Справа № 362/2483/16-ц Головуючий в суді І інстанції Марчук О.Л.
Провадження № 22ц-824/14753/2020 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Мельника Я.С.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Поливач Л.Д.,
за участі секретаря Примушка О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2020 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Технологічна Аграрна Компанія Об`єднана про визнання недійсним договорів оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2016 року позивачі звернулися до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2020 року закрито провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки діяльність відповідача ПрАТ Технологічна Аграрна Компанія Об`єднана було припинено, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Не погодившись із цією ухвалою, ОСОБА_1 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
У обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається зокрема на те, що місцевий суд не взяв до уваги подану позивачами заяву про уточнення позовних вимог та не дослідив її змісту, оскільки в ній було зазначено іншого відповідача, тому закриття провадження у справі з підстав припинення юридичної особи відповідача є незаконним та призвело до порушення його гарантованих прав на ефективний судовий захист, через що вважає оскаржувану ухвалу такою, що підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що юридичну особу відповідача було припинено і спірні правовідносини не допускають правонаступництва, при цьому, судом також було відмовлено у прийнятті до розгляду заяви про уточнення позовних вимог, тому суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2016 року позивачі звернулися до суду з позовом та просили визнати недійсними договори оренди землі, що були укладені між ними та відповідачем 02 вересня 2014 року.
У подальшому, у жовтні 2020 року позивачі подали заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначили, що 19 серпня 2020 року було припинено юридичну особу відповідача ПрАТ Технологічна аграрна компанія об`єднана , через що подали нову редакцію позовної заяви з частково зміненими предметом і підставами позову, а також зазначили іншого відповідача у справі, посилаючись на те, що хоча юридична особа відповідача є припиненою, однак оригіналів договорів оренди у них немає і державний реєстратор не зможе здійснити реєстраційні дії щодо припинення права оренди землі без наявності оригіналів договорів оренди або судового рішення про припинення такого права.
Протокольною ухвалою суду першої інстанції від 20 жовтня 2020 року було відмовлено в прийнятті до розгляду заяви про уточнення позовних вимог, оскільки зазначений позивачами новий відповідач Управління (Центр) надання адміністративних послуг при Васильківській районній державній адміністрації не є правонаступником відповідача ПрАТ Технологічна Аграрна Компанія Об`єднана .
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо припинено юридичну особу, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що місцевий суд правильно виходив з того, що оскільки юридична особа відповідача припинена, правовідносини у справі не допускають правонаступництва, а позивачі звернулися із заявою про зміну підстав і предмету позову уже після закінчення підготовчого засідання у справі, а тому суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Доводи апелянта про те, що місцевим судом не було досліджено зміст заяви про уточнення позовних вимог, в яких змінено відповідача та частково предмет і підстави позову, колегія суддів відхиляє, оскільки така заява подана з порушенням строків, передбачених ст. 49 ЦПК України та не спростовують висновків суду у цій частині, при цьому позивачі не позбавлені можливості звернутися до суду з таким позовом до належного відповідача у передбаченому законом порядку.
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які, відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2020 |
Оприлюднено | 24.12.2020 |
Номер документу | 93777813 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Мельник Ярослав Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні