Постанова

від 21.12.2020 по справі 910/2388/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2020 р. Справа№ 910/2388/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача за первісним позовом: Бородкін Д.І. - адвокат

від відповідача 2 за первісним позовом: Стеченко Я.В. - адвокат

від інших учасників судового процесу: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інститут портфельних інвестицій в інтересах Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду Дивіденд

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020, повний текст якого складений 03.08.2020,

у справі № 910/2388/20 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інститут портфельних інвестицій в інтересах Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду Дивіденд

до 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж

про переведення прав покупця

та за зустрічним позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інститут портфельних інвестицій в інтересах Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду Дивіденд

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Первісний позов заявлено про переведення на позивача за первісним позовом прав та обов`язків покупця за укладеним між відповідачами за первісним позовом договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж від 07.02.2020.

Зустрічний позов заявлено про визнання недійсним укладеного між відповідачами за первісним позовом договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж від 07.02.2020 як такого, що укладений з порушенням Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж та ст.ст. 20, 21 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю .

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем за первісним позовом були подані заява про забезпечення позову (а.с. 62-32 т. 1) та клопотання про зміну заходів забезпечення позову (а.с. 39-41 т. 2), які ухвалами суду від 16.03.2020 та від 29.05.2020 задоволені.

Так, ухвалою суду від 16.03.2020 до набрання рішенням у даній справі законної сили вжито такі заходи забезпечення позову:

- заборонено ОСОБА_2 відчужувати або іншім чином передавати зареєстровану за ним частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж ;

- заборонено суб`єктам державної реєстрації здійснювати реєстраційні дії, пов`язані з переходом прав на частку ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою від 29.05.2020 змінено заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 16.03.2020 у справі №910/2388/20, на наступні заходи забезпечення позову:

- до набрання рішенням у даній справі законної сили вжито такі заходи забезпечення позову:

1) заборонено ОСОБА_2 відчужувати або іншім чином передавати зареєстровану за ним частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж , крім передачі цієї частки Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інститут портфельних інвестицій , яке діє від власного імені в інтересах та за рахунок Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду Дивіденд ;

2) заборонено суб`єктам державної реєстрації здійснювати реєстраційні дії, пов`язані з переходом прав на частку ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, крім реєстраційних дій, пов`язаних з переходом прав на цю частку до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інститут портфельних інвестицій , яке діє від власного імені в інтересах та за рахунок Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду Дивіденд , та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2020, повний текст якого складений 03.08.2020, у справі № 910/2388/20 у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено повністю.

Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції встановив, що оспорюваний договір купівлі-продажу підлягає визнанню недійсним як такий, що не відповідає вимогам частин 1, 3 ст. 203 ЦК України.

Вказаних висновків суд першої інстанції дійшов виходячи з того, що:

- відповідно до приписів ст.ст. 20, 21 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж , в якому встановлено переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі, останній визначає переважне право учасника товариства на придбання частки, яка відчужується іншим учасником третій особі, а також право такого учасника дозволяти або не дозволяти відчуження частки в статутному капіталі третій особі та встановлює заборону на відчуження учасником частки третій особі без згоди інших учасників;

- при укладенні спірного договору процедура отримання такої згоди дотримана на була, а запевнення продавця, надані ним в п. 1.4 договору купівлі-продажу (про відсутність прав третіх осіб на частку) є недостовірними;

- за таких обставин, укладений сторонами договір суперечить положенням ч. 2 ст. 21 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та відповідним положенням п. 4.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж .

Розглядаючи по суті позовні вимоги за первісним позовом та відмовляючи у його задоволенні, суд першої інстанції, пославшись на положення ст. 216 ЦК України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, встановив, що недійсність спірного договору унеможливлює виникнення на підставі вказаного договору будь-яких прав або обов`язків, крім тих, які пов`язані з його недійсністю та, відповідно, унеможливлює переведення прав покупця за недійсним договором, оскільки не може бути переведене на позивача право, яке не виникло.

Крім того, 05.08.2020 судом першої інстанції винесено додаткове рішення яким скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі № 910/2388/20.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 11.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інститут портфельних інвестицій в інтересах Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду Дивіденд звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі № 910/2388/20 та постановити нове рішення, яким задовольнити первісний позов та залишити без задоволення зустрічний позов.

У апеляційній сказі апелянт зазначив про те, що рішення та додаткове рішення є незаконними, такими, що прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права та такими, що у зв`язку з допущеними грубими порушеннями підлягають скасуванню апеляційним судом.

У обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на те, що:

- суд першої інстанції не захистив порушене право позивача та захистив неіснуюче право відповідача 2, яке не було ніким порушено, оскільки суд першої інстанції не вказав, яке саме право відповідача 2 підлягає захисту, і чому це право має бути захищене саме шляхом визнання спірного договору недійсним. Для відповідача 2 задоволення як первісного, так і зустрічного позову є абсолютно тотожними, оскільки йому буде повернуто кошти, сплачені за спірним договором, проте такі наслідки будуть абсолютно різними для позивача, оскільки у випадку задоволення зустрічного позову переважне право позивача на придбання частки в статутному капіталі третьої особи залишається незахищеним;

- судом першої інстанції неправомірно прийнято до спільного розгляду зустрічний позов та порушено правила предметної юрисдикції, оскільки за своєю правової природою спір між відповідачем 1 та відповідачем 2 не є корпоративним спором, а є спором між фізичними особами з приводу дійсності спірного договору, а сам предмет договору не змінює характер спору;

- рішенням суду першої інстанції не визначено підстав недійсності спірного договору, оскільки суд в оскаржуваному рішенні одночасно посилається і на ст. 229 ЦК України і на ст. 230 ЦК України, проте вказані статті визначають різні підстави недійсності договору - помилка і обман.

Крім того, у апеляційній скарзі апелянт послався і на незаконність додаткового рішення, зазначивши про те, що скасування заходів забезпечення позову не відноситься до переліку питань, які можуть вирішуватись додатковим рішенням.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2020 справа № 910/2388/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Кропивна Л.В.

При дослідженні матеріалів справи та апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України, оскільки апелянтом невірно визначено розмір судового збору, який підлягає сплаті за звернення з цією апеляційною скаргою, та не додано належних доказів направлення Товариству з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж копії апеляційної скарги від 21.03.2019 та доданих до неї документів листом з описом вкладення за адресою: 03148, м. Київ, вул. Квартвелішвіллі, 7/2, з огляду на що ухвалою від 31.08.2020 апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту надано час для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали доказів сплати судового збору в сумі 736,50 грн., а також доказів направлення Товариству з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж копії апеляційної скарги від 21.03.2019 та доданих до неї документів листом з описом вкладення за адресою: 03148, м. Київ, вул. Квартвелішвіллі, 7/2.

07.09.2020 від апелянта через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжне доручення № 484 від 04.09.2020 про сплату судового збору в сумі 736,50 грн., фіскальний чек, накладна № 0100183403391 та опис вкладення щодо направлення Товариству з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж копії апеляційної скарги та доданих до неї документів.

Розпорядженням № 09.1-08/3028/20 від 14.09.2020, у зв`язку перебуванням судді Кропивної Л.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2388/20.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2020 справа № 910/2388/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою від 14.10.2020 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Пономаренко Є.Ю.:

- відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інституту портфельних інвестицій в інтересах Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду Дивіденд на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі № 910/2388/20;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 01.10.2020;

- роз`яснено учасникам процесу, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- призначено справу № 910/2388/20 до розгляду на 26.10.2020 о 14:00;

- учасників судового процесу попереджено , що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.

25.09.2020 до суду від відповідача 2 за первісним позовом надійшла заява про припинення представництва, в якій заявник повідомив суд про припинення з 25.09.2020 представництва заявника адвокатами Дячком І.О., Клєцем С.С. та Матвійчуком О.В.

02.10.2020 до суду від відповідача 2 за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач 2 за первісним позовом, з посиланням на те, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про необхідність захисту порушеного права та законного інтересу відповідача 2 за первісним позовом, заважаючи на конкретні правовідносини між відповідачами за спірним договором, а також обставини спору щодо його недійсності, про наявність підстав для визнання спірного договору недійсним, а також не порушив правила предметної підсудності при прийнятті до спільного розгляду зустрічного позову, просить, у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

05.11.2020 до суду від апелянта надійшли письмові пояснення, а 27.11.2020 заява про забезпечення позову, у задоволенні якої відмовлено ухвалою від 30.11.2020.

