Рішення

від 21.12.2020 по справі 907/374/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.2020 м. Ужгород Справа № 907/374/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «НАШ-ДОБРОБУТ» , м. Ужгород

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕРА-146» , м. Ужгород,

до Ужгородської міської ради в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Ужгородської міської ради, м. Ужгород та

до Ужгородської районної державної адміністрації в особі сектору державної реєстрації Ужгородської районної державної адміністрації, м. Ужгород про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації -

За участю представників:

від позивача - Афанасьєв Максим Юрійович, керівник Ламбрух Олександр Сергійович, адвокат, ордер серії АО № 1019446 від 27 листопада 2020 року

від відповідача 1 - Суха Ганна Михайлівна, керівник, Волосянський Олександр Павлович, довіреність від 01 листопада 2020 року

від відповідача 2 - не з`явився

від відповідача 3 - не з`явився

в с т а н о в и в:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 907/374/20 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 29.07.2020.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 13.08.2020 було відкладено підготовче засідання на 16.09.2020.

Ухвалою суду від 16.09.2020 відкладено підготовче засідання на 20.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 11 листопада 2020

Проте, судове засідання призначене на 11.11.2020 року не відбулося, у зв`язку з проходженням головуючим суддею Ремецькі О.Ф. підготовки суддів місцевих господарських судів, що проводилась Львівським регіональним відділенням Національної школи суддів України з 09.11.2020 по 13.11.2020 року згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-06/68-к від 02.11.2020 року.

Ухвалою суду від 16.11.2020 відкладено розгляд справи по суті на 01.12.2020.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 01.12.2020 року відкладено розгляд справи по суті на 17 грудня 2020 року.

В засіданні суду 17.12.2020 року за згодою представників сторін оголошено перерву до 21.12.2020.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Пояснив, що співвласниками багатоквартирного будинку №146 по вул. Собранецькій від 08.05.2016 року було вирішено створити ОСББ "ЕРА-146". Створення ОСББ "ЕРА-146", відбулося з порушенням законодавства, а саме створення ОСББ порушує майнові права Позивача.

Так за доводами позивача, у протоколі установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку №146 по вул. Собранецькій від 08.05.2016 наявна інформація про членів ініціативної групи: з яких один не є власником квартири або нежитлового приміщення в зазначеному будинку, як того вимагає закон, що свідчить про нелегітимність скликання установчих зборів.

Крім того, під час голосування за створення ОСББ була відсутність кворуму та наявні обставини внесення недостовірних даних.

Вважає, що в сукупності вказані обставини надають підстави для визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ ЕРА-146 та скасування його державної реєстрації.

Відповідач 1 - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕРА-146» , не скористалося своїм правом подати відзив на позовну заяву. Проте, відповідачем подано письмові пояснення по суті справи, якими вимогу про задоволення позову заперечує в повному обсязі.

Зокрема вказує, на те, що Позивачем не доведено факту порушення його прав або охоронюваних законом інтересів створенням ОСББ ЕРА-146 , що є самостійною підставою для відмови у позові.

Відповідачем 2 подано письмово викладені пояснення, по суті спору, згідно з якими оскаржуваний Позивачем протокол установчих зборів ОСББ ЕРА-146 відповідає типовому протоколу ОСББ.

Відповідач 3 не скористався своїм правом на подання відзиву. Разом з тим, листом повідомив суд, що станом на 21 липня 2020 року сектором державної реєстрації Ужгородської районної державної адміністрації жодні реєстраційні дії щодо ОСББ ЕРА-146 не проводились, у зв`язку з чим він є неналежним відповідачем по справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 21.12.2020 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Протоколом № 1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку № 146 по вул. Собранецькій від 08.05.2016 року вирішено створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №146 по вул. Собранецькій в м. Ужгород, якому надати назву ОСББ ЕРА- 146 .

За вказане рішення проголосували 42 співвласника, загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких становить 2361,79 м2.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 02.04.2020 року ОСББ "ЕРА-146" зареєстровано 23.03.2017 року про що зроблений запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1324 102 0000 010307.

Протоколом №1 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою м.Ужгород вул. Собранецькій, 146 від 01.03.2018 року вирішено функції управління будинком покласти на ОСББ та доручити ОСББ звернутися до управителя про розірвання договору з управителем та передачі будинку в управління ОСББ у відповідності до Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

За доводами позивача 25.07.2017р. до ТОВ НАШ-ДОБРОБУТ листом звернулася голова правління ОСББ ЕРА-146 Суха Г.М. з проханням про не нарахування плати за утримання багатоквартирного будинку 146 по вул. Собранецькій у м. Ужгород, в зв`язку із створенням в ньому об`єднання співвласників. 08.05.2018р. до ТОВ НАШ-ДОБРОБУТ листом повторно звернулася голова правління ОСББ ЕРА-146 Суха Г.М. з вимогою припинення нараховувати плату за утримання багатоквартирного будинку 146 по вул. Собранецькій у м. Ужгород, посилаючись на Протокол Загальних зборів співвласників будинку № 1 від 01.03.2018р., проте без надання його підтвердження, про що було зазначено в наданій нами відповіді листом від 21.05.18р. № 2105/01.

Позивач вважає, що Створення ОСББ "ЕРА-146", відбулося з порушенням законодавства, крім того, створення ОСББ порушує його майнові права.

Вказані обставини стали приводом для звернення до суду з позовною вимогою про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ ЕРА-146 та скасування його державної реєстрації.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 316, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, врегульовано Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» .

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Вказаною статтею визначено, що співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» ).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Частиною 4 ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (ч. 7 ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» ).

Позивач стверджує про наявність порушень вимог чинного законодавства при проведенні загальних зборів для утворення ОСББ, а відтак, порушення його прав, як управителя будинку, на отримання відповідних відшкодувань по утриманню такого будинку.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відповідно, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ ЕРА-146 та скасування його державної реєстрації.

З аналізу наявних у справі доказів вбачається, що позивач щодо відповідного будинку, у якому створено ОСББ, є управителем, тобто особою, на яку покладається обов`язок по утриманню будинку. Водночас, позивачем не подано суду відповідних доказів щодо наявності у нього у власності житлових або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №146 по вулиці Собранецькій, м.Ужгород, відтак, прийняте рішення про створення ОСББ жодним чином не впливає на права та законні інтереси позивача.

Оскільки позивачем не доведена наявність у нього права власності на вказаний будинок, а також не надано доказів наявності у нього права власності на житлові та/або нежитлові приміщення у вказаному будинку, доводи про порушення відповідачем ст.6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" є безпідставними, так як повідомлення про проведення установчих зборів направляються в обумовлений вказаною нормою строк тільки співвласникам будинку.

Фактично позивач в позовній заяві обґрунтовує порушення прав власників квартир багатоквартирного будинку, а не особистих прав. При цьому, документально обставини щодо неповідомлення всіх власників квартир у багатоквартирному будинку про проведення установчих зборів позивачем не підтверджено.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, позивачем не доведено факту порушення його прав або охоронюваних законом інтересів створенням ОСББ ЕРА-146 що є самостійною підставою для відмови у позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.06.2020 у справі №910/5057/19, від 21.01.2020 справі № 916/2696/18, від 26.08.2020 у справі № 925/1158/19.

Враховуючи вищевикладене у суду відсутні підстави для задоволенні вимоги про визнання недійсними рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку ЕРА-146 , оформленого протоколом №1 від 08.05.2016 року.

Оскільки, судом відмовлено в задоволенні вимоги позивача про визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ, також відсутні підстави для задоволення похідної вимоги про скасування державної реєстрації ОСББ «ЕРА-146» .

Разом з тим, Доводи позивача стосовно того, що протокол установчих зборів ОСББ «ЕРА-146» та державна реєстрація ОСББ безпосередньо стосується його прав та обов`язків, оскільки відповідач 1 почав збирати внески на утримання, що напряму вплинуло на зростання заборгованості співвласників будинку №146 по вул. Собранецькій перед позивачем є безпідставними, оскільки право прийняти відповідне рішення про форму управління будинком належить виключно власникам такого будинку, а створення ОСББ, як юридичної особи, не призводить до автоматичного припинення раніше укладених договорів про надання послуг з управління багатоквартирними будинками.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «НАШ-ДОБРОБУТ» , м. Ужгород до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕРА-146» , м. Ужгород, до Ужгородської міської ради в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Ужгородської міської ради, м. Ужгород та до Ужгородської районної державної адміністрації в особі сектору державної реєстрації Ужгородської районної державної адміністрації, м. Ужгород про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації - задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст.231, 232, 233, 237, 238, 239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 24.12.2020

Суддя О. Ф. Ремецькі