Рішення

від 14.12.2020 по справі 907/682/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а ,

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.2020 м. Ужгород Справа № 907/682/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/682/20

за позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород до малого приватного підприємства ВАЛЕНТИНА , м. Ужгород про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 105 641,53грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області із позовом до відповідача про стягнення суми 105 641,53 грн., у тому числі заборгованості по орендній платі за договором оренди земельної ділянки №2088 від 05.09.2019 в сумі 50 556,94 грн., а також заборгованості по орендній платі за договором оренди земельної ділянки №2089 від 05.09.2019 в сумі 55 084,59 грн., посилаючись на вимог положень статей 15, 16, 202, 509, 525, 526, 553, 554, 612, 626 Цивільного кодексу України, враховуючи вимоги статей 173, 179, 193, 229, 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/682/20, враховуючи, що дана справа не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2020 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше 15.11.2020 р.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 02.10.2020 була надіслана відповідачу 05.10.2020 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Малокам`яна, будинок 10, 1, та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, повернута до суду 09.11.2020, за закінченням терміну зберігання .

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року роз`яснено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши повноважних представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.09.2019 року Ужгородською міською радою було прийнято рішення №1690 яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а саме: - пунктом 1.15 приватному підприємству "Мале приватне підприємство "Валентина" земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:15:001:0211) площею 0,1200 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Малокам`яній, 10 та передати її в оренду строком на 5 років до 5 вересня 2024 року. - пунктом 1.45 приватному підприємству "Мале приватне підприємство "Валентина" земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:01:001:0317) площею 0,1053 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по Київській набережній, 3 та передати її в оренду строком на 5 років до 5 вересня 2024 року.

В подальшому, 27.09.2019 року на підставі зазначеного рішення, між департаментом міського господарства Ужгородеької міської ради та МПП "Валентина" було укладено договори оренди землі № 2088 та № 2089.

Відповідно до п. 1 договору № 2088 Сторони погодили, що предметом цього договору є надання Орендодавцем Орендареві права на строкове платне користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в м. Ужгороді, Київська набережна, 3, загальною площею 0,1053 га.

Договором оренди землі № 2089, п. 1 сторонами погоджено, що предметом цього договору є надання Орендодавцем Орендареві права на строкове платне користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в м. Ужгороді, вул. Малокам`яна, 10, загальною площею 0,1200 га.

Пунктом 21 зазначених договорів передбачено, що передача земельних ділянок Орендарю здійснюється одночасно з підписанням акту їх приймання-передачі.

Відповідно до актів приймання-передачі, Департамент міського господарства Ужгородської міської ради передав, а МПП "Валентина" прийняло в оренду земельні ділянки за адресою: м. Ужгород, вул. Малокам`яна, 10 площею 0,1200 га та м.Ужгород, Київська набережна, 3 площею 0,1053 га.

Сторонами було встановлено, що зазначені земельні ділянки передаються у стані, який відповідає умовам договору, що свідчить про виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договорами оренди.

Пунктом 40 договорів оренди земельної ділянки №2088 та № 2089 передбачено, що вказані договори набирають чинності після підписання сторонами.

Відповідно до п. 10 даних договорів, орендна плата сплачується у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі у грошовій формі та становить: - за договором № 2088 від 27.09.2019 р. - 104 650,40 грн. на рік, вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 8 720,87 грн; - за договором № 2089 від 07.09.2019 р. - 55 703,52 грн на рік, вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 4 641,96 грн.

Пунктом 13 договорів оренди встановлено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, і в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до витягів Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, станом на серпень 2019 р., нормативно-грошова оцінка орендованих земельних ділянок становить: - по вул. Малокам`яна, 10, площею 0,1200 га - 1 856 784,00 грн; -по Київській набережній,3, площею 0,1053 га - 3 488 346,81 грн.

Щодо договору оренди землі № 2088 від 27.09.2019 р. 13.02.2020 р. рішенням сесії Ужгородської міської ради № 1916 було продано МПП "Валентина" земельну ділянку площею 0,1053 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по Київській набережній 3.

В подальшому, 12.03.2012 р. на підставі даного рішення між Ужгородською міською радою та МПП "Валентина" було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, яким передано у власність МПП "Валентина" земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:01:001:0317.

Пунктом 1.6 договору купівлі-продажу від 12.03.2012 р. встановлено, що на момент укладання цього договору використання земельної ділянки здійснюється МПП "Валентина" на підставі договору оренди землі №2088 від 27.09.2019 р, строком дії до 05.09.2024 р.

За доводами позивача, що підтверджуються матеріалами справи МПП "Валентина" взяті на себе договірні зобов`язання в частині своєчасності та повноти оплати орендних платежів не виконував, чим порушив умови договору, у зв`язку з чим на момент укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.03.2020 р. у відповідача була заборгованість за договором оренди землі № 2088 від 27.09.2019 р. з вересня 2019 р. по березень 2020 р. в розмірі 50 556,94 грн. відповідно до розрахунку заборгованості. За таких обставин обов`язок відповідача із внесення плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:01:001:0317 на підставі договору оренди землі №2088 від 27.09.2019 р. існує по даний час.

Крім того, за договором - за договором оренди землі № 2089 від 27.09.2019 р. існує заборгованість з вересня 2019 р. по серпень 2020 р. в розмірі 55 084,59 грн.

Зважаючи на наявність заборгованості, оскільки рахунки добровільно не оплачено, з метою вирішення справи у позасудовому порядку, Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради було направлено на адресу МПП "Валентина" претензію № 32.01-13/20 від 07.02.2020 р. з вимогою погасити заборгованість, яка виникла внаслідок порушення відповідачем умов договору. Однак, вказана претензія була залишена Відповідачем без задоволення, що і стало приводом звернення Позивача до суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами оренди землі.

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново - господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що договором оренди № 2088 орендодавець передав в строкове платне користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в м. Ужгороді, Київська набережна, 3, загальною площею 0,1053 га. Договором оренди землі №2089, Позивачем передано орендарю вт строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в м. Ужгороді, вул. Малокам`яна, 10, загальною площею 0,1200 га.

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ЗУ Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті орендної оплати за користування земельними ділянками у розмірі у розмірі 105 641,53 грн. (у період з вересня 2019 року по серпень 2020 року), відповідачем у ході розгляду справи у встановленому законом порядку не спростовано та не заперечено, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород до малого приватного підприємства ВАЛЕНТИНА , м. Ужгород про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 105 641,53грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вище вкладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з малого приватного підприємства ВАЛЕНТИНА (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Малокам`яна, будинок 10, код ЄДРПОУ 13603591) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород (88000, м. Ужгород, вул. площа Поштова, 3 код ЄДРПОУ 36541721) суму 105 641,53 грн. (сто п`ять тисяч шістсот сорок одну гривню 53 коп.) заборгованості по орендній платі.

3. Стягнути з малого приватного підприємства ВАЛЕНТИНА (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Малокам`яна, будинок 10, код ЄДРПОУ 13603591) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород (88000, м. Ужгород, вул. площа Поштова, 3 код ЄДРПОУ 36541721) суму 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 коп. ) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 24.12.2020

Суддя О.Ф. Ремецькі