Постанова

від 18.11.2020 по справі 753/24177/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 753/24177/19

провадження № 61-12430св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство УКРАГРО НПК ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу Приватного акціонерного товариства УКРАГРО НПК на постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Саліхова В. В., Шахової О. В.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства УКРАГРО НПК (далі - ПрАТ УКРАГРО НПК ) про визнання недійсним та скасування наказу, поновлення на роботі.

Позовна заява мотивована тим, що 25 серпня 2010 року вона була прийнята на посаду бухгалтера Закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) УКРАГРО НПК , а 01 березня 2012 року, переведена на посаду економіста з фінансової роботи.

16 березня 2015 року вона була переведена на посаду казначея, а 01 грудня 2016 року - на посаду начальника служби обліку та контролю казначейських операцій ПрАТ УКРАГРО НПК .

31 жовтня 2018 року на підставі наказу № 295-К, їй було встановлено неповний робочий день з 01 листопада 2018 року.

Наказом № 343-КО було перервано її відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв`язку з виходом на роботу з 28 серпня 2019 року та встановлено останній неповний робочий день з оплатою праці згідно штатного розпису, пропорційно до відпрацьованого часу.

На підставі наказу від 30 серпня 2019 року № 345-КО їй було надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 02 вересня 2019 року до 21 вересня 2020 року, яка була перервана на підставі наказу від 11 вересня 2019 року № 360-КО у зв`язку з виходом на роботу з 12 вересня 2019 року.

Наказом від 17 вересня 2019 року № 283-К їй встановлено повний робочий день починаючи з 18 вересня 2019 року.

Зазначала, що її посадовий оклад за вересень та жовтень 2019 року склав 48 500 грн, а середня заробітна плата з листопада 2018 року до жовтня 2019 рік, з урахуванням оплати за неповний робочий день, склала 25 794,34 грн.

Листом № 540 її було повідомлено про те, що наказом від 16 вересня 2019 року № 240-КВ було змінено істотні умови її праці.

14 листопада 2019 року вона направила на адресу відповідача заяву, в якій повідомила про відсутність згоди на переведення її на посаду фахівця з обробки первинної документації ПрАТ УКРАГРО НПК .

18 листопада 2019 року вона отримала від відповідача лист № 567, зміст якого аналогічний листу № 540. Того ж дня, вона звернулась до відповідача із заявою про отримання копії наказу від 16 вересня 2019 року № 240-КВ, у зв`язку з тим, що не була з ним ознайомлена.

25 листопада 2011 року вона отримала витяг з вищевказаного наказу та лист за № 575, у якому їй було повідомлено про те, що у порядку частини третьої статті 32 КЗпП України у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці було змінено істотні умови праці, а оскільки вона не виявила своєї незгоди з продовженням роботи в нових умовах, то змінені істотні умови праці почали діяти з 18 листопада 2019 року.

Вважала, що жодних змін в організації праці і виробництва у відповідача не відбулось, а ліквідація фінансово-економічного департаменту служби обліку та контролю казначейських операцій є лише формальною зміною внутрішньої структури ПрАТ УКРАГРО НПК , вчиненою з метою створення штучної правової підстави для зменшення заробітної плати працівникам товариства.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним та скасувати наказ ПрАТ УКРАГРО НПК від 16 вересня 2019 року № 240-КВ Про зміну істотних умов праці та поновити її на посаді начальника служби обліку та контролю казначейських операцій ПрАТ УКРАГРО НПК .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2020 року у складі судді Комаревцевої Л. В. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржуваний наказ є правомірним, відповідає вимогам КЗпП України та зумовлений змінами в організації виробництва і праці. Проведення заходів щодо зміни організації виробництва і праці - це виключне повноваження власника і суд не вправі вирішувати питання про доцільність таких змін.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2020 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано наказ ПрАТ УКРАГРО НПК від 16 вересня 2019 року № 240-КВ Про зміну істотних умов праці незаконним.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника служби обліку та контролю казначейських операцій ПрАТ УКРАГРО НПК .

Вирішено питання судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що спірний наказ від 16 вересня 2019 року № 240-КВ Про зміну істотних умов праці є основним розпорядчим документом, актом індивідуальної дії, на підставі якого у позивача, як працівника, змінюються права та обов`язки. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що позивача було належним чином ознайомлено зі змістом вищевказаного наказу за два місяці до таких змін, а, відтак, відповідач не виконав положень статті 32 КЗпП України.

Крім того, суд вказав, що відповідно до статті 33 КЗпП України тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою, у той час, як ОСОБА_1 такої згоди не надала.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Верховного Суду , ПрАТ УКРАГРО НПК , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд помилково вказав про неповідомлення позивача за два місяця до зміни істотних умов праці, оскільки її було повідомлено про таку зміну 16 вересня 2019 року, проте вона відмовилася від підпису, про що було складено відповідний акт.

Вказує, що судом апеляційної інстанції помилково було застосовано норми статей 33 та 178 КЗпП України, оскільки стосовно ОСОБА_1 мала місце зміна істотних умов праці, викликана змінами в організації виробництва, а не тимчасове переведення на іншу посаду.

Зазначає, що апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки визнав спірний наказ незаконним, хоча позивач просила визнати його недійсним та скасувати

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Волошинович О. П., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що суд апеляційної інстанції повно та правильно встановив обставини справи, надав їм правильну правову оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, тому просить залишити оскаржувану постанову без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до трудової книжки 25 серпня 2010 року ОСОБА_1 прийнята на посаду бухгалтера ЗАТ УкрАгро НПК на підставі наказу від 25 серпня 2010 року № 87-К.

ЗАТ УкрАгро НПК перейменовано на ПРАТ УкрАгро НПК 26 квітня 2011 року на підставі протоколу від 12 квітня 2011 року № 27.

01 березня 2012 року вона переведена на посаду економіста з фінансової роботи на підставі наказу від 01 березня 2012 року №27-к.

16 березня 2015 ОСОБА_1 переведена на посаду казначея на підставі наказу від 16 березня 2015 року №121-К.

01 грудня 2016 року вона переведена на посаду начальника служби обліку та контролю казначейських операцій на підставі наказу від 30 листопада 2016 року №645-К (а. с. 11-12).

З огляду на довідку від 20 вересня 2019 року №479 ОСОБА_1 дійсно працює у ПрАТ УКРАГРО НПК на посаді начальника служби обліку та контролю казначейських операцій на умовах повного робочого дня з 18 вересня 2019 на підставі наказу від 17 вересня 2019 року №283-К.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Дарницьким районним в місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в м. Києві зроблено актовий запис № 2779.

31 жовтня 2018 року на підставі наказу № 295-К ОСОБА_1 встановлено з 01 листопада 2018 року неповний робочий день у період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

27 серпня 2019 року на підставі наказу № 343-КО перервано відпустку по догляду за дитиною з виходом на роботу з 28 серпня 2019 року, встановлено неповний робочий день.

30 серпня 2019 року на підставі заяви від 30 серпня 2019 року ОСОБА_1 надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 02 вересня 2019 року до 21 вересня 2019 року.

11 вересня 2019 року перервано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі наказу №360-КО та заяви ОСОБА_1 від 09 вересня 2019 року.

17 вересня 2019 року ОСОБА_1 встановлено з 18 вересня 2019 року повний робочий день на підставі наказу № 283-К.

З огляду на довідку про доходи, видану ПрАТ УкрАгро НПК ОСОБА_1 11 листопада 2019 року № 000000000096, за період з листопада 2018 року до жовтня 2019 року нараховано заробітну плату у розмірі 249 173,29 грн.

Наказом ПРАТ УкрАгро НПК від 12 вересня 2019 року № 83-В/ОД було ліквідовано службу обліку та контролю казначейських операцій.

Наказом від 16 вересня 2019 року № 240-КВ змінено істотні умови праці начальника служби обліку та контролю казначейських операцій фінансово-економічного департаменту, найменування посади, коло обов`язків, посадовий оклад.

Відповідно до листа ПрАТ УкрАгро НПК від 30 жовтня 2019 року № 540 ОСОБА_1 запропоновано повідомити про згоду зі зміною істотних умов праці або про відмову від продовження роботи в нових умовах.

14 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з листом, відповідно до якого зазначила про незгоду на іншу роботу та зниження заробітної плати і намір оскаржувати дії відповідача у судовому порядку.

Відповідно до листа від 18 листопада 2019 року № 567 ПрАТ УкрАгро НПК повідомив ОСОБА_1 про те, що з 18 листопада 2019 року почали діяти змінені істотні умови праці. Знизу під текстом повідомлення розміщено письмовий текст від руки наступного змісту: Вважаю переведення незаконним, зі змістом не погоджуюсь, продовжую виконувати обов`язки начальника служби обліку та контролю казначейських операцій з усіма умовами цієї посади .

18 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулась до товариства із заявою про видачу копії наказу від 16 вересня 2019 року № 3240-КВ.

Згідно з витягу з наказу від 16 вересня 2019 року № 3240-КВ від 21 листопада 2019 року про зміну істотних умов праці з 18 листопада 2019 року змінено істотні умови праці найменування посади з начальника служби обліку та контролю казначейських операцій на фахівець з обробки первинної документації , коло трудових обов`язків, визначених відповідно до посадової Інструкції, змінено посадовий оклад .

Відповідно до листа від 21 листопада 2019 року № 575 ПрАТ УкрАгро НПК повідомлено ОСОБА_1 про те, що відбулось не переведення її на іншу роботу, а зміна істотних умов праці, зумовлена змінами в організації виробництва і праці.

З огляду на акт ПрАТ УКРАГРО ГПК від 16 вересня 2019 року ОСОБА_1 відмовилася підписувати повідомлення № 462 про зміну істотних умов праці від 16 вересня 2019 року та посадову інструкції Фахівця з обробки первинної документації від 16 вересня 2019 року (а. с. 72-76).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 757/32235/17-ц та від 17 червня 2020 року у справі № 635/5051/17, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ПрАТ УКРАГРО НПК підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає.

Частинами третьою та четвертою статті 32 КЗпП України передбачено, що у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Отже, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 23 березня 2016 року в справі № 6-2748цс15.

Частиною третьою статті 64 ГК України встановлено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши, що у ПрАТ УКРАГРО ГПК дійсно відбулися зміни в організації виробництва, а саме наказом товариства від 12 вересня 2019 року № 83-В/ОД було ліквідовано службу обліку та контролю казначейських операцій, ОСОБА_1 було повідомлено за два місяці про зміну істотних умов праці, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскаржуваний наказ від 16 вересня 2019 року № 240-КВ є правомірним, відповідає вимогам КЗпП України та зумовлений змінами в організації виробництва і праці.

При цьому, районний суд правильно вказав, що проведення заходів щодо зміни організації виробництва і праці - це виключно повноваження керівництва товариства і суд не вправі вирішувати питання про доцільність таких змін, взявши до уваги положення частини третьої статті 64 ГК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд помилково вказав, що ПрАТ УКРАГРО ГПК не довів, що ОСОБА_1 була належно ознайомлена зі змістом вищевказаного наказу за два місяці до таких змін, а, відтак, відповідачем не було виконано положення статті 32 КЗпП України, оскільки судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 16 вересня 2019 року була ознайомлена з повідомленням про зміну істотних умов праці та доданою до нього посадовою інструкцією Фахівця з обробки первинної документації від 16 вересня 2019 року, проте відмовилася засвідчувати цей факт власноручним підписом, у зв`язку із чим, вказані повідомлення та посадова інструкція були направлені їй поштою у той же день, про що було складено відповідний акт трьома працівниками ПрАТ УКРАГРО ГПК , а також надані документи з поштової установи (а. с. 75-78).

Помилковими є й посилання суду апеляційної інстанції на положення статей 33 та 178 КЗпП України.

Статтею 33 КЗпП України встановлено, що тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою.

Власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

У випадках, зазначених у частині другій цієї статті, забороняється тимчасове переведення на іншу роботу вагітних жінок, жінок, які мають дитину з інвалідністю або дитину віком до шести років, а також осіб віком до вісімнадцяти років без їх згоди.

Тобто, стаття 33 КЗпП України визначає порядок тимчасового переведення працівника на іншу роботу, у той час як ОСОБА_1 було змінено істотні умови праці, у зв`язку зі змінами в організації виробництва, а не тимчасове переведення на іншу посаду.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 178 КЗпП України жінки, які мають дітей віком до трьох років, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку трьох років.

Якщо заробіток осіб, зазначених у частинах першій і третій цієї статті, на легшій роботі є вищим, ніж той, який вони одержували до переведення, їм виплачується фактичний заробіток.

Вказаною нормою права визначено порядок переведення жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу роботу зі збереження заробітної плати, у разі неможливості виконання попередньої роботи, а не встановлено заборону зміни умов праці, у зв`язку зі змінами в організації виробництва.

Суд першої інстанції правильно вказав, що на підставі наказу ПрАТ УКРАГРО ГПК від 17 вересня 2019 року ОСОБА_1 встановлено повний робочий день з 18 вересня 2019 і станом на дату розгляду спору позивач продовжує працювати, а вимог щодо частини третьої статті 178 КЗпП України до товариства не заявляла.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 263-265 ЦПК України правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, та дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , а суд апеляційної інстанції помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Щодо судових витрат

Згідно із частинами першою, сьомою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положення підпункту в) пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, зокрема, із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Ставка, що підлягала сплаті при поданні касаційної скарги ПрАТ УКРАГРО ГПК складала 3 073,6 грн судового збору, ним був сплачений судовий збір у необхідному розмірі, що підтверджується відповідним платіжним дорученням, тому вказана сума коштів підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, а колегія суддів задовольняє касаційну скаргу, скасовує судове рішення апеляційного суду та залишає у силі рішення суду першої інстанції, яким було відмовлено у задоволенні її позову.

Керуючись статтями 141, 400, 402, 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства УКРАГРО НПК задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року скасувати.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2020 року залишити в силі.

Судові витрати за сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3 073 (три тисячі сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок компенсувати Приватному акціонерному товариству УКРАГРО НПК (код ЄДРПОУ 31961067) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк