Ухвала

від 23.12.2020 по справі 200/12157/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 грудня 2020 року справа №200/12157/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Казначеєв Е.Г., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі № 200/12157/19-а (головуючий суддя І інстанції Циганенко А.І.), складене у повному обсязі 16 грудня 2019 року у м. Слов`янськ Донецької області, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосетьспецмонтаж Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа разом із апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року, в якій заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ознайомившись із заявленим клопотанням, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 Закону України Про судовий збір (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року), встановлено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Як вбачається з ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір , суд враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вивчивши клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, враховуючи відсутність доказів на підтвердження неспроможності його сплати, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що апелянт до апеляційної скарги не долучив платіжне доручення про сплату судового збору на оскарження постанови суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України Про судовий збір (у редакції, діючої з 01 січня 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1 921,00 грн.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п.2).

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем у позовній заяві заявлено вимога немайнового характеру, а саме: визнання протиправним та скасування наказу

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору у розмірі розмір 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 1.2).

Оскільки позивачем подано адміністративний позов немайнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2 881,50 (1921*1*150%).

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944338, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA578999980313111206081005059, код класифікації бюджету - 22030101.

До того ж, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається з матеріалів справи, 16 грудня 2019 року судом першої інстанції прийнято спірне рішення, яким адміністративний позов задоволено, повний текст судового рішення складено 16 грудня 2019 року.

Первісну апеляційну скаргу подано січні 2020 року.

Вдруге апеляційна скарга в порушення вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України направлена до суду першої інстанції 18 грудня 2020 року, тобто, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянтом пропущено.

В апеляційній скарзі апелянт просив, серед іншого, поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції по цій справі, посилаючись на право на оскарження судового рішення.

З приводу зазначеного клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що причини, викладені апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції по цій справі не можна вважати поважними, оскільки відсутні підстави, які б перешкоджали апелянту своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

За таких обставин, апелянту до суду необхідно надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому необхідно вказати інші причини пропуску строку, якщо такі є.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Частиною 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволені клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі № 200/12157/19-а - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу Першого апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших підстав для такого поновлення.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Казначеєв Е.Г.