Постанова

від 23.12.2020 по справі 930/261/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 930/261/20

Провадження № 22-ц/801/2266/2020

Категорія: 105

Головуючий у суді 1-ї інстанції Царапора О. П.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 рокуСправа № 930/261/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Панасюка О.С., Стадника І.М.,

за участю секретаря судового засідання Кузьменка Б.І.,

за участю сторін: прокурора Ярмощука В.П., представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №930/261/20 за заявою заступника керівника Немирівської місцевої прокуратури в інтересах Зяньковецької сільської ради про визнання спадщини ОСОБА_3 відумерлою,

за апеляційною скаргою представника особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2020 року, яке ухвалене суддею Царапора О.П. в Немирівському районному суді Вінницької області, повний текст складено 10 березня 2020 року,

в с т а н о в и в :

В січні 2020 року заступник керівника Немирівської місцевої прокуратури в інтересах Зяньковецької сільської ради звернувся до суду з заявою про визнання спадщини ОСОБА_3 відумерлою, мотивуючи її тим, що на території Зяньковецької сільської ради Немирівського району проживала ОСОБА_3 , 1918 року народження.

Відповідно до актового запису про смерть № 17 від 26 жовтня 2002 року, наданого Немирівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Зяньківці Немирівського району Вінницької обл.

Моментом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 слід вважати 24 жовтня 2002 року.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №000047 виданого 04 квітня 2000 року на момент смерті ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка, що розташована на території Зяньковецької сільської ради загальною площею 2,37 га.

Відповідно до довідки, наданої Зяньковецькою сільською радою 12 грудня 2019 року №431, земельний пай ОСОБА_3 складає 2,3725 га (ділянка № НОМЕР_1 ). Земельну ділянку після смерті ОСОБА_3 не успадковано, спадкоємці до сільської ради не звертались і на території даної сільської ради не проживають.

12 грудня 2018 року у обласній газеті Вінниччина за №95 (23336) (стор. 9) Зяньковецькою сільською радою було розміщено оголошення про те, що на території сільської ради знаходяться не успадковані земельні ділянки (паї), зокрема і ділянка ОСОБА_3 . Однак, спадкоємці за оформленням спадщини так і не звернулись.

Просила визнати відумерлою спадщину на земельну ділянку, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2020 року заяву задоволено.

Визнано спадщину померлої ОСОБА_3 (1918 року народження), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території с. Зяньківці Немирівського району відумерлою та передано її Зяньковецькій сільській раді Немирівського району Вінницької області.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, існує недоведеність обставин, що мають значення для справи. Просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Крім того, просила зобов`язати посадових осіб відділу Держгеокадастру у Немирівському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області внести зміни до Державного земельного кадастру про належність земельної ділянки, скасувавши запис про належність земельної ділянки Зяньковецькій сільській раді Немирівського району Вінницької області.

Зобов`язати державного реєстратора Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області скасувати запис про право власності/довірчої власності номер 38307049 здійснений 15 вересня 2020 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку за Зяньковецькою сільською радою Немирівського району Вінницької області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалено без відома спадкоємця, який вирішував питання про прийняття спадщини, що вплинуло на законні права спадкоємця.

У відзиві на апеляційну скаргу Немирівська місцева прокуратура просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка була власницею земельної ділянки у розмірі 2,73 га, після її смерті спадкоємців за законом не виявлено, заповітного розпорядження не складено, що є підставою для визнання спадщини відумерлою.

Колегія суддів, не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Апеляційним судом встановлено, що на праві власності ОСОБА_3 належить земельна ділянка розміром 2,73 га, що розташована на території Зяньковецької сільської ради, про що свідчить копія державного акту Серії ВН 000047 (а.с.3).

Згідно актового запису про смерть №17 від 26 жовтня 2002 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що визнання спадщини ОСОБА_3 відумерлою необхідне для отримання додаткових коштів до бюджету сільської ради.

Частинами першою, другою та третьою статті 1277 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про прийняття спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За пунктом 8 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження є те, що під час вирішення цього питання не встановлено існування спору про право цивільне.

Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

ОСОБА_1 не брав участі у справі, звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначав, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права та інтереси, посилався на неправильне встановлення судом обставин справи, а також зазначав, що через свого представника ОСОБА_2 звернувся в нотаріальну контору для прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 заповіла все своє майно дітям ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в рівних частинах, що підтверджується копією заповіта від 27 травня 1991 року, а також його дублікатом.

Крім того, в матеріалах справи наявний адвокатський запит ОСОБА_2 від 27 серпня 2019 року №14/08 (а.с.50) адресований Зяньковецькій сільській раді, в якому зазначено, що у зв`язку із наданням правової допомоги ОСОБА_1 , стосовно оформлення спадщини, що залишилась після смерті його матері ОСОБА_3 , просила сільську раду надати копії заповітів №41105940 посвідченого 16 лютого 1968 року, а також №41114765 посвідченого 27 травня 1991 року та довідку про спадкування.

Згідно довідки Зяньковецької сільської ради від 05 вересня 2019 року №237, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно. Спадкоємцем за заповітом, посвідченим секретарем виконкому Зяньковецької сільської ради Немирівського району Вінницької області 27 травня 1991 року за реєстровим номером 12, являється: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (апелянт) (а.с.51).

Таким чином, апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявний заповіт, яким спадкодавець заповіла майно ОСОБА_4 та апелянту ОСОБА_1 , а також, що на час подання заяви до суду (30 січня 2020 року), представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зверталась в сільську раду з адвокатським запитом від 27 серпня 2019 року, в якому зазначила про намір ОСОБА_1 оформити спадщину після смерті матері, а отже всі ці обставини свідчать про наявність спору про право.

Крім того, апеляційним судом витребувано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої вбачається, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 07 серпня 2020 року подала в Немирівську державну нотаріальну контору заяву в якій просила видати на ім`я ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину на майно за заповітом.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, 07 серпня 2020 року зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, питання про визнання спадщини відумерлою не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, оскільки із матеріалів справи вбачається спір про право, що підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 175/423/18 (провадження № 61-8171св19) Верховний Суд дійшов висновку, що враховуючи мету подання заяви про визнання спадщини відумерлою, а також наявності інших осіб, які виявили бажання прийняти спадщину, відкритої після смерті ОСОБА_4 та звернулися до суду з відповідним позовом, які заперечують наявність підстав для визнання спадщини ОСОБА_4 відумерлою, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про наявність спору про право цивільне та підставність залишення без розгляду заяви Новотаромської сільської ради, поданої керівником Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах заявника в порядку окремого провадження .

Крім того, узгоджується з висновками викладеними в постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року справа №202/6418/18 та від 20 травня 2020 року №146/619/17.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанцій підлягає скасуванню, а заява заступника керівника Немирівської місцевої прокуратури в інтересах Зяньковецької сільської ради про визнання спадщини ОСОБА_3 відумерлою залишенню без розгляду.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цю Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею позовних вимог.

За приписами ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 6 ст. 367 ЦПК України).

Отже вимоги апеляційної скарги про зобов`язання посадових осіб відділу Держгеокадастру у Немирівському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області внести зміни до Державного земельного кадастру про належність земельної ділянки, скасувавши запис про належність земельної ділянки Зяньковецькій сільській раді Немирівського району Вінницької області; та зобов`язання державного реєстратора Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області скасувати запис про право власності/довірчої власності номер 38307049 здійснений 15 вересня 2020 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку за Зяньковецькою сільською радою Немирівського району Вінницької області, не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

А тому вирішення цих питаннь призведе до виходу за межі позовних вимог в супереч вимог ст. ст. 264, 367 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2020 року скасувати, ухвалити нове рішення:

Заяву заступника керівника Немирівської місцевої прокуратури в інтересах Зяньковецької сільської ради про визнання спадщини ОСОБА_3 відумерлою - залишити без розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23 грудня 2020 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Панасюк О.С.

Стадник І.М.