Ухвала

від 24.12.2020 по справі 910/19787/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.12.2020Справа № 910/19787/20

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В. , розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНОМЕДТРАСТ" про скасування забезпечувального заходу, вжитого ухвалою суду від 17.12.2020,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 24.12.2020,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Компанія "Primex Steel Trading GMBH" (далі - заявник, Компанія) звернулось до Господарського суду міста Києва із клопотанням про забезпечення позову.

Розглянувши подане Компанією клопотання про забезпечення позову, суд постановив 17.12.2020 ухвалу, якою заяву Компанії "Primex Steel Trading GMBH" про забезпечення позову задовольнив частково, а саме наклав арешт на майно - металургійну продукцію загальною вагою 3102,182 тонни (нетто), або 3105,771 тонн (брутто), а саме: гарячекатаний стальний лист з обрізаними кромками, вагою 2393,764 тонн (нетто) та прокат плоский з нелегованої сталі, вагою 708,418 тонн (нетто), яка була направлена згідно контракту №180525 WR від 28.05.2018 та інвойсу №180525 WR- 161 від 29.08.2018 з морського порту Темрюк (Російська Федерація) до порту Антверпен (Бельгія) на судні під назвою СОМЕТ, останнє місце зберігання територія (земельна ділянка) Державного підприємства "Маріупольський морський порт" за наступними ідентифікуючими ознаками: металургійна продукція з маркуванням "S355J2+N", плавка металу " 1794349-2" та маркуванням "S355J2+N", плавка металу " 1803234-1"; за класом і розміром згідно переліку. Вказане майно передано на відповідальне зберігання представнику Компанія "Primex Steel Trading GMBH" (40212, Німеччина, Дюссельдорф, Кьонігсаллее 60Д/ Kцnigsallee 60 D, D-40212 Dьsseldorf; реєстраційний код 875516).У іншій частині клопотання про забезпечення позову було відмовлено.

23.12.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНОМЕДТРАСТ" (далі - Товариство) надійшло клопотання про скасування забезпечувального заходу, за змістом якої заявник просить скасувати заходи до забезпечення позову, що були вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2020.

Ухвалою суду від 23.12.2020 розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНОМЕДТРАСТ" про скасування забезпечувального заходу був призначений на 24.12.2020.

У призначене судове засідання Компанія не направила свого представника про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином.

Представник Товариства під час судового засідання 24.12.2020 надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у заяві про скасування заходів забезпечення позову.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНОМЕДТРАСТ" про скасування забезпечувального заходу, вжитого ухвалою суду від 17.12.2020, суд дійшов висновку про наступне.

Приписами статті 145 ГПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Обґрунтовуючи своє клопотання про скасування заходів забезпечення позову, Товариство зазначило, що ТОВ Наномедтраст дійсно мало намір придбати вказане майно (металургійну продукцію загальною вагою 3102,182 тонни (нетто), або 3105,771 тонн (брутто) та уклало 10.09.2020 з ПАТ Алчевський металургійний комбінат (далі - ПАТ АМК ) договір поставки № ДПМ - 10/09/2020 (далі - договір), але у зв`язку зі зміною обставин, якими ТОВ Наномедтраст керувалося під час укладення цього договору, сторони ПАТ АМК та ТОВ Наномедтраст за взаємною згодою вирішили розірвати договір, про що уклали додаткову угоду №1 до договору поставки № ДПМ - 10/09/2020 від 10.09.2020, копія якої долучена до заяви в якості додатку. Зокрема, за твердженнями Товариства, обставинами, що змінились щодо укладеного договору є вчення перешкод з боку ДП Маріупольський морський торговельний порт та Азовської митниці Держмитслужби в реалізації ПАТ АМК своїх прав, як законного власника спірного майна, що було встановлено судовим рішенням, а саме ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 31.07.2020 у справі № 428/5927/20. Отже, Товариство зазначає, що ТОВ Наномедтраст не є власником спірного майна, та відповідно не є належним боржником та у майбутньому відповідачем. Належним відповідачем за твердженнями Товариства у цій справі теоретично може бути ПАТ Алчевський металургійний комбінат , а тому Компанією було порушено норми Господарського процесуального кодексу України щодо підсудності, оскільки клопотання про вжиття запобіжних заходів мало бути подане за місцезнаходженням ПАТ АМК , а саме до Господарського суду Луганської області.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За приписами статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 в справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Передбачене частиною 1 статті 145 Господарського процесуального кодексу України право суду скасувати заходи забезпечення позову залежить від встановлення судом після вжиття заходів забезпечення позову обставин, які свідчать про відсутність обґрунтованих підстав вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Надаючи належну оцінку доводам Товариства щодо необхідності скасування вжитих заходів забезпечення позову, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 статті 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із статтею 16 ЦК України та частиною 2 статті 20 ГК України кожна особа має право на захист своїх прав та законних інтересів.

Для захисту права власності передбачені речові та зобов`язальні способи захисту, відповідно до глави 29 ЦК України.

Зобов`язальні способи захисту права власності випливають із договорів та інших видів зобов`язань і мають конкретний характер.

До речових способів захисту права власності належать позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), позови про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, і позови про визнання права власності.

Право на пред`явлення позову про витребування майна з незаконного володіння, унормовано статтею 387 ЦК України, за приписами якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник. Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про неправомірність і незаконність свого володіння та утримання такого майна. Незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Враховуючи той факт, що у поданому Товариством клопотанні зазначено та надані відповідні докази, що ТОВ НАНОМЕДТРАСТ не є володільцем спірного майна, на яке накладений арешт, тому й припущення, що майно на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, не може вважатись обґрунтованим.

Крім того, суд зазначає, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону.

Відповідно до частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Враховуючи наведені принципи здійснення судочинства в Україні та встановлені обставини спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що Товариством в клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, спростовано можливість настання негативних наслідків для позивача у випадку не застосування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2020. При цьому, суд враховує, що існування відповідних заходів забезпечення позову впливає на господарську діяльність Товариства.

Розглянувши клопотання про скасування заходів забезпечення позову, враховуючи вимоги процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, та з огляду на те, що відносно відповідача існує можливість негативних наслідків у випадку застосування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про задоволення поданого клопотання та скасування вказаних заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарським суду від 17.12.2020 .

Суд зазначає, що згідно із частиною 4,5 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Керуючись статтями 145, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНОМЕДТРАСТ" про скасування забезпечувального заходу, вжитого ухвалою суду від 17.12.2020 - задовольнити.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі № 910/19787/20, якою накладено арешт на майно - металургійну продукцію загальною вагою 3102,182 тонни (нетто), або 3105,771 тонн (брутто), а саме: гарячекатаний стальний лист з обрізаними кромками, вагою 2393,764 тонн (нетто) та прокат плоский з нелегованої сталі, вагою 708,418 тонн (нетто), яка була направлена згідно контракту №180525 WR від 28.05.2018 та інвойсу №180525 WR- 161 від 29.08.2018 з морського порту Темрюк (Російська Федерація) до порту Антверпен (Бельгія) на судні під назвою СОМЕТ, останнє місце зберігання територія (земельна ділянка) Державного підприємства "Маріупольський морський порт" за наступними ідентифікуючими ознаками: металургійна продукція з маркуванням "S355J2+N", плавка металу " 1794349-2" та маркуванням "S355J2+N", плавка металу " 1803234-1"; за класом і розміром згідно переліку, та передано на відповідальне зберігання представнику Компанія "Primex Steel Trading GMBH" (40212, Німеччина, Дюссельдорф, Кьонігсаллее 60Д/ Kцnigsallee 60 D, D-40212 Dьsseldorf; реєстраційний код 875516).

3. Ухвала набирає законної сили 24.12.2020 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 24.12.2020.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