Постанова

від 15.12.2020 по справі 18/2043/12

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2020 р. Справа №18/2043/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

апелянта - не з`явився;

Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області - Бурба К.В., наказ №534 від 24.02.2020 року, положення №81 від 12.02.2020 року;

боржника - не з`явився;

арбітражний керуючий - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого Дуленко Андрія Григоровича, м.Карлівка, Полтавська область, (вх.№2983П/1-40) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 року у справі №18/2043/12,

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, м.Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ланнівський молочноконсервний комбінат , с.Ланна, Карлівський район, Полтавська область,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

До Господарського суду Полтавської області у справі №18/2043/12 надійшла заява арбітражного керуючого Дуленка А.Г. (вх.№2551/19 від 26.12.2019 року) про визнання кредиторських вимог у справі №18/2043/12 про банкрутство ТОВ Ланнівський молочноконсервний комбінат у прохальній частині якої заявник просив затвердити грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора (розпорядника майна) ТОВ Ланнівський молочноконсервний комбінат за періоди з 29.11.2012 року по 29.09.2015 року та з 22.03.2016 року по 14.07.2016 року щомісячно згідно відомостей зазначених у таблиці в сумі 88076,20 грн. Суд розцінив надану арбітражним керуючим Дуленком А.Г. заяву (враховуючи її прохальну частину), як заяву про затвердження грошової винагороди ліквідатору (розпоряднику майна) та призначив її до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 року у справі №18/2043/12 (повний текст складено та підписано 22.09.2020 року, суддя Паламарчук В.В.) у задоволенні заяви вих.№01-01-03/19.12/19-42 від 19.12.2019 року арбітражного керуючого Дуленка А.Г. (вх.№2551/19 від 26.12.2019 року) про затвердження грошової винагороди ліквідатору (розпоряднику майна) - відмовлено.

Арбітражний керуючий Дуленко А.Г. з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 року та прийняти нове судове рішення, яким заяву вих.№01-01-03/19.12/19-42 від 19.12.2019 року задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що ним не отримувалась заробітна плата (винагорода арбітражного керуючого) за виконання своїх повноважень арбітражного керуючого у справі №18/2043/12 про банкрутство ТОВ Ланнівський молочноконсервний завод за періоди з 29.11.2012 року по 29.09.2015 року та з 22.03.2016 року по 14.07.2016 року по причині відсутності коштів на ліквідаційному рахунку підприємства. Даний факт може бути підтверджено банківською випискою про видатки ліквідаційного (з моменту визнання банкрутом) та інших рахунків за вказані періоди.

Скаржник вказує, що твердження суду щодо відсутності проведення будь-яких дій спрямованих на виконання арбітражним керуючим Дуленко А. Г. своїх повноважень не відповідає дійсності.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 року відкрито апеляційне провадження за скаргою арбітражного керуючого Дуленко Андрія Григоровича, на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 року у справі №18/2043/12; встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду відзиви, заяви, клопотання та документи в обґрунтування своєї позиції по справі; призначено справу до розгляду в судове засідання.

08.12.2020 року від Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№12224), в якому зазначає, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об`єктивному та повному досліджені матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою суду від 09.12.2020 року відкладено розгляд справи на іншу дату, а саме на 15.12.2020 року.

10.12.2020 року на офіційному веб-порталі Судова влада України було здійснено оголошення про відкладення розгляду даної справи, про час та місце судового засідання.

Тобто судом вчинено необхідні дії з метою повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання. Проте, представники учасників справи відзиву на апеляційну скаргу не надали, у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників справи.

У судовому засіданні 15.12.2020 року представник Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.10.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ Ланнівський молочноконсервний комбінат в порядку статті 52 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Постановою Господарського суду Полтавської області від 29.11.2012 року визнано ТОВ Ланнівський молочноконсервний комбінат банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ліквідатором призначено арбітражного керуючого Дуленко А.Г.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.03.2013 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2013 року, припинено процедуру ліквідації ТОВ Ланнівський молочноконсервний комбінат та введено процедуру розпорядження майном підприємства, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дуленко А.Г. якого зобов`язано в десятиденний термін з дня винесення цієї ухвали опублікувати в офіційних друкованих органах оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ Ланнівський молочноконсервний комбінат

Постановою Господарського суду Полтавської області від 31.10.2013 року визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю Ланнівський молочноконсервний комбінат ; припинено повноваження розпорядника майна Дуленка А.Г.; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ТОВ Ланнівський молочноконсервний комбінат арбітражного керуючого Дуленка А.Г. з усіма повноваженнями згідно з Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

08.07.2015 року до Господарського суду Полтавської області від Публічного акціонерного товариства Банк Форум надійшла скарга (з урахуванням уточненої заяви (від 28.09.2015 року), на дії ліквідатора ТОВ Ланнівський молочноконсервний комбінат арбітражного керуючого Дуленка А.Г.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.09.2015 року залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 року задоволено скаргу ПАТ Банк Форум на дії ліквідатора ТОВ Ланнівський молочноконсервний комбінат арбітражного керуючого Дуленка А.Г., з урахуванням уточнень до неї.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2016 року задоволено касаційну скаргу арбітражного керуючого Дуленка А.Г. Скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 року у справі №18/2043/12 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.09.2015 року. Справу №18/2043/12 направлено на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Ухвалою місцевого господарського суду від 14.07.2015 року у даній справі, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 року, усунуто арбітражного керуючого Дуленка А. Г. від виконання обов`язків ліквідатора ТОВ Ланнівський молочноконсервний комбінат та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Вітер Д.М.

Згідно протоколу №1 засідання комітету кредиторів ТОВ Ланнівський молочноконсервний комбінат від 09.10.2013 року комітетом кредиторів прийнято рішення про встановлення оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Дуленка А.Г. за кожен місяць здійснення ним повноважень в розмірі двох мінімальних заробітних плат та встановлено додаткову винагороду арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у розмірі встановленими наступним рішенням комітету кредиторів.

Так, арбітражний керуючий Дуленко А.Г. 26.12.2019 року звернувся до Господарського суду Полтавської області з заявою про визнання кредиторських вимог у справі №18/2043/12 про банкрутство ТОВ Ланнівський молочноконсервний комбінат у прохальній частині якої заявник просив затвердити грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора (розпорядника майна) ТОВ Ланнівський молочноконсервний комбінат за періоди з 29.11.2012 року по 29.09.2015 року та з 22.03.2016 року по 14.07.2016 року щомісячно згідно зазначених відомостей у таблиці в загальній сумі 88076,20 грн.

Згідно частини 1 статті 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом арбітражний керуючий виконує свої повноваження за грошову винагороду.

Частиною 3 статті 115 Закону про банкрутство встановлено, що основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 115 Закону про банкрутство, витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов`язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Частиною 7 статті 115 Закону про банкрутство встановлено, що ліквідатор щомісяця звітує перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

За нормою ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Таким чином, норми як Закону про банкрутство, так і норми Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов`язок ліквідатора звітувати перед кредиторами про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, і такий звіт має бути погоджений кредиторами.

Відповідно до ч.6 статі 30 Кодексу України з процедур банкрутства, яка підлягає застосуванню станом на час звернення арбітражного керуючого 26.12.2019 року з заявою про затвердження розміру грошової винагороди, ліквідатор подає на затвердження суду саме звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, який має бути схвалений комітетом кредиторів.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази звітування арбітражного керуючого Дуленка А.Г. перед кредиторами про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, та докази того, що такий звіт погоджений кредиторами. Вказаний звіт до суду також не подавався.

Крім того, при визначенні розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, суд має досліджувати не тільки період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялись ліквідатором в цей період.

Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство. Також, Законом про банкрутство так і Кодексом України з процедур банкрутства наголошено, що оплата послуг арбітражного керуючого відбувається за кожен місяць здійснення ним повноважень. Тобто, оплата можлива лише при здійсненні арбітражним керуючим повноважень, а не перебування на посаді.

Арбітражний керуючий Дуленко А.Г. не подав суду звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.

Заява про визнання кредиторських вимог у справі №18/2043/12 про банкрутство ТОВ Ланнівський молочноконсервний комбінат у прохальній частині якої заявник просив затвердити грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора (розпорядника майна) ТОВ Ланнівський молочноконсервний комбінат за періоди з 29.11.2012 року по 29.09.2015 року та з 22.03.2016 року по 14.07.2016 року щомісячно згідно зазначених відомостей у таблиці в сумі 88076,20 грн. не містить звіту про нарахування та виплату грошової винагороди чи будь-яких відомостей, яка робота була проведена арбітражним керуючим (розпорядником майна, ліквідатором) Дуленком А.Г. у вказані періоди, а зазначаються лише судові документи, якими останнього призначали розпорядником майна/ліквідатором чи усувалося від повноважень на підставі скарг кредитора та наведено розрахунок оплати.

Крім того, чинним законодавством не передбачено розгляду питання про винагороду ліквідатора окремо від звіту ліквідатора, адже після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає звіт до господарського суду, а цього у даній справі ще не було.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи документами та вчинені при довільному тлумаченні чинних норм права. Будь-яких інших обставин (окрім досліджених під час даного апеляційного провадження), що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, апелянтом не наведено.

За результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду колегією суддів не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 Господарського процесуального кодексу України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишенні ухвали Господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 року у справі №18/2043/12 без змін.

Керуючись статтями 13, 86, 269, 271, 273, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Дуленко Андрія Григоровича залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 року у справі №18/2043/12 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2020 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя О.В. Ільїн

Суддя В.В. Россолов