Рішення
від 17.12.2020 по справі 640/22727/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2020 року 14:13 № 640/22727/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд"

до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участі представників сторін:

від позивача - Сидорчук Р.Д.

від відповідача - Ткач С.С.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 вересня 2020 року №0802870409, №0802950409; стягнути на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки акту від 18 серпня 2019 року №13890/26-15-04-09-20/39532133 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" за червень 2020 року" є необґрунтованими, оскільки уточнюючий розрахунок за червень 2020 року подано відповідно до пункту 6 розділу 6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позов вказує, що камеральною перевіркою даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" за червень 2020 року, за результатом якої складений акт від 18 серпня 2019 року №13890/26-15-04-09-20/39532133, встановлено, що позивачем несвоєчасно збільшено суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 17 листопада 2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві на підставі пункту 200.10 статті 200, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та у порядку статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" за червень 2020 року, за результатом якої складено акт від 18 серпня 2019 року №13890/26-15-04-09-20/39532133 (далі - акт перевірки).

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2020 року на суму ПДВ 4 890 266 грн та заниження податкового зобов`язання з ПДВ на суму 8 683 075 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 14 вересня 2020 року:

№0802870409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 13 024 586,0 грн (за основним платежем 8 686 057,0 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 4 341 529 грн).

№0802950409, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 4 890 266,0 грн.

Незгода позивача зі вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями зумовила звернення до суду з даним позовом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 19 червня 2020 року позивачем подано за травень 2020 року податкову декларацію, в якій зазначено суму податкових зобов`язань у розмірі 18 002 653,0 грн (рядок 18 декларації).

03 липня 2020 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок у декларації за травень 2020 року, в рядку 21 якого передбачено суму податкового кредиту у розмірі 13 573 323 грн, в рядку 18 декларації задекларовано - 18 002 653 грн.

20 липня 2020 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2020 року, в рядку 16.2 якої передбачено декларування податкового кредиту у розмірі 13 573 323,0 грн, в рядку 18 відсутні податкові зобов`язання.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 203 Податкового кодексу визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано положеннями статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/2828 (далі - Порядок).

Згідно пункту 1 розділу 6 Порядку уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Відповідно до пункту 6 розділу 6 Порядку у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

В акті перевірки зазначено, що позивачем в декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року відображено від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду: збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатом поданих уточнюючих розрахунків на суму ПДВ 13 573 323 грн. За даними декларації з ПДВ за травень 2020 року №9141548228 від 22 червня 2020 року рядок 21 становить 0.

Позивачем подано уточнюючий розрахунок 03 липня 2020 року до податкової декларації з ПДВ за травень 2020 року (реєстраційний номер 9153808730) на збільшення рядка 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) на суму 13 573 323 грн.

При цьому, суд наголошує, що дані уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року вплинуло на значення рядка 18 в декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року. Так, з поданих декларацій та уточнюючого розрахунку вбачається, що значення уточнюючого розрахунку призвело до зменшення значення рядка 18 в декларації з ПДВ за травень 2020 року.

Таким чином, враховуючи, що уточнюючий розрахунок за травень 2020 року було подано до податкового органу до моменту подачі звітності за червень 2020 року, суд погоджується з позицією позивача, що підприємство врахувало вимоги пункту 6 розділу VI Порядку №21 при складанні відповідної декларації . Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу административного самочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 вересня 2020 року №0802870409, №0802950409 Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Еко-Буд-Трейд " (01042, місто Київ, вулиця Чигоріна, будинок 18, офіс 325, код ЄДРПОУ 39532133) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) судовий збір в сумі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко

Повний текст рішення виготовлено 22 грудня 2020 року

Дата ухвалення рішення17.12.2020
Оприлюднено28.12.2020

Судовий реєстр по справі —640/22727/20

Постанова від 17.08.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 16.08.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 30.06.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 20.05.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Постанова від 07.04.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Постанова від 07.04.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 28.01.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 28.01.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Рішення від 17.12.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко А.І.

Ухвала від 05.10.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко А.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні