми рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку №1165) вказане рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на викладене суд вважає, що рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 05.02.2020 №21739 та від 27.03.2020 №45527 про відповідність платника податку ТОВ Магура-Буд критеріям ризиковості платника податку є індивідуальними актами у розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

Крім того, у формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Дослідивши та проаналізувавши текст оскаржуваного рішення від 05.02.2020 №21739, судом встановлено, що таке рішення прийнято Комісією ГУ ДПС у м. Києві за критерієм, передбаченим пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому, в даному рішенні відповідачем-1 не вказано, на підставі якої інформації прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. № .

Також у цьому рішенні відповідачем в рядку Податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Оскаржуване рішення №21739 прийнято 05.02.2020, а податкову накладну від 31.01.2020 №1 направлено позивачем на реєстрацію 12.02.2020, тому рішення №21739 від 05.02.2020 передувало направленню на реєстрацію податкової накладної.

Тобто 05.02.2020 відповідач-1 не міг володіти податковою інформацією, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування, так як будь-яка інформація щодо певної податкової накладної стала відома ГУ ДПС у м.Києві лише 12.02.2020.

З огляду на викладене, у відповідача-1 були відсутні обґрунтовані підстави для складання у відношенні позивача рішення від 05.02.2020 №21739 про відповідність ТОВ Магура-Буд критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідачем-1 не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 05.02.2020 № 21739 є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що з метою прийняття рішення відповідачем-1 про невідповідність позивача критеріям ризиковості, останнім подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 19.03.2020, долучивши копії підтверджуючих документів та письмові пояснення. В подальшому, 27.03.2020 позивачем отримано нове рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.03.2020 №45527 (надалі - рішення від 27.03.2020 №45527), яке розглянуто з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 19.03.2020 №1, проте позивача залишено у статусі ризикових на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, при цьому вказане Рішення містило наступні підстави: Використовуючи бази даних ДПС України, проведено аналіз діяльності ТОВ Магура-Буд (40363022), в процесі якого встановлено, що платником здійснюється придбання послуг (виконання робіт з утеплення та оздоблення поверхонь) у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме ТОВ Будівельна компанія Елітмісто (42885311), ТОВ Мастейт Груп (42361684), ТОВ ІБК Житлобуд (42829791), ТОВ Група 7 Елемент (42441586), ТОВ Будівельна Компанія Лотус (42860742), ТОВ Актант Прайм (42186705), ТОВ Актант Тренд (42186600), ТОВ Глезерс Айрон (42186291) та інші платники. .

Судом встановлено, що при поданні документів, як з метою реєстрації податкової накладної від 31.01.2020 №1, а також з метою виключення позивача з категорій ризикових , контролюючому органу надано первинні документи, щодо контрагента у якого здійснено придбання послуг. Таким контрагентом позивача є ТОВ ВБК Монтажпроект , яке здійснює свою діяльність на підставі Ліцензії ДАБІ України від 11.09.2019 №51-Л. Вказане підприємство відсутнє у податковій інформації, яку зазначено як нову підставу для віднесення позивача до категорії ризикових ні підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Про відсутність статусу ризиковості ТОВ ВБК Монтажпроект свідчить також те, що на виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, останнім складено для ТОВ Магура-Буд податкову накладну №62 від 31.01.2020, яку зареєстровано в ЄРПН 06.02.2020 за № 9014013198 (а.с. 173, 174 т. І).

Суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів, а в даному випадку можливе вчинення останніми ризикової діяльності , висновки про яку жодним чином Відповідачем-1 не обґрунтовано. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Крім того, платник податків взагалі жодним чином не повинен нести відповідальність за господарську діяльність контрагента, його звітність як платника, статус ризиковості , тощо, про яку взагалі не обізнаний та не повинен бути обізнаний.

В ході розгляду даної справи у суді відповідачем-1 не надано документальних доказів, як б надали можливість встановити, яка саме податкова інформація стала підставою для висновків про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оспорювані рішення не містять мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, та про не доведення відповідачем-1 документально обставин наявності у нього податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

В ході розгляду цього спору судом встановлено, що спірне рішення фактично не містить чіткого визначення мотиву щодо підстав і причин для його прийняття відповідачем, що свідчить про його невідповідність критеріям, наведених у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з цим суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача-1, в якому не наведено мотивів його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводять до непрозорості та непередбачуваності дій контролюючого органу, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

З огляду на наведене вище, суд погоджується з доводами позивача про відсутність у відповідача-1 підстав для прийняття у відношенні позивача рішень від 05.02.2020 №21739 та від 27.03.2020 №45527 про відповідність ТОВ Магура-Буд критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, та як наслідок про правомірність заявлених позивачем вимог про визнання протиправним і скасування таких рішень відповідача-1.

Щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.01.2020 №1 в ЄРПН та вимоги, щодо зобов`язання її в ЄРПН, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 16.03.2020 №1487407/40363022 у реєстрації податкової накладної від 31.01.2020 №1 відмовлено.

Як підставу для прийняття оскаржуваного Рішення від 16.03.2020 №1487407/40363022 відповідачем-1 вказано наступне: не надання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Суд зазначає, що кожна господарська операція має свою специфіку і в ході їх здійснення складається певний пакет документів, визначений умовами договору, законодавством. Не кожна господарська угода передбачає складання повного переліку документів, наведеного відповідачем в оскаржуваному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної. Комісією ГУ ДФС не підкреслено у відповідних графах, яких саме документів не надано позивачем.

Позивачем зазначено про те, що первинні документи, оформлені в рамках господарських відносин, копії яких надані відповідачу для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкової накладної складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання ТОВ Магура-Буд та його контрагентом господарських зобов`язань.

В свою чергу відповідачами, як суб`єктами владних повноважень не доведено наявності підстав для відмови у реєстрації податкової накладної від 31.01.2020 №1.

Суд вважає, що надані позивачем документи є достатньою підставою для реєстрації податкових накладних, а реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом, то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246).

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У Додатку №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, наведені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість : 1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами. 4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками. 5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ). 6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18статті 49 Податкового кодексу України. 7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування .

Як вже раніше було встановлено судом, належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (які є Додатком №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165) Рішення ГУ ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 16.03.2020 №1487407/40363022 не містить.

У Додатку №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, наведені Критерії ризиковості здійснення операцій : 1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. 2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення. 3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу. 4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД- зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг- перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається). 5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги. 6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом .

Відповідно до пункту 25 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пункту 30 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів.

У пунктах 40, 42-46 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, зазначено: 40. Голова, заступник голови, секретар та члени комісії контролюючого органу беруть участь у засіданні особисто та не мають права делегувати своїх представників для участі в її засіданні. Засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. У разі потреби член комісії контролюючого органу подає голові комісії пропозиції щодо проведення додаткового засідання. Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії. Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії. 42. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. 43. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. 44. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). 45. Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. 46. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення .

При цьому Відповідачем-1 не додержано вимоги пункту 44 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165 результатів проведених перевірок поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , затвердженого 29.12.2010 постановою Кабінету Міністрів України №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №341 від 26.04.2017) (надалі Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних ), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно із пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано первинні документи, які підтверджували походження та переміщення матеріалу, використаного в роботах, матеріальний звіт, документи про залучення субпідрядної організації (договір, довідки, акти, договірну ціну, податкову накладну, ліцензію), банківські виписки, договори підряду, акти, табель робочого часу, договір оренди складських приміщень та інше.

У Рішенні про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.03.2020 №1487407/40363022 підставою відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено: Прийнято рішення про: відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з: ненадання платником податку копій документів: первинних документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

Судом встановлено, що позивачем складено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та додані до них документи, а також скаргу на рішення від 16.03.2020 №1487407/40363022 із додатками, які надсилались позивачем до контролюючого органу.

Відповідачами не висловлено зауважень щодо поданих позивачем до контролюючого органу первинних документів та способу їх направлення.

Відповідачами не наведено обґрунтування висновків, викладених в рішенні від 16.30.2020 №1487407/40363022 щодо ненадання позивачем первинних документів.

Як зазначено судом вище, надані позивачем документи та пояснення є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в ЄРПН складених позивачем податкових накладних, а щодо необхідності подання саме тих документів, про які зазначено в оскаржуваних рішеннях, не наведено жодних обґрунтувань.

Крім того, суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції, а реальність господарської операції може бути перевірена в ході відповідної документальної перевірки, а не на стадії реєстрації податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.03.2020 №1487407/40363022, винесене Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованим, не мотивованим та не відповідає положенням законодавства, а тмоу підлягає скасуванню.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну подану позивачем, датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 20 вказаного Порядку встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДФС від 31.01.2020 №1487407/40363022 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.01.2020 №1 датою її фактичного надходження - 12.02.2020.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, покладений на них обов`язок доказування правомірності прийнятих рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано, а тому, з урахуванням положень частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Магура-Буд - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.03.2020 №1487407/40363022, прийняте Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену товариством з обмеженою відповідальністю Магура-Буд податкову накладну від 31.01.2020 №1, днем її фактичного подання - 12.02.2020.

4. Визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 №21739, прийняте Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.

5. Визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.03.2020 №45527, прийняте Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.

6. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Магура-Буд сплачений судовий збір у розмірі 6306,00 грн. (шість тисяч триста шість гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у м. Києві у рівних частинах по 3153,00 грн. (три тисячі сто п`ятдесят три гривні 00 коп.).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Магура-Буд (код ЄДРПОУ 40363022, 9000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, 50).

Відповідач-1: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04655, м.Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідач-2: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м.Київ, Львівська Площа, 8).

Суддя Н.М. Клименчук