Постанова

від 23.12.2020 по справі 916/3141/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/3141/19 Південно - західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Лавриненко Л.В.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання - Діхтяренко О.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Малого підприємства „Картопляники» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 27.01.2020 р.

у справі № 916/3141/19

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача Малого підприємства „Картопляники» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса

про стягнення 195 941,74 грн.

суддя суду першої інстанції: Д`яченко Т.Г.

час та місце ухвалення рішення: 27.01.2020 р., м. Одеса, пр. - т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

за участю представників сторін:

від Малого підприємства „Картопляники» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса: Новицька О.О.

від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради: Добров Р.М.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Малого підприємства „Картопляники» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2020 р. у справі № 916/3141/19.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 р. справу № 916/3141/19 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Лавриненко Л.В., суддів Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 16.07.2020 р. розгляд справи № 916/3141/19 за апеляційною скаргою Малого підприємства „Картопляники» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2020 р. було відкладено на 07.10.2020 р. на 10:00.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді по справі Лавриненко Л.В. у відпустці з 05.10.2020 р. по 16.10.2020 р., судове засідання по справі № 916/3141/19 не відбулось.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 р. розгляд справи призначено на 18.11.2020 р.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача по справі Лавриненко Л.В. з 10.11.2020 р. по 27.11.2020 р., судове засідання призначене на 18.11.2020 р. не відбулось.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 р. розгляд справи № 916/3141/19 призначено на 23.12.2020 р.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

В жовтні 2019 р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Малого підприємства „Картопляники» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса про стягнення неустойки в сумі 195 941,74 грн.

Позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Одеської області від 26.03.2015 р. у справі № 916/3802/14, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2015 р. виселено Мале підприємство "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 201,4 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 1.

Вказане майно, було повернуто Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 27.01.2017 р. в рамках виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2015 р. та постанови Вищого господарського суду України від 17.11.2015 р. по справі № 916/3802/14, про що свідчить акт старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державного виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. про виселення Малого підприємства "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 201,4 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 1.

З огляду на викладене, Департаментом комунальної власності Одеської міської ради в порядку ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України було здійснено нарахування Малому підприємству "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса неустойку в сумі 195 941,74 грн. за період з 01.09.2016 р. до 27.01.2017 р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.01.2020 р. позов Департамента комунальної власності Одеської міської ради задоволено у повному обсязі.

Наведене рішення мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт неналежного виконання відповідачем його обв`язку щодо своєчасного повернення об`єкту оренди, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення неустойки є обґрунтованими та підтверджені відповідними доказами.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Мале підприємство "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса оскаржило його до Південно - західного апеляційного господарського суду.

В обґрунтування своїх вимог Мале підприємство "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради, нарахувавши підприємству неустойку за користування майном, не обґрунтував дату початку прострочення.

Крім того, відповідач наполягає на тому, що у нього були правові підстави для користування нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 1, оскільки ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2016 р. у справі 916/3802/14 виконання наказу про виселення Малого підприємства "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, з цього приміщення було зупинено.

Мале підприємство "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса зауважує також на тому, що Департаментом комунальної власності Одеської міської ради для звернення до суду з відповідним позовом було пропущено строк позовної давності.

Відповідач стверджує, що не міг заявити про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, у зв`язку з тим, що не приймав участі у розгляді даної справи, оскільки не був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

З урахуванням викладених обставин, Мале підприємство "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса просить суд апеляційної інстанції застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення неустойки, нарахованої за період з 01.09.2016 р. до 27.01.2017 р. в сумі 195 941,74 грн.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради в поданому відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує та просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.1999 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради) (орендодавець) та Малим підприємством "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 63-Ц1.

Відповідно до розділу 1 цього договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування приміщення першого поверху, загальною площею 201,4 кв. м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 1, з метою розміщення закладу громадського харчування.

Цей договір діє з 13.08.1999 р. до 13.08.2014 р.

Згідно з п. 3.1 договору орендна плата нараховується орендарю щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відносно суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладання договору оренди сумі 1 535,41 грн.

За умовами п. 4.6. договору орендар зобов`язаний в разі припинення договору оренди, повернути орендодавцеві орендоване приміщення в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду.

Пунктом 9.6. договору оренди встановлено, що дія договору оренди припиняється внаслідок, зокрема - закінчення строку.

02.07.2014 р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Малого підприємства "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса з повідомленням про закінчення строку дії договору оренди з 13.08.2014 р. та про повернення орендованого майна в добровільному порядку.

У зв`язку тим, що орендоване майно не було повернуто після закінчення строку дії договору оренди, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про виселення Малого підприємства "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса з цього приміщення.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.03.2015 р. у справі № 916/3802/14 позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задоволено у повному обсязі, виселено Мале підприємство "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 201,4 кв. м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 1.

Поставною Одеського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 р. у справі № 916/3802/14 рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2015 р. скасовано, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради у задоволенні позову відмовлено.

Поставною Вищого господарського суду України від 17.11.2015 р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 р., рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2015 р. залишено без змін.

27.01.2017 р. в рамках виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2015 р. та постанови Вищого господарського суду України від 17.11.2015 р. по справі № 916/3802/14 нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 201,4 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 1, було повернуто Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, про що свідчить акт старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державного виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. про виселення Малого підприємства "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса.

04.10.2019 р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Малого підприємства "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса з претензією про сплату неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди за період з 01.09.2016 р. по 27.01.2017 р. в сумі 195 941, 74 грн., нарахованої відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України. У зв`язку з несплатою Малим підприємством "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса неустойки в сумі 195 941, 74 грн. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача цієї суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В силу положень ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За приписами ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу (приватизації) об`єкта оренди;

- ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря;

- загибелі (знищення) об`єкта оренди.

Відповідно до положень ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як зазначалося вище, 13.08.1999 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради) та Малим підприємством "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 63-Ц1, строк дії якого закінчується 13.08.2014 р.

27.01.2017 р. відповідно акту старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державного виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В., Мале підприємство "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса було примусово виселено з займаного об`єкта оренди.

Отже, з наведеного вбачається, що Малим підприємством "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю було допущено прострочення виконання зобов`язання щодо повернення об`єкту оренди.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що Департаментом комунальної власності Одеської міської ради правомірно нараховано відповідачу суму неустойки.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що Мале підприємство "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса в письмових поясненнях до апеляційної скарги просить застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Неможливість заявити про застосування строку позовної давності у суді першої інстанції відповідач обґрунтовує тим, що Мале підприємство "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса не приймало участі у розгляді даної справи, оскільки не було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду справи. З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вся поштова кореспонденція Господарського суду Одеської області у справі № 916/3141/19 направлялась Малому підприємству "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю за адресою місцезнаходження приміщення, щодо якого виник спір: 65026, м. Одеса, вул. Катериниська, 1.

Відповідно до відміток на повідомленнях про вручення поштових відправлень, які повернулись до суду першої інстанції, причиною повернення повідомлень підприємством поштового зв`язку є закінченням встановленого строку зберігання.

Отже, Мале підприємство "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю не було повідомлено про дату, час та час розгляду справи судом першої інстанції.

Верховний Суд в постанові від 24.11.2020 р. по справі № 904/5943/19 зазначив, що повернення повістки про виклик до суду чи ухвали суду про призначення розгляду скарги з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" не є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи та не свідчить про відмову сторони від одержання повістки (поштового відправлення) чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.

За таких обставин не можна дійти висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час розгляду даної справи, тобто відповідач взагалі не був обізнаний про існування судового провадження щодо нього.

Місцевий господарський суд, здійснивши розгляд справи без участі відповідача, за відсутності інформації щодо його належного повідомлення про час і місце розгляду справи, не звернув увагу на те, що конституційне право на участь у судовому розгляді та бути належним чином повідомленим про дату судового засідання не може бути формальним.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність розгляду заяви Малого підприємства "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 258 позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Верховний Суд у постанові від 20.09.2018 р. у справі № 909/62/18 відзначив, що застосовуючи приписи ст. 785 Цивільного кодексу України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів ст. 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов`язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Тобто, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, є неправильним.

Крім того, слід враховувати, що передбачені ст. 785 ЦК України наслідки пов`язані з моментом припинення договору оренди (найму).

Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій ст. 291 Господарського кодексу України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання останнім обов`язку щодо повернення речі.

Водночас господарським судам необхідно мати на увазі, що відповідна неустойка є самостійним заходом майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, і тому щодо неї застосовується загальна, а не спеціальна позовна давність.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що до спірних правовідносин застосовується строк загальної позовної давності тривалістю у три роки.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Малого підприємства „Картопляники» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса 23.10.2019 р., заявивши до стягнення неустойку в сумі 195 941,74 грн., нараховану за період з 01.09.2016 р. по 27.01.2017 р.

Враховуючи звернення позивача до суду 23.10.2019 р. (про що свідчить відмітка Господарського суду Одеської області) та приписи ст. 257, ч. ч. 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, строк у відношенні стягуваної суми неустойки, нарахованої за період з 01.09.2016 р. по 22.10.2016 р., сплинув відповідно в період з 01.09.2019 р. по 22.10.2019 р., отже позовні вимоги в цій частині (127 559,39 грн.) задоволенню не підлягають в силу приписів ч. 4 ст. 267 ЦК України, оскільки матеріали справи не містять заяви позивача з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску таких строків.

Між тим, неустойка, нарахована за період з 23.10.2016 р. по 27.01.2017 р. є такою, що заявлена в межах встановленого ст. 261 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності, у зв`язку з чим вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Судова колегія, здійснивши розрахунок неустойки за вищевказаний період, зазначає, що неустойка, яку має сплатити відповідач на користь позивача у зв`язку з несвоєчасним поверненням орендованого майна, становить 68382, 35 грн., а в задоволенні позовних вимог у сумі 1270559,39 грн. слід відмовити.

Таким чином, враховуючи викладені обставини справи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або не правильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2020 р. по справі № 916/3141/19 підлягає скасуванню.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Малого підприємства „Картопляники» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2020 р. у справі № 916/3141/19 в частині стягнення з Малого підприємства „Картопляники» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю неустойки в сумі 127 559,39 грн. скасувати.

Департаменту комунальної власності Одеської міської ради у задоволенні позову в частині стягнення з Малого підприємства „Картопляники» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю неустойки в сумі 127 559,39 грн. відмовити.

Стягнути з Малого підприємства „Картопляники» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65026, м. Одеса, вул. Катерининська,1, код ЄДРПОУ 13877130) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) судовий збір за розгляд справи Господарським судом Одеської області в сумі 1 025, 73 грн.

В іншій частині рішення Господарського суд Одеської області залишити без змін.

Стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) на користь Малого підприємства „Картопляники» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65026, м. Одеса, вул. Катерининська,1, код ЄДРПОУ 13877130) судовий збір за перегляд справи судом апеляційної інстанції в сумі 1 538,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.12.2020 р.

Головуючий суддя Л.В. Лавриненко

Судді К.В. Богатир

І.Г. Філінюк