Ухвала

від 23.12.2020 по справі 909/548/16 (909/947/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/548/16 (909/947/20)

УХВАЛА

23.12.2020 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

суддя Рочняк О.В.

розглянувши заяву ліквідатора ТОВ "Тофі" арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича №1/20-12/20 від 22.12.2020 (вх.№20011/20 від 22.12.2020)

(вул.Сурикова,3, корпус 8-Б, м. Київ,03035) №1/20-11/20 від 20.11.2020

про зміну предмету позову та залучення до розгляду справи співвідповідача

у справі за заявою ТОВ "Тофі" про визнання недійсними результатів аукціону

за заявою ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі"

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі",

вул. Військових Ветеранів, 10, м. Івано-Франківськ, 77019;

позивач (заявник): товариство з обмеженою відповідальністю "Тофі",

вул. Військових Ветеранів, 10, м. Івано-Франківськ, 77019;

до відповідача: Універсальна аграрно-промислова товарна біржа

вул.Січових Стрільців, 52/1м.Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: ОСОБА_1

АДРЕСА_1

третя особа: ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест Інвестмент Груп"

вул.Плеханівська,112, м.Харків, 61000

уповноважена особа засновників боржника: Максимів Роман Йосипович

АДРЕСА_2

кредитор: ТОВ "Фінансова компанія "Інвестхіллс Веста"

вул.Олексія Терьохіна, буд.8А, оф.111,м.Київ,04080

кредитор: ТОВ Ідеа Капітал"

вул.Сахарова,43,м.Львів, 79026

без повідомлення (виклику) учасників процесу

ВСТАНОВИВ: в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області на стадії ліквідаційної процедури знаходиться справа про банкрутство ТОВ "Тофі".

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2020, суд прийняв позовну заяву ТОВ "Тофі" №1/16-10/20 від 16.10.2020 (вх.№15911/20) про визнання недійсним другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Тофі", що відбувся 16.10.2017 та визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу лоту №3, який складався з майданчика, земельної ділянки площею 0,0304 га, кадастровий номер 611092001:22:002:1712, розташованої за адресою: Івано-Франківська область, м.Яремче, с.Поляниця, уч.Вишні, земельна б/н, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, комплектної трансформаторної підстанції "КТП 10/04 кВт з трансформатором Р*630 кВА, укладеного за результатами аукціону з реалізації майна боржника, який відбувся 16.10.2017 між замовником аукціону - ліквідатором ТОВ "Тофі" Ріжнівим М.І. та переможцем аукціону Березовським Р.Ф.; відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

22.12.2020 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" надійшла заява №1/20-12/20 від 22.12.2020 (вх.№20011/20 від 22.12.2020) про зміну предмету позову, залучення до розгляду справи співвідповідача.

Заява мотивована тим, що під час аналізу відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ліквідатором виявлено, що майно боржника після придбання з аукціону, проведеного 16.10.2017, було в подальшому відчужене переможцем аукціону на користь ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест Інвестмент Груп", а тому заявник вважає за необхідне просити суд змінити предмет позову шляхом заявлення додаткової вимоги про витребування майна боржника з чужого незаконного володіння ТОВ "Вест Інвестмент Груп" на користь ТОВ "Тофі" та залучити ТОВ "Вест Інвестмент Груп" до участі у справі в якості співвідповідача .

Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до ч.1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частина 2 вказаної статті визначає, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 викладено висновок щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України.

У згаданій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається.

Велика Палата Верховного Суду у постанові зазначила, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Аналогічний правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 916/1657/18.

Отже, у зазначених постановах висновок стосується правильного застосування судами частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, зокрема у площині зміни підстав позову та правильності кваліфікації спірних правовідносин саме судом.

У постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 920/1059/17, Суд вказав, на те, що предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України, а відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може вважатися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі N 925/185/19, від 23.01.2020 у справі N 925/186/19, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19.

Таким чином, якщо в заяві позивача йдеться про зміну немайнових вимог шляхом додавання нових (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично йдеться про подання іншого позову.

Отже, за висновком Верховного суду зміна предмета позову не може бути пов`язана з пред`явленням додаткових позовних вимог немайнового характеру, про які не йшлося в первісній позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги пов`язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами, то вони можуть бути пред`явлені з дотриманням вимог, зокрема, положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України, що регулює порядок об`єднання позовних вимог. Право об`єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надано суду до початку підготовчого засідання.

Як вбачається із змісту поданої позивачем заяви, остання за своєю правовою природою не є заявою про зміну предмета позову, оскільки в ній йдеться про доповнення позовних вимог, що є предметом спору, новою вимогою немайнового характеру (витребувати з чужого незаконного володіння майна), тобто фактично йдеться про подання ще одного позову.

З огляду на вищевикладене, у прийнятті заяви ліквідатора ТОВ "Тофі" про зміну позовних вимог та залучення співвідповідача належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 42, 46, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у прийнятті заяви ліквідатора ТОВ "Тофі" №1/20-12/20 від 22.12.2020 (вх.№20011/20 від 22.12.2020) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 23.12.2020 та може бути оскаржена у строк, встановлений ст.256 ГПК України.

Суддя О.В. Рочняк