Рішення

від 15.12.2020 по справі 910/13845/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2020Справа № 910/13845/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ципки А.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доненергоекспорт"

про стягнення 8 341 200,00 грн.

Представники:

від позивача : Прохоров Є.І.

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Доненергоекспорт про стягнення 8341200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 07.08.2019 № 57-р/тк по справі № 81/1/21/1-р-02-04-18, з огляду на що позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 4170600,00 грн та пеню у розмірі 4170600,00 грн.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції.

Зважаючи на наведені імперативні приписи пункту 5 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 20.10.2020.

У підготовче засідання 20.10.2020 з`явився представник позивача. Представники відповідача у підготовче засідання не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 20.10.2020 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 24.11.2020.

У підготовче засідання 24.11.2020 прибув представник позивача. Представники відповідача в підготовче засідання не прибули.

У підготовчому засіданні 24.11.2020 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 15.12.2020.

У судове засідання 15.12.2020 прибув представник позивача, який підтримав позовні вимоги. Представники відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У встановлений строк відповідачем не було подано до суду відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 15.12.2020, за відсутності представника відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

У судовому засіданні 15.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 07.08.2019 № 57-р/тк у справі № 81/1/21/1-р-02-04-18 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі - Рішення) визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Доненергоекспорт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріалтрейд" вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю Профіль типу СВП-27, Профілі незамкнуті, шпунтові палі та конструктивні елементи залізничних і трамвайних колій, зі сталі, гарячого обробляння за кодом ДК 016:2010-24.10.7.(профілів за кодом CPV за ДК 021:2015 - 44334000-0) , яку проводило державне підприємство Красноармійськвугілля за допомогою електронних закупівель Prozorro , ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2016-11-28-000720-а.

Відповідно до п. 2 Рішення, за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення на відповідача накладено штраф у розмірі 4 170 600,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Рішення разом з листом Антимонопольного комітету України від 03.09.2019 №143-29/01-11073 було надіслано відповідачеві 04.09.2019 (поштове відправлення №03035093415075) та отримане ним 06.09.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем не виконано рішення Антимонопольного комітету України від 07.08.2019 № 57-р/тк щодо сплати штрафу, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути суму штрафу у розмірі 4 170 600,00 грн. та пені у розмірі 4 170 600,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як встановлено судом, Рішення разом з супровідним листом Антимонопольного комітету України від 03.09.2019 №143-29/01-11073 було надіслано відповідачеві 04.09.2019 (поштове відправлення №03035093415075) та отримано ним 06.09.2019.

Так, кінцевий термін сплати відповідачем штрафу є 06.11.2019

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як встановлено судом, відповідач оскаржив рішення № 57-р/тк до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 відкрито провадження у справі №910/15386/19 за позовом ТОВ "Доненергоекспорт" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення № 57-р/тк.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 910/15386/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Позивач зазначає, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо оскарження рішення суду від 27.02.2020 у справі № 910/15386/19.

Так, з огляду на те, що Рішення у встановленому законом порядку не визнане недійсним, таке Рішення в силу ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції є обов`язковим для виконання.

Згідно ч. 8 ст. 56 цього ж Закону, протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення відповідно документи, що підтверджують сплату штрафу.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від виплати у встановлений Законом термін накладеного на нього позивачем штрафу.

Враховуюче викладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4 170 600,00 грн, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач нараховує відповідачеві пеню у розмірі 4 170 600,00 грн за період з 28.02.2020 по 19.08.2020 включно.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, суд зазначає, що тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Так, наданий позивачем розрахунок враховує періоди, коли нарахування пені зупинялось у зв`язку з оскарженням відповідачем Рішення (від дня відкриття провадження у справі до дня прийняття рішення в ній).

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Сума штрафу, накладеного Рішенням, складає 4 170 600,00 грн. Розмір пені за один день складає 62 559,00 грн. (4 170 600,00 грн. х 1,5 %= 62 559,00 грн.)

За заявлений позивачем період, з урахуванням періоду, коли нарахування пені зупинялось, прострочено 174 днів сплати штрафу.

За вказаний період сума пені за прострочення сплати штрафу складає 10 885 266,00 грн.

Отже, сума пені, що підлягає стягненню з урахуванням встановлених обмежень (ст. 56 Закону) становить 4 170 600,00 грн, оскільки, сума штрафу, накладеного Рішенням, складає 4 170 600,00 грн.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Станом на день розгляду спору пеня не сплачена, доказів на підтвердження її оплати відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 4 170 600,00 грн є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76 , 77 , 78 , 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Доненергоекспорт (04201, м. Київ, вул. Кульженків сім`ї, 35; ідентифікаційний код: 36276649) в дохід загального фонду Державного бюджету України (одержувач - УК у Солом`янському районі міста Києва, ідентифікаційний код одержувача: 38050812; банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції ) штраф у розмірі 4170600 (чотири мільйони сто сімдесят тисяч шістсот) грн 00 коп., пеню у розмірі 4170600 (чотири мільйони сто сімдесят тисяч шістсот) грн 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Доненергоекспорт (04201, м. Київ, вул. Кульженків сім`ї, 35; ідентифікаційний код: 36276649) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; ідентифікаційний код: 00032767) судовий збір у розмірі 125118 (сто двадцять п`ять тисяч сто вісімнадцять) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.12.2020

Суддя Ю.В. Картавцева