Рішення

від 02.12.2020 по справі 910/11680/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2020Справа № 910/11680/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Громадської організації "Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОДЕОН"

про стягнення 151 032, 04 грн.

Представники учасників справи:

Від позивача: Кузьменко М.В.;

Від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадська організація "Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОДЕОН" (далі - відповідач) про стягнення 151 032, 04 грн., з яких: 118 839, 37 грн. основна заборгованість, 752, 00 грн. 3 % річних, 594, 91 грн. втрати від інфляції та 30 845, 76 грн. завдані збитки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено зобов`язання за Договором підряду № 30/01 від 30.01.2020.

Разом із позовною заявою заявником подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 відмовлено Громадській організації "Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків.

У встановлений судом строк позивачем було усунуто недоліки вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 11.08.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.20 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11680/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено засідання призначити на 21.09.20.

21.09.20 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Представник відповідача у підготовче судове засідання 21.09.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва, від 21.09.20 яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання по справі № 910/11680/20 на 12.10.20.

09.10.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Представник відповідача у підготовче засідання 13.10.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи № 910/11680/20 по суті на 04.11.2020.

Представник відповідача у судове засідання 04.11.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020, яку занесено до протоколу судового засідання оголошено перерву по справі № 910/11680/20 на 23.11.2020.

23.11.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про приєднання доказів, в якій позивач просить суд долучити до матеріалів справи документи згідно переліку.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи копію Договору підряду № 30/01 від 30.01.2020, у якому в п. 16.1. зазначений строк дії договору до 31.05.2020.

Судом не приймається до уваги новий доказ - Договір підряду № 30/01 від 30.01.2020, який долучений та поданий в судовому засіданні 23.11.2020 під час розгляду справи по суті.

23.11.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про виключення з числа доказів документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2020, яку занесено до протоколу судового засідання оголошено перерву по справі № 910/11680/20 на 02.12.2020.

Представник позивача у судовому засіданні 02.12.2020 підтримав заявлені позовні вимоги.

У судовому засіданні 02.12.2020 судом розглянуто заяву позивача про виключення з числа доказів документу - акту приймання виконаних робіт за квітень 2020 від 08.05.2020 на суму 206 798, 77 грн. та вирішено відмовити в її задоволенні, з огляду на положення частини 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, в якій зазначено, що у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Оскільки, заява про виключення з числа доказів документу - акту приймання виконаних робіт за квітень 2020 від 08.05.2020 подана до початку судового засідання 23.11.2020 та ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті, у даній заяві слід відмовити.

Представник відповідача у судове засіданні 02.12.2020 не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд зазначає, що на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 37-Б направлялись ухвали суду по справі № 910/11680/20, проте були повернуті відмітками про те, що відповідача не розшукано та неповна адреса .

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи, що ухвали суду по справі № 910/11680/20 неодноразово направлялася відповідачу на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації) останнього, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвали суду є такими, що вручені відповідачу.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 910/11680/20 Господарським судом міста Києва.

З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень відповідача про причини неявки в судові засідання, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 02.12.2020 судом завершено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення у даній справі у відповідності до приписів ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2020 між Громадською організацією Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю БК ОДЕОН (далі - генпідрядник) укладено Договір підряду № 30/01.

Відповідно до п. 1.1. Договору замовник доручає, а генпідрядник приймає на себе зобов`язання виконати роботи з реставраційного ремонту приміщення у будинку - пам`ятці архітектури, історії та містобудування місцевого значення (охоронний № 62-Кв) без зміни цільового призначення за адресою: вул. Хрещатик/Заньковецької, буд. 15/4, літ. А, А', А 2 у Печерському районі м. Києва, згідно переліку робіт по об`єкту, наведених у Додатку № 1 до цього Договору і здати закінчені роботи в порядку і строк, встановлений договором та державними будівельними нормами України, а замовник зобов`язується прийняти закінчені роботи і оплатити роботи.

Для виконання робіт, передбачених п. 1.1. Договору замовник зобов`язується передати генпідряднику розроблену та затверджену в установленому порядку проектно - кошторисну документацію, яка необхідна для виконання робіт (п. 1.2. Договору).

Обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника та/або потреби замовника та /або кількості фактично виконаних робіт (п. 1.4. Договору).

Як встановлено п. 2.1 Договору генпідрядник зобов`язується виконати передбачені цим договором роботи, якість яких повинна відповідати умовам цього договору, кошторисній документації, державним стандартам якості та технологічним вимогам, а також діючим нормативним документам, які регулюють порядок та вимоги до виконання робіт такого виду. Приймання замовником робіт проводиться з документами, які підтверджують вартість конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівельно - монтажних та ремонтних робіт об`єкта - накладних відповідно до проектно - кошторисної документації, законодавства і граничних показників вартості робіт, тощо за підписом особи, яка здійснює технічний нагляд та має відповідний сертифікат, який дозволяє займатись відповідною діяльністю.

За приписами п. 2.3. Договору якщо протягом дії гарантійного строку замовником будуть виявлені недоліки (дефекти) робіт з вини генпідрядника, замовником на визначену у договорі юридичну або фактичну або електронну адресу генпідрядника надсилається відповідне повідомлення із зазначенням дати, часу та місця для складання дефектного акту. Повідомлення направляється генпідрядникові на визначену електронну адресу, вказану у цьому договорі не менше, як за 5 календарних днів до за планової дати складання дефектного акту. Генпідрядник зобов`язується направити свого уповноваженого представника для складення дефектного акту. У випадку якщо представник генпідрядника з будь - яких причин не буде брати участі у складанні дефектного акту, дефектний акт складається замовником із залученням незалежного спеціаліста та/або експерта за вибором замовника, при цьому вважається, що дефектний акт погоджений генпідрядником.

У дефектному акті фіксуються всі виявлені недоліки (дефекти) робіт, визначається строки їх усунення. Дефектний акт підписується уповноваженими представниками замовника та генпідрядника, а у випадку передбаченому в п. 2.3 Договору представниками замовника та залученим спеціалістом та/або експертом. Зафіксовані у дефектному акті недоліки та дефекти усуваються обумовлені строки за рахунок генпідрядника (п. 2.3.1 Договору).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що ціна договору відповідно до вартості робіт згідно з додатком № 3 визначається на основі кошторисної документації і становить 851 000, 00 грн. без ПДВ.

Замовник здійснює попередню оплату (аванс) та перераховує генпідряднику попередню оплату у розмірі 100 % вартості матеріалів за цим договором протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання Договору (п. 4.1. Договору).

Невикористана сума попередньої оплати (авансу) повертається генпідрядником на розрахунковий рахунок замовника до спливу дії Договору (п. 4.5 Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору роботи розпочинаються відповідно до Додатку № 2 до Договору.

Місце виконання робіт - відповідно до переліку, наведеному у Додатку № 1 (п. 5.2. Договору).

За приписами п. 6.4.11 Договору замовник має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовленим порушення Договору.

Пунктом 10.1. Договору встановлено, що прийняття замовником закінчених робіт від генпідрядника здійснюється шляхом підписання акту приймання - передачі закінчених робіт по формі КБ -2в, довідки про вартість виконаних робіт та витрат по формі КБ - 3 та виконавчої документації.

У разі виявлення в процесі приймання закінчених робіт недоліків у роботах, які неможливо усунути і наявність яких погіршує показники об`єкту, замовник має право не приймати роботи і вимагати від генпідрядника компенсації збитків або зменшення кінцевого розрахунку на розмір збитків, заподіяних генпідрядником (п.10.4. Договору).

Якщо генпідрядник відмовився від складання дефектного акту, він оформляється із залученням незалежних експертів (п. 12.5 Договору).

Як встановлено п. 16.1 Договору він набирає чинності з дати підписання його сторонами та діє в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що на виконання умов Договору ним сплачено 281 000, 00 грн., а саме:

- 20.03.2020 на суму 50 000, 00 грн (призначення платежу: оплата закупки матеріалів і робіт по ремонту приміщення вул. Хрещатик/ Заньковецької, 15/4 відповідно до договору № 7/02/20 без ПДВ) - платіжне доручення № 21;

- 09.04.2020 на суму 100 000, 00 грн (призначення платежу: Договір підряду № 30/01 від 30.01.2020; реставраційний ремонт приміщення по вул. Хрещатик 15/4) - платіжне доручення № 26;

- 07.02.2020 на суму 120 000, 00 грн (призначення платежу: оплата виконання ремонтно - будівельних робіт із здійсненням невід`ємних поліпшень приміщення вул. Хрещатик/ Заньковецької, 15/4 відповідно до договору № 7/02/20) - платіжне доручення № 8;

- 21.02.2020 на суму 11 000, 00 грн (призначення платежу: Договір підряду № 30/01 від 30.01.2020) - платіжне доручення № 9.

Позивач вказує на те, що відповідачем на електронну адресу позивача направлено акт за формою КБ -2в приймання виконання будівельних робіт за квітень 2020 від 08.05.2020 на суму 206 798, 77 грн. В акті вказано наступне: з актом виконаних робіт не згоден, оскільки вартість та обсяги виконаних робіт не відповідають дійсності. Вашим підприємством виконано роботи на суму, яка буде визначена судовим експертом, за результатами проведеної судово - будівельної експертизи, 08.05.2020. Голова правління Гришко В.В .

22.05.2020 між Громадською організацією Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві (далі - замовник) та ПНВП Спектр (виконавець) підписано Договір № 20-20/СД на виконання судової будівельно - технічної експертизи, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає виконавцю у порядку визначеному Законом України Про судову експертизу виконання судової будівельно - технічної експертизи та складання висновку експерта по об`єкту: Реставраційний ремонт приміщення у будинку - пам`ятці архітектури, історії та містобудування місцевого значення (охоронний № 62-Кв) без зміни цільового призначення за адресою: вул. Хрещатик/Заньковецької, буд. 15/4, літ. А, А', А 2 у Печерському районі м. Києва .

З огляду на вказане на вирішення експерта ставляться наступні запитання:

- Чи відповідають обсяги та якість виконаних робіт державним будівельним нормам (ДБН), нормативно правовим актам у галузі будівництва, а також відповідають вартості виконаних робіт проектно - кошторисній документації? Якщо не відповідають, то в чому саме?

- З`ясувати вартість нанесених збитків підрядником, які необхідно виправити для приведення робіт у відповідність до державних будівельних норм (ДБН) та проектно - кошторисної документації?

Позивач зазначає, що вартість фактично виконаних робіт, згідно висновку експертів № 20-20/СД від 25.06.2020 складає 162 160, 63 грн. з урахуванням додаткових робіт , які не були враховані у локальних кошторисах, а також вартість додаткових робіт, які не були враховані у локальних кошторисах складає 43 891, 10 грн.

Генпідрядник не в повному обсязі та неякісно виконав роботу, у зв`язку з чим позивач звернуся до останнього з листом № 5/от від 08.05.2020, в якому просив укласти Додаткову угоду про припинення дії Договору підряду.

Вказаний лист надіслано на адресу відповідача, проте останнім не отриманий та повернутий відправнику з позначкою за закінчення терміну зберігання .

Позивач у позовній заяві звернув увагу на те, що генпідрядником не підписано зі своєї сторони додатки до Договору, а саме Додаток № 1 перелік робіт, Додаток № 2 календарний план виконання робіт та Додаток № 3 проектно - кошторисна документація. Разом з цим, за твердженням позивача, Договір є укладеним, оскільки генпідрядником виконано частину робіт по Договору.

У зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача 30 845, 76 грн. матеріальної шкоди, яка визначена відповідно до висновку експертів № 20-20/СД від 25.06.2020 та повернення невикористаного авансу у розмірі 118 839, 37 грн., 3 % річних у розмірі 752, 00 грн та втрат від інфляції у розмірі 594, 91 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доводів позивача не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Частина 1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст.846 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Статтею 320 Господарського кодексу України визначено, що замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються. У разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу зупинити у разі порушення замовником своїх зобов`язань за договором, внаслідок якого початок або продовження робіт підрядником виявляються неможливими чи значно ускладненими. Недоліки виконання робіт чи матеріалів, що використовуються для робіт, допущені з вини підрядника або субпідрядника, повинні бути усунені підрядником за свій рахунок.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом. Недоліки, виявлені при прийнятті робіт (об`єкта), підрядник зобов`язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором.

Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ст.852 Цивільного кодексу України).

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (за змістом ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.853 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ч.ч.1, 3 ст.858 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 877 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію.

Замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ст.878 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частиною 1 ст.883 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами (ч.ч.1, 2 ст.884 Цивільного кодексу України).

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до умов укладеного між сторонами договору замовник доручив, а генпідрядник прийняв на себе зобов`язання виконати роботи з реставраційного ремонту приміщення у будинку - пам`ятці архітектури, історії та містобудування місцевого значення (охоронний № 62-Кв) без зміни цільового призначення за адресою: вул. Хрещатик/Заньковецької, буд. 15/4, літ. А, А', А 2 у Печерському районі м. Києва, згідно переліку робіт по об`єкту, наведених у Додатку № 1 до цього Договору і здати закінчені роботи в порядку і строк, встановлений договором та державними будівельними нормами України, а замовник зобов`язується прийняти закінчені роботи і оплатити роботи. Як встановлено сторонами в п. 3.1. Договору ціна договору відповідно до вартості робіт згідно з додатком № 3 визначається на основі кошторисної документації і становить 851 000, 00 грн. без ПДВ.

До позовної заяви позивачем подано зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва реставраційний ремонт приміщення у будинку - пам`ятці архітектури, історії та містобудування місцевого значення (охоронний № 62-Кв) без зміни цільового призначення за адресою: вул. Хрещатик/Заньковецької, буд. 15/4, літ. А, А', А 2 у Печерському районі м. Києва станом на 10.03.2020, підсумкову відомість до локального кошторису № 2-1-1 демонтажні роботи, підсумкову відомість до локального кошторису № 2-1-2 загально - будівельні роботи (конструкції), підсумкову відомість до локального кошторису № 2-1-3 прорізи, підсумкову відомість до локального кошторису № 2-1-4 підлоги, підсумкову відомість до локального кошторису № 2-1-5 оздоблювальні роботи, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-6 сантехнічні роботи, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-7 електромонтажні роботи, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-8 кондиціонування, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на демонтажні роботи офісне приміщення, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-2 на загально - будівельні роботи (конструкції), локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-3 на прорізи, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-4 на підлоги, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-5 на оздоблювальні роботи, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-6 на сантехнічні роботи, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-7 на електромонтажні роботи, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-8 на кондиціонування, звіт щодо розгляду проектної - кошторисної документації по робочому проекту. Вказані документи засвідчені генеральним проектувальником - ФОП Степанян - Подолянчук А. М.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту приймання виконання будівельних робіт за квітень 2020 замовником не прийнято роботи та до акту складено зауваження.

Позивачем надано до матеріалів справи висновок експертів № 20-20/СД від 25.06.2020 з якого вбачається, що генпідрядником недовиконано обсяги будівельно - ремонтних робіт та вказано, що вартість фактично виконаних робіт складає 162 160, 63 грн. з урахуванням додаткових робіт, які не були враховані у локальних кошторисах, а також вартість додаткових робіт, які не були враховані у локальних кошторисах складає 43 891, 10 грн.

У зв`язку з цим вищевикладеним позивач просить суд стягнути з відповідача вартість сплаченого авансу у розмірі 118 839, 37 грн, оскільки, за твердженнями позивача ним сплачено 281 000, 00 грн, а за висновком експерта робіт виконано на суму 162 160, 63 грн.

Проте, суд не може погодитись із такими твердженнями позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до платіжних доручень, які надані позивачем до позовної заяви суд приймає до уваги лише оплати, які здійснені 09.04.2020 на суму 100 000, 00 грн (призначення платежу: Договір підряду № 30/01 від 30.01.2020; реставраційний ремонт приміщення по вул. Хрещатик 15/4) - платіжне доручення № 26 та 21.02.2020 на суму 11 000, 00 грн (призначення платежу: Договір підряду № 30/01 від 30.01.2020) - платіжне доручення № 9.

Щодо оплат, які здійснені 20.03.2020 на суму 50 000, 00 грн (призначення платежу: оплата закупки матеріалів і робіт по ремонту приміщення вул. Хрещатик/ Заньковецької, 15/4 відповідно до договору № 7/02/20 без ПДВ) - платіжне доручення № 21 та 07.02.2020 на суму 120 000, 00 грн (призначення платежу: оплата виконання ремонтно - будівельних робіт із здійсненням невід`ємних поліпшень приміщення вул. Хрещатик/ Заньковецької, 15/4 відповідно до договору № 7/02/20) - платіжне доручення № 8, суд не приймає їх до уваги, оскільки позивачем не доведено, що сума у розмірі 170 000, 00 грн. була оплачена як попередня оплата саме по Договору підряду № 30/01 від 30.01.2020, оскільки в платіжних дорученнях наявні посилання на Договір 7/02/20, який не є предметом розгляду даної справи.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1, 2, 3, 4 статті 90 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Приписами частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи викладене, позивачем у відповідності до наведених приписів процесуального закону не довів суду належними доказами, що платіжними дорученнями № 21 від 20.03.2020 та № 8 від 07.02.2020 було сплачено аванс саме на виконання умов Договору № 30/01 від 30.01.2020, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми у розмірі 118 839, 37 грн, 3 % річних у розмірі 752, 00 грн та інфляційних втрат у розмірі 594, 91 грн. не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 30 845, 76 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма кореспондує положенням ст.224 Господарського кодексу України, відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для вирішення питання про наявність підстав для відшкодування збитків необхідно встановлювати наявність у діях винної особи чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки заподіювача збитків, причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою заподіювача і вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Таким чином, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками полягає у тому, що наслідки у вигляді збитків настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами правочину генпідрядником було проведено роботи, проте, замовником вони не прийнятті, з огляду на те, що вартість та обсяги виконаних робіт не відповідають дійсності та зазначено, що для визначення робіт, які виконанні відповідачем буде проведено судово - будівельну експертизу.

В якості доказу своєї позиції позивач надав висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 20-20/СД від 25.06.2020, проведений експертами Науково - виробничого підприємства Спектр В.В. Вець, провідним експертом О.Г. Перець та інженером О.М. Сайтарли.

У висновку зазначено, що виконавці дослідження попереджені (обізнані) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Даний висновок підтверджує, що вартість ремонтно - будівельних робіт, необхідних для приведення неякісно виконаних робіт до того стану, який би відповідав вимогам проектної документації та вимогам і умовам нормативних актів, сприятливих для подальшого продовження виконання будівельно - ремонтних робіт у приміщенні по об`єкту Реставраційний ремонт приміщення у будинку - пам`ятці архітектури, історії та містобудування місцевого значення (охоронний № 62-Кв) без зміни цільового призначення за адресою: вул. Хрещатик/Заньковецької, буд. 15/4, літ. А, А', А 2 у Печерському районі м. Києва , а відповідно, і вартість завданої матеріальної шкоди становить 30 845, 76 грн.

Відповідно до ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно зі ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Суд приймає вказаний висновок в якості належного та допустимого доказу в розумінні ст. 73 ГПК України.

За приписами п. 6.4.11 Договору замовник має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовленим порушення Договору.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, доказів протилежного не довів.

Отже, за висновками суду наявні в матеріалах справи документи доводять наявності повного складу цивільного правопорушення, а зокрема наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями генпідрядника та збитками замовника, у зв`язку з чим у суду є законні підстави для покладення на відповідача відповідальності з відшкодування збитків, у розмірі заявленому позивачем, а саме у розмірі 30 845, 76 грн.

За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Громадської організації Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві .

Згідно з п. 2 ч. 3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 4 ст.127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Між Громадською організацією Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві (замовник) та ПНВП Спектр (виконавець) укладено Договір № 20-20/СД на виконання судової будівельно - технічної експертизи, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає виконавцю у порядку визначеному Законом України Про судову експертизу виконання судової будівельно - технічної експертизи та складання висновку експерта по об`єкту: Реставраційний ремонт приміщення у будинку - пам`ятці архітектури, історії та містобудування місцевого значення (охоронний № 62-Кв) без зміни цільового призначення за адресою: вул. Хрещатик/Заньковецької, буд. 15/4, літ. А, А', А 2 у Печерському районні м. Києва .

Згідно з п. 5.1. вказаного договору, після завершення виконання експертизи виконавець передає замовнику висновок, який оформлений належним чином та у встановленому порядку.

Відповідно до п. 5.3. Договору підставою для завершення відносин між сторонами є акт прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг).

В матеріалах справи наявний акт № 100 приймання - передачі надання послуг (виконання робіт) на суму 10 000, 00 грн.

Платіжним дорученням № 38 від 09.06.2020 підтверджується оплата за проведення судової - будівельної експертизи на суму 10 000, 00 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, витрати за проведення судової - будівельної експертизи підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 042, 33 грн.

Також позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що 15.07.2020 між Громадською організацією Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві (далі - клієнт) та Кузьменком Михайлом Володимировичем (далі - адвокат) укладено Договір № 15/07 про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.1. Договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором, зокрема послуг щодо захисту клієнта, представництво його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.

Оплата здійснюється не пізніше 3 - ж днів з моменту отримання клієнтом рахунку (п. 4.2. Договору).

За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги і її вартість (п.4.4.Договору).

Як встановлено, п. 4.6. Договору сума, вказана в актах про надання юридичної допомоги є гонораром адвоката за надання юридичної (правової) допомоги.

До Договору про надання правової допомоги № 15/07 підписано додаток 1, відповідно до змісту якого вартість послуг однієї години роботи адвоката становить 1 000, 00 (одну тисячу) з юридичної допомоги по підготовці справи для захисту прав та інтересів судовому порядку в інтересах Громадської організації Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві за договором підряду № 30/01 від 30.01.2020.

03.08.2020 між клієнтом та адвокатом підписано Акт виконаних робіт/ наданих послуг згідно договору № 15/07 від 15.07.2020.

Довідкою від 03.08.2020 адвокат підтвердив, що за надання правової допомоги відповідно до акту виконаних робіт /наданих послуг від 03.08.2020 клієнтом було сплачено 7 500, 00 грн.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідач заперечень щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 15 000, 00 грн. не надав.

Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір, витрати на проведення експертизи та витрати на правову допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Громадської організації "Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОДЕОН" (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 37-Б; код ЄДРПОУ 41251280) на користь Громадської організації "Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві" (04210, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 18, кв. 476; код ЄДРПОУ 37858972) завдані збитки у розмірі 30 845 (тридцять тисяч вісімсот сорок п`ять) грн. 76 коп., 2 042 (дві тисячі сорок дві) грн. 33 коп. витрат за проведення будівельно - технічної експертизи, 1 531 (одну тисячу п`ятсот тридцять одну) грн. 75 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 462 (чотириста шістдесят дві) грн. 67 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.12.2020.

Суддя М.Є.Літвінова