Рішення

від 22.12.2020 по справі 640/23641/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року м. Київ № 640/23641/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Натен до проДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю Натен (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач-1) та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі по тексту - відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь позивача заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 277 084,00грн.

Ухвалою суду від 03.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльність відповідача - 1 щодо неповернення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 277 084,00грн.

23 грудня 2019 року відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з тих підстав, що ГУ ДКСУ у м. Києві ТОВ Натен у 2015 році було відшкодовано ПДВ у загальній сумі 277 084,00грн. на підставі висновків ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, що підтверджується платіжними дорученнями від 30.07.2015 №6775-20 на суму 10972,00грн., від 30.07.2015 №6777-20 на суму 177 780,00грн., від 30.07.2015 №6778-20 на суму 43 887,00грн., від 30.07.2015 №6779-20 на суму 33 473,00грн., від 30.07.2015 №6781-20 на суму 10972,00грн.

09 січня 2020 року відповідачем - 1 в особі правонаступника ГУ ДФС у м. Києві подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з тих підстав, що Головне управління ДПС у м. Києві не вносить інформацію до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та Єдиного реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та не є розпорядником зазначених реєстрів.

08 та 17 січня 2020 року позивачем були подані відповіді на відзиви відповідачів на позову заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2015 у справі № 826/15398/15, позов ТОВ Натен задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві форми В1 від 11 березня 2015 року за № 0005901502.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2016 у відкритті провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Натен до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про стягнення податкового боргу - відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2016 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.15р. у справі №826/15398/15 - відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2015 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Натен до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2015 у справі № 826/15398/15, судом було встановлено, що ТОВ Натен заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку: у розмірі 75 203 грн., відображеного у поданій податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року (вхідний № 9073696438 від 19 грудня 2014 року) та у розмірі 634 848грн., відображеного у поданій податковій декларації з ПДВ за грудень 2015 року (вхідний № 9078468553 від 19 січня 2015 року).

Актом перевірки контролюючого органу від 20 лютого 2015 року № 1014/26-51-15-02-07/38902021, підтверджено задеклароване Товариством з обмеженою відповідальністю Натен бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2014 року в сумі 31 434 грн., за грудень 2014 року в сумі 457 068 грн.

Разом з тим вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем абзацу а) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та підпункту 6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 13 листопада 2013 року № 678, в результаті чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку: за листопад 2014 року в сумі 43 887 грн. та за грудень 2014 року в сумі 177 780 грн. та занижено значення залишку від`ємного значення попереднього податкового періоду за використання суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації за грудень 2014 року) на суму 221 667 грн., період виникнення залишку від`ємного значення попереднього податкового періоду - листопад 2014 року.

На підставі складеного акту Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2015 року № 0005901502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 221 667 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 55 417 грн.

Так, ТОВ Натен у 2015 році було відшкодовано ПДВ у загальній сумі 277 084,00грн. на підставі висновків ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, що підтверджується платіжними дорученнями від 30.07.2015 №6775-20 на суму 10972,00грн., від 30.07.2015 №6777-20 на суму 177 780,00грн., від 30.07.2015 №6778-20 на суму 43 887,00грн., від 30.07.2015 №6779-20 на суму 33 473,00грн., від 30.07.2015 №6781-20 на суму 10972,00грн.

Позивач зазначає, що залишок неповернутої на рахунок підприємства заявленого до відшкодування ПДВ за грудень 2014 року становить 277 084,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Натен 26.05.2016 звернуло до ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві із заявою №05, якою просило провести відшкодування ПДВ у розмірі 277 084,00грн.

Листом від 24.06.2016 №6361/10/26-51-12-02-16 ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві повідомило, що податковою інспекцією 24.06.2016 було подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2015, а тому питання виконання вказаної постанови суду буде розглянуто після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У подальшому, ТОВ Натен 20.03.2017 звернулось до ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві із заявою №04, якою просило провести відшкодування ПДВ у розмірі 277 084,00грн.

Листом від 05.05.2017 №4198/10/26-51-12-01-21 ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві повідомило, що з 01.01.2017 згідно ПК України функція щодо здійснення контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ відноситься до ГУ ДФС у м. Києві, а тому запропоновано звернутися до ГУ ДФС у м. Києві.

Додатково було повідомлено, що відповідно до п.п. 200.7.2 п. 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Позивач 23.05.2017 звернувся до ГУ ДФС у м. Києві із заявою №06, якою просив провести відшкодування ПДВ у розмірі 277 084,00грн.

Листом від 22.06.2017 №17791/10/26-15-12-16-14 ГУ ДФС у м. Києві повідомило, що наразі вживаються заходи щодо відображення судових рішень у справі №826/15398/15 у підсистемі АІС СУДИ АІС Податковий блок та відповідної інформації про узгодження суми податку, заявленої до відшкодування.

ТОВ Натен 12.10.2017 звернувся до ДФС України із заявою №07, якою просило провести відшкодування ПДВ у розмірі 277 084,00грн.

Листом ДФС України від 01.11.2017 №14496/1/99-99-12-03-02-14 повідомило, що з 0.01.2017 змінено порядок відшкодування ПДВ. Залишок невідшкодованої суми ПДВ по декларації за листопад 2014 року підлягає відшкодуванню в порядку визначеному п. 56 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України. Після внесення відповідних змін до п. 56 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України буде здійснюватися відповідний механізм ведення Тимчасового Реєстру згідно чинного законодавства.

Вважаючи протиправну бездіяльність податкового органу щодо відшкодування позивачу податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 277 084,00грн., позивач звернувся до суду з позовом.

Разом з тим, позивач зазначає, що належним способом захисту його порушених прав будуть вимоги, а саме: стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь позивача заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 277 084,00грн.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі ПК України) бюджетне відшкодування це відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано нормами статті 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 17 січня 2011 року № 39 затвердив Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (надалі Порядок), яким визначено механізм їх взаємодії.

Наведені норми пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6 та 9 Порядку № 39.

Пунктом 200.14 статті 200 ПК України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.

Як встановлено судом, ТОВ Натен заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку: у розмірі 75 203 грн., відображеного у поданій податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року (вхідний № 9073696438 від 19 грудня 2014 року) та у розмірі 634 848грн., відображеного у поданій податковій декларації з ПДВ за грудень 2015 року (вхідний № 9078468553 від 19 січня 2015 року).

Актом перевірки контролюючого органу від 20 лютого 2015 року № 1014/26-51-15-02-07/38902021, підтверджено задеклароване Товариством з обмеженою відповідальністю Натен бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2014 року в сумі 31 434 грн., за грудень 2014 року в сумі 457 068 грн.

Разом з тим вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем абзацу а) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та підпункту 6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 13 листопада 2013 року № 678, в результаті чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку: за листопад 2014 року в сумі 43 887 грн. та за грудень 2014 року в сумі 177 780 грн. та занижено значення залишку від`ємного значення попереднього податкового періоду за використання суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації за грудень 2014 року) на суму 221 667 грн., період виникнення залишку від`ємного значення попереднього податкового періоду - листопад 2014 року.

На підставі складеного акту Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2015 року № 0005901502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 221 667 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 55 417 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2015 у справі № 826/15398/15, позов ТОВ Натен задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві форми В1 від 11 березня 2015 року за № 0005901502.

На момент виникнення спірних правовідносин статтею 200 ПК України та Порядком № 39 було передбачено надання інспекцією висновку до органу казначейства щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Невиконання цього обов`язку спричиняло порушення права платника податків на отримання з бюджету суми відшкодування ПДВ, а такі способи судового захисту, як визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо неподання до органу казначейства висновку із зазначенням відповідної суми бюджетного відшкодування та зобов`язання податкового органу вчинити передбачені законодавством дії, спрямовані на підготовку і надання відповідного висновку органам казначейства, були сформульовані Верховним Судом України виходячи, зокрема, з чинного на той час законодавства.

Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.

У зв`язку з прийняттям вказаних змін до ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 визнано таким, що втратив чинність Порядок № 39.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Вказані норми статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 (далі - Порядок № 26).

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Станом на час розгляду справи Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює.

Крім того, як стверджує сам відповідач-1 у відзиві на позовну заяву, на сьогодні чинним законодавством не передбачено механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структури такого реєстру.

За таких обставин, враховуючи відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, такі способи захисту порушеного права як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно (див. mutatis mutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі Інтерсплав проти України від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ, які охоплюються поняттям майно в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через УДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові Великої палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15 (провадження №11-778апп18).

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Натен .

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4156,27грн. з Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Натен (м. Київ, 02093, вул. Бориспільська, 11-а, офіс 702, код ЄДРПОУ 38902021) задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Натен (м. Київ, 02093, вул. Бориспільська, 11-а, офіс 702, код ЄДРПОУ 38902021) заборгованість бюджету з відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 277 084,00грн. (двісті сімдесят сім тисяч вісімдесят чотири гривні).

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Натен (м. Київ, 02093, вул. Бориспільська, 11-а, офіс 702, код ЄДРПОУ 38902021) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4156,27грн. з Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (м. Київ, 02068, вул. Кошиця, 3, код ЄДРПОУ 39479227).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін