Постанова

від 22.12.2020 по справі 826/15759/13-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15759/13-а Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

При секретарі: Лащевської Д.О.,

представника позивача: Власенка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Спецбудкомплект до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Голден Україна про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство Спецбудкомплект звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Голден Україна в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення податкового органу від 03 червня 2013 року № 0002922260, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем на 174543 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 43636 грн., та №0002932260, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 201164 грн. за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 50291 грн.

Позов обґрунтовано безпідставністю та необґрунтованістю спірних рішень з мотивів недоведеності податковим органом виявлених порушень під час проведення перевірки.

На думку позивача, на момент здійснення господарських операцій його контрагент - ТОВ Голден Україна мало право на складання податкових накладних, було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та зареєстроване платником податку на додану вартість, відповідно підприємством правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ Голден Україна .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2013 залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 31 липня 2018 року касаційну скаргу Приватного підприємства Спецбудкомплекс задоволено частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у справі №826/15759/13-а скасовано, справу №826/15759/13-а направлено до Окружного адміністративного суду м. Києва на новий розгляд.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції виходив з того, що до матеріалів справи долучені витяги з ЕДРПОУ, з яких вбачається дата включення та дата виключення контрагента позивача ТОВ Голден Україна з цього Реєстру, втім загальна правоздатність Товариства з обмеженою відповідальністю Голден Україна та термін її дії не встановлені судами попередніх інстанцій та не досліджені.

Також судами попередніх інстанцій не досліджена спеціальна дієздатність контрагента позивача щодо статусу платника податку на додану вартість.

Викладена актом перевірки інформація в розрізі п`яти договорів не стала предметом дослідження, а саме договір підряду від 08 жовтня 2012 року на виконання робіт по реконструкції інформаційної структури УМГ Київтрансгаз , на виконання капітального ремонту диспетчерського залу ОДУ Дочірньої компанії Укртрансгаз , на виконання ремонту будівель і споруд УМГ Київтрансгаз , на послуги з поточного ремонту мийки, як і світлокопії договорів та первинних документів, які долучені до матеріалів справи, не досліджені на предмет їх відповідності вимогам частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , як підстава формування даних податкового обліку відповідно до частини першої цієї статті.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 03.06.2013 № 0002922260, № 0002932260.

Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що будь-яких належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів стосовно підтвердження фінансово-господарських правовідносин з ТОВ Голден Україна позивачем надано не було.

Натомість, податковим органом складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок з ТОВ Голден Україна щодо підтвердження господарських правовідносин з платниками податків за період з 01.10.2012 по 31.12.2012.

Крім того, апелянт вказує, що співробітниками ГВПМ ДПІ у Оболонському районі ДПС в рамках кримінального провадження № 42012110000000358 було допитано директора та засновника ТОВ Голден Україна ОСОБА_1 , який повідомив, що зареєстрував підприємство за матеріальну винагороду в розмірі 100 доларів США та ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ Голден Україна не має.

Відтак, на думку апелянта, виписані документи від імені контрагента позивача не можуть підтверджувати реальність господарських операцій з Приватним підприємством Спецбудкомплекс , та фінансово-господарська діяльність такого контрагента була спрямована на здійснення операцій з наданням податкової вигоди третім особам, поза межами правового поля.

У додаткових поясненнях апеллянтом зазначено про те, що долучені до матеріалів справи документи не є належними, допустимими, достовірними та достатніми письмовими доказами у розумінні статтей 73-76 КАС України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що у ході розгляду даної справи судом першої інстанції було належним чином досліджено первинні документи, та встановлено, що на час провадження господарської діяльності з позивачем ТОВ Голден Україна було зареєстровано як платник податку ПДВ та наступне анулювання відповідного свідоцтва не може бути підставою для висновку про відсутність підстав для видачі податкових накладних у попередній період.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство Спецбудкомплекс (код ЄДРПОУ 36476375), зареєстроване в якості юридичної особи 05.05.2009, перебуває на обліку в якості платника податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві.

На підставі наказу від 23.04.2013 № 2013 та направлення від 23.04.2013 №452/22-60П, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України ДПІ у Святошинському районі м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства Спецбудкомплекс з питань достовірності, повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ Голден Україна (код за ЄДРПОУ 38105232) за період 2011-2013 роки, про що складено акт перевірки від 14.05.2013 №317/22-609/36476375.

Під час проведення перевірки встановлено наступні порушення ПП Спецбудкомплекс :

- ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.06.1999р. №996-ХІV із змінами та доповненнями,

- пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 137.1 ст. 137, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму - 174543, 00 грн., в тому числі по звітних періодах: 4 квартал 2012 року - 174543,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 185, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 201.4 ст. 201, п. 201.6 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму - 201164 грн., в тому числі по звітних періодах: жовтень 2012 року - 81231,00 грн., листопад 2012 року- 32303,00 грн., грудень 2012 року- 52696,00 грн., січень 2013 року -5016,00 грн., лютий 2013 року - 29918,00 грн.

За наслідками перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 03.06.2013:

- №0002932260, яким позивачу збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 201 164 грн., а також за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 50 291,00 грн.;

- №0002922260, яким позивачу збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 174 543 грн., а також за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 43 646 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки наявні у матеріалах справи первинні документи, зокрема договори підряду, акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, податкові накладні, які підтверджують взаємовідносини ПП Спецбудкомплекс з контрагентом ТОВ Голден Україна , є належним чином оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та податкову звітність , а податковим органом у свою чергу не доведено порушення позивачем вимог норм Податкового кодексу України щодо заниження податку на додану вартість та податку на прибуток в періоді, що перевірявся, відтак наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

За пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У силу вимог пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Підпунктом а п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України закріплено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У силу вимог п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Законом України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, у спірному періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ Голден Україна .

08 жовтня 2012 року між ПП Спецбудкомплекс (Замовник) в особі директора Анікеєва О.В. та ТОВ Голден Україна (Підрядник) в особі директора ОСОБА_1 укладено договір підряду № 81012 на виконання робіт по реконструкції інформаційної структури УМГ Київтрансгаз з інтеграцією в інформаційну структуру ДК Укртрансгаз .

На виконання умов вказаного договору між сторонами було укладено додаток №1 до Договору підряду № 81012 від 08.10.2012 - Договірна ціна на будівництво: реконструкція інформаційної структури УМГ Київтрансгаз з інтеграцією в інформаційну структуру ДК Укртрансгаз за 2012 рік; звіт КБ-3 Довідка про вартість виконання будівельних робіт за жовтень 2012 року - на загальну суму з ПДВ 6,36232 тис. грн., в т.ч. ПДВ 1,06039 тис. грн.; звіт КБ-2 Акт № 1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року на загальну суму з ПДВ 6,36232 тис. грн., в т.ч. ПДВ 1,06039 тис. грн.

Окрім того, 04.10.2012 між ПП Спецбудкомплекс (Замовник) в особі директора Анікеєва О.В. та ТОВ Голден Україна (Підрядник) в особі директора ОСОБА_1. укладено договір підряду № 41012 на виконання капітального ремонту диспетчерського залу ОДУ Дочірньої компанії Укртрансгаз , по Кловському узвозу, 9/1, в м. Києві.

Під час виконання умов вказаного договору між сторонами було укладено додаток №1 до Договору підряду № 41012 від 04.10.2012 - Договірна ціна на будівництво: Капітальний ремонт диспетчерського залу ОДУ Дочірньої компанії Укртрансгаз , по вул. Кловський узвіз, 9/1 в м. Києві; звіт КБ-2 Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень -2- 2012 на загальну суму з ПДВ 62,27652 тис. грн., в т.ч. ПДВ 10,37942 тис. грн.; звіт КБ-2 Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року на загальну суму з ПДВ 46,07134 тис. грн., в т.ч. ПДВ 7,67856 тис. грн.; звіт КБ-2 Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 на загальну суму з ПДВ 65,58805 тис. грн., в т.ч. ПДВ 10,93134 тис. грн.; звіт КБ-2 Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 на загальну суму з ПДВ 71,67362 тис. грн., в т.ч. ПДВ 1194560 тис. грн.; звіт КБ-2 Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року - на загальну суму з ПДВ 30,09773 тис. грн., в т.ч. ПДВ 5,01629 тис. грн.; звіт КБ-3 Довідка про вартість виконання будівельних робіт за лютий 2013 року - загальну суму з ПДВ 149,30416 тис. грн., в т.ч. ПДВ 24,88403 тис. грн.; звіт КБ-3 Довідка про вартість виконання будівельних робіт за жовтень 2012 року - загальну суму з ПДВ 62,27652 тис. грн., в т.ч. ПДВ 10,37942 тис. грн.; звіт КБ-3 Довідка про вартість виконання будівельних робіт за жовтень 2012 року - загальну суму з ПДВ 372,67836 тис. грн., в т.ч. ПДВ 62,11306 тис. грн.; звіт КБ-3 Довідка про вартість виконання будівельних робіт за жовтень 2012 року - загальну суму з ПДВ 46,07134 тис. грн., в т.ч. ПДВ 7,67856 тис. грн.; звіт КБ-3 Довідка про вартість виконання будівельних робіт за листопад 2012 року - на загальну суму з ПДВ 65,58805 тис. грн., в т.ч. ПДВ 10,93134 тис. грн.; звіт КБ-3 Довідка про вартість виконання будівельних робіт за грудень 2012 року - на загальну суму з ПДВ 71,67362 тис. грн., в т.ч. ПДВ 11,94560 тис. грн.; звіт КБ-3 Довідка про вартість виконання будівельних робіт за січень 2013 року - на загальну суму з ПДВ 30,09773 тис. грн., в т.ч. ПДВ 5,01629 тис. грн.; звіт КБ-3 Довідка про вартість виконання будівельних робіт за лютий 2013 року - на загальну суму з ПДВ 149,30416 тис. грн., в т.ч. ПДВ 24,88403 тис. грн.

Також, 02.10.2012 між ПП позивачем (Замовник) в особі директора Анікеєва О.В. та ТОВ Голден Україна (Підрядник) в особі директора ОСОБА_1 укладено договір підряду № 21012 на виконання ремонту будівель і споруд УМГ Київтрансгаз по провулку Комарова, 44 в м. Києві.

На виконання умов вказаного договору між сторонами укладено додаток №1 до Договору підряду № 21012 від 02.10.2012 року- Договірна ціна на будівництво: Ремонт будівель і споруд УМГ Київтрансгаз по пр. Комарова, 44 в м. Києві; звіт КБ-2 Акт №1, Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року - на загальну суму з ПДВ 372,67836 тис. грн., в т.ч. ПДВ 62,11306 тис. грн.; звіт КБ-2 Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року - на загальну суму з ПДВ 9,43284тис. грн., в т.ч. ПДВ 1,57214 тис. грн.; звіт КБ-2 Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року - на загальну суму з ПДВ 144,53726 тис. грн., в т.ч. ПДВ 24,08954 тис. грн.; звіт КБ-2 Довідка про вартість виконання будівельних робіт за лютий 2013 року - на загальну суму з ПДВ 30,20734 тис. грн., в т.ч. ПДВ 5,03456 тис. грн.; звіт КБ-3 Довідка про вартість виконання будівельних робіт за жовтень 2012 року - на загальну суму з ПДВ 372,6783 тис. грн., в т.ч. ПДВ 62,11306 тис. грн.; звіт КБ-3 Довідка про вартість виконання будівельних робіт за листопад 2012 року - на загальну суму з ПДВ 9,43284 тис. грн., в т.ч. ПДВ 1,57214 тис. грн.; звіт КБ-3 Довідка про вартість виконання будівельних робіт за грудень 2012 року - на загальну суму з ПДВ 144,53726 тис. грн., в т.ч. ПДВ 24,08954 тис. грн.; звіт КБ-3 Довідка про вартість виконання будівельних робіт за лютий 2013 року - на загальну суму з ПДВ 30,20734 тис. грн., в т.ч. ПДВ 5,03456 тис. грн.

Крім того, 05.11.2012 між ПП Спецбудкомплекс (Замовник) в особі директора Анікеєва О.В. та ТОВ Голден Україна (Виконавець) в особі директора ОСОБА_1 укладено договір № 051112 згідно якого Замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по модернізації програмно-інформаційного забезпечення ядра системи Сфера/5 .

Під час виконання умов вказаного договору між сторонами було укладено Акт ОУ-01 надання послуг до Договору № 51112 від 05.11.2012, згідно якого виконавцем були надані такі послуги: модернізація програмно-інформаційного забезпечення ядра системи Сфера/5 . Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ склала 99000 грн. ПДВ - 19800 грн. Загальна вартість з ПДВ - 118800 грн.

Також, 24.12.2012 між ПП Спецбудкомплекс (Замовник) в особі директора Анікеєва О.В. та ТОВ Голден Україна (Підрядник) в особі директора ОСОБА_1. укладено Договір підряду № 241212 на послуги з поточного ремонту мийки по вул. Сім`ї Хохлових, 5 в м. Києві.

На виконання умов вказаного договору між Сторонами було укладено Додаток №1 до договору підряду № 241212 від 24.12.2012 - Договірна ціна на будівництво - Ремонт мийки по вул . Сім`ї Хохлових, 5 в м . Києві; локальний кошторис № 2-1-1 на загальні будівельні роботи, будова - ремонт мийки по вул. Сім`ї Хохлових, 5 в м. Києві; Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 (КБ-2) - на загальну суму з ПДВ 99,96720 тис. грн., в т.ч. ПДВ 16,66120 тис. грн.; звіт КБ-3 Довідка про вартість виконання будівельних робіт за грудень 2012 року - на загальну суму з ПДВ 99,96720 тис. грн., в т.ч. ПДВ 16,66120 тис. грн.

З наслідками виконання вказаних договорів ТОВ Голден Україна на адресу ПП Спецбудкомплекс було виписано податкові накладні: № 50 від 25.10.2012 на загальну суму 48000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 8000грн.); № 57 від 26.10.2012 на загальну суму 36000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 6000 грн.); № 58 від 26.10.2012 на загальну суму 46071,00 грн. (в т.ч. ПДВ 7678,00 грн.); № 72 від 29.10.2012 р. на загальну суму 36000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 6000,00 грн.); № 98 від 30.10.2012 на загальну суму 62 276,00 грн. (в т.ч. ПДВ 10379 грн.); № 169 від 31.10.2012р. на загальну суму 25 2678,00 грн. (в т.ч. ПДВ 42113 грн.); № 170 від 31.10.2012 на загальну суму 6 362,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1060 грн.); № 59 від 06.11.2012 р. на загальну суму 23652,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3 942 грн.); № 428 від 30.11.2012 грн. на загальну суму 9 433,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1572 грн.); № 429 від 30.11.2012 на загальну суму 41936,00 грн. (в т.ч. ПДВ 6989 грн.); № 430 від 30.11.2012 р. на загальну суму 118800,00 грн. (в т.ч. ПДВ 19800 грн.); № 455 від 28.12.2012 на загальну суму 144537,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 24089 грн.); № 454 від 28.12.2012 на загальну суму 99967,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16661 грн.); № 453 від 28.12.2012 на загальну суму 24883,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4147 грн.); № 347 від 25.12.2012 на загальну суму 46790,00 грн. (в т.ч. ПДВ 7798 грн.); № 397 від 31.01.2013р. на загальну суму 30098,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5016 грн.); № 275 від 28.02.2013 р. на загальну суму 149304,00 грн. (в т.ч. ПДВ 24884,00 грн.); № 276 від 28.02.2013 р. на загальну суму 30207,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5034 грн.).

Таким чином, дослідивши рух активів, наявність господарської мети при вчиненні позивачем угод з вищезазначеними контрагентами, колегія суддів приходить до висновку, що усі наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме роботи виконувалися, за якою ціною, між якими контрагентами та надано належні докази використання робіт у власній господарській діяльності позивача та їх обліку.

Співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження здійснення господарських операцій вказує на те, що позивач здійснював замовлення послуг у ТОВ Голден Україна для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Крім того, вказані первинні документи оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.

Разом з тим, контролюючий орган вважає, що господарська діяльність ТОВ Голден Україна має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій; відсутній кваліфікований персонал; відсутні основні фонди; відсутні спеціальні транспортні засоби.

Однак, вказані посилання колегія суддів не приймає до уваги, оскільки інформація про ознаки фіктивної діяльності контрагента (як-то: податковий стан платника податків, відсутність необхідних та достатніх матеріально-технічних ресурсів та персоналу тощо), одержана контролюючим органом з його власних інформаційних систем, що не оформлена рішенням суб`єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації.

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

До того ж, контролюючі органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Отже, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №822/1284/15 та від 30.10.2018 по справі №826/16134/14.

Крім того, податковим органом не було враховано, що позивач як платник податку самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

У свою чергу, контрагенти позивача не позбавлені можливості залучення відповідними третіх осіб для виконання взятих на себе зобов`язань за договорами з позивачем.

Позивач у даному випадку не може нести відповідальність за невиконання контрагентами контрагента своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, оскільки господарські операції позивача з ТОВ Голден Україна підтверджуються відповідними первинними документами, відображені у податкових накладних, зареєстрованих належним чином, розрахунки між сторонами доведені, господарська мета їх проведення, доцільність і економічний результат підтверджені, колегія суддів приходить до висновку, що висновки податкового органу щодо фіктивності таких операцій є безпідставними та необґрунтованими.

Визначальним у даному випадку для встановлення правильності формування позивачем його звітності з ПДВ є підтвердження самого факту розрахунків з вказаним контрагентом саме у межах операцій, що перевірялися контролюючим органом.

На момент вчинення спірних господарських операцій ТОВ Голден Україна зареєстровано у встановленому законом порядку та має статус платника податку на додану вартість (дата реєстрації платником ПДВ - 15.06.2012, дата видачі свідоцтва - 19.06.2012).

Також, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Голден Україна (код ЄДРПОУ 38105232) зареєстровано в якості юридичної особи 05.03.2012, внесено запис про припинення юридичної особи 02.09.2013.

У той же час, усі спірні господарські операції здійснювались саме у період з жовтня 2012 року по лютий 2013 року, тобо у період діяльності ТОВ Голден Україна .

Окрім того, як на підставу нереальності вчинення господарських операцій податковий орган посилається на наявність інформації Прокуратури м. Києва від 19.03.2013 та протоколу допиту свідка від 26.02.2013, згідно якої контрагент позивача - ТОВ Голден Україна фігурує в кримінальних справах як підприємство з ознаками фіктивності.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що згідно пояснень директора ТОВ Голден Україна ОСОБА_1 , наданих співробітникам ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС в рамках кримінального провадження №4201211000000038, вбачається, що ОСОБА_1 не має ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності товариства та зареєстрував його за грошову винагороду.

Однак, вказані доводи апелянта колегія суддів оцінює критично, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які вироки суду щодо посадових осіб контрагентів позивача, ухвал про закриття кримінального провадження і звільнення таких осіб від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, та які відповідно приписів до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України були б обов`язковими для адміністративного суду.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.12.2019 у справі №440/3732/18.

При цьому, під час зазначеного кримінального провадження, не досліджувалися та не давалася оцінка господарським операціям безпосередньо позивача та ТОВ Голден Україна , не встановлювалася недійсність документів, що були складені за наслідком здійснення господарських операцій, а позивач або його посадові особи не були фігурантами вказаних кримінальних справ.

Слід також зазначити, що будь які матеріали кримінального провадження, наприклад, протокол обшуку або протокол допиту свідка, не є належним доказом вчинення будь-якою особою кримінально-караного діяння, а відтак, відсутність належних доказів, як то вирок, вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

У даному випадку, правовідносини позивача з іншими суб`єктами господарювання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №440/426/19.

У свою чергу, інформація, викладена у вказаному протоколі допиту директора, не носить преюдиційного характеру та не може бути підставою для визначення правомірності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту в розумінні статті 83 ПК України.

З урахуванням інформації, викладеної в такому протоколі для підтвердження невідповідності податкових накладних вимогам законодавства необхідним є проведення експертизи, на вирішення якої повинно бути поставлено питання про здійснення ідентифікації особи, яка вчинила підпис виданих податкових накладних, відсутність такого висновку не дає підстави вважати, що підписи на податкових накладних, виданих позивачу, були оформлені неналежним чином і, як наслідок, позивач не мав права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Враховуючи, що відповідачем на момент проведення перевірки та на час судового розгляду не отримано інформації від органів досудового розслідування щодо стану провадження та наявність вироків у вказаних кримінальних справах, відтак вказані твердження є помилковими.

До того ж, згідно листа-відповіді Прокуратури міста Києва від 28.03.2019 №17/2/1-941-15 вбачається, що слідчими Прокуратури міста Києва здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42012110000000358 від 27.12.2012 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 15, частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 212 КК України, та відповідно до даних єдиного реєстру досудових розслідувань, постановою прокурора від 05.02.2014 підслідність у вказаному кримінальному провадженні на підставі ст. 218 КПК України визначено за органами досудового розслідування Республіки Молдова.

Посилання апелянта на акти перевірок Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва: №259/22-8/38105232 від 22.01.2013 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Голден Україна щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2012 по 30.11.2012 та №451/22-8/38291543 від 01.12.2012 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Голден Україна щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2012 по 31.12.2012, згідно яких встановлено відсутність об`єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.12.2012 по 31.12.2012, а також за період з 01.10.2012 по 30.11.2012, колегія суддів як і суд касаційної інстанції не приймає до уваги, так як зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставину і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

До того ж акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання є документом, який складається у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести таку звірку, свідчить про неможливість співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання для цілей документального підтвердження чи спростування його господарських відносин з платниками податків, а отже й про неможливість формування відповідної податкової інформації по таким взаємовідносинам. Відтак при неможливості звірки контролюючим органом не можуть формуватися висновки за аналогією акта документальної перевірки, яка проводиться у тому числі й на підставі первинних документів, що використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, а тому неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Голден Україна не може бути обставиною, яка свідчить про нездійснення господарських операцій платників податків та про порушення саме позивачем податкового законодавства.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 813/8767/14.

Таким чином, за результатом системного аналізу вимог податкового законодавства, на підставі оцінки наявних у справі доказів окремо та у їх сукупності, висновок про безтоварність господарських операцій може ґрунтуватись на належних, допустимих і достатніх доказах і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення від 03.06.2013 № 0002922260, №0002932260 є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук