Рішення

від 24.12.2020 по справі 915/1284/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року Справа № 915/1284/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт» , 28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Межева, 2/1, адреса для листування: 28001, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Шевченка, 48 (код ЄДРПОУ 23233729)

до відповідача: Споживчого товариства «Радогощь» , 57001, Миколаївська область, Веселинівський район, с.м.т. Веселинове, вул.Леніна, 4 (код ЄДРПОУ 38094362)

про: стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

19.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 646 від 08.10.2020 (вх. № 13159/20 від 19.10.2020), в якій просить стягнути зі Споживчого товариства «Радогощь» заборгованність в сумі 172486,92 грн., з яких: 91608,75 грн. - основної заборгованості; 19293,94 грн. - пені; 61584,23 грн. - 30 % річних.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1284/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 26.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи, що відповідач повідомлявся за юридичною адресою про розгляд справи, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подано, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений ст. 248 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

05.04.2015 між сторонами було укладено договір поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції №15ША/05/04-01 (надалі - Договір) (а.с.12-17), згідно якого продавець зобов`язується здійснити постачання товарів безпосередньо пов`язаних з технологічними процесами виробництва сільськогосподарської продукції, покупцю/виробникові такої сільськогосподарської продукції, а саме: насіння, засоби захисту рослин, добрива (далі Товар), який покупець (відповідач у справі) зобов`язується прийняти та оплатити, відповідно до п.1.2 Договору на умовах, що вказуються сторонами в Доповненнях.

Пунктом 1.2. Договору сторони узгодили, що загальна кількість товару, «Еквівалент ціни Товару» , «Погоджений курс» , асортимент, ціна, строки поставки, оплати та умови оплати товару, що постачається за даним Договором визначаються сторонами на кожну окрему партію товару у Доповненнях до нього.

Згідно п.3.1 Договору ціна товару, що постачається продавцем вказується сторонами в Доповненнях до даного Договору і визначається сторонами як «тверда ціна» та «попередня ціна» .

Відповідно до п.2.1 Доповнень про поставку товарів на умовах товарного кредиту №1/тк від 05.04.2018 до Договору №15ША/05/04-01 поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 05.04.2018 року (далі - Доповнення №1/тк від 05.04.2018), сторони визначили, що покупець зобов`язується сплатити за отриманий ним товар в такому порядку: покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок продавця до 20 квітня 2018 в сумі 15022,40 грн., що становить 30% вартості товару; до 10.08.2018 в сумі 35052,26 грн., що становить 70% вартості товару.

Згідно п.3.1. Доповнень №1/тк від 05.04.2018, загальна вартість товару, що передається за цими Доповненнями складає - 50074,66 грн.

Пунктом 2.1 Доповнень про поставку товарів на умовах товарного кредиту №2/тк від 18.05.2018 до Договору №15ША/05/04-01 поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 05.04.2018 року (далі - Доповнення №2/тк від 18.05.2018), сторони визначили, що покупець зобов`язується сплатити за отриманий ним товар в такому порядку: покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок продавця до 25.05.2018 в сумі 12460,23 грн., що становить 30% вартості товару; до 10.08.2018 в сумі 14536,93 грн., що становить 35% вартості товару; до 10.10.2018 в сумі 14536,93 грн., що становить 35% вартості товару.

Згідно п.3.1. Доповнень №2/тк від 18.05.2018, загальна вартість товару, що передається за цими Доповненнями складає - 41534,09 грн.

Всього на виконання умов Договору №15ША/05/04-01 від 05.04.2018, з урахуванням Доповнень про поставку товарів на умовах товарного кредиту №1/тк від 05.04.2018, №2/тк від 18.05.2018, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 91608,75 грн., що підтверджується видатковими №15/04-000172 від 20.04.2018 на суму 50074,66 грн., видатковою накладною №15/05-191 від 30.05.2018 на суму 41534,09 грн., який було отримано відповідачем (а.с.20-21).

За приписами ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як витікає з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу за договором в сумі 91608,75 грн. є обґрунтованою.

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Укладеним між сторонами договором визначений інший розмір річних. Так, згідно п.11.4 Договору №15ША/05/04-01, відповідно до ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання, продавець може вимагати від покупця, а останній зобов`язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30% річних від простроченої суми.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України та п.11.4 Договору №15ША/05/04-01 позивач просить стягнути з відповідача 30% річних у загальній сумі 61584,23 грн., з яких річні нараховані за наступні періоди: з 21.04.2018 по 10.10.2018 у сумі 2136,06 грн.; з 26.04.2018 по 10.10.2018 у сумі 1996,70 грн.; з 11.08.2018 по 10.10.2018 у сумі 2486,22 грн.; з 11.10.2018 по 10.10.2020 у сумі 54965,25.

Суд, перевіривши розрахунок 30% річних, наданий позивачем та дійшов наступних висновків, що розрахунки 30% річних за простроченими зобов`язаннями, які виникли за період з 21.04.2018 по 10.10.2020 виконані позивачем вірно.

Враховуючи викладене, суд вважає, що стягненню підлягають 30% річних у загальній сумі 61584,23 грн. (2136,06 +1996,70 + 2486,22 +54965,25).

За приписами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема одним із правових наслідків виділяється сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 п. 11.2 Договору за порушення строків оплати переданого товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки від сумі простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 11.3 Договору сторони погодили не застосовувати скорочені строки позовної давності до нарахування штрафних санкцій (пені), а застосовувати загальний строк позовної давності.

На підставі п.11.2 Договору №15ША/05/04-01 ч. 3 ст. 549, ст. 611 ЦК України, ст.232 ГК України та ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , позивачем нарахована пеня в сумі 19293,94 грн., з яких за період з 21.04.2018 по 20.10.2018 у сумі 5639,82 грн.; за період з 26.04.2018 по 24.10.2018 у сумі 1171,73 грн.; за період з 11.08.2018 по 10.02.2019 у сумі 8872,97 грн.; за період з 11.10.2018 по 10.04.2019 у сумі 2609,42 грн.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені судом встановлено наявність арифметичних помилок та описок, зокрема за період з 07.09.2018 по 20.10.2018 замість 651,93 грн. зазначено 3651,93 грн.; в розрахунку на суму 12460,23 грн. невірно вказано період нарахування пені шляхом подвійного зазначення.

За підрахунком суду з урахуванням наведених застережень, підлягає стягненню пеня в сумі 16266,79 грн. (2620,07+2164,33+8872,97+2609,42)

В частині стягнення пені у сумі 3027,15 грн. слід відмовити.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Споживчого товариства «Радогощь» (57001, Миколаївська область, Веселинівський район, с.м.т. Веселинове, вул.Леніна, 4, код ЄДРПОУ 38094362) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт» (28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Межева, 2/1, адреса для листування: 28001, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Шевченка, 48, код ЄДРПОУ 23233729) основну заборгованість в сумі 91608,75 грн., пеню в сумі 16266,79 грн., 30% річних в сумі 61 584,23 грн. та 2541,89 грн. судового збору

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт» (28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Межева, 2/1, адреса для листування: 28001, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Шевченка, 48, код ЄДРПОУ 23233729)

відповідач: Споживче товариство «Радогощь» (57001, Миколаївська область, Веселинівський район, с.м.т. Веселинове, вул.Леніна, 4, код ЄДРПОУ 38094362)

Рішення складено і підписано 24.12.2020.

Суддя В.О. Ржепецький