Рішення

від 22.12.2020 по справі 189/684/20

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/684/20

2/189/369/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2020 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Чорної О.В., за участю секретаря судового засідання Корхової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна , третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення орендної плати та зобов`язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 звернулася до суду із уточненим цивільним позовом, яким просила стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна , заборгованість з орендної плати за 2017-2019 рік у сумі 6641,28 грн., розірвати договір оренди земельної ділянки від 10.12.2007 року та зобов`язати відповідача повернути позивачці ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 5,981 га; судові витрати покласти на відповідача (а. с.69-75, 101-102).

Позов мотивований тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом №48 від 22.01.2018 року майно ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкувала ОСОБА_3 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 5,981 га. З моменту смерті ОСОБА_2 , яка укладала договір оренди з ТОВ Родіна , орендодавцем виступає ОСОБА_3 , до якої перейшли всі права та обов`язки по договору.

Згідно пункту 2 Додаткової угоди до договору оренди орендна плата виплачується в грошовій формі у розмірі 3,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 2213, 76 грн. за рік оренди (на момент підписання), або в натуральній формі в наступному асортименті: 1700 кг зерна, 40 кг цукру, 100 кг соняшника, при врожайності 35 ц/г та за цінами, які визначаються за взаємною згодою сторін . Відповідно до умов договору орендна плата вноситься орендарем до 30 грудня поточного року.

Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, дане положення передбачено ст.15 Закону України Про оренду землі .

Відповідач ТОВ Родіна , починаючи з 2017 року, не виконує умови договору щодо сплати орендної плати за користування орендованою земельною ділянку. Протягом трьох років відповідач ігнорує письмові звернення ОСОБА_3 , яка вимагала виконати зобов`язання до договору щодо сплати орендної плати в позасудовому порядку або розірвати договір оренди земельної ділянки, проте відповідач до цього часу не відреагував жодним чином на вказані вимоги позивачки.

Позивач посилається на ст. ст. 526, 651, 611 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 21, 24, 32 закону України Про оренду землі та на п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України.

ОСОБА_3 надала клопотання про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 надав суду письмову заяву, в якій просив проводити розгляд справи без участі представника відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечує.

Третя особа надала письмові пояснення, рішення просила ухвалити на розсуд суду.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що 10.12.2007 року між ОСОБА_2 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Родіна (Орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований Покровською селищною радою в книзі реєстрації договорів оренди 13.12.2007 року за №256 та Дніпропетровською регіональною філією №25 ДП Центр державного земельного кадастру від 21.12.2011 року за №040813000717 , згідно якого в оренду передається земельна ділянка площею 5,981 га, договір укладений до 2012 року (а. с. 11).

03.12.2010 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Родіна укладена додаткова угода №1 до договору оренди земельної ділянки від 10.12.2007 року, згідно пункту 1 якої розділ договору Строк дії договору викладений в новій редакції, згідно якої договір укладений до 31.12.2020 року (а. с. 12).

ОСОБА_3 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з земельної ділянки, розташованої на території Покровської селищної ради, площею 5,981 га, що належала померлій на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ДП №050606 №050606, виданого 22.01.2003 року Покровською райдержадміністрацією Дніпропетровської області (а. с. 13).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.03.2020, власником земельної ділянки кадастровий номер 1224255100:02:001:0511, площею 5, 981 га є ОСОБА_3 (а. с. 14).

Положеннями ст. 1216 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1220 ч. 1 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

До складу спадщини, як зазначено у ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 ЗК України).

Згідно ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно частини 1 статті 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Стаття 31 Закону України Про оренду землі містить перелік підстав припинення договору оренди землі. Смерть фізичної особи-орендодавця не є такою підставою, отже, ОСОБА_3 , яка є спадкоємицею померлої ОСОБА_2 і новим власником успадкованої нею земельної ділянки, є стороною договору оренди земельної ділянки від 10.12.2007 року, невід`ємною частиною якого є і додаткова угода від 03.12.2010 року.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статей 509, 510, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Загальними умовами зобов`язання є те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (статей 525, 625 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України , договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Закон України Про оренду землі від 06.10.1998р. № 161-Х1У є спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі.

За змістом ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №1 до Договору оренди земельної ділянки від 03 грудня 2007 року абзац перший розділу Орендна плата Договору викладена у наступній редакції: орендна плата виплачується в грошовій формі у розмірі 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 2213,76 грн. за рік оренди (на момент підписання) або в натуральній формі в наступному асортименті: 1700 кг зерна, 40 кг цукру, 100 кг сояшника, при врожайності 35 ц/г та за цінами, які визначаються за взаємною згодою сторін (а. с. 12).

