Рішення

від 18.11.2020 по справі 452/1592/20

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/1592/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"18" листопада 2020 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

розглянувши у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у підготовчому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок, -

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду із вказаним позовом. Свої вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті котрої відкрилась спадщина, зокрема на житловий будинок АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно заповіла внуку ОСОБА_1 , позивачу по справі. Із метою оформлення спадкових прав останній звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак йому було відмовлено по тій причині, що відповідно до представленого ним правовстановлюючого документу, житловий будинок не є особистою власністю померлої, а належить колгоспному двору , головою якого була остання; оскільки колгоспні двори припинили своє існування в зв`язку з набранням чинності Законом України Про власність і нотаріус не має змоги визначити всіх членів колгоспного двору та належні їм частки в майні ; крім того, позивачі по справі, мають намір узаконити своє право на частку у житловому будинку, а тому просять визнати право власності на ј частку житлового будинку за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті баби, котра була головою колгоспного двору; а також визнати право власності на ј частку житлового будинку за кожним із позивачів, як членів колгоспного двору.

Позивачі у судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи в їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області, будучи повідомленим у встановленому законом порядку, до суду не з`явився та не повідомив про причини неявки, із відзивом на позов не звертався, а тому суд вважає за можливе розглядати справу в його відсутності на підставі наявних даних про права та взаємовідносини сторін у заочному провадженні.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом установлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 21.02.1989р. та довідки Самбірського МБТІ від №357 від 12.02.2020р. року житловий будинок АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_4 ; згідно довідки Бабинської сільської ради Самбірського району №195 від 30.01.2020р. станом на 15.04.1991р. членами колгоспного двору були позивачі по справі, як такі, що проживали та були зареєстровані у даному житловому будинку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності п. 6 а право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили право на частку в його майні; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору; особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Відтак, на момент припинення колгоспного двору - житлового будинку з належними до нього господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 , його членами були ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ; за таких обставин, розмір частки члена колгоспного двору слід визначати, виходячи з рівності часток усіх його членів, у зв`язку з чим померлій ОСОБА_4 на момент смерті належала ј частка житлового будинку, як голові колгоспного двору, а відповідно, позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 також по ј частці кожному, як членам колгоспного двору, що не втратили право на частку в його майні.

Із заповіту, посвідченого Бабинською сільською радою Самбірського району 01.07.2002р. за реєстровим №100, відомо, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті розпорядилася про все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, - відповідно заповіла своєму внуку ОСОБА_1 .

Із приводу спадкування позивач ОСОБА_1 звертався до нотаріальної контори, однак йому було відмовлено в оформленні права власності на спадкове майно так як у правовстановлюючих документа на житловий будинок типом власності вказано колгоспний двір.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст. 1233 ЦК України ОСОБА_1 являється спадкоємцем по заповіту майна померлої ОСОБА_4 , а саме на ј частку вищезгаданого житлового будинку.

Ураховуючи вищенаведені норми законів у сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд прийшов до переконання, що даний позов є підставний та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 200, 258, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності на ј частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті баби ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності на ј частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , як частку в майні колишнього колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності на ј частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , як частку в майні колишнього колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , право власності на ј частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , як частку в майні колишнього колгоспного двору.

Рішення суду може бути оскаржене позивачами до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення 27.11.2020 року повного судового рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача у порядок і строк, передбачений ст. 284 ЦПК України.

Суддя Казан І.С.