Склад колегії суддів неодноразово змінювався, в судовому засіданні оголошувалась перерва, у зв`язку з перебуванням головуючого судді - Калатай Н.Ф. (судді-доповідача), на лікарняному 16.11.2020 судове засідання не відбулось.

Станом на 21.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідач 1 за первісним позовом та третя особа представників в жодне судове засідання не направили, про причин неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача 1 за первісним позовом та третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача за первісним позовом апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник відповідача 2 за первісним позовом проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом та відповідача 2 за первісним позовом, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж (далі Товариство) зареєстровано Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 12.07.2006, запис № 1072102000007674, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.02.2020 (а.с. 16-26 т. 1).

Станом на січень 2020 року учасниками Товариства були Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інститут портфельних інвестицій в інтересах Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду Дивіденд (далі Фонд), розмір внеску до статутного фонду 2 500,00 грн., що еквівалентно 1 % статутного фонду та ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), розмір внеску до статутного фонду 247 500,00 грн., що еквівалентно 99% статутного фонду

07.02.2020 ОСОБА_1 як продавець та ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ) як покупець уклали договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ БК Укрбудмонтаж (далі Договір) (а.с. 124-125 т. 2), за умовами якого продавець в порядку та на умовах, визначених у Договорі, зобов`язався передати покупцеві частину належної йому частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 99%, що еквівалентно 247 500,00 грн., а покупець - в порідку та на умовах, визначених у Договорів, прийняти та оплатити вказану частку.

У Договорі сторонами погоджено, що:

- продавець гарантує, що належна йому частка в статутному капіталі Товариства є його власністю, на частку в статутному капіталі відсутні права або претензії третіх осіб, вона не перебуває під арештом, обтяженням і/або забороною, не є спільною власністю, право власності на частку в статутному капіталі товариства не оскаржується третіми особами та стосовно частки в статутному капіталі Товариства не ведуться судові розгляди (п. 1.4);

- відступлення частки в статутному капіталі Товариства за цим Договором є чинним і покупець вважається повноправним учасником товариства з моменту підписання Договору (п. 2.1);

- після укладання даного Договору покупець за свій рахунок оформлює всі необхідні документи для внесення змін до відомостей про Товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (п. 4.2);

- за настання обставин, зазначених в п. 2.1 цього Договору, мають місце такі юридичні наслідки: всі права та обов`язки продавця, як учасника Товариства, переходять до покупця; продавець втрачає всі права та обов`язки, як учасника Товариства; покупець стає новим учасником товариства і набуває правосуб`єктності, що випливає із цього. (п. 5.1);

- цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та підписання сторонами акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства. Справжність підписів на акті приймання-передачі посвідчується нотаріально (п. 7.1).

07.02.2020 продавець та покупець підписали акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ БК Укрбудмонтаж (а.с. 126 т. 1), посвідчений 07.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лищук Л.А. та зареєстрований в реєстрі за № 794, 795.

10.02.2020 приватним нотаріусом Київського нотаріального округ Лищук Л.А. зареєстровано зміну складу учасників Товариства та внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 26 т. 1).

Звертаючись до суду з первісним позовом, Фонд зазначає про порушення його, передбаченого положеннями Статуту Товариства та Законом України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (далі Закон) переважного права учасника Товариства на придбання частки у Товаристві, з огляду на що просить перевести на нього права та обов`язків покупця за Договором.

У свою чергу, ОСОБА_2 , з посиланням на ті ж самі обставини, що й Товариство, а саме на те, що Договір укладено з порушенням положень Статуту Товариства та Закону, просить визнати такий договір недійсними.

З матеріалів справи слідує, що 27.05.2020 до суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання позову ОСОБА_2 (а.с. 23-24 т. 2), в якій заявник повідомив про визнання ним у повному обсязі зустрічного позову, проте ухвалою від 17.06.2020, яка не є предметом оскарження у цьому провадженні, судом першої інстанції відмовлено в прийнятті визнання зустрічного позову за заявою ОСОБА_1 від 27.05.2020.

Отже, предметом розгляду у цій справі є вимоги Фонду про переведення на нього прав та обов`язків покупця за Договором, а також вимоги ОСОБА_2 , як сторони Договору, про визнання Договору недійсним.

Колегія суддів вважає помилковими твердження Фонду про те, що судом першої інстанції неправомірно прийнято до спільного розгляду з первісним зустрічний позов та порушено правила предметної юрисдикції, оскільки за своєю правової природою спір між відповідачем 1 та відповідачем 2 не є корпоративним спором, а є спором між фізичними особами з приводу дійсності спірного договору, а сам предмет договору не змінює характер спору, - оскільки, враховуючи те, що предметом Договору є передача частки у статутному капіталі Товариства, спір щодо визнання такого Договору недійсним є спором, що вникає з корпоративних відносин, а з огляду на предмет первісного та зустрічного позовів, такі позови безумовно є пов`язаними, що є підставою для їх сумісного розгляду.

Суд першої інстанції вимоги за зустрічним позовом задовольнив у повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п`ятою, шостою ст. 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначено, що:

- судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.;

- зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України);

- відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Частиною 1 ст. 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з ч. 1 ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

За своєю організаційно-правовою формою відповідач 2 відноситься до товариств.

Згідно з ч. 2 ст. 87 ЦК України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 88 ЦК України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Станом на дату укладення спірного Договору діяла редакція Статуту, затвердженого загальними зборами учасників Товариства 06.06.2019 (а.с. 127-147 т. 1).

Водночас третя особа є товариством з обмеженою відповідальністю, правовий статус, порядок створення, діяльності та припинення, а також права та обов`язки його учасників визначаються Законом України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (далі Закон).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 21 Закону учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Статтею 20 Закону, тут і далі в редакції, яка діяла станом на дату укладення Договору, встановлено, що:

- учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі (ч. 1);

- учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства (ч. 3);

- Статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов`язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (ч. 6);

- переважне право учасника товариства не застосовується у разі, якщо це передбачено корпоративним договором, стороною якого є такий учасник (ч. 8).

При цьому, за змістом ч. 2 ст. 21 Закону статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників.

Відповідно до п. 2.1 Статуту Товариства учасниками Товариства можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, кількість учасників товариства не обмежується.

Згідно з п. 2.4 Статуту Товариства, учасники Товариства, серед іншого, зобов`язані дотримуватись статуту Товариства і виконувати рішення загальних зборів товариства.

Щодо відчуження частки у статутному капіталі Товариства Статутом визначено наступне:

- учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі Товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам (п. 4.1);

- відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників (п. 4.2);

- учасник Товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) в статутному капіталі Товариства, що продається третій особі. Придбання здійснюється за ціною, та/або на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для придбання третім особам (п. 3.1);

- учасник Товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників Товариства та проінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників Товариства протягом тридцяти календарних днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки), не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник Товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам Товариства (п. 3.3);

- якщо учасник Товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов`язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки). У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах. У разі ухилення покупця від укладення договору купівлі-продажу продавець має право реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам Товариства умовах (п. 3.4);

- учасник Товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік (п. 3.5).

Отже, як слідує з Статуту Товариства, в ньому встановлена заборона на відчуження учасником частки третій особі без згоди інших учасників та переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника Товариства, що продається третій особі, аналогічно до положень Закону, та визначено процедуру продажу частки (частину частки) у статутному капіталі Товариства, згідно з якою продавець спочатку зобов`язаний письмово повідомити інших учасників Товариства про свій намір продати частку (частину частки) та проінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу (тобто фактично запропонувати таку частку (частину частки) у статутному капіталі Товариства для продажу іншим учасникам Товариства - примітка суду), а у випадку, якщо жоден з учасників Товариства протягом тридцяти календарних днів з дати отримання такого повідомлення про намір не повідомить письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник Товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам Товариства.

Матеріали справи не містять доказів дотримання ОСОБА_1 визначеної Законом та Статутом процедури повідомлення Фонду про намір продати свою частку в статутному капіталі Товариства та, відповідно, доказів надання йому згоди Фондом на відчуження такої частки, що є порушенням положень Закону та Статуту.

Факт недотримання такої процедури ОСОБА_1 не заперечується.

Відповідно до п. 4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин № 4 від 25.02.2016 судам слід мати на увазі, що частина друга статті 147 ЦК України та частина друга статті 53 Закону України Про господарські товариства надає можливість передбачити в статуті товариства заборону на відчуження частки третім особам. Недотримання встановленої статутом заборони відступлення частки третім особам може бути підставою для визнання договору про відступлення, купівлю-продаж або інше відчуження частки третій особі недійсним.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання Договору недійсним на підставі ст. 203 ЦК України як такого, що суперечить Закону.

Водночас колегія суддів зазначає і про те, що, укладаючи Договір, у п. 1.4 продавець гарантував відсутність прав третіх осіб на належну йому частку в статутному капіталі Товариства (п. 1.4 Договору), тобто не повідомив ОСОБА_2 про визначену Статутом Товариства процедуру продажу частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства, чим порушив його законне очікування на мирне володіння придбаним майном.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом про визнання недійсним укладеного між відповідачами за первісним позовом договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж від 07.02.2020 є законними. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача за зустрічним позовом. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог за зустрічним позовом, яким вказані позовні вимоги задоволені повністю, залишається без змін.

Щодо вимог за первісним позовом колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що, з огляду на положення ст. 216 ЦК України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, та те, що рішенням суду у цій справі Договір визнано недійсним, підстави для задоволення вимог за первісним позовом про переведення на Фонд прав та обов`язків покупця за укладеним між відповідачами за первісним позовом договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж від 07.02.2020, відсутні, оскільки недійсний договір є недійсним з моменту його укладення, недійсність Договору унеможливлює виникнення на підставі вказаного договору будь-яких прав або обов`язків, крім тих, які пов`язані з його недійсністю, та, відповідно, унеможливлює переведення прав покупця за недійсним договором, оскільки не може бути переведене на позивача право, яке не виникло.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог за зустрічним позовом, залишається без змін.

При цьому колегія суддів вважає помилковими твердження Фонду про те, що суд першої інстанції не захистив порушене право позивача та захистив неіснуюче право ОСОБА_2 , яке не було ніким порушено, оскільки суд першої інстанції не вказав, яке саме право ОСОБА_2 підлягає захисту, і чому це право має бути захищене саме шляхом визнання Договору недійсним.

Відповідач 2 як сторона Договору, яким змінено його права та обов`язки, в будь-якому випадку має право на подання позову про визнання недійсним Договору, стороною якого він є.

Водночас, у випадку визнання недійсним Договору переважне право Фонду на придбання частки в статутному капіталі Товариства не є порушеним.

Щодо заперечень апелянта стосовно додаткового рішення, колегія суддів зазначає таке.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем за первісним позовом були подані заява про забезпечення позову (а.с. 62-32 т. 1) та клопотання про зміну заходів забезпечення позову (а.с. 39-41 т. 2), які ухвалами суду від 16.03.2020 та від 29.05.2020 задоволені.

Так, ухвалою суду від 16.03.2020 до набрання рішенням у даній справі законної сили вжито такі заходи забезпечення позову:

- заборонено ОСОБА_2 відчужувати або іншім чином передавати зареєстровану за ним частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж ;

- заборонено суб`єктам державної реєстрації здійснювати реєстраційні дії, пов`язані з переходом прав на частку ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою від 29.05.2020 змінено заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 16.03.2020 у справі №910/2388/20, на наступні заходи забезпечення позову:

- до набрання рішенням у даній справі законної сили вжито такі заходи забезпечення позову:

1) заборонено ОСОБА_2 відчужувати або іншім чином передавати зареєстровану за ним частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж , крім передачі цієї частки Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інститут портфельних інвестицій , яке діє від власного імені в інтересах та за рахунок Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду Дивіденд ;

2) заборонено суб`єктам державної реєстрації здійснювати реєстраційні дії, пов`язані з переходом прав на частку ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю БК Укрбудмонтаж та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, крім реєстраційних дій, пов`язаних з переходом прав на цю частку до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інститут портфельних інвестицій , яке діє від власного імені в інтересах та за рахунок Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду Дивіденд та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

З огляду на вказані положення та враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог за первісним позовом у цій справі, суд першої інстанції при прийнятті рішення мав скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі № 910/2388/20, проте вказаних дій не вчинив.

З огляду на вказівні обставин колегія суддів погоджується з наявністю підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі № 910/2388/20.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інституту портфельних інвестицій в інтересах Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду Дивіденд задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі № 910/2388/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати Фонду по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на Фонд.

Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інститут портфельних інвестицій в інтересах Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду Дивіденд на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі № 910/2388/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі № 910/2388/20 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2388/20.

Повний текст постанови складено: 24.12.2020

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко