Рішення

від 17.12.2020 по справі 640/19731/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2020 року 14:40 № 640/19731/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комтрак

до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участі представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - Данелюк Ю.І.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Комтрак (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 липня 2020 року №005473207, №005483207.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки акту від 15 червня 2020 року №1357/26-15-32-97/41508230 Про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального є безпідставними, оскільки за календарний рік позивачем придбано палива у розмірі, що не перевищує 1 000 000 л на рік, а відтак у позивача відсутній обов`язок реєструвати акцизний склад. Крім того, позивач вказує, що залишки пального в квітні 2020 року зберігались не на майданчику, а в авто.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено, що за період з серпня 2019 року по травень 2020 року позивачем здійснено оприбуткування пального в загальній кількості 1 812 069 л та списання пального в загальній кількості 1 784 970 л, проте місце зберігання пального як акцизний склад не зареєстровано. Крім того, відповідач зазначає, що станом на квітень 2020 року у позивача за адресою: місто Київ, вулиця Новопирогівська, 56 зберігались залишки пального, проте ліцензію на право зберігання пального позивачем отримано 26 травня 2020 року. З урахуванням наведеного відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27 липня 2020 року №005473207, №005483207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 13 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

В судове засідання 17 грудня 2020 року позивач повторно не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи, в зв`язку з чим та враховуючи положення частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд продовжив розгляд справи.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи без участі позивача та вказував на безпідставність позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві проведено фактичну перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю Комтрак вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального, за результатом якої складено акт від 15 червня 2020 року №1357/26-15-32-97/41508230 (далі - акт перевірки).

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- частини 8 статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , а саме: зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального;

-пункту б абзацу 6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27 липня 2020 року

-№005473207, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкцій в сумі 500 000 грн

-№005483207, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкцій в сумі 1 000 000 грн.

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

З акту перевірки вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю та Комтрак та Товариством з обмеженою відповідальністю К-Б-К укладено договір оренди нерухомого майна від 01 липня 2019 року щодо оренди вимощеного майданчика з твердим покриттям для зберігання металевої ємності за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 56.

Відповідно до наданих в ході перевірки позивачем первинних документів за період з липня 2019 року по березень 2020 року, а саме: видаткових накладних та товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (Форма 1-ТТН) встановлено отримання від контрагентів-постачальників палива дизельного (код УКТ ЗЕД 2710194300) за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 56 в загальній кількості 1 123 507 літрів, яке зберігалось в ємності та яке в подальшому відвантажувалось з використанням автозаправного модуля.

Також, відповідно до наданих в ході перевірки оборотно-сальдових карток по рахунку 2031 (помісячно) за період з серпня 2019 року по травень 2020 року, Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТІІК-ТРАНС-БУД здійснено оприбуткування пального в загальній кількості 1 812 069 літрів та, в свою чергу, списання пального в загальній кількості 1 784 970 літрів.

В ході аналізу бази даних ЄРАН 2019 встановлено, що в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Комтрак за період з 12 серпня 2019 року по 18 травня 2020 року контрагентами-постачальниками зареєстровані акцизні накладні з кодом операції З : реалізація пального суб`єкту господарювання - неплатнику на фізичне відвантаження (відпуск) пального з акцизного складу, на загальну кількість 1 375 849, 42 літрів дизельного палива.

Відповідно до вищевказаних акцизних накладних адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки зазначена адреса: м. Київ, вул. Новопирогівська, 56.

Також, в ході аналізу бази даних ЄРАН 2019 встановлено, що реєстрація акцизних накладних позивачем в період з 12 серпня 2019 року по 18 травня 2020 року на реалізацію пального в адресу контрагентів-покупців - відсутня.

Позивачем 12 травня 2020 року в повідомлені за формою 20-ООП, за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 56 взято на облік об`єкт оподаткування - Майданчик .

Згідно інформаційного ресурсу Державної податкової служби, позивачем не зареєстроване акцизного податку з реалізації пального.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання позивач не отримував ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до абзацу другого підпункту 14.1.6. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провидить господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення перероблення) зміщування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Згідно підпункту 14.1.212. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України реалізація підакцизних товарів (продукції) будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав масності або без такої, за плату (компенсацію)або без такої, незалежно від строків надання, а також безоплатного відвантаження товарів у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з Фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу, акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Згідно абзацу 2 підпункту 14.1.6. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не є акцизним складом: приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливно роздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

З системного аналізу викладеного вбачається, що якщо суб`єкт господарювання, власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (1 000 000 літрів) він повинен зареєструвати акцизний склад.

Як зазначено вище, перевіркою встановлено, отримання пального па територію за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 56 яка використовується позивачем для навантаження-розвантаження, зберігання пального в загальній кількості що перевищує 1000 кубічних метрів (1 000 000 літрів) на незареєстрований акцизний склад, що підтверджується наданими в ході перевірки товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (Форма 1-ТТН), даними бухгалтерського обліку та бази даних ЄРАН 2019.

Згідно пункту б абзацу 2 підпункту 230.1.1 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України визначено, що платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Згідно пункту 128-1.2 статті 128-1 Податкового кодексу України відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Щодо доводів позивача про те, що дані оприбуткованого та списаного позивачем пального є неточними, суд зауважує, що позивач вказує, що за період липень - грудень 2019 року було оприбутковано 765 130 л пального, за період січень - липень 2020 року - 932 060,0 л пального, що сукупно становить більше 1 000 000 л пального, отже наявні розбіжності не спростовують доводів відповідача про зберігання пального у кількості, що перевищує 1 000 000 л без реєстрації акцизного складу.

Щодо доводів позивача, що календарний рік становить з 01 січня по 31 грудня відповідного року, суд зазначає, таке.

По-перше з 01 липня 2019 року набули чинності норми підпунктів 14.1.6, 14.1.61, 14.1.224 та 14.1.224-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, якими визначено поняття акцизних складів, акцизних складів пересувних та їх розпорядників, отже рік в даному випадку розпочав перебіг саме з 01 липня 2019 року.

По-друге, за загальним правилом календарний рік може починатись в будь-який іменний день календаря, і закінчуватись днем перед ним наступного року.

Суд наголошує, що відповідачем взято дані з липня 2019 року по липень 2020 року, що є календарним роком.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про порушення позивачем пункту б абзацу 6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, що свідчить про обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 27 липня 2020 року №005483207.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27 липня 2020 року №005483207, суд зазначає таке.

Законом України від 23 листопада 2018року № 2628-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів (далі -Закон № 2628-VIII) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (далі - Закон № 481/95-ВР), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Статтею 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм, власності за наявності ліцензії.

Відповідно до статті 1 Закон № 481/95-ВР визначено основні поняття і терміни, а саме: зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик; місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Отже, якщо суб`єкт господарювання здійснює діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик та при цьому використовує місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, він зобов`язаний отримати ліцензію на право зберігання пального.

Як зазначено вище, за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 56 розташоване обладнання та ємності, що використовуються позивачем для зберігання пального.

Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 2031 за квітень 2020 року, наданої позивачем, встановлено відображення залишків пального (сальдо на початок періоду) в загальній кількості 27 908 літрів.

Судом встановлено, що позивачем отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 26 травня 2020 року № 26500414202000256 з терміном дії з 26 травня 2020 року до 26 травня 2025 року, за адресою: м. Київ, вул. вулиця Новопирогівська, 56.

Таким чином, на підставі наданих документів, перевіркою встановлено зберігання ТОВ Комтрак пального за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 56 без наявності ліцензії на право зберігання пального, чим порушено вимоги частини 8 статті 15 Закону України № 481, що свідчить про безпідставність позовних вимог у вказаній частині.

Одночасно щодо посилання позивача на ліцензію від 16 квітня 2020 року №15210414202001373 на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), суд зазначає, що така ліцензія видана на право зберігання пального за адерсою: Одеська область, Овідіопольський район, Великодолинська селищна рада. Натомість, як позивач в квітні 2020 року обліковував залишок пального адресою: м. Київ, вул. вулиця Новопирогівська, 56.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування виконав та довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Комтрак відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко

Повний текст рішення виготовлено 22 грудня 2020 року