Постанова

від 23.12.2020 по справі 905/603/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2020 р. справа №905/603/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Попков Д.О. суддів Пушай В.І., Стойка О.В. секретар судового засідання Акімова К.К. за участю представників: від позивача не з`явився; від відповідача не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , м. Київ на рішення господарського суду Донецької області ухваленого 19.10.2020р. (повний текст підписано 26.10.2020р.) у м. Харкові у справі №905/603/20 (суддя Матюхін В.І.) за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Внешсервіс , м.Бахмут Донецької області про стягнення 240707,29грн.

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк , м. Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Внешсервіс , м. Бахмут Донецької області (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення 240707,29грн., у тому числі:

- 55996,00грн. заборгованості за кредитом, наданим банком в межах договору банківського обслуговування б/н від 18.04.2011р.;

- 161803,99грн. відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих за порушення зобов`язань за договором банківського обслуговування б/н від 18.04.2011р.;

- 22907,30грн. заборгованості з комісії за користуванням кредитними коштами, нарахованої за порушення зобов`язань за договором банківського обслуговування б/н від 18.04.2011р.

2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.04.2020р. було відкрито провадження у справі №905/603/20 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.10.2020р. (повний текст підписано 26.10.2020р.) у справі №905/603/20 позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк були задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Внешсервіс на користь Позивача 55996,00грн. заборгованості за кредитом, наданим банком в межах договору банківського обслуговування б/н від 18.04.2011р.

4. Означене рішення суду обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем зобов`язань за договором банківського обслуговування б/н від 18.04.2011р., внаслідок чого у останнього станом на 01.04.2014р. утворилась заборгованість за кредитом. Своєю чергою, відмова суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом та заборгованості з комісії, була зумовлена відсутністю в матеріалах справи доказів ознайомлення Відповідача з їх розміром та порядком нарахування - не надано підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, враховуючи відсутність в заяві про відкриття рахунку домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, тоді як надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із Відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк , не погодившись з прийнятим рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, звернулось з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 19.10.2020р. у справі №905/603/20 скасувати в цій частині та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши з Відповідача 57241,51грн. відсотків за користування кредитом (розрахунок додається).

6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає:

6.1. неприпустимість застосування до спірних правовідносин висновків, зазначених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №342/180/17, оскільки в означеній справі розглядався спір між споживачем банківських послуг у розумінні Закону України Про захист прав споживачів та Акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк , де вид кредитування - споживче кредитування. Своєю чергою, Закон України Про захист прав споживачів не розповсюджується на спірні правовідносини, до того ж Відповідач не надав заперечень щодо не ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які діяли в момент укладення договору - 18.01.2011р.;

6.2. безпідставне звільнення місцевим судом боржника від зобов`язань сплатити відсотки за користування кредитом, не надавши правильну юридичну кваліфікацію фактичним обставинам справи та не застосувавши до спірних правовідносин положення ст.ст.530, 1048 Цивільного кодексу України - безпідставно відмовив у стягненні з боржника відсотків на рівні облікової ставки НБУ, враховуючи встановлення судом факту не повернення Відповідачем суми отриманого кредиту, навіть якщо Умови та Правила надання банківських послуг, що визначають умови щодо розміру відсоткової ставки за користування кредитом та строки повернення кредиту, не є складовою укладеного між банком та Відповідачем договору банківського обслуговування б/н від 18.04.2011р.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Відповідача:

7. Товариством з обмеженою відповідальністю Гарант Внешсервіс , в межах визначеного апеляційним судом строку, відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.263 Господарського процесуального кодексу України подано не було.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 23.11.2020р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Пушай В.І., Стойка О.В.

9. Ухвалою від 26.11.2020р. вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №905/603/20, а ухвалою від 08.12.2020р., після проведення підготовчих дій, призначила розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк у судовому засіданні на 23.12.2020р. о 12:00 з повідомленням учасників справи.

10. Враховуючи викладене в п.п.8, 9 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу членів судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Пушай В.І., Стойка О.В. відповідає вимогам суду, створеним відповідно до закону у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

11. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.

12. У судове засідання 23.12.2020р. уповноважені представники сторін не з`явились, про причини неявки не повідомили, що за висновком судової колегії, враховуючи повідомлення їх належним чином, достатність матеріалів справи та визнання їх явки необов`язковою, не перешкоджає розгляду справи по суті.

13. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

14. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 18.04.2011р. директором Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Внешсервіс (Клієнт) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку в Публічному акціонерному товариству комерційний банк Приватбанк (Банк, ліцензія №22 від 05.10.2011р. - а.с.13) (заява - а.с.17), відповідно до якої Клієнт приєднався до Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів Банку (Витяг з Умов та правил надання банківських послуг - а.с.а.с.18-27), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 18.04.2011р. (договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови цього договору.

Відповідно до означеного договору Відповідачу було відкрито поточний рахунок - НОМЕР_1 (номер рахунку зазначений Позивачем у позовній заяві та Відповідачем не заперечується, проте не міститься в заяві про відкриття поточного рахунку), а також встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг .

15. Згідно з п.3.18.1.1 Умов та правилами надання банківських послуг (витяг наданий Позивачем), кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Пунктом 3.18.1.3 Умов встановлено, що кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди, тоді як відповідно до п.3.18.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією або в будь-якій іншій формі - Угода ).

16. Згідно з п.3.18.1.6 Умов, ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

17. Відповідно до п.3.18.1.16 Умов та правилами надання банківських послуг, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

18. У п.3.18.2.2.5 Умов встановлено, що Клієнт зобов`язується повернути кредит у строки, встановлені п.п.3.18.1.10, 3.18.2.3.4, 3.18.2.2.17 цих Умов, тоді як відповідно до ст.212 Цивільного кодексу України при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених п.п.3.18.1.1, 3.18.1.6, 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.2.4, 3.18.2.2.5, 3.18.2.3.4, 3.18.2.2.17 Умов та правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п.3.18.1.13 (за винятком випадку реалізації Банком права зміни умов, встановленого п.3.18.1.8) (п.3.18.4.2 Умов).

18.1. Згідно з п.3.18.1.13 Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань, Клієнт сплачує Банку відсотки та пеню за користуванням кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом Умов та правилами надання банківських послуг - відсотків за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.18.4.1.3 Умов).

18.2. Відповідно до п.3.18.4.4 Умов, Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

19. Пунктом 3.18.6.1 Умов встановлено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами.

20. З наявної в матеріалах справи довідки Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк №E0209DO2МО07E від 10.02.2020р. (а.с.28) вбачається, що Відповідачу був встановлений кредитний ліміт: 42700,00грн. - з 17.05.2011р., 50000,00грн. - з 17.08.2012р., 62500,00грн. - з 04.02.2013р., 62500,00грн. - з 01.03.2014р. та 59896,00грн. - з 02.03.2014р.

21. Місцевим судом встановлено та сторонами не заперечується, що на виконання умов договору банківського обслуговування б/н від 18.04.2011р. Позивачем в період з 25.11.2013р. по 03.03.2014р. були надані Відповідачу кредитні кошти в розмірі 62500,00грн., тоді як останнім було частково погашено заборгованість за кредитом, а саме: 04.03.2014р. в сумі 3264,00грн. та 14.03.2014р. в сумі 3240,00грн.

З наданого Банком до місцевого суду розрахунку (а.с.а.с.29-34) вбачається, що станом на 28.01.2020р. заборгованість Відповідача за кредитом склала 55996,00грн., за відсотками - 161803,99грн. та за простроченою комісією - 22907,30грн. Матеріали справи також містять виписки по рахунках (а.с.а.с.35-44).

22. Вказані в п.п.14-21 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються. Своєю чергою, матеріали справи не містять доказів підписання Відповідачем наданих до матеріалів справи Умов та правил надання банківських послуг в редакції, на яку посилався Позивач, чи в будь-який іншій редакції.

23. Враховуючи не здійснення Відповідачем погашення заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 18.04.2011р. за наданим кредитом, Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Відповідача такої заборгованості, а також нарахованих на суму простроченої оплати 161803,99грн. відсотків за користування кредитними коштами та 22907,30грн. заборгованості з комісії.

24. З огляду на характер та зміст заявлених позовних вимог, розгляд означеного спору місцевим судом здійснювався у світлі приписів, насамперед, регламентуючих кредитні правовідносини, правовідносини з позики, а також загальних норм, що регулюють виконання грошових зобов`язань.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

25. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України правомірність і обґрунтованість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) застосованого способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

26. Сутність розглянутого спору полягає у спонуканні Відповідача до примусового виконання порушених (несплачених та прострочених у виконанні) зобов`язань за кредитом, наданим Позивачем в межах договору банківського обслуговування б/н від 18.04.2011р., а також процентів та заборгованості з комісії за користування кредитними коштами, нарахованими за порушення зобов`язань за означеним договором.

27. Беручи до уваги, що взаємовідносини сторін в означеному випадку виникли на підставі підписання 18.04.2011р. заяви про відкриття поточного рахунку, яка передбачає обов`язок Банку з обслуговування кредитного ліміту Клієнта при наявності вільних грошових ресурсів, правовідносини сторін регулюються як положеннями Цивільного кодексу України відносно договору банківського рахунку, так і положеннями відносно кредитного договору.

28. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

29. Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

30. Приписами ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 означеного Кодексу). Кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержанням письмової форми договору зумовлює його нікчемність (ст.1055 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.1056-1 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

31. Своєю чергою, судова колегія зазначає, що Умови та правила надання банківських послуг /Тарифи Банку, які разом із заявою про відкриття поточного рахунку складають договір банківського обслуговування б/н від 18.04.2011р., та містять умови про сплату відсотків та комісії за користування кредитними коштами, та до яких, підписавши заяву приєднався Відповідач, не можна розцінювати як частину такого договору, укладеного між сторонами 18.04.2011р. шляхом підписання заяви, оскільки відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

31.1. Апеляційний суд також погоджується з висновком місцевого суду та зауважує, що в розглядуваному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України як договору приєднання, оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг /Тарифи Банку, розміщені на офіційному сайті Позивача, неодноразово змінювалися останнім з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із позовною заявою. Таким чином, враховуючи також відсутність підтверджень про конкретні запропоновані Відповідачу Умови та правила банківських послуг /Тарифи банку, відсутність в заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та відповідної комісії, надані в матеріалах справи та надані банком такі Умови/Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена для укладеного із Відповідачем договору банківського обслуговування, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

31.2. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме з наданими до матеріалів справи Умовами та правилами надання банківських послуг /Тарифами Банку ознайомився Відповідач, підписуючи заяву про відкриття поточного рахунку, а також те, що вказані документи на момент отримання Відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами/комісії, та, зокрема, що саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядку мають здійснюватись нарахування платежів.

31.3. Відтак, недоведене підписання Відповідачем Умов та правил банківських послуг, які встановлюють умови кредитування, дає підстави стверджувати про недотримання у їх відношенні вимог ст.1055 Цивільного кодексу України щодо письмової форми договору. Означене також зумовлює, що розмір процентів, комісії та порядок їх нарахування не встановлений.

Викладене, виходячи зі змісту ч.2 ст.215, ч.1 ст.216 цього Кодексу, дає підстави для висновку, що положення не підписаних Клієнтом Умов та правил надання банківських послуг не створюють юридичних наслідків, а отже правових підстав у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України для виникнення суб`єктивного права Банку на означені відсотки та комісію немає.

32. Викладена в п.31 цієї постанови позиція суду апеляційної інстанції повністю відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.07.2019р. у справі №342/180/17, яка обґрунтовано прийнята до уваги місцевим судом при ухвалені оскаржуваного рішення.

33. Судова колегія зазначає, що посилання Скаржника на неприпустимість застосування до спірних правовідносин постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №342/180/17 в силу того, що відповідачем в означеній справі був споживач банківських послуг, а вид кредитування - споживче кредитування, відхиляється апеляційним судом, оскільки статус позичальника та мета кредитування не впливають на необхідність дотримання вимог вірно застосованих місцевим судом положень ст.ст.1055, 1056-1 Цивільного кодексу України.

34. Своєю чергою, недоведеність матеріалами справи твердження Скаржника про те, що надані до матеріалів справи Умови та правила надання банківських послуг діяли на момент підписання Відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку та не змінились в частині застосування процентної ставки за користування кредитними коштами, не має своїм наслідком необхідність встановлення та оцінки судом дотримання вимог ст.ст.1055, 1056-1 Цивільного кодексу України в залежності лише у разі заперечень Відповідача з цього приводу.

Апеляційний суд зазначає, що предметом доказування для Позивача є наявність/приналежність захищуваного суб`єктивного права, яке в означеному випадку останній обґрунтовує наявністю кредитного договору. Встановлення цієї обставини та її оцінка є умовою для застосування судового захисту незалежно від наявності/відсутності заперечень Відповідача в силу імперативності приписів ч.2 ст.1055 Цивільного кодексу України, яка, своєю чергою, обумовлює безпідставність посилань Скаржника на встановлену ст.204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності угоди та на пов`язану з нею правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.12.2019р. у справі №572/1169/17.

35. Недотримання Банком вимог законодавства відносно письмового погодження умов кредитних правовідносин щодо відсотків та комісії за користування кредитними коштами, обумовлює відсутність у останнього права на отримання означених сум, що безпідставно ототожнюється Скаржником із звільненням Відповідача від сплати заборгованості в оскаржуваній частині рішення. Окрім того, судова колегія зауважує, що положення ч.2 ст.1069 Цивільного кодексу України, на які посилається Скаржник, не передбачають можливості ігнорування спеціальних положень ст.ст.1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, тоді як підстав для застосування аналогії закону, передбаченої ч.1 ст.8 цього Кодексу, в розглядуваному випадку немає - кредитні правовідносини у розглядуваних для цієї справи аспектах чітко та безпосередньо врегульовані спеціальними положеннями Цивільного кодексу України.

36. Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

37. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , м. Київ на рішення Господарського суду Донецької області від 19.10.2020р. (повний текст підписано 26.10.2020р.) у справі №905/603/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 19.10.2020р. (повний текст підписано 26.10.2020р.) у справі №905/603/20 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , м. Київ.

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.12.2020р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 24.12.2020р.

Головуючий, суддя-доповідач Д.О. Попков

Суддя В.І. Пушай

Суддя О.В. Стойка

Надіслано судом до ЄДРСР - 24.12.2020р.