Постанова

від 22.12.2020 по справі 1-3/12

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

22 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 1-3/12-к

провадження № 51-619 ск 17

Суддя Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 , перевірив касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи в суді апеляційної інстанції на ухвали Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Оскаржені рішення

1. Києво-Святошинський районний суд Київської області вироком від 27 квітня 2016 року,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька та жителя АДРЕСА_1 ,

визнав винуватим у вчиненні злочинів, передбачених: пунктами 4, 6, 9, 12 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України (далі КК) та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за частиною 4 статті 187 КК у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за частиною 3 статті 15, частиною 4 статті 190 КК у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за частиною 3 статті 357 КК у виді обмеження волі на строк 3 роки; за частиною 2 статті 358 КК у виді обмеження волі на строк 3 роки.

На підставі статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК, в строк відбування покарання ОСОБА_2 зараховано строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цим же вироком суд визнав винуватим

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Славута Хмельницької області та жителя м. Києва,

у вчиненні злочинів, передбачених: пунктами 4, 6, 9, 12 частини 2 статті 115 КК та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за частиною 4 статті 187 КК у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за частиною 3 статті 15, частиною 4 статті 190 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі статті 70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК в строк відбування покарання ОСОБА_3 зараховано строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 250000 грн відшкодування моральної шкоди.

Короткий виклад обставин справи

2. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судом визнано винуватими за таких обставин. На початку липня 2008 року ОСОБА_2 познайомився з ОСОБА_5 та увійшов до неї в довіру. З метою підтримання стосунків ОСОБА_5 неодноразово запрошувала його до себе додому. Будучи обізнаним про те, що потерпіла не має близьких родичів, є самотньою, матеріально забезпечена, оскільки нещодавно продала квартиру, має в банківській установі грошові кошти і володіє на праві власності квартирою АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , вирішив шляхом обману заволодіти вказаною квартирою ОСОБА_5 та її грошовими коштами.

Обміркувавши план реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_2 прийняв до уваги, що ОСОБА_5 має значну фізичну силу, великий зріст та масу тіла, у зв`язку з чим може чинити йому фізичний опір, тому запропонував своєму знайомому ОСОБА_3 за грошову винагороду спільно з ним вчинити умисне вбивство останньої.

За розробленим планом засуджені 04 грудня 2008 року приблизно о 19:00 на автомобілі марки «Шкода Фабія» під керуванням ОСОБА_3 приїхали до салону ігрових автоматів біля супермаркету «Велика Кишеня» на площі Дружби народів, 6 у м. Києві, де перебувала ОСОБА_5 . Готуючись до умисного вбивства потерпілої, ОСОБА_6 придбав у супермаркеті кухонний ніж. Після цього приблизно о 23:00 він з ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_5 поїхати на відпочинок у с. Ровжі Вишгородського району Київської області. Після того як усі вийшли з автомобіля у районі 16-го кілометру автодороги КиївВишгородРовжі, ОСОБА_3 почав спостерігати за навколишньою обстановкою та за діями ОСОБА_5 , а ОСОБА_2 кухонним ножем завдав ОСОБА_5 численних ударів у живіт, груди й голову, від яких вона померла на місці злочину. Після цього засуджені сховали труп потерпілої у лісосмузі, а наступного дня підпалили, обливши бензином.

Протягом 0518 грудня 2008 року ОСОБА_2 проживав у квартирі ОСОБА_5 , заволодів її платіжною картою та зняв з банківського рахунку потерпілої 1870 грн.

Також ОСОБА_2 незаконно заволодів паспортом та ідентифікаційним кодом на ім`я ОСОБА_5 , договором купівлі-продажу її квартири, та вступивши у змову з невстановленими досудовим слідством особами, виготовив підроблену довіреність на своє ім`я від іменні ОСОБА_5 на право розпоряджатися квартирою останньої (вартість якої станом на 04 грудня 2008 року становила 483523 грн). Після того як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стало відомо, що їх розшукує міліція, продаж квартири вони відклали на невизначений термін.

3. Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року вирок щодо ОСОБА_3 змінено, пом`якшено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 1 місяць з конфіскацією майна. На підставі частини 1 статті 70 КК постановлено вважати його засудженим за сукупністю злочинів, передбачених частиною 4 статті 187, частиною 3 статті 15, частиною 4 статті 190, пунктами 4, 6, 9, 12 частини 2 статті 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 1 місяць з конфіскацією майна.

У порядку статті 365 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі КПК 1960 р.) на підставі статті 49 КК ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною 3 статті 357, частиною 2 статті 358 КК у зв`язку із закінченням строків давності і кримінальна справа в цій частині закрита.

Постановлено вважати ОСОБА_2 засудженим на підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна.

Звільнено ОСОБА_2 з під варти в залі суду, у зв`язку з фактичним повним відбуттям покарання. В решті вирок залишено без змін.

Крім того, ще однією ухвалою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року зараховано ОСОБА_3 у строк покарання період перебування під вартою у зв`язку з виконанням вироку. Звільнено ОСОБА_3 з під варти в залі суду, у зв`язку з фактичним повним відбуттям покарання, призначеного, з урахуванням його зміни, ухвалою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року.

Вимоги і доводи, наведені в касаційній скарзі

4. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м`якості, просить ухвали апеляційного суду скасувати і направити справу на новий апеляційний розгляд.

5. На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції, пом`якшивши покарання, призначене ОСОБА_3 до 10 років 1 місяця позбавлення волі, не врахував, що вбивство було вчинено за попередньою змовою групою осіб, з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, з метою приховати інше кримінальне правопорушення та полегшити його вчинення, тобто з чотирма кваліфікуючими ознаками. Крім того, судом апеляційної інстанції належним чином не враховано обставини вчиненого злочину, а саме планування вчинення злочинів та послідовність дій. Судом не надано належної оцінки доводам апеляційної скарги прокурора про те, що засуджений брав участь у заманюванні потерпілої у місце, де її було вбито, в подальшому приховував труп, а наступного дня намагався знищити його шляхом підпалу.

6. Також, судом апеляційної інстанції належним чином не враховано, що злочин, вчинений ОСОБА_2 , відноситься до категорії особливо тяжких, після вчинення жорстокого вбивства потерпілої засудженні намагалися знищити докази вчиненого, спалили тіло загиблої, незважаючи на тривалий термін, що минув з моменту вказаної події, жодної допомоги потерпілій стороні не надав, під тиском доказів свою вину у вчиненому не визнав, однак суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на ці доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі.

7. Крім того, апеляційний суд порушив вимоги статті 366 КПК, скасувавши, а не змінивши вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 квітня 2016 року стосовно ОСОБА_2 щодо його засудження за частиною 3 статті 357, частиною 2 статті 358 КК і закривши кримінальну справу в цій частині.

8. До того ж, апеляційним судом 03 вересня 2020 року було винесено дві ухвали за результатами розгляду апеляційних скарг, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Зміст касаційної скарги відповідає вимогам статей 350, 383, 384, 386, 398 КПК 1960 року.

Керуючись статтею 388 КПК 1960 року пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, суддя постановив:

Витребувати з Києво-Святошинського районного суду м. Києва кримінальну справу щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для перевірки її в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1