ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2020 року Справа № 915/114/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом : Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 (вул.Південна, 52, м. Миколаїв, 54034)
в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001)
до приватного підприємства «МІСЬКА АПТЕКА» (пр. Миру, 4-а (вул. Будівельників, 10/1), м. Миколаїв, 54034),
про: скасування запису про державну реєстрацію права власності та об`єкт нерухомого майна та знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомості,
за участю представників сторін :
прокурор: Бескровна І.І., згідно посвідчення.
від позивача: Кравченко О.А. (самопредставництво)
від відповідача: Чебатарьов І.В.,
встановив:
04.02.2020 заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до приватного підприємства «МІСЬКА АПТЕКА» про:
- визнання незаконним та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №32695354 від 02.08.2019 про реєстрацію за ПП «МІСЬКА АПТЕКА» права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 164,4 кв.м за адресою: вул. Будівельників, 10/1 у м. Миколаєві;
- зобов`язання ПП «МІСЬКА АПТЕКА» знести самочинно збудований об`єкт нерухомості - прибудову до нежитлових приміщень літ. А-9 частина І поверху геометричними розмірами 2,7 х 16 м, розташовану по вул. Будівельників, 10/1 у м. Миколаєві.
Позовні вимоги обгрунтовано посиланням на те, що земельна ділянка використовується ПП МІСЬКА АПТЕКА за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів, на земельній ділянці розміщено самочинне будівництво.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.02.2020 головуючим у справі визначено суддю Коваля С.М.
Ухвалою від 05.02.2020 судом визнано обгрунтованою та задоволено заяву головуючого судді Коваля С.М. про самовідвід.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №8 від 05.02.2020 у справі призначено повторний автоматизований розподіл на підставі ухвали суду від 05.02.2020 про самовідвід головуючого судді Коваля С.М.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 05.02.2020 головуючим у справі визначено суддю Ржепецького В.О.
Ухвалою суду від 10.02.2020 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання прокурором приписів п.2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, а саме: не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
21.02.2020 прокурором подано суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, з доказами сплати судового збору у розмірі 362,00 грн.
Ухвалою суду від 25.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 23 березня 2020 року о 10:50 год, встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті справи.
Підготовче засідання у справі, призначене на 23.03.2020 о 10:50 год, не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у відпустці.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з подальшими змінами і доповненнями) з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин.
Ухвалою суду від 30.03.2020 підготовче засідання у справі №915/114/20, яке було призначено на 23.03.2020 о 10:50. Судом постановлено перенести підготовче засідання на іншу дату, визначення якої буде здійснено додатково при усуненні обставин, які спричинили введення в Україні карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» (з подальшими змінами і доповненнями) з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020р. на всій території України встановлено карантин.
Ухвалою суду від 04.06.2020 у зв`язку з послабленням карантинних заходів підготовче засідання у справі призначено на 30 червня 2020 року о 10:00.
30.06.2020 відповідачем подано до суду клопотання, яким просить суд:
- надати можливість на ознайомлення з матеріалами справи,
- визначити термін для написання відзиву та складання правової позиції,
- перенесення підготовчого засідання на іншу дату.
30.06.2020 представником позивача подано суду заяву, якою позивач позовні вимоги підтримує, просить розглядати справу за відсутності представника Миколаївської міської ради.
30.06.2020 судом постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на строк дії карантину та відкладення підготовчого засідання на 04 серпня 2020 року об 11:40 год.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з наступними змінами та доповненнями) з 1 серпня до 31 жовтня 2020 р. на всій території України встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
03.08.2020 представником відповідача подано до суду заяву про усунення від представництва Миколаївської міської ради у справі Миколаївської місцевої прокуратури як неналежної сторони.
Заяву обгрунтовано посиланням на норми ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та мотивовано тим, що прокурором не доведено наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Миколаївської міської ради у цій справі.
04.08.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14 вересня 2020 року о 09:50 год.
19.08.2020 прокурором подано до суду заперечення на заяву ПП «Міська аптека» про усунення Миколаївської місцевої прокуратури №2 від представництва Миколаївської міської ради.
Ухвалою від 14.09.2020 судом відмовлено у задоволені заяви відповідача про усунення Миколаївської місцевої прокуратури №2 від представництва інтересів Миколаївської міської ради.
Судом також продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладення розгляду справи на 16.10.2020 об 11:20 год.
22.09.2020 прокурором подано суду заяву №32/1-5837вих-20 від 16.09.2020 про зміну предмету позову, прокурор просить суд розглядати першу позовну вимогу у такій редакції:
1. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію за ПП «Міська аптека» права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення: А-9 частина І поверху загальною площею 164,4 кв.м за адресою: вул. Будівельників, 10/1 у м. Миколаєві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1887724448101).
Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Враховуючи викладене, суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
16.10.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 16.11.2020 о 10:30 год.
16.11.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 30.11.2020 о 10:30 год.
20.11.2020 представником відповідача подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №400/4290/19.
26.11.2020 прокурором подано до суду заперечення за вих №15/1-388вих-20 від 25.11.2020 на клопотання про зупинення провадження у справі.
30.11.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволені клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю підстав, передбачених п.1-3 ч. 1 ст. 227, п. 1 ч. 1 ст. 228 ГПК України щодо зупинення провадження у справі на стадії розгляду по суті.
30.11.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 14.12.2020 об 11:00 год.
У судовому засіданні 14.12.2020 прокурор підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зміну підстав позову, просить позов задовольнити.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги заперечує, вважає їх недоведеними, просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
14.12.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.11.2019 на підставі свідоцтва про право власності від 21.12.2010 серії НОМЕР_1 у власності приватного підприємства «Міська аптека» перебуває нежитлове приміщення літ. А-9 загальною площею 119,1 кв.м на першому поверсі житлового будинку по вул. Будівельників, 10/1 (т. 1, а.с.12-16).
02.08.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №32695354 про право приватної власності ПП «Міська аптека» на нежитлове приміщення А-9 (частину І поверху) загальною площею 164,4 кв.м по вул. Будівельників, 10/1 у місті Миколаєві, підстава виникнення права власності: довідка, серія та номер:б.н., виданий 02.08.2019, видавник: ТОВ УКР ЮР ТЕХ , свідоцтво про право власності від 21.12.2012, видавник: виконавчий комітет Миколаївської міської ради (т.1, а.с. 12-13).
Прокурор та позивач стверджують, що земельна ділянка, на якій побудовано спірний об`єкт, належить до земель комунальної власності, розпорядження якими згідно зі статтями 83, 122 Земельного кодексу України, належить до виключної компетенції Миколаївської міської ради.
Відповідно до інформації виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 29.11.2019 №6513/02.02.01-40/14/19 земельна ділянка, на якій побудовано спірний об`єкт, належить до земель комунальної власності, рішення її відведення Миколаївською міською радою не приймалось та, відповідно, договори оренди або будь-які інші угоди не укладались, будівництво вказаного об`єкта здійснено за відсутності належних дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт та введення об`єкта в експлуатацію
Вказані обставини стали підставою звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради.
Предметом спору у даній справі є скасування реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на об`єкт нерухомості та зобов`язання знести самочинно побудований об`єкт.
На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які прокурор та позивач посилались як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Статтями 125, 126 Земельного кодексу України установлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Статтями 34, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи лише після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності або користування на земельну ділянку по вул. Будівельників, 10/1 за підприємством не зареєстровано.
Вказане свідчить, що земельна ділянка використовується ПП «Міська аптека» за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів.
За інформацією управлінь Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 25.11.2019 №3682/3/1014-1.15-19 та Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 25.11.2019 №4539/22.01-17 (т.1, а.с.44, 45) дозвільні документи, які надають право на виконання будівельних робіт або засвідчують відповідність збудованого об`єкта державним будівельним нормам, стандартам та правилам, декларація про готовність до експлуатації об`єкта за адресою: вул. Будівельників, 10/1 у м. Миколаєві не реєструвались.
Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на спірному об`єкті Реконструкція нежитлових приміщень за адресою: вул. Будівельників, 10/1 у м. Миколаєві упродовж серпня - жовтня 2019 року вживались заходи державного архітектурно-будівельного контролю та виявлено низку порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Зокрема, управлінням встановлено, що ПП «Міська аптека» всупереч пункту 1 частини 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, виконуються будівельні роботи з реконструкції нежитлових приміщень шляхом будівництва прибудови у межах червоних ліній геометричними розмірами 2,7 х 16 м без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи та без належно відведеної для цієї мети земельної ділянки.
Частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України установлено, що у випадку, якщо житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
З огляду на вказані порушення управлінням складено акти від 04.09.2019 №137, від 01.10.2019 №171/2019 про недопущення посадових осіб на об`єкти будівництва, протоколи про адміністративне правопорушення та про порушення у сфері містобудування від 04.09.2019 та від 01.10.2019, а також на адресу ПП «Міська аптека» скеровано приписи від 04.09.2019 №58, №58/1, №58/2, №58/3 та від 01.10.2019 №77, №77/1, №77/2, №77/3 про вжиття заходів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (т.1, а.с.36-77).
Вказане свідчить, що будівництво (реконструкція) вказаного об`єкту здійснено ПП «Міська аптека» за відсутності дозвільних документів, з порушенням містобудівного законодавства, державних норм, стандартів та правил.
З огляду на те, що будівництво об`єкту нерухомості здійснювалось за відсутності дозвільних документів на виконання будівельних робіт та введення об`єктів в експлуатацію, правовстановлюючих документів на земельну ділянку по вул. Будівельників, 10/1, то прибудова до нежитлового приміщення геометричними розмірами 2,7 х 16 м у розумінні ст. 376 Цивільного кодексу України збудована ПП «Міська аптека» самочинно.
За фактом здійснення самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці по вул. Будівельників, 10/1 у м. Миколаєві Миколаївською місцевою прокуратурою №2 09.09.2019 розпочате кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №42019151020000038 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 Кримінального кодексу України, досудове розслідування в якому здійснюється Інгульським відділом поліції Головного управління Національної поліції в області.
Крім того, відповідно до статті 17 Закону України Про основи містобудування основою для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій є містобудівна документація.
Частиною 2 статті 48 Закону України Про охорону земель передбачено, що розміщення і будівництво об`єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.
Містобудівною документацією, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, є Генеральний план міста Миколаєва, затверджений рішенням Миколаївської міської ради від 18.06.2009 №35/18.
Згідно з Вступом до пояснювальної записки до вищезазначеного генерального плану, вказана містобудівна документація є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об`єктів загальноміського значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини.
Генеральний план є обов`язковим документом для всіх організацій та установ, які здійснюють будівництво на території міста, а також використання землі в планувальних межах міста.
За інформацією Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 02.12.2019 №17-4588 земельна ділянка, на якій побудовано спірний об`єкт нерухомості, згідно з Генеральним планом території м. Миколаєва та Планом зонування, затвердженим рішенням міської ради від 17.05.2018 №36/13, належить до території вулично-дорожньої мережі загальноміського використання проспекту (зони вулиць в червоних лініях ТР-2).
Частиною 1 статті 1 Закону України Про благоустрій населених пунктів визначено, що вулично-дорожня мережа призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг загального користування, внутрішньоквартальних та інших проїздів, тротуарів, пішохідних і велосипедних доріжок, а також набережні, майдани, площі, вуличні автомобільні стоянки з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху.
Відповідно до ст. 18 Закону України Про автомобільні дороги , п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, ДБН В. 2.3-5-2001 Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів , затверджених наказом Держбуду України від 11.04.2001 №89, межі вулиці за її шириною визначаються червоними лініями , які умовно відділяють її від територій мікрорайонів, кварталів та територій іншого призначення.
Статтею 18 Закону України Про автомобільні дороги , п. 1.3 ДБН В. 2.3-5-2001 Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів , пункту 1.2 глави 1 частини II Правил використання та забудови території м. Миколаєва, затверджених рішенням Миколаївської міської ради від 17.10.2003 № 15/41, визначено, що межах червоних ліній вулиць і доріг (елементами яких є пішохідні доріжки) забороняється розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд, окрім об`єктів транспорту та інженерних мереж.
Відповідно до ст.1 Закону України Про будівельні норми , є обов`язковими у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Наявність обмежень щодо використання вказаної території - заборони будівництва об`єктів містобудування підтверджується інформацією Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 02.12.2019 №17-4588 (т. 1, а.с.26).
Отже будівництво прибудови по вул. Будівельників, 10/1 у місті Миколаєві здійснено ПП «Міська аптека» за відсутності дозвільних документів на виконання будівельних робіт та введення об`єктів в експлуатацію, правовстановлюючих документів на земельну ділянку по вул. Будівельників, 10/1, усупереч вимог земельного та містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил.
Частиною 2 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до пункту 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок) державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком.
Так, абзацом 2 пункту 10-1 Порядку встановлено, що під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, утворений у результаті нового будівництва чи реконструкції, на об`єкт незавершеного будівництва автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримуються відомості Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, або у разі проведення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва - про документ, що відповідно до вимог законодавства дає право на проведення будівельних робіт.
Окрім того, абзацом 2 пункту 58 Порядку, визначено, що у разі коли зміни технічних характеристик об`єкта нерухомого майна відбулися у зв`язку з проведенням будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення, також подається документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.
Як зазначено вище, за даними управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (лист від 25.11.2019 за вих. №4539/22.01-17) декларація про готовність до експлуатації об`єкта за адресою: вул. Будівельників, 10/1 у м. Миколаєві або будь-які дозвільні документи на початок проведення будівельних робіт на вказаному об`єкті відсутні.
Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на нежитлові приміщення по вул. Будівельників, 10/1 у м. Миколаєві зареєстровано за ПП «Міська аптека» на підставі довідки, серія та номер: б.н., виданої 02.08.2019 ТОВ УКР ЮР ТЕХ , відповідно до якої нежитлові приміщення загальною площею 164,4 кв.м по вул. Будівельників, 10/1 у м. Миколаєві не містять об`єктів самочинного будівництва, а загальна площа нежитлових приміщень Літ. А-9, частина І поверху, збільшена на 45,3 кв.м за рахунок внутрішнього переобладнання, встановлення та зносу перетинків, поточного ремонту без втручання в несучі конструкції та загальні мережі.
Факт здійснення на спірній земельній ділянці будівництва підтверджується актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства та доданими до них фотоматеріалами, складеними відділом контролю за використанням земель у м. Миколаєві управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 30.08.2019 та від 25.11.2019, а також матеріалами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради щодо здійснення на спірному об`єкті заходів архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до вимог ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" (далі - Закон) державна реєстрація прав права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:
1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;
6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;
7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;
13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно (самочинно збудований об`єкт нерухомості) здійснена без дотримання зазначених вище норм чинного законодавства, а отже державна реєстрація права власності на зазначене майно підлягає скасуванню.
Щодо вимоги прокурора про зобов`язання ПП «Міська аптека» знести самочинно збудований об`єкт нерухомості, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.ст.2, 35 Закону України «Про охорону земель» об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України. Власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.
Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Аналогічні положення передбачені в ст.152 ЗК України, відповідно до якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Статтею 376 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
Ураховуючи викладене, самочинно збудоване ПП «Міська аптека» нежитлове приміщення геометричними розмірами 2,7 х 16 м по вул. Будівельників, 10/1 у м. Миколаєві підлягає знесенню.
Таким чином, враховуючи, що ПП «Міська аптека» використовує земельну ділянку під розміщення нерухомого майна, право власності на яке оформлено з грубими порушеннями закону, у позивача, як власника земель комунальної власності, наявне право вимагати усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення цього нерухомого майна, тобто в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд вважає вимоги прокурора та позивача обґрунтованими та доведеними, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Надаючи правову оцінку наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі компетентного органу на здійснення такого захисту в спірних правовідносинах, зазначених прокурором при зверненні з позовом, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості з огляду на таке.
Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Системне тлумачення статті 53 ГПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка, проте, є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 з урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено Заступником керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради як власника земель комунальної власності.
Відповідно до статей 1, 2, 6, 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно зі статтею 31 вказаного Закону до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність, а також здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке провадиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Частиною 2 статті 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що планування та забудова ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Самочинне будівництво є порушенням установлених державною правил та норм здійснення будівництва, що призводить до нераціональної забудови населених пунктів, невідповідності збудованих об`єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, що є порушенням прав територіальної громади, а також безпеки під час експлуатації вже збудованого об`єкта, екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.05.2017 у справі № 1512/3707/12.
Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України ділянка, на якій побудовано спірний об`єкт, відноситься до земель комунальної власності, а її власником (розпорядником), враховуючи положення ст. 122 Земельного кодексу України, є Миколаївська міська рада. Отже, Миколаївська міська рада у даному випадку є уповноваженим територіальною громадою органом, який розпоряджається землями зазначеної категорії.
Самовільне будівництво ПП «Міська аптека» об`єктів нерухомості на земельній ділянці комунальної власності грубо порушує інтереси територіальної громади міста Миколаїв та позбавляє Миколаївську міську раду права законного розпорядника на вільне використання та розпорядження землями, призводить до недоотримання орендних платежів та, як наслідок, неможливості реалізації соціально-економічних і культурних програм відповідного рівня.
Попри тривалість та очевидність порушень законодавства при використанні земельної ділянки комунальної власності та самовільного будівництва об`єктів нерухомості на ній, Миколаївською міською радою не вжито заходів до усунення порушень законодавства та не пред`явлено позов про знесення споруди.
Зокрема, Миколаївській міській раді, як власнику земель комунальної власності, про незаконне будівництво об`єкта нерухомості та використання ділянки було відомо з липня 2019 року, оскільки Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, яке є виконавчим органом ради, за фактом незаконного улаштування фундаменту для прибудови виявлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та відповідачу внесено припис від 12.07.2019 №39.
Окрім того, з метою отримання документів та надання оцінки викладених у мережі Інтернет на сайті Ник-Вести фактів незаконної забудови земельної ділянки до Миколаївської міської ради 06.08.2019 місцевою прокуратурою скеровувався відповідний запит №32/1-118 вих-19, на виконання якого проводився огляд земельної ділянки, збирались матеріали.
На підставі викладеного, є підстави вважати, що Миколаївській міській раді про факт незаконного будівництва було відомо ще з липня 2019 року.
Разом з тим, незважаючи на обізнаність міської ради та її виконавчих органів про факт незаконного використання та забудови земельної ділянки по вул. Будівельників, перевірок управління земельних ресурсів та управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, останніми не вжито заходів до реального усунення порушень законодавства та знесення самочинного збудованого об`єкту нерухомості.
Таким чином, Миколаївська міська рада не здійснює належним чином захист інтересів Українського народу - членів територіальної громади, що в свою чергу відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 131 1 Конституції України відноситься до виключних випадків , які передбачають повноваження прокурора на здійснення представництва інтересів держави в суді.
Зазначені обставини є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності та правомірності звернення прокурора до суду в інтересах держави.
Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18).
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що прокурором доведено наявність підстав для звернення до суду з відповідним позовом.
Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 145, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію за Приватним підприємством «МІСЬКА АПТЕКА» (код ЄДРПОУ 34375399) права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення: А-9 частина І поверху загальною площею 164,4 кв.м за адресою: вул. Будівельників, 10/1 у м. Миколаєві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1887724448101).
3. Зобов`язати Приватне підприємство «МІСЬКА АПТЕКА» (код ЄДРПОУ 34375399) знести самочинно збудований об`єкт нерухомості - прибудову до нежитлових приміщень літ. А-9 частина І поверху геометричними розмірами 2,7 х 16 м, розташовану по вул. Будівельників, 10/1 у м. Миколаєві.
4. Стягнути з приватного підприємства «МІСЬКА АПТЕКА» (пр. Миру, 4-а (вул. Будівельників, 10/1), м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 34375399) на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, р/р UA748201720343150001000000340) судовий збір у сумі 3842,00 грн.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
6. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Сторони у справі:
особа, яка звернулась до суду за захистом інтересів держави: заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 (вул.Південна, 52, м. Миколаїв, 54034)
позивач: Миколаївська міська рада (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001)
відповідач: приватне підприємство «МІСЬКА АПТЕКА» (пр. Миру, 4-а (вул. Будівельників, 10/1), м. Миколаїв, 54034),
Повний текст судового рішення складено і підписано 24.12.2020.
Суддя В.О.Ржепецький
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2020 |
Оприлюднено | 24.12.2020 |
Номер документу | 93782588 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні