Рішення

від 21.12.2020 по справі 621/3051/20

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/3051/20

2/621/1136/20

РІШЕННЯ

іменем України

21 грудня 2020 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

судді Бібіка О.В.,

за участю секретаря Горобець Н.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у місті Змієві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання прав та обов"язків забудовника в порядку спадкування за законом,

встановив:

10.11.2020 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами: встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання її разом зі спадкодавцем (чоловіком) ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день його смерті, тобто на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за нею в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 права та обов`язки забудовника, в тому числі: реєстрації права власності на нерухоме майно, отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом на житловий будинок, літ. А-1, загальною площею 45,8 кв.м., житловою -29,9 кв.м. , веренда літ. а; тамбур - літ. А, тамбур - літ. а 1 ; погріб літ. а 2 та надвірними будівлями: сарай літ. Б - 1994 р., убиральня літ. В- 1994 р., огорожа № 1 - 1994 рік, ворота № 2 - 1994 рік ; хвіртка № 3 - 1994 рік, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позову вказала, що 19.05.1979 укладено шлюб між нею та ОСОБА_2 . Рішенням виконавчого комітету Борівської сільської ради народних депутатів Зміївського району від 13.11.1992 за № 175 було виділено земельну ділянку в с. Борова Зміївського району Харківської області площею 2500 м кв для будівництва індивідуального жилого будинку. Вказана земельна ділянка була передана ОСОБА_2 на підставі акту, складеного представником госпрозрахункового проектно-виробничого архітектурно-планувального бюро 25.05.1993 року. На підставі рішення виконавчого комітету Борівської сільської ради народних депутатів Зміївського району від 13.11.1992 р. за № 175, архітектором Зміївського району Харківської області надано дозвіл на виконання робіт по індивідуальному будівництву на земельній ділянці по АДРЕСА_1 . Вказаним дозволом затверджено технічну документацію в складі проекту забудови земельної ділянки, типового проекту будинку АДРЕСА_2 , акту відведення земельної ділянки, акту розбивки фундаменту. Крім того, на вказану земельну ділянку Борівською сільською радою було видано державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею. Після оформлення належним чином всієї технічної та дозвільної документації почали будівництво житлового будинку і господарських споруд. Однак, у зв`язку зі смертю чоловік не встиг зареєструвати право власності. При зверненні до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, їй було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки не підтверджено факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 12.11.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 23.11.2020 провадження у справі відкрито, справу призначо до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явилася, представник позивача ОСОБА_3 надала до суду заяву, в якій просила справу розглядати без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, у листі від 08.12.2020 просив розгляд справи проводити за відсутності представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не проводиться.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 10 , 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України .

Судом встановлено, що 19.05.1979 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого Солоніцевською селищною радою Дергачівського району Харківської області 25.08.1973 (а.с. 12)

Рішенням виконавчого комітету Борівської сільської ради народних депутатів Зміївського району від 13.11.1992 за № 175 виділено ОСОБА_2 в довічне спадкове володіння земельну ділянку площею 2500 м кв для індивідуального жилого будинку в с. Борова Зміївського району Харківської області (а.с. 13)

Вказана земельна ділянка була передана ОСОБА_2 на підставі акту, який складено представником госпрозрахункового проектно-виробничого архітектурно-планувального бюро 25.05.1993 (а.с. 15)

На підставі рішення виконавчого комітету Борівської сільської ради народних депутатів Зміївського району від 13.11.1992 р. за № 175, архітектором Зміївського району Харківської області надано дозвіл на виконання робіт по індивідуальному будівництву на земельній ділянці по АДРЕСА_1 . Вказаним дозволом затверджено технічну документацію в складі проекту забудови земельної ділянки, типового проекту будинку АДРЕСА_2 , акту відведення земельної ділянки, акту розбивки фундаменту (а.с. 14, 16)

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, виготовленого 28.02.2012, житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 (а.с. 17-19)

Як вбачається з довідки КП Зміївське БТІЗМА № 2055 від 07.10.2020 року, згідно архівних матеріалів, первинна інвентаризація житлового будинку АДРЕСА_1 проведена в 2011 році на замовлення ОСОБА_2 . Станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок в КП Зміївське БТІ не було зареєстровано. Дійсна інвентаризаційна вартість житлового будинку з надвірними будівлями станом на 05.10.2020 р. складає 135202 грн (а.с. 22)

Як вбачається з інформації Борівської сільської ради від 04.11.2020 року № 02-19/970, згідно запису у погосподарській книзі № 0648, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стосовно підстав щодо належності домоволодіння, сільська рада не володіє інформацією (а.с. 27)

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.09.2020 року № 225975810, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ні за ким не зареєстровано (а.с. 25)

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с. 20)

Відповідно до довідки № 02-28/1233 від 02.10.2020, виданої виконавчим комітетом Борівської сільської ради Зміївського району, ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 а по день смерті. Крім нього, в домі ніхто не зареєстрований на момент смерті та по теперішній час (а.с. 23)

З листа приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківсьої області Лещенко Л.В. від 02 жовтня 2020 року № 236/01-16 розглянуто звернення ОСОБА_1 стосовно видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та прийнято рішення про те, що вказана нотаріальна дія не може бути вчинена. Для отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю необхідно надати документи, що підтверджують факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с. 21)

Відповідно до статті 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною першою статті 1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї.

Отже, породжує юридичні наслідки лише факт постійного проживання разом із спадкодавцем.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року) доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

У постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18) Верховний Суд дійшов висновку, що […] відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації […] не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України , підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом .

Судом достовірно встановлено, що позивач на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю, вели з ним сумісне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , по день смерті останнього, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Факт, про встановлення якого просить позивач має для неї юридичне значення, оскільки дозволяє реалізувати право на спадок.

Таким чином, суд вважає можливим визнати факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини.

Відповідно до частини другої статті 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Згідно зі статтею 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Отже, якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.

Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.

Судом встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 був побудований померлим на земельній ділянці, відведеній під будівництво на підставі рішення виконавчого комітету Борівської сільської ради народних депутатів Зміївського району від 13.11.1992 за № 175.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності на вказане майно у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки входять до складу спадщини.

Отже, враховуючи, що будинок завершений будівництвом, але у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , правовстановлюючі документи на нього не оформлені, позивач має право на успадкування всіх майнових прав спадкодавця, у тому числі права забудовника.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За наведеного, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4 , 10 , 13 , 76-81 , 133 , 200, 206, 259 , 263 , 265 , 268 , 273 , 352 , 354 ЦПК України , суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до територіальної громади Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04397520, місце знаходження: с. Борова Зміївського району Харківської області, вул. Центральна, 124) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання прав та обов`язків забудовника в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіком ОСОБА_2 , на день його смерті, тобто на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 права та обов`язки забудовника, в тому числі: реєстрації права власності на нерухоме майно, отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом на житловий будинок, літ. А-1, загальною площею 45,8 кв.м., житловою -29,9 кв.м. , веренда літ. а; тамбур - літ. а 1 ; погріб літ. а 2 та надвірними будівлями: сарай літ. Б - 1994 р., убиральня літ. В- 1994 р., огорожа № 1 - 1994 рік, ворота№ 2 - 1994 рік ; хвіртка№ 3 - 1994 рік, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу .

Повний текст рішення складений 21.12.2020.

Суддя: