Рішення

від 21.12.2020 по справі 910/15406/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2020Справа № 910/15406/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Фермерського господарства "Титан"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хедлі Прайм"

про розірвання договору та стягнення заборгованості в розмірі 198 720,08 грн.

Представники сторін:

від позивача: Сичов О.О., довіреність б/н від 10.11.2020;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство Титан звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Хедлі Прайм про розірвання договору та стягнення заборгованості в розмірі 198 720,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором купівлі-продажу № ХІІ-4302 від 11.08.2020, в частині поставки обумовленого Специфікацією № 1 до Договору товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.11.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у задоволенні заяви Фермерського господарства Титан про забезпечення позову відмовлено.

У судове засідання 16.11.2020 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 підготовче судове засідання відкладено на 07.12.2020.

19.11.2020 представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

У судове засідання 07.12.2020 представники сторін не з`явились.

За результатами судового засідання 07.12.2020, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.12.2020.

У судове засідання 21.12.2020 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі та ухвали про повідомлення про дату, час і місце судових засідань направлялися судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверти з ухвалами суду були повернуті до суду відділенням поштового зв`язку із поміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвал Господарського суду міста Києва.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 21.12.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Хедлі прайм (далі - постачальник, відповідач) та Фермерським господарством Титан (далі - покупець, позивач) укладено Договір купівлі-продажу № ХІІ-4302 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти і оплатити хімічну продукцію (далі - товар), у кількості, за номенклатурою, ціною, у строки та на умовах поставки узгоджених сторонами в Специфікаціях до цього Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору, а також відповідно до умов цього Договору.

Кожна специфікація є окремою угодою, укладеною в рамках цього Договору. Кожна наступна Специфікація не відміняє та не призупиняє дію попередніх Специфікацій ні повністю, ні в частині, якщо тільки в ній не вказано інше (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.7 Договору сторони погодили, що право власності на товар і пов`язані з ним ризики переходять від продавця до покупця в момент передачі товару у відповідність з видатковою накладною. Підтвердженням переходу права власності на товар є підпис у видатковій накладній представника покупця, що діє на підставі довіреності покупця на отримання товару від продавця.

Згідно з п. 2.8 Договору сторони погодили, що право власності на товар і пов`язані з ним ризики при здійснені поставки залізничним транспортом від продавця до покупця в момент передачі товару залізниці, що підтверджується залізничною накладною. Даний пункт застосовується, якщо умовами поставки не передбачена доставка товару покупцеві продавцем, а продавець зобов`язаний лише передати товар залізниці. У такому випадку приймання товару за кількістю здійснюється на підставі ваги зазначеної у залізничній накладній.

Якість товару, що поставляється за цим Договором має відповідати (ТУ) та державним стандартам (ДСТУ), що діють на території України на даний товар.

Кількість товару, що поставляється за цим Договором, узгоджується і відображається сторонами в Специфікаціях. Допускається відвантаження товару з відхиленням кількості +-3% від партії товару, що поставляється, погоджені сторонами та зазначені в Специфікаціях. Проте сторони встановили, що остаточна вага вказується у видатковій накладній у момент здійснення поставки Специфікацією до даного Договору (п. 3.1 та п. 3.2 Договору).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що ціна товару узгоджується для кожної партії окремо і відображається у відповідних Специфікаціях до цього Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору порядок і строки оплати за поставлений за цим Договором товар обумовлюється сторонами і відображається у відповідних Специфікаціях до цього Договору.

Згідно з п. 6.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах, погоджених сторонами в Специфікаціях на кожну окрему партію товару. Продавець здійснює поставку товару (частини), зазначеного в специфікації, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії Договору на умовах поставки, визначених в Специфікаціях згідно Інкотермс в редакції 2010 року.

У відповідності до п. 7.1 Договору товар здається продавцем та приймається покупцем: за кількістю - згідно кількості, зазначеної у товарно-супровідних документах; за якістю - згідно якості, зазначеної в сертифікаті якості на дану партію товару.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

11 серпня 2020 року сторонами узгоджено Специфікацію № 1, відповідно до якої сторони погодили поставку сульфоамофосу у кількості 21,6 т. загальною вартістю 198 720,08 грн. та узгодили наступні умови поставки: вид транспорту: автомобільний; умови поставки: DAP, Миколаївська обл., Березнегуватський р-н., с. Маліївка; умови оплати: покупець має здійснити попередню оплату 100% вартості товару; термін поставки: 13.08.2020-14.08.2020; вид упаковки: б/б 600 кг.

На виконання умов Договору, ТОВ Хедлі пройм виставило ФГ Титан рахунок-фактуру № ХП-4302 від 11.08.2020 на суму 198 720,08 грн., який ФГ Титан оплатило згідно платіжного доручення № 1300 від 11.08.2020 на суму 198 720,08 грн.

Як зазначає позивач, ТОВ Хедлі прайм взяті на себе зобов`язання за Договором не здійснило, а саме не поставило обумовлений Договором товар, в зв`язку з чим, 24.09.2020 позивачем направлено відповідачу Вимогу про розірвання договору та повернення грошових коштів в розмірі 198 720,00 грн., до якої долучено проект Додаткової угоди про розірвання Договору, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, в зв`язку з чим, позивач звернувся з позовом до суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

11 серпня 2020 року сторонами узгоджено Специфікацію № 1, відповідно до якої сторони погодили поставку сульфоамофосу у кількості 21,6 т. загальною вартістю 198 720,08 грн. та узгодили наступні умови поставки: вид транспорту: автомобільний; умови поставки: DAP, Миколаївська обл., Березнегуватський р-н., с. Маліївка; умови оплати: покупець має здійснити попередню оплату 100% вартості товару; термін поставки: 13.08.2020-14.08.2020; вид упаковки: б/б 600 кг.

На виконання умов Договору, ТОВ Хедлі пройм виставило ФГ Титан рахунок-фактуру № ХП-4302 від 11.08.2020 на суму 198 720,08 грн., який ФГ Титан оплатило згідно платіжного доручення № 1300 від 11.08.2020 на суму 198 720,08 грн.

Таким чином, судом встановлено, що позивач здійснив передбачену Специфікацією попередню оплату товару, яка є передумовою для виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товару.

Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з умов Специфікації № 1 до Договору, відповідач мав поставити твоару 13.08.2020-14.08.2020.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як зазначає позивач, та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання із поставки обумовленого специфікацією товару, що відповідачем не спростовано, в зв`язку з чим, 24.09.2020 позивачем направлено відповідачу Вимогу про розірвання договору та повернення грошових коштів в розмірі 198 720,00 грн., до якої долучено проект Додаткової угоди про розірвання Договору, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, в зв`язку з чим, позивач звернувся з позовом до суду.

Однак, означена вимога залишена відповідачем без задоволення та відповіді.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Так, відповідно до ч. ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як встановлено судом, Вимога від 24.09.2020 про повернення грошових коштів, згідно ідентифікатору поштового відправлення з сайту ПАТ Укрпошта була повернута відділом поштового зв`язку, про що 28.10.2020 зроблено відповідний запис.

З урахуванням приписів чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був повернути грошові кошти у розмірі 198 720,08 грн., сплачені у якості попередньої оплати за Договором, в строк до 04.11.2020, а з 05.11.2020 є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов`язання по поверненню позивачу передоплати у розмірі 198 720,08 грн., а строк його виконання, на момент розгляду справи по суті настав, що разом з тим, не позбавляло можливості відповідача виконати в добровільному порядку обов`язок з повернення передоплати.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 198 720,08 грн. згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказаний обов`язок не спростований, доказів поставки товару або повернення попередньої оплати за Договором не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

З огляду на викладене вище, враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення відповідачем покупцю передоплати у розмірі 198 720,08 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про розірвання Договору у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, в частині поставки обумовленого Договором товару.

За приписами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Отже, за приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом. Вказане передбачено статями 629, 525, 526 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, правовідносини, що виникають з договорів купівлі-продажу, регулюються ст.ст. 655- 697 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Одночасно з цим, строк виконання обов`язку передати товар закріплено в ст. 663 Цивільного кодексу України.

Так, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

З огляду на викладене, оскільки судом встановлено істотне порушення відповідачем умов Договору з огляду на невиконання взятих на себе зобов`язань в частині поставки обумовленого Договором товару у встановлені строки, наявні підстави для розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, оскільки наявний факт істотного порушення договору відповідачем, та відповідно невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, в зв`язку з чим, вимога про розірвання Договору також підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання зобов`язань за Договором.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір купівлі-продажу № ХІІ-4302 від 11.08.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хедлі прайм" та Фермерським господарством "Титан".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хедлі Прайм" (04080, м. Київ, вул. Терьохіна Олексія, буд. 8А; ідентифікаційний код: 42731547) на користь Фермерського господарства "Титан" (56214, Миколаївська обл., Березнегуватський район, с. Маліївка, вул. Радянська, буд. 81; ідентифікаційний код: 24791118) попередню оплату в розмірі 198 720 (сто дев`яносто вісім тисяч сімсот двадцять) грн. 08 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 082 (п`ять тисяч вісімдесят дві) грн. 80 коп.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.12.2020

Суддя О.А. Грєхова