Рішення

від 16.12.2020 по справі 910/8879/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2020Справа № 910/8879/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Холдинг "Шевченківський" (01024, м. Київ, пров. Виноградний, 1/11, кв. 46, код ЄДРПОУ 39139346)

про стягнення 4 232 586,93 грн,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Батовська Т.І.

Від відповідача: Тарасюк О.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Холдинг "Шевченківський" про стягнення заборгованості за договором підряду № 20-4/2879-16 від 01.07.2016 у розмірі 4 232 586,93 грн, з яких: 868 397,43 грн - сума невикористаної попередньої оплати, 260 519,23 грн - штраф за несвоєчасне повернення суми попередньої оплати, 1 609 310,51 грн - штраф за несвоєчасне виконання підрядних робіт та 1 494 359,76 грн. - пеня за несвоєчасне виконання підрядних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8879/20. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін; підготовче засідання призначено на 15.07.2020.

Через відділ діловодства суду 14.07.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що починаючи з 12.03.2020 участь представника відповідача у судових засіданнях обмежена карантинними заходами, та зважаючи на те, що відповідач позбавлений можливості підготувати обґрунтований відзив на позовну заяву вчасно.

Представник позивача у судовому засіданні 15.07.2020 заперечень проти задоволення даного клопотання не навів.

Представник відповідача участь свого представника у засідання суду 15.07.2020 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва відкладено підготовче засідання на 12.08.2020.

У судовому засіданні 12.08.2020 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання йому можливості представити відзив на позовну заяву, оскільки, як повідомив представник, відзив наразі не дописаний.

Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання.

Разом з тим, представники сторін подали клопотання про продовження строку підготовчого провадження у справі № 910/8879/20.

Суд на місці ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 відкладено підготовче засідання на 02.09.2020.

Через відділ діловодства суду 18.08.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, 31.08.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Разом з тим, 01.09.2020 від відповідача надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Представник позивача участь свого представника у засідання суду 02.09.2020 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 відкладено підготовче засідання на 16.09.2020.

Судове засідання 16.09.2020 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Андреїшиної І.О. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 призначено судове засідання на 07.10.2020.

Через відділ діловодства суду 06.10.2020 від позивача надійшли письмові пояснення, 07.10.2020 від відповідача надійшли письмові пояснення.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.10.2020 підтримав клопотання про призначення судової експертизи.

Суд на місці ухвалив відхилити клопотання відповідача про призначення судової експертизи, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 07.10.2020 оголошено перерву до 21.10.2020.

На електронну адресу суду 20.10.2020 від відповідача надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 21.10.2020 представник позивача надав суду письмові пояснення.

Разом з тим, представники сторін надали клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Суд на місці ухвалив задовольнити клопотання сторін, відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні 21.10.2020 оголошено перерву до 04.11.2020.

У судовому засіданні 04.11.2020 представник позивача надав суду письмові пояснення.

Суд на місці ухвалив залучити дані пояснення до матеріалів справи, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні 04.11.2020 присутніми учасниками судового процесу надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста від 04.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.11.2020.

У судовому засіданні 25.11.2020 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 16.12.2020.

Представник позивача у судовому засіданні 16.12.2020 підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у засіданні суду 16.12.2020 проти позовних вимог заперечив в повному обсязі.

16.12.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2016 року між Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія Укренерго (далі за текстом - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельний Холдинг Шевченківський (далі за текстом - відповідач, підрядник) було укладено договір підряду № 20-4/2879-16 (далі за текстом - договір), відповідно до якого підрядник зобов`язався у 2016-2019 роках, на свій ризик, власними засобами, зі своїх матеріалів та матеріалів замовника, виконати роботи ДСТУ Б.Д.1.-1:2013 ПЛ 330 кВ Запорізька750 - Дніпро-Донбас №1, №2 (Л-201/202) (інв. №51558, 41559). Реконструкція ділянки опор № 69-140, № 172 - портал ПС 330 кВ Дніпро-Донбас (ділянка опор №69-90 - перша черга будівництва, ділянка опор № 91-112 - друга черга будівництва, ділянка опор № 113-140. №172- портал ПС 330кВ Дніпро-Донбас - третя черга будівництва) (45231000-5 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередачі) , згідно робочого проекту Реконструкція ділянки опор № 69-140.№ 172 - портал ПС 330 Дніпро -Донбас ПЛ 330 кВ Л201/202 Запорізька 750 - Дніпро-Донбас № 1. №2 (розробленого ТОВ Зв`язоктехсервіс шифр 08-20-4/6703-005-П3), а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи.

Пунктом 3.1. договору (зі змінами від 11.07.2017) встановлено ціну договору, що складається із загальної вартості робіт та становить 22 990 150,13 грн з ПДВ (7 452 787,45 грн - вартість робіт за першим етапом згідно додатку № 1 до договору, 7 662 087,30 грн - вартість робіт за другим етапом згідно додатку № 2 до договору, 7 875 275,38 грн - вартість робіт за третім етапом робіт згідно додатку № 3 до договору).

Відповідно до п.4.1. договору оплата за цим договором здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

Згідно з пп. 4.2.1. договору після підписання цього договору, за наявності фінансування, замовник за умови дотримання вимог п. 4.5., п. 11.1. цього договору перераховує на поточний рахунок підрядника попередню оплату в розмірі 30% від загальної вартості робіт першої черги будівництва (додаток №1 до цього договору), що складає 2 249 261,27 грн, у т. ч. ПДВ (20%) - 374 876,88 грн, на підставі виставленого рахунку. Підрядник виписує податкову накладну на всю суму коштів (попередньої оплати), отриманих від замовника. Дата виписки податкової накладної повинна співпадати з датою врахування коштів (попередньої оплати) на рахунок підрядника.

Відповідно до пп. 4.2.2. договору подальші розрахунки за виконані за цим договором роботи першої черги будівництва замовник здійснює за умови дотримання вимог п. 4.5. цього договору, з відстрочкою платежу на строк до 25 банківських днів з дня підписання актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, довідок за формою КБ-3, з урахуванням попередньої оплати, на підставі виставленого рахунку. При цьому рахунки на оплату виконаних робіт приймаються замовником за умови отримання від підрядника податкових накладних в порядку, передбаченому п. 4.5. договору.

Відповідно до пп. 4.2.3. договору замовник, за наявності фінансування, за умови дотримання вимог п. 4.5., п. 11.1. цього договору перераховує на поточний рахунок Підрядника попередню оплату в розмірі 30% від загальної вартості робіт другої черги будівництва (додаток №2 до цього договору), що складає 2 373 735,38 грн, у т. ч. ПДВ (20%) - 395 622,56 грн, на підставі виставленого рахунку. Підрядник виписує податкову накладну на всю суму коштів (попередньої оплати), отриманих від замовника. Дата виписки податкової накладної повинна співпадати з датою зарахування коштів (попередньої оплати) на рахунок підрядника.

Згідно з пп. 4.2.4. договору подальші розрахунки за виконані за цим договором роботи другої черги будівництва замовник здійснює за умови дотримання вимог п. 4.5 цього договору, з відстрочкою платежу на строк до 25 банківських днів з дня підписання актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, довідок за формою КБ-3, з урахуванням попередньої оплати, на підставі виставленого рахунку. При цьому рахунки на оплату виконаних робіт приймаються замовником за умови отримання від підрядника податкових накладних в порядку, передбаченому п. 4.5. договору.

Відповідно до пп. 4.2.5. договору замовник, за наявності фінансування, за умови дотримання вимог п. 4.5., п. 11.1. цього договору перераховує на поточний рахунок підрядника попередню оплату в розмірі 30% від загальної вартості робіт третьої черги будівництва (додаток №3 до цього договору), що складає 2 307 055,52 грн, у т. ч. ПДВ 20% - 384 509,25 грн, на підставі виставленого рахунку. Підрядник виписує податкову накладну на всю суму коштів (попередньої оплати), отриманих від замовника. Дата виписки податкової окладної повинна співпадати з датою зарахування коштів (попередньої оплати) на рахунок підрядника.

Згідно з пп 4.2.6. договору подальші розрахунки за виконані за цим договором роботи третьої черги будівництва замовник здійснює за умови дотримання вимог п. 4.5 цього договору, з відстрочкою платежу на строк до 25 банківських днів з дня підписання актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, довідок за формою КБ-3, з урахуванням попередньої оплати, на підставі виставленого рахунку. При цьому рахунки на оплату виконаних робіт приймаються замовником за умови отримання від підрядника податкових накладних в порядку, передбаченому п. 4.5. договору.

Відповідно до 5.1. (з урахуванням додаткової угоди № 7 до договору) строк (термін) виконання робіт ДСТУ Б.Д.1.-1:2013 ПЛ 330 кВ Запорізька750 - Дніпро-Донбас №1, №2 (Л-201/202) (інв. №51558, 41559). Реконструкція ділянки опор № 69-140, № 172 - портал ПС 330 кВ Дніпро-Донбас (ділянка опор №69-90 - перша черга будівництва, ділянка опор № 91-112 - друга черга будівництва, ділянка опор № 113-140. №172- портал ПС 330кВ Дніпро-Донбас - третя черга будівництва) (45231000-5 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередачі) встановлюється до 30.11.2019, але у будь-якому разі з урахуванням кінцевих термінів по щорічним чергам будівництва:

- перша черга будівництва - згідно Плану ремонтів ПЛ 750-330 кВ і обладнання РУ 750-330 кВ ПС та електростанцій в Дніпровській ЕС на 2016 рік на протязі 61 дня, а саме 30 днів у вересні та 31 день у жовтні. При цьому кінцевий термін виконання всього обсягу робіт, передбачених першою чергою будівництва - не пізніше 30.11.2019;

- друга черга будівництва - згідно Плану ремонтів ПЛ 750-330 кВ і обладнання РУ 750-330 кВ ПС та електростанцій в Дніпровській ЕС на 2017 рік на протязі 61 дня, а саме 30 днів у вересні та 31 день у жовтні. При цьому кінцевий термін виконання всього обсягу робіт, передбачених другою чергою будівництва - не пізніше 30.11.2019;

- третя черга будівництва - згідно Плану ремонтів ПЛ 750-330 кВ і обладнання РУ 750-330 кВ ПС та електростанцій в Дніпровській ЕС на 2018 рік на протязі 61 дня, а саме 30 днів у вересні та 31 день у жовтні. При цьому кінцевий термія виконання всього обсягу робіт, передбачених третьою чергою будівництва - не пізніше 30.11.2019.

Замовник робіт зобов`язаний забезпечити виведення лінії в ремонт, про що письмово повідомити підрядника робіт в строк не пізніше 5-ти робочих днів до дати виведення повітряної лінії для виконання робіт. У разі незабезпечення виведення повітряної лінії в ремонт в узгоджений планом строк, сторонами, шляхом обміну факсограмами, узгоджується нова дата початку виконання робіт.

Відповідно до п.10.1. (з урахуванням додаткової угоди № 7 до договору) договору цей договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині виконання гарантійних зобов`язань договір є чинним на весь час дії гарантії, зазначеної в п.2.1. цього договору, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Позивач у позовній заяві зазначає, що на виконання своїх зобов`язань згідно пп. 4.2.1., 4.2.3., 4.2.5. договору, перерахував на рахунок відповідача аванс на загальну суму 6 930 052,16 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, зокрема, № 9567 від 15.07.2016 на суму 2 249 261,27 грн з ПДВ (1 черга), № 11340 від 28.11.2016 на суму 2 373 735,37 грн з ПДВ (2 черга), № 11341 від 28.11.2016 на суму 2 307 055,52 грн з ПДВ (3 черга).

Також позивач на виконання пп. 4.2.2., 4.2.4., 4.2.6. договору здійснив оплату фактично виконаних підрядних робіт на загальну суму 7 647 138, 53 грн., докази чого надано суду.

В порушення умов за договором, відповідач виконав свої зобов`язання лише частково - на загальну суму 13 708 793, 26 грн., тоді як роботи на суму 9 281 356, 87 грн. залишилися невиконаними.

Оскільки відповідач припинив виконувати роботи по договору з травня 2018 року, 17.01.2020 позивач на адресу відповідача направив претензію № 01/1782 від 16.01.2020, останній отримав вказану претензію 22.01.2020. Докази направлення та отримання претензії містяться в матеріалах справи.

Однак відповіді на претензію №01/1782 від 16.01.2020 відповідач не надав.

Враховуючи викладене, керуючись п.7.2. договору, позивач відповідно до п. 7.2. договору направив на адресу відповідача лист № 01/4194 від 31.01.2020 про розірвання договору в односторонньому порядку з 03.02.2020 та повернення невикористаної попередньої оплати в сумі 868 397,43 грн. Докази направлення містяться в матеріалах справи.

Проте відповідач не надав відповіді на зазначений лист та не повернув зазначену суму.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що здійснив оплату за договором на загальну суму 14 577 190,69 грн (6 930 052,16 грн - авансові платежі та 7 647 138,53 грн - платежі по актам КБ-2В), при цьому вартість фактично виконаних відповідачем робіт складає 13 708 793, 26 грн, а сума невикористаної попередньої оплати, що підлягає поверненню, складає 868 397,43 грн (14 577 190,69 грн - 13 708 793,26 грн).

Відповідач невикористану частину попередньої оплати позивачу у встановлений договором строк не повернув, у зв`язку з чим ПАТ НЕК Укренерго просить господарський суд стягнути з ТОВ БХ Шевченківський штраф відповідно до пункту 7.2. договору у розмірі 260 519, 23 грн.

Крім того, позивачем нараховано пеню за несвоєчасне виконання підрядних робіт в розмірі 1 494 359,76 грн та штраф у розмірі 1 609 310,51 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з відповідними приписами ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач перерахував на рахунок відповідача аванс на загальну суму 6 930 052,16 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- № 9567 від 15.07.2016 на суму 2 249 261,27 грн з ПДВ (1 черга);

- № 11340 від 28.11.2016 на суму 2 373 735,37 грн з ПДВ (2 черга);

- № 11341 від 28.11.2016 на суму 2 307 055,52 грн з ПДВ (3 черга).

Також судом встановлено, що позивач здійснив оплату фактично виконаних підрядних робіт на загальну суму 7 647 138,53 грн, що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 11783 від 26.12.2016 на суму 2 772 097,87 грн з ПДВ - 1 черга;

- № 11935 від 29.12.2016 на суму 473 299,69 грн з ПДВ - 1 черга;

- № 11934 від 29.12.2016 на суму 439 360,10 грн з ПДВ - 1 черга;

- № 1788 від 24.05.2017 на суму 316 836,98 грн з ПДВ - 3 черга;

- № 5381 від 29.09.2017 на суму 334 050,92 грн з ПДВ - 1 черга;

- № 42 від 29.09.2017 на суму 3 093 092,97 грн з ПДВ - 2 черга;

- № 6433 від 31.10.2017 на суму 218 400,00 грн з ПДВ - 2 черга.

Відповідно до п. 5.1. договору (зі змінами від 28.12.2018) відповідач зобов`язався виконати роботи на загальну суму 22 990 150, 13 грн. у строк до 30.11.2019.

Виконання робіт, вказаних в п.1.2. договору, згідно з п.п. 5.5., 5.6. договору, оформлюється двостороннім підписанням актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2 та довідкою за формою КБ-3.

Відповідач взяті на себе зобов`язання виконав лише частково на загальну суму 13 708 793,26 грн, що підтверджується актами виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, а саме:

- № 1-06/199-16 (за листопад 2016 року) на суму 472 107,66 грн;

- № 2-06/200-16 (за листопад 2016 року) на суму 4 497 073,02 грн;

- № 3-06/201-16 (за листопад 2016 року) на суму 52 178,46 грн;

- № 4-06/219-16 (за грудень 2016 року) на суму 447 998,22 грн;

- № 5-06/220-16 (за грудень 2016 року) на суму 25 301,47 грн;

- № 6-06/221-16 (за грудень 2016 року) на суму 439 360,10 грн;

- № 7-06/140-17 (за вересень 2017 року) на суму 345 684,72 грн;

- № 8-06/141-17 (за вересень 2017 року) на суму 11 633,80 грн;

- № 9-06/193-17 (за жовтень 2017 року) на суму 33 537,53 грн;

- № 10-06/194-17 (за жовтень 2017 року) на суму 153 948,56 грн;

- № 11-06/195-17 (за жовтень 2017 року) на суму 153 948,56 грн;

- № 3-06/129-17 (за вересень 2017 року) на суму 562 928,71 грн;

- № 4-06/130-17 (за вересень 2017 року) на суму 2 446 958,17 грн;

- № 5-06/131-17 (за вересень 2017 року) на суму 83 206,09 грн;

- № 06/168-17 (за жовтень 2017 року) на суму 218 400,00 грн;

- № 1-06/21-17 (за квітень 2017 року) на суму 107 315,75 грн;

- № 2-06/22-17 (за квітень 2017 року) на суму 2 516 576,75 грн;

- № 1-06/137-17 (за вересень 2017 року) на суму 133 370,62 грн;

- № 2-06/138-17 (за вересень 2017 року) на суму 336 520,54 грн;

- № 3-06/139-17 (за вересень 2017 року) на суму 2 566,18 грн;

- № 4-06/222-17 (за листопад 2017 року) на суму - 107 681,83 грн;

- №5/119-18 (за травень 2018 року) на суму 3 126,06 грн;

- №6/120-18 (за травень 2018 року) на суму 1 478 871,02 грн.

Таким чином, в порушення своїх зобов`язань за договором відповідачем не виконано підрядні роботи на суму 9 281 356,87 грн.

Судом встановлено, що листами № 01/33015 від 14.08.2018, № 01/34848 від 28.08.2018, № 01/37313 від 13.09.2018 позивач звертався до відповідача з проханням надати графік виконання робіт з терміном виводу ПЛ 330 кВ Запорізька750 - Дніпро-Донбас № 1 та ПЛ 330 кВ Запорізька 750 - Дніпро-Донбас № 2 (Л-201, Л-202) та підтвердити готовність до виконання робіт.

18.09.2018 листом № 293/180918 відповідач повідомив позивачу про те, що він не має можливості надати календарний графік та виконати роботи в термін 31 день у вересні та 31 день у жовтні 2018 року.

У зв`язку з відмовою відповідача виконати роботи в зазначений термін позивач листом № 01/41351 від 12.10.2018 повідомив про можливість виводу в ремонт ПЛ 330 кВ Запорізька 750-Дніпро-Донбас № 2 (Л-2) на термін з 18.11.2018 по 18.01.2019. Проте відповідь на зазначений лист від відповідача не надходила.

Листом № 01/45937 від 20.11.2018 позивачем запропоновано новий період виведення в ремонт ПЛ 330 кВ Запорізька 750-Дніпро-Донбас № 1, № 2 (Л-201, Л-202) з червня по серпень 2019 року.

Відповідач листом № 399/111218 від 11.12.2018 підтвердив готовність виконати роботи за договором у вказаний період.

У зв`язку з невиконанням відповідачем робіт у встановлені договором строки цим же листом № 399/111218 від 11.12.2018 останній просив укласти додаткову угоду про зміну строків виконання робіт до 30.11.2019, а строк дії договору до 30.12.2019.

За результатами такого звернення сторонами 28.12.2018 було укладено додаткову угоду № 7 до договору № 20-4/2879-16 від 01.07.2016.

Листом № 01/13364 від 12.04.2019 позивач звернувся до відповідача, зокрема, з проханням надати, в тому числі графік виконання робіт.

У відповідь на зазначений лист позивача, відповідач листом № 75/200519 від 20.05.2019 підтвердив готовність виконати роботи на ділянці опор № 69-140, № 172- портал ПС 330 кВ Дніпро-Донбас в період з 15.06.2019 по 15.08.2019 та додав графік, та просив підтвердити відключення обох ліній - 201, 202.

Позивач листом № 01/19916 від 03.06.2019 на виконання п. 6.5. договору, повідомив відповідача про необхідність надання проекту виконання робіт.

Листом № 01/21374 від 12.06.2019 позивач повторно просив надати на розгляд проект виконання робіт та повідомив відповідача про те, що одночасний вивід в ремонт двох ліній неможливий.

Листом № 01/23487 від 27.06.2019 позивач звернувся до відповідача з проханням приступити до виконання робіт, що не пов`язані з виводом в ремонт ПЛ 201/202.

Листом № 01/38431 від 04.10.2019 позивач повторно звернувся до відповідача про підтвердження його готовності до виконання робіт вже на наступний запланований період виводу в ремонт в жовтні, листопаді та грудні 2019 року на термін 60 днів, а також встановив термін для надання графіку - 09.10.2019.

Однак відповідач відповіді на вказаний лист та графік не надав.

Разом з тим, листом № 139/051119 від 05.11.2019 відповів позивачу на його лист річної давнини - № 01/44635 від 11.08.2018 та вимагає одночасного відключення обох ліній на строк 60 днів в зв`язку з недостатньою стійкістю металевих опор.

15.11.2019 у відповідь на вищезазначений лист позивач повторно повідомив відповідача листом № 01/44507 про неможливість відключення обох ліній одночасно.

В черговий раз відповідач направив лист № 2811М від 28.11.2019, в якому вкотре наполягав на тривалому (60 днів) відключенні двох ліній одночасно у зв`язку з недостатньою стійкістю опор та просив укласти додаткову угоду про розірвання договору.

Листом № 01/46692 від 02.12.2019 позивач повторно зазначив про необґрунтованість такої вимоги.

Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про відмову позивача надати можливість відповідачу виконувати роботи є помилковими, оскільки до листопада 2019 року у відповідача не виникало сумнівів та питань щодо стійкості опор та він неодноразово підтверджував можливість виконання робіт з послідовним виведенням ліній у ремонт.

Крім того, відповідач не зміг пояснити та обґрунтувати належними доказами потребу у відключенні одночасно обох ліній. Його обґрунтування зводилось до цитування абзацу 5 пункту 5.1. договору, яким встановлено обов`язок замовника забезпечити виведення лінії в ремонт. Натомість, дослідивши зазначений пункт договору, суд встановив, що ним передбачено обов`язок вивести в ремонт лінії (в однині), а не ліній (у множині).

Відповідно до п. 1.2. Договору Підрядник зобов`язався виконати роботи згідно робочого проекту Реконструкція ділянки опор N269-140, №172-порталПС 330 кВ Дніпро-Донбас ПЛ 330 кВ Л 201/202 Запорізька750 - Дніпро-Донбас № 1,2 , розробленого ТОВ Зв`язоктехсервіс шифр 08-20-4/6703-005-ПЗ.

В пояснювальній записці Розділі 1 Вихідні данні для проектування, загальні положення вказаного проекту зазначено: Реконструкція повинна виконуватись таким чином, щоб одна з двох ПЛ, що реконструюються, повинна бути в роботі і вимкнення обох ПЛ можливо на обмежений термін. Також для реконструкції кожної ПЛ і відключення їх для виконання цих робіт необхідна значна кількість водних ресурсів р. Дніпро, для компенсації браку потужності у Дніпровському регіоні (витяг з Робочого проекту додається).

Для цього реконструкція виконується трьома чергами:

- 1 черга - ділянка опор 69-90,

- 2 черга - ділянка опор 91-112,

- 3 черга - ділянка опор 113-140, 172- портал ПС 330 кВ Дніпро-Донбас .

Враховуючи наведене, у господарського суду відсутні підстави приходити до висновку про те, що відповідач не міг виконати свої зобов`язання за договором з вини позивача.

Крім того, судом встановлено, що у п. 6.5.2. договору передбачений обов`язок відповідача до початку робіт розробити та узгодити з позивачем проект виконання робіт з реконструкції ПЛ, які жодного разу з 2018 року не направлялись позивачу, що, зокрема, підтверджується вищевказаним листуванням.

Згідно з абз. 3 п. 4.3. Правил безпечної експлуатації електроустановок НПАОП 40.1-1.01-97 забороняється допуск до роботи працівників, які не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

Відповідно до п. 23.1.4. вищезазначених Правил перед початком виконання робіт будівельно-монтажна організація повинна подати експлуатаційному підприємству список працівників, які мають право видавати наряди, відповідальних керівників та відповідальних виконавців робіт зі складу тих, кого буде особисто допускати представник експлуатаційного підприємства (допускай). У списку необхідно зазначити посаду, прізвище, ініціали та групу з електробезпеки.?

Пунктом 23.1.5. Правил встановлено, що після прибуття на експлуатаційне підприємство працівники будівельно-монтажної організації повинні пройти інструктаж з електробезпеки з урахуванням особливостей тих ділянок електроустановки, на яких їм треба буде працювати, а працівники, які мають право видавати наряди, керівники робіт і відповідальні виконавці робіт- і за їхніми схемами.

Відповідно до п. 6.1.3. договору позивач зобов`язаний забезпечити умови для персоналу підрядника (відповідача), а також допуск його до роботи на об`єкти згідно з вимогами ПБЕЕ, ОП та ППБ.

Для виконання цього обов`язку позивачем, відповідач згідно з п. 6.5.2. договору зобов`язаний був надати до початку виконання робіт кількість, кваліфікаційну групу з електробезпеки персоналу, що буде виконувати роботи.

Проте, судом встановлено, що всупереч п.6.5.2. договору та на виконання положень Правил безпечної експлуатації електроустановок НПАОП 40.1-1.01-97, відповідач жодного разу за період з травня 2018 по грудень 2019 року не надав відповідні списки працівників, які плануються залучатись до робіт в діючих електроустановках та охоронній зоні ліній електропередавання, що унеможливлювало допуск працівників відповідача до виконання робіт.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк свої зобов`язання за договором №20-4/2879-16 від 01.07.2016 не виконав.

Враховуючи наведене, позивач правомірно повідомив відповідачу про розірвання договору та про необхідність повернення невикористаної частини попередньої оплати.

Натомість відповідач не повернув суму невикористаної попередньої оплати у передбачений договором строк та не зробив це і до цього часу, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення суми невикористаної попередньої оплати в розмірі 868 397,43 грн підлягають задоволенню.

Так, згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань умовами договору №20-4/2879-16 від 01.07.2016 передбачено відповідальність.

Згідно з п. 7.2 договору, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу за цим договором, або виконує роботи настільки повільно, що закінчення їх в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись в односторонньому порядку від договору та вимагати відшкодування збитків. Про відмову від договору в односторонньому порядку замовник повідомляє підрядника письмово у строк не менше ніж за 5 (п`ять) робочих днів з дати розірвання договору. У цьому випадку підрядник зобов`язаний повернути всю суму отриманої попередньої оплати на протязі трьох банківських днів з моменту отримання письмової заяви від замовника про відмову від договору, а в разі невиконання цього обов`язку підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 30 % від розміру своєчасно неповерненої суми. Сплата штрафу підрядником не звільняє його від зобов`язання повернути всю суму отриманої попередньої оплати. У цих випадках оплаті замовником підлягає лише фактичний обсяг наданих послуг, виконаний належним чином. Протягом десяти робочих днів з дати розірвання договору сторони складають та підписують акт фактично наданих послуг/за їх наявності.

Оскільки відповідач припинив виконувати роботи по договору з травня 2018 року, керуючись п.7.2. договору, позивач направив відповідачу лист № 01/4194 від 31.01.2020 про розірвання договору в односторонньому порядку з 03.02.2020 та повернення невикористаної попередньої оплати в сумі 868 397,43 грн.

Проте, як зазначалось вище, відповідачем зазначену попередню оплату не повернуто.

У зв`язку з неповерненням попередньої оплати позивачем, відповідно до п.7.2. договору нараховано штраф в розмірі 30 % від розміру своєчасно неповерненої суми, зокрема, 260 519,23 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу за несвоєчасне повернення суми попередньої оплати в розмірі 260 519,23 грн, судом встановлено, що даний розрахунок є арифметично правильним та обґрунтованим.

Відповідно ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Господарським судом встановлено і відповідачем визнано, що зобов`язання за договором ним не виконано належним чином, у зв`язку з чим до відповідача підлягають застосуванню санкції, передбачені абзацом 4 пункту 7.2. договору.

Проте господарський суд не погоджується з розрахунками позивача щодо нарахованих санкцій, оскільки вони обраховувалися, виходячи з загальної ціни договору. Натомість, пункт 7.2. договору містить відсилання до ст. 231 Господарського кодексу України, відповідно до якої за порушення строків виконання робіт стягується пеня та штраф, що обраховуються від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, а не від загальної ціни договору. Крім того, нарахування штрафних санкцій, виходячи із загальної ціни договору, суперечить принципу справедливості призначення покарання, оскільки не відповідає обсягу допущеного порушення.

Зважаючи на викладене, стягненню з відповідача за порушення зобов`язання щодо виконання робіт за договором підлягають 603 288, 20 грн. пені (9 281 356, 87 грн. х 0,1% х 65 днів) та 649 694, 98 грн. штрафу (9 281 356, 87 грн. х 7%).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Холдинг "Шевченківський" (01024, м. Київ, пров. Виноградний, 1/11, кв. 46, код ЄДРПОУ 39139346) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) суму невикористаної попередньої оплати в розмірі 868 397 (вісімсот шістдесят вісім тисяч триста дев`яносто сім) грн 43 коп., штраф за несвоєчасне повернення суми попередньої оплати в розмірі 260 519 (двісті шістдесят тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн 23 коп., пеню за несвоєчасне виконання підрядних робіт в розмірі 603 288 (шістсот три тисячі двісті вісімдесят вісім) грн 20 коп., штраф за несвоєчасне виконання підрядних робіт в розмірі 649 694 (шістсот сорок дев`ять тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн 98 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 35 728 (тридцять п`ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн 50 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.12.2020

Суддя І.О. Андреїшина