Постанова

від 16.12.2020 по справі 500/1461/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/1461/20 пров. № А/857/14330/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Бруновської Н.В., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання - Галаз Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду (головуючий суддя в суді першої інстанції Дерех Н.В., м. Тернопіль) у справі № 500/1461/20 за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 24.01.2019 року № 0000281403,-

В С Т А Н О В И В:

23 червня 2020 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля" звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 24.01.2019 року № 0000281403.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" про поновлення строку для звернення до суду - відмовлено.

Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 24.01.2019 року № 0000281403 - залишено без розгляду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля" подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким поновити позивачу строк на оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 24.01.2019 року №0000281403.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми процесуального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі.

15 грудня 2020 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від представника апелянта ОСОБА_1 у якому просила відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з отриманням травми руки (перелом). Суд апеляційної інстанції зазначає, що заявником не долучено документів, які б підтверджували факт травми руки (перелом), а також врахувавши строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції зазначені у частині 2 статті 309 КАС України приходить до висновку, що у задоволенні даного клопотання слід відмовити.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 23.10.2020 позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

27.10.2020 року представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, шляхом поновлення строку звернення до суду з позовом.

Апелянт обґрунтував свою заяву тим, що скарга до ДФС України та позовна заява СТОВ «Поділля» була подана виключно з підстав, що штрафні санкції за порушення законодавства про регулювання обігу готівки в розмірі 243937,50 грн., які визначені у податковому повідомленні - рішенні форми «С» від 24.01.2019 року №0000281403 є адміністративно - господарськими та застосовані до позивача за межами строку установленого статтею 250 Господарського кодексу України. Позивач вказав, що лише 01.06.2020, після проведення службового розслідування та ознайомлення з Актом перевірки від 01.06.2020, позивач дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення стосовно нього є незаконним та безпідставним. Отже, зазначив, що враховуючи відсутність підстав у Головного управління ДФС у Тернопільській області для застосування штрафних санкцій в сумі 243937,50 грн. та норми ст. 122 КАС України, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля» звернулося повторно з позовною заявою до суду про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «С» від 24.01.2019 року №0000281403. Вважає, що 1095 денний строк для звернення до суду щодо оскарження повідомлення рішення не пропущений, оскільки оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми «С» від 24.01.2019 №0000281403, яким було застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про регулювання обігу готівки в розмірі 243937,50 грн. отримано 29.01.2019. Також, позивач зазначив, що суди повинні вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць).

Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 жовтня 2020 року у задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" про поновлення строку для звернення до суду - відмовив. Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 24.01.2019 року № 0000281403 - залишив без розгляду, з чим погоджується суд апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Позивач 14.02.2019 звернувся до ДФС України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 24.01.2019 року № 0000281403, правомірність винесення якого є предметом розгляду в даній справі.

Рішенням ДФС України «Про результати розгляду скарги» від 15 квітня 2019 року № 17528/6/99-99-11-04-01-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 24.01.2019 року № 0000281403, а скаргу СГ ТОВ «Поділля» - без задоволення.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

У цій справі процедура адміністративного оскарження закінчилася днем отримання позивачем рішення ДФС України за результатами розгляду скарги (підпункт 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України).

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд в постанові від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19 прийшов до висновку про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Із матеріалів справи вбачається та апелянтом не спростовано отримання останнім рішень, прийнятих за результатами розгляду його скарг (адміністративного оскарження) - 17 грудня 2018 року, 22 грудня 2018 року та 11 січня 2019 року.

Також апелянтом не спростовано подання позовної заяви 24.04.2019 року, тобто зі спливом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті, в даному випадку - з дня отримання рішення податкового органу про розгляд скарг позивача.

Оскаржене рішення отримане позивачем 19 квітня 2019 року, що підтверджується скріншотом закладки «Рішення по скарзі» АІС «Скарга» ІС «Податковий блок» . Строк звернення з позовом до суду почав спливати 20 квітня 2019 року.

З даним позовом до суду позивач звернувся 23.06.2020, що підтверджується відтиском штампу Тернопільського окружного адміністративного суду №1731/20, хоча місячний строк звернення з позовом до суду минув 20 травня 2019.

З матеріалів справи видно, що позивач скористався своїм правом досудового оскарження спірних у цій справі податкових повідомлень-рішень та звертався з відповідною скаргою до ДФС України.

Враховуючи те, що рішення за результатами розгляду скарги позивач отримав 19.04.2019, а також доводи позивача щодо проведення службового розслідування та складання Акту перевірки, яким встановлено відсутність порушень, суд апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що позивач не був позбавлений можливості звернення до суду у місячний строк для оскарження зазначеного податкового повідомлення - рішення.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що 21.06.2019 Сільськогосподарське товариство з обмеження відповідальністю "Поділля" вже зверталося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС В Тернопільській області про визнання протиправними та скасування ряду податкових повідомлень-рішень, і в тому числі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 24.01.2019 року № 0000281403 (справа №5500/1407/19) що є предметом спору у даній адміністративній справі. При цьому, позивач не був обмежений жодними чинниками у викладені підстав позову, доводів та міркувань. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року у справі № 500/1407/19 у позові було відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2020 вказане рішення залишено без змін.

Також суд зазначає, що зміна підходів щодо питання тривалості строку звернення до суду в податкових спорах після використання процедури адміністративного оскарження відбулася саме з ухваленням Верховним Судом постанови від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18, висновки якої правильно розтлумачив суд першої інстанції у цій справі.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи (питання).

Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229 ч. 4, 243, 294, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 500/1461/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська Повне судове рішення складено 23 грудня 2020 року.