Рішення

від 22.12.2020 по справі 914/2709/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2020 справа № 914/2709/20

Суддя Юркевич М.В., при секретарі Кияк І.В., розглядаючи матеріали справи

позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО.ТРЕЙД» , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина» , м. Новояворівськ

про: стягнення 24 305,38 грн. заборгованості за договором поставки

за участю представників сторін:

від позивача: Дегтяренко О.О. - адвокат

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО.ТРЕЙД» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина» про стягнення 24 305,38 грн. заборгованості за договором поставки, з яких 20 686,38 грн. основний борг, 3 620,00 грн. пеня.

Ухвалою від 26.10.2020р. було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та надано строк для подання відзиву та доказів по справі.

Станом на 30.11.2020р. від сторін будь-яких заяв та клопотань не поступало.

Ухвалою від 30.11.2020р. розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження було призначено на 22.12.2020р.

В судове засідання 22.12.2020р. з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суд не повідомив. Крім того, від відповідача повернулося повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду з причиною повернення без вручення адресату: за закінченням терміну зберігання .

Суд звертає увагу сторін на те, що провадження у даній справі триває з 26.10.2020р. Так, судом двічі скеровувалися ухвали суду на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак останній на жоден виклик в судове засідання не відреагував. Крім того, для надання відповідачу права взяти участь в судовому процесі судом були застосовані розумні строки розгляду даної справи.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридичною адресою відповідача по справі є м. Новояворівськ, вул. С. Бандери, 58, куди і надсилалися ухвали господарського суду. Інша інформація про місцезнаходження відповідача в суду відсутня.

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16409/15: свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду .

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд дійшов висновку розглядати даний спір за наявними матеріалами справи.

Після з`ясування обставин справи та дослідження поданих доказів судом було встановлено наступне:

17.03.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКО.ТРЕЙД (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Яворина (відповідачем) було укладено договір купівлі-продажу №61703140094716, за умовами якого позивач поставляє товар, а відповідач приймає, реалізовує та оплачує вартість товару за ціною, визначеною у накладній в термін передбачений договором.

Відповідно до п. 6.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2019р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, а в частині оплати за поставлений товар, до повного погашення заборгованості.

Як стверджується позивачем, на виконання умов договору, відповідачу було поставлено товар, що підтверджується наступними видатковими накладними:

1. від 21.01.2019р. №ЕК15001209 на суму - 8 861,65 грн.;

2. від 06.05.2019р. №ЕК15001344 на суму - 8 043,49 грн.;

3. від 01.04.2019р. №ЕК15001294 на суму - 5 533,66 грн.;

Згідно п. 4.1. договору, оплата по даному договору здійснюється у гривнях шляхом перерахування коштів на рахунок продавця на умовах відстрочки платежу у строк 7 банківських днів з моменту поставки товару. Факт оплати покупцем товару підтверджується надходженням коштів на рахунок продавця.

Позивач зазначив, що відповідачем поставлений товар сплачено лише частково, зокрема була проведена оплата в сумі 1 752,42 грн. по накладній від 21 01.2019р. Отже, неоплаченими залишилось 20 686,38 грн.

В підтвердження наявності заборгованості позивач покликається на підписаний між сторонами акт звірки взаєморозрахунків від 31.10.2019р., згідно якого було зафіксовано заборгованість відповідача перед позивачем згідно вищенаведених накладних в сумі 20 686, 38 грн.

16.01.2020р. позивач звернувся до відповідача з претензією №16/1 про сплату боргу в розмірі 20 686,38 грн., однак остання залишилася без задоволення.

З огляду на вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідача 20 686,38 грн. заборгованості та, відповідно до 5.2. договору, пеню в розмірі 3 620,00 грн.

Ухвалюючи рішення суд послуговується наступними законоположеннями та своїми висновками:

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та закону.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу №61703140094716.

Як встановлено судом, на виконання вказаного договору, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується наступними видатковими накладними:

1. від 21.01.2019р. №ЕК15001209 на суму - 8 861,65 грн.;

2. від 06.05.2019р. №ЕК15001344 на суму - 8 043,49 грн.;

3. від 01.04.2019р. №ЕК15001294 на суму - 5 533,66 грн.;

В той же час, відповідач за товар розрахувався лише частково, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в розмірі 20 686,38 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2019р.

Враховуючи вищенаведене, а також відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем на користь позивача 20 686,38 грн., то суд дійшов висновку, що в цій частині позов підлягає до задоволення.

Крім того, позивач нарахував відповідачу 3 620,00 грн. пені за порушення виконання грошового зобов`язання.

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, при розрахунку суми пені ним брався до уваги період заборгованості починаючи з 08.10.2019р. по 08.10.2020р. (протягом одного року) виходячи із суми боргу 20 686,38 грн.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд дійшов висновку, що така підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.2. договору, в разі порушення строків оплати, визначених даним договором, покупець може сплачувати продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

В той же час, стаття 232 ГК України регулює порядок застосування штрафних санкцій.

Так, згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи те, що позивач визначив початок прострочення виконання грошового зобов`язання 08.10.2019р., то у відповідності до вищенаведеної норми, нарахування пені повинно бути здійснено протягом шести місяців починаючи з вказаної дати, тобто до 08.04.2020р. Водночас, позивач провів розрахунок пені протягом одного року, що суперечить нормам ст. 232 ГК України.

За результатом здійсненого перерахунку, суд дійшов висновку, що пеня, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 2 756,11 грн.

Отже, за наслідками розгляду спору суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 20 686,38 грн. основного боргу та 2 756,11 грн пені.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 236-241, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО.ТРЕЙД» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина» (81053, Львівська область, м. Новояворівськ, вул. С. Бандери, 58, код ЄДРПОУ 31876446) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО.ТРЕЙД» (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, код ЄДРПОУ 37880201) 20 686,38 грн. основного боргу, 2 756,11 грн. пені та 2 027,00 грн. судового збору.

3. В задоволенні вимог про стягнення 863,89 грн. пені - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені в ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.12.2020р.

Суддя М.В. Юркевич