Згідно абзацу 2 договору оренди земельної ділянки від 10.12.2007 року орендна плата вноситься орендарем до 30 грудня поточного року (а. с. 11).

Сторони не заперечили те, що договір оренди укладений і діє на зазначених умовах.

Позивачка надала суду копії повідомлень, заяв на адресу відповідача та поштових відправлень, якими повідомляла про намір не продовжувати строк дії договору, про бажання розірвати договір оренди у зв`язку з невиплатою орендної плати (а. с. 15-26).

Матеріали справи не містять відомостей, що відповідач будь-яким чином реагував на заяви та повідомлення позивача і намагався вирішити спір у позасудовому порядку.

У позові ОСОБА_3 зазначає, що їй не виплачена орендна плата за користування земельною ділянкою за період 2017-2019 роки, що складає 2213,76 грн. за рік оренди х 3 = 6641,28 грн.

Ознайомившись з договором оренди, суд дійшов висновку, що орендна плата орендодавцю згідно умов договору повинна бути виплачена: за 2017 рік - до 30 грудня 2017 року, за 2018 рік - до 30 грудня 2018 року, за 2019 рік - до 30 грудня 2019 року включно.

Доказів сплати орендної плати за цей період відповідач суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 6641,28 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між сторонами укладений договір оренди земельної ділянки, який є чинним і діє до 31.12.2020 року.

Судом встановлено, що відповідач, всупереч вимогам закону та укладеного договору, не виплатив позивачу орендну плату, визначену договором, три роки поспіль, у 2017, 2018 та 2019 році.

На підставі цього, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення орендної плати в розмірі 6641,28 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги в частині розірвання договору, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до положень ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких, за п.6 ч.1 ст.3 ЦК, належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У справі, що розглядається, установлено, що позивачу не сплачена орендна плата за договором оренди землі за період 2017-2019 роки.

Таким чином, несплата відповідачем орендної плати позивачу три роки поспіль свідчить про наявність систематичного порушення відповідачем, взятих на себе за договором оренди зобов`язань щодо виплати орендної плати.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору, про що свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід урахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28.09.2016 у справі №6-977цс16 та від 12.12.2012 у справі №6-146цс12.

У постанові ВС у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематичне невнесення орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 2.05.2018 у справі №925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

Враховуючи, що підставою для розірвання договору оренди, на яку посилався позивач як на істотне порушення відповідачем договору оренди землі, - це систематична несплата орендної плати відповідачем, яку на даний час позивач не отримав, суд вважає, що відповідачем істотно порушено договір оренди земельної ділянки зі сторони відповідача, а відтак суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.

В частині вимог про зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку, суд дійшов наступного.

Положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі , у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Отже, норми закону щодо повернення земельної ділянки власнику у разі розірвання договору оренди є імперативними.

На даний час орендар користується земельною ділянкою на законних підставах і право позивача не є порушеним, тому позовні вимоги у цій частині є передчасними і не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, судові витрати у розмірі 840,80 грн. слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 626, 629, 770, 792, 1216, 1220, 1268 ЦК України, ст. ст. 13, 15, 21, 32 Закону України Про оренди землі , ст. ст. 3, 12, 13, 76-78, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Цивільний позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна , третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення орендної плати та зобов`язання повернути земельну ділянку - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна на користь ОСОБА_3 орендну плату за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1224255100:02:001:0511 за договором оренди земельної ділянки від 10.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 і Товариством з обмеженою відповідальністю Родіна , з додатковою угодою №1 від 03.12.2010 року до договору оренди земельної ділянки від 10.12.2007 року за період 2017-2019 роки, у розмірі 6 641 (шість тисяч шістсот сорок одна) гривня 28 копійок .

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 10.12.2007 року, укладений між ОСОБА_2 і Товариством з обмеженою відповідальністю Родіна , зареєстрований Покровською селищною радою в книзі реєстрації договорів оренди 13.12.2007 року за №256, з додатковою угодою №1 від 03.12.2010 року до договору оренди земельної ділянки від 10.12.2007 року, зареєстрованої у відділі Держкомзему у Покровському районі 21.12.2011 року за №040813000717.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд Дніпропетровської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Родіна , юридична адреса: 53600, вул. Пушкіна, буд. 156, смт. Покровське Покровський район Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 30888356.

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49006, вул. Філософська, 39-А, м. Дніпро.

Повний текст рішення виготовлений 22 грудня 2020 року.

Суддя О.В. Чорна