Рішення

від 16.12.2020 по справі 922/2686/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2686/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області (61072, м.Харків, вул. Тобольська, 55- а) в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м.Харків, вул.Бакуліна,6) до Державного підприємства "Гутянське лісове господарство" (62131, Харківська область, Богодухівський район, смт. Гути, вул. Первухінська, 49) про стягнення коштів за участю представників:

прокурора - Зливка К. О., посвідчення №057328 ,

позивача - Полухін А. В., довіреність №1811-12-14 від 14.05.20,

відповідача - Ігнатенко З. В., адвокат;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Державного підприємства "Гутянське лісове господарство" , в якій просить суд:

стягнути з державного підприємства «Гутянське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993082, 62131, Харківська область, Богодухівський район, смт. Гути, вул. Первухінська, 49) шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у загальному розмірі 7133098,31 гри., за наступними реквізитами:

на користь держави на р/р UA 848999980333179331000020326 Мурафської сільської ради УК у Краснокутському районі Харківської області, код СДРПОУ 37447083, МФО 899998, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , символ звітності 331 в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоди заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 455494,10 грн. (чотириста п`ятдесят п`ять тисяч чотириста дев`яносто чотири гривні десять копійок).

на користь держави на р/р UA 118999980333 14933 1000020327 Пархомівської сільської ради УК у Краснокутському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37447083, МФО 899998, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , символ звітності 331 в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду) заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 2477885,18 грн.

на користь держави на р/р UA 498999980333179331000020083 Гутянської селищної ради УК у Богодухівському районі Харківської області, селище Гути, код СДРПОУ 37681882, МФО 899998, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" символ звітності 331 в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 1 558 611,48 грн.

на користь держави на р/р UA 858999980333169331000020323 Козіївської сільської ради УК у Краснокутському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37447083, МФО 899998, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природно середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , символ звітності 331 в установі банку - Казначейство України (ЕАП). шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 2641107,55 грн.

Судові витрати покласти на відповідача та стягнути за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108. банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.08.2020 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/2686/20. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання "23" вересня 2020 р. о 10:30.

23.09.2020 року від Державного підприємства "Гутянське лісове господарство", через канцелярію господарського суду (вх.№21994) надійшла заява, в якій останній наголошує на тому, що, наявність тільки факту порушення інтересів держави недостатньо для здійснення представництва інтересів держави прокурором в суді, оскільки, таке право надано прокуророві тільки в разі, якщо орган державної влади, уповноважений державою здійснювати звідні функції у спірних відносинах, не здійснює відповідні повноваження.

Відповідач наголошує на тому, що, представництво:

по-перше, може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компететенції якого віднесені відповідні повноваження;

по-друге, прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає з, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє, прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), повідомити такий державний про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону №1697-VII, навівши відповідне обґрунтування цього.

В судовому засіданні 23.09.2020 продовжено строк для надання відзиву, постановлено протокольну ухвалу на підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання до 21 жовтня 10:30.

12.10.2020 року від Харківської обласної прокуратури надійшли заперечення проти заяви відповідача щодо правомірності представника прокуратури, в якій зокрема вказував на те, що аргументи відповідача щодо самостійного подання ДЕІ у Харківській області позову до відповідача у справі №922/1112/20 лише підтверджують доводи прокурора, оскільки по-перше, свідчать про вибірковий підхід ДЕІ у Харківській області до ініціювання судових спорів в рамках однієї перевірки (неналежність здійснення захисту інтересів держави), а по-друге, підтверджують відсутність у позивача фінансування на сплату судового збору у даній справі (оскільки сума позову у справі №922/1112/20 становить 19617,73 грн., а у справі №922/2686/20 7133098,31 грн., тобто є у більшою у 363 рази). Враховуючи всі вищевикладені обставини, а саме встановлений факт порушення інтересів держави, виражений у завданні шкоди її інтересам; факт відсутності наміру у ДЕІ у Харківській області на звернення до суду з позовом самостійно та з`ясування об`єктивності причин відсутності такого наміру, в силу ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону та ст. 53 ГПК України у прокурора виникло не лише право, а й обов`язок звернутися до суду з позовом на захист інтересів держави.

12.10.2020 року від Харківської обласної прокуратури надійшли заперечення (вх.№23737, вх.№23738) проти заяви відповідача, вказані заперечення долучені судом до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою господарського суду від 21.10.2020 року, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/2686/20 на тридцять днів. Підготовче засідання відкладено на "10" листопада 2020 р. о 11:30 год.

21.10.2020 року від Державного підприємства "Гутянське лісове господарство" електронною поштою, а також 26.10.2020 року (вх.№24908) через канцелярію господарського суду (вх.№21994) надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зокрема, посилаючись на те, що дії щодо складання акту, пред`явлення вимоги Позивача, як зазначено в позові, Відповідачем не оскаржувалося в порядку адміністративного судочинства саме з тих підстав, що діюче законодавство не передбачає процедуру оскарження вищезазначених документів, оскільки вони не є актами прямої дії суб`єкта владних повноважень. Поряд з цим, Відповідачем було надано заперечення до акту, які навіть не було взято до уваги, оскільки припис було винесено 26 лютого 2020 року, а відповідь на зауваження Відповідач отримав у березні 2020 року. А в квітні 2020 року Позивач вже звернувся із позовом до ДП Гутянське лісове господарство .

З приводу позовних вимог щодо відшкодування збитку, заподіяного державі Відповідачем щодо самовільного водокористування (в період з 20.04.2019 по 23.04.2019), повідомив, що шкода в розмірі 461,08 грн. відшкодована.

06.11.2020 року від Державної екологічної інспекції у Харківській області, через канцелярію суду (вх.№25948) надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить суд задовольнити позовні вимоги прокуратури у повному обсязі, зокрема, вказуючи на те, що порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорон; захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, неважливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконно рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Протокольною ухвалою від 10.11.2020року, відкладено розгляд підготовчого засідання на "18"листопада 2020 р. 11:30 .

16.11.2020 року від Харківської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив(вх.№26703), в якій прокурор наводить аргументи, щодо наявності правових підстав для представництва інтересів Державної екологічної інспекції у Харківській області, зокрема, саме встановлений факт порушення інтересів держави, виражений у завданні шкоди її інтересам; факт відсутності наміру у ДЕІ у Харківській області на звернення до суду з позовом самостійно та з`ясування об`єктивності причин відсутності такого наміру, в силу ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону та ст. 53 ГПК України у прокурора виникло не лише право, а й обов`язок звернутися до суду з позовом на захист інтересів держави.

20.11.2020 року від Харківської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив(вх.№27091), в якій прокурор наполягає на задоволенні позовних вимог, вказує на те, що у діях ДП Гутянське лісове господарство наявні усі елементи складу цивільного, правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка виражається у неналежному виконані своїх службових обов`язків щодо використання лісу та використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування), безпосередній причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства.

Прокурор просить суд не приймати до розгляду відзив відповідача на позовну заяву та задовольнити у повному обсязі позовну заяву Харківської місцевої прокуратури №1.

20.11.2020 року від ДП Гутянське лісове господарство , через канцелярію суду (вх.№2711) надійшло клопотання про призначення у справі №922/2686/20 судової експертизи, вказане клопотання долучено до матеріалів справи.

20.11.2020 року від ДП Гутянське лісове господарство , через канцелярію суду (вх.№2712) надійшло заперечення на позов та докази сплати 461,08грн. в якості відшкодування шкоди.

Протокольною ухвалою господарського суду від 18.11.2020 року, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні по суті на "25"листопада 2020 року об 12:30 год.

Протокольною ухвалою суду від 25.11.2020 року, на підставі ч.2 ст.207 ГПК України, залишено клопотання представника відповідача про призначення експертизи без розгляду, на підставі ст. 216 ГПК України відкладено судове засідання на 16.12 2020 року о(б) 11:00 год.

30.11.2020 року від Харківської обласної прокуратури, через канцелярію суду (вх.№27778) надійшли письмові пояснення, в яких прокурор просив суд при ухваленні судового рішення врахувати зміни реквізитів Харківської обласної прокуратури.

10.12.2020 року від Державної екологічної інспекції надійшло клопотання (вх.№28919) про закриття провадження у справі, в частині стягнення шкоди в розмірі 461,0грн. на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України .

В судовому засіданні 16.12.2020 року, прокурор просив позов задовольнити та стягнути з відповідача суми визначені прокуратурою в позовній заяві, просив суд врахувати, часткове погашення суми шкоди в розмірі 461,0грн.

В судовому засіданні 16.12.2020 року представник позивача підтримав заявлені прокуратурою позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 16.12.2020 року, повноважний представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Присутній в судовому засіданні прокурор представники позивача та відповідача погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.12.2020, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Як встановлено ч.1,3 та 4 ст.23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3-5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Однією із підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою палатою Верховного Суду України у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Слід зазначити, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і в адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже, поведінка органів, через які діє держава в цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави в цивільних (господарських) або адміністративних відносинах. При цьому відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, як у цивільних (господарських), так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах.

Державу в судовому процесі, зокрема як позивача, може представляти орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірку діяльності відповідача позивачем здійснено у лютому 2020 року (що підтверджується наданими у якості доказів документами: актом перевірки, приписом, претензіями, розрахунком розміру шкоди тощо). Тобто саме з цього моменту позивачу стало відомо про наявність порушень вимог чинного законодавства у природоохоронній сфері, допущених відповідачем.

При цьому, в матеріалах справи наявне листування між ДЕІ у Харківській області та місцевою прокуратурою, з якого вбачається, що прокурором вжито заходи, направленні на інформування позивача про наявність порушень, з`ясування його наміру щодо самостійного звернення до суду з позовом, а у разі відсутності наміру, причин такої відсутності.

Зокрема, листом від 22.06.2020 місцевою прокуратурою запропоновано ДЕІ у Харківській області надати інформацію щодо результатів перевірки ДП Гутянське лісове господарство та повідомити прокурора, чи звертався позивач до суду з позовом про стягнення розрахованої суми шкоди самостійно.

Листом від 30.06.2020 №2478-06-11 позивачем проінформовано прокурора про причини відсутності наміру для звернення до суду та надано матеріали перевірки.

Після чого, за результатами опрацювання матеріалів ДЕІ у Харківській області, листом від 11.08.2020 прокурором проінформовано останню про намір звернутися до суду з позовом в її інтересах в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Крім того, як вбачається із відповіді ДЕІ у Харківській області від 30.06.2020 №2478-06-11, наданої до місцевої прокуратури, позивач не звернувся із позовом до суду самостійно у зв`язку із відсутністю фінансування на сплату судового збору.

Отже, відсутність коштів на сплату судового збору у позивача є об`єктивно незалежною від нього і його волі обставиною, що дійсно перешкоджає здійсненню ним покладених на нього обов`язків, у тому числі щодо ініціювання судового спору про стягнення шкоди.

Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності та відшкодуванні шкоди, заподіяної державі відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Таким чином, прокурором у повному обсязі виконано положення ст. 23 Закону.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

04.02.2020 Державною екологічною інспекцією у Харківській області проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства у господарській діяльності Державного підприємства Гутянське лісове господарство (надалі - ДП Гутянське лісове господарство ), що здійснює діяльність, зокрема, з лісівництва та іншу діяльність у лісовому господарстві, з надання допоміжних послугу лісовому господарстві (основний).

За результатами проведеної перевірки Держєкоінспекцією у Харківській області складено акт проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №143/1 1-02/06-06 від 19.02.2020, який отримано т.в.о директора ДП Гутянське лісове господарство Заровним Ю.М.

Відповідно до вказаного акту та наданих під час перевірки документів дозвільного характеру вбачається, що ДП Гутянське лісове господарство на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 24.04.2019 №679/ХР/49-д-19, який виданий Державним агентством водних ресурсів України з терміном дії до 24.04.2024, здійснює забір води із наступних трьох підземних джерел: свердловина № 6-н (Харківська область. Богодухівський район, смт. Гути, вул. Первухінська, 49), свердловина № 1 (Харківська область, Краснокутський район, с. Петрівське, вул. Петрівська, 2). свердловина №4 (Харківська область, Краснокутський район, сел. Пильнянка). В порушення вимог ст. 110 Водного кодексу України ДП Гутянське лісове господарство не дотримуються умови вказаного дозволу на спеціальне водокористування, а саме звіт про використання води за формою №2-ТП не подається.

Також перевіркою встановлено, що термін дії попереднього дозволу на спеціальне водокористування підприємства закінчився 19.04.2019, а новий дозвіл на спеціальне водокористування отриманий 24.04.2019. Таким чином, в період з 20.04.2019 по 23.04.2019 було здійснено самовільне водокористування під час забору та використання води із свердловин, тобто, без відповідного дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44,49 Водного кодексу України.

Відповідно до отриманої в ході перевірки довідки ДП Гутянське лісове господарство в період з 20.04.2019 по 23.04.2019 обсяг самовільного використання підземних вод із свердловин склав 105,74 м 3.

Відповідно до п. 1.7. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів , затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. №767/16783 (надалі - Методика), самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

В зв`язку з виявленими порушеннями, Держекоінспекцією у Харківській області 20.02.2020 відповідно Методики здійснено розрахунок розміру збитку, заподіяного державі ДП Гутянське лісове господарство внаслідок самовільного водокористування в період з 20.04.2019 по 23.04.2019, розмір якого склав 461,08 гри., який було направлено па адресу ДП Гутянське лісове господарство разом із претензією № 16 від 20.02.2020 за вих. №690/06-06, щодо добровільного відшкодування шкоди.

Після отримання вказаної претензії із розрахунком розміру шкоди заподіяної державі, вимоги даної претензії не були добровільно виконані відповідачем.

Як вказує прокурор у позові, внаслідок дій відповідача, в частині самовільного водокористування підземних вод, державі заподіяно шкоду в розмірі 461,08 грн., яка підтверджується матеріалами проведеної Держекоінспекпією у Харківській області перевірки.

Крім того, у ході огляду державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області лісових масивів виявлено самовільні вирубки дерев у кварталах 152, 160 Гутянського лісництва, кварталах 132, 135 Краснокутського лісництва та кварталах 105, 145, 151, 157, 159 Володимирівського лісництва ДП Гутянське лісове господарство , що є порушенням вимог ст.ст. 19, 64, 69 Лісового кодексу України, абзацу 5 пункту 2, абзацу 1 пункту 46 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761.

Зокрема, встановлено наступне:

- під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 145 виділ 4 Володимирівського лісництва на підставі лісорубного квитка від 29.07.2019 №002886 посадовими особами ДП Гутянське лісове господарство зрубано 36 сироростучих дерева породи дуб, діаметрами від 43 см до 82 см, які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до ст.69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались;

- під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 105 виділ 8 Володимирівського лісництва на підставі лісорубного квитка від 02.01.2019 №001324 посадовими особами ДП Гутянське лісове господарство зрубано 32 сироростучих дерева породи дуб, діаметрами від 36 см до 76 см, які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до ст.69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались;

- під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 151 виділ 6.1 Володимирівського лісництва на підставі лісорубного квитка від 21.10.2019 №002892 посадовими особами ДП Гутянське лісове господарство зрубано 7 сироростучих дерев породи дуб, діаметрами від 17 см до 80 см, які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до ст.69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались;

- під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 157 виділ 11 Володимирівського лісництва на підставі лісорубного квитка від 27.02.2019 №001250, посадовими особами ДП Гутянське лісове господарство зрубано 27 сироростучих дерев породи дуб, діаметрами від 42 см до 70 см, які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до ст.69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались;

- під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 159 виділ 1 Володимирівського лісництва на підставі лісорубного квитка від 01.02.2019 №001242, посадовими особами Дп Гутянське лісове господарство зрубано 33 сироростучих дерева породи дуб, діаметрами від 46 см до 81 см, які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до ст.69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались;

- під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 135 виділ 14 Краснокутського лісництва на підставі лісорубного квитка від 15.02.2019 №001245, посадовими особами ДП Гутянське лісове господарство зрубано 57 сироростучих дерев породи дуб, діаметрами від 53 см до 88 см, які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до ст.69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались;

- під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 135 виділ 9 Краснокутського лісництва на підставі лісорубного квитка від 15.02.2019 №001245, посадовими особами ДП Гутянське лісове господарство зрубано 65 сироростучих дерев породи дуб, діаметрами від 49 см до 95 см, які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до ст.69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались;

- під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 132 виділ 11 Краснокутського лісництва на підставі лісорубного квитка від 21.03.2019 №001270, посадовими особами ДП Гутянське лісове господарство зрубано 24 сироростучих дерева породи дуб, діаметрами від 54 см до 80 см, які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до ст.69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались;

- під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 160 виділ 10 Гутянського лісництва на підставі лісорубного квитка від 02.01.2019 №001230, посадовими особами ДП Гутянське лісове господарство зрубано 4 сироростучих дерева породи дуб, 1 сироростуче дерево породи липа, діаметрами від 19 см до 74 см, які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до ст.69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались;

- під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 160 виділ 13 Гутянського лісництва на підставі лісорубного квитка від 15.01.2019 №001238, посадовими особами ДП Гутянське лісове господарство зрубано 60 сироростучих дерев пороли дуб, 1 сироростуче дерево породи ясен, діаметрами від 30 см до 86 см, які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до ст.69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались;

- у кварталі 152 виділ 12.1 Гутянського лісництва посадовими особами ДП Гутянське лісове господарство при проведенні рубки головного користування незаконно зрубано 406 сироростучих дерев порід осика, клен, липа, ясен, діаметрами від 6 см до 55 см та 10 сухостійних дерев порід осика та ясен, діаметрами від 1 7 см до 46 см, за лісорубним квитком від 21.05.2019 №001287, виданим із порушенням вимог чинного законодавства, в порушення вимог ст.ст. 19,64,69 Лісового кодексу України.

За наслідками виявлених порушень, що перелічені вище, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, за участі працівників ДП Гутянське лісове господарство , складені відомості переліку пнів незаконно зрубаних дерев, у яких зазначено їх кількість, породи, стан та діаметри пнів. Вказані порушення відображено у вищезазначеному акті перевірки.

За приписами ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

У подальшому інспекцією, на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, 20.08.2019 здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної державі ДП Гутянське лісове господарство внаслідок незаконного вирубування дерев, загальна сума яких склала 7132637,23 грн., а саме: у кварталі 145 виділ 4 Володимирівського лісництва - у розмірі 542569,22 гри.; у кварталі 105 виділ 8 Володимирівського лісництва - у розмірі 455494,10 грн.; у кварталі 151 виділ 6.1 Володимирівського лісництва - у розмірі 111226,95 грн.; у кварталі 157 виділ 11 Володимирівського лісництва - у розмірі 386413,10 грн.; у кварталі 159 виділ 1 Володимирівського лісництва - у розмірі 517941,13 грн.; у кварталі 135 виділ 14 Краснокутського лісництва - у розмірі 1019765,55 грн.; у кварталі 135 виділ 9 Краснокутського лісництва - у розмірі 1074939,29 грн.; у кварталі 132 виділ 11 Краснокутського лісництва - у розмірі 383180,34 грн.; у кварталі 160 виділ 10 Гутянського лісництва - у розмірі 77106,1 1 грн.; у кварталі 160 виділ 13 Гутянського лісництва - у розмірі 1089121,99 грн.; у кварталі 152 виділ 12.1 Гутянського лісництва - у розмірі 1474879,45 грн.

З метою добровільного відшкодування вказаної шкоди Держекоінспекцією у Харківській області надіслані на адресу ДП Гутянське лісове господарство претензії за №№18,19,20,21,22,23,24,25,26,27.28 від 20.02.2020 за вих. №№695/06-06, 696/06-06, 697/06-06, 698/06-06, 699/06-06, 700/06-06, 701/06-06, 702/06-06, 703/06-06, 704/06-06, 705/06-06. відповідно, щодо сплати шкоди у добровільному порядку.

На даний час шкода в добровільному порядку ДП Гутянське лісове господарство не відшкодована.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення планового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, Держекоінспекції у Харківській області 26 лютого 2020 року винесено припис за № 04/06-06 на адресу ДП Гутянське лісове господарство .

Також, прокурор зазначає, що дії посадових осіб Держекоінспекції у Харківській області щодо складання акту перевірки, припису про усунення виявлених порушень, складання розрахунків розміру збитків та пред`явлення претензій щодо добровільного відшкодування збитків, відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги прокурор вказує на те, що посадовими особами ДП Гутянське лісове господарство , усупереч вимогам ст.ст. 19,63,64,86,89,90 Лісового кодексу України, п.п. 2, 4 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761, не забезпечено належне використання лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні вказаного держлісгоспу, що призвело до незаконної вирубки дерев, чим заподіяно збитків на загальну суму 7132637,23 грн. та 461,08грн. шкоди внаслідок самовільного водокористування.

В процесі розгляду справи від позивача на дійшло клопотання про закриття провадження у справі на суму 461,0грн. шкоди внаслідок самовільного водокористування, на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України

Дослідивши подані учасниками цього спору докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити в частково, з наступних міркувань.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної незаконною рубкою дерев внаслідок порушення норм у сфері охорони рослинного світу.

За приписами п.1 ч.2 ст.19 та ч.ч.І.3 ст.86, ст.90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про рослинний світ" порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Статтею 47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища та п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 7 ч. 2 ст. 69, ст. 69-1 Бюджетного кодексу України визначено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Особливості застосування цивільно правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, які регулюють питання охорони певного виду такого середовища.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 909/976/17, постановах Верховного Суду у справа № 927/1096/16, № 909/1111/16, № 920/1293/16, № 917/1261/17).Суд враховує зазначені правові висновки ВС, відповідно до вимог ч. 4 статті 236 ГПК України та змісту статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів .

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності г незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами.

В даному випадку, факт пошкодження дерев до ступеня припинення росту, вирубку сироростучих дерев, підтверджено складеним за наслідками перевірки Актом №143/11-02/06-06 від 04.02.2020 року. Даний акт нагляду (контролю) є чинним на час вирішення спору, відповідачем відомості, зазначені в акті та матеріалах перевірки, в установленому порядку належними і допустимими доказами не спростовані.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження вищезазначеного акту перевірки у встановленому законом порядку, а відтак, на час вирішення спору він є чинним, відомості, зазначені в акті, відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані, контррозрахунок розміру шкоди відповідачем не подано.

Крім того, вина заподіювача шкоди презюмується, тобто, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідачем не спростовано факту завдання шкоди.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку щодо наявності факту порушення відповідачем законодавства про охорону рослинного світу.

Аргументи представника відповідача зазначені в судовому засіданні 16.12.2020 не заслуговують на увагу, оскільки в установленому порядку не підтверджені належними і допустимими доказами, а також спростовуються вищенаведеним.

У зв`язку з вищевикладеним, у діях ДП Гутянське лісове господарство наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка виражається у неналежному виконані своїх службових обов`язків щодо використання лісу та використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування), безпосередній причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства.

Відповідно до п.7 ч.З ст.29 Бюджетного кодексу України 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України.

Звернувшись до суду з даним позовом, прокурор просить стягнути з відповідача 7132 637,23грн. на відшкодування шкоди, завданої незаконною рубкою дерев. Доказів відшкодування вказаної суми відповідачем суду не подано, з огляду на зазначене завдана шкода підлягає стягненню з відповідача у заявленому прокурором розмірі 7132 637,23 грн.

Провадження в частині стягнення шкоди заподіяної внаслідок самовільного водокористування в розмірі 461,0грн. закрити на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України .

Підсумовуючи зазначене вище, оцінивши обґрунтування позовних вимог та заперечення на них, суд вважає доведеним прокурором та не спростованим відповідачем наявність усіх елементів необхідних для відшкодування шкоди відповідачем за правилами статті 1166 ЦК України.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, Державним підприємством не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надано доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення шкоди внаслідок незаконної порубки лісу .

Дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини, такими діями заподіяні збитки, які підлягають відшкодуванню державі у повному обсязі.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір по справі слід відшкодувати прокуратурі за рахунок відповідача, пропорційно задоволених позовних вимог в розмірі 106 989,56 грн.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору в розмірі 6,92грн. буде повернута прокуратурі Харківської області за наявності відповідного клопотання, за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття провадження у справі

Керуючись ст.129, 232 233, 236-238, 240 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Гутянське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993082, 62131, Харківська область, Богодухівський район, смт. Гути, вул. Первухінська, 49) шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у загальному розмірі 7133098,31 грн., за наступними реквізитами:

Стягнути з державного підприємства «Гутянське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993082, 62131, Харківська область, Богодухівський район, смт. Гути, вул. Первухінська, 49)на користь держави на р/р UA 848999980333179331000020326 Мурафської сільської ради УК у Краснокутському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37447083, МФО 899998. для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , символ звітності 331 в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоди заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 455494,10 грн.

Стягнути з державного підприємства «Гутянське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993082, 62131, Харківська область, Богодухівський район, смт. Гути, вул. Первухінська, 49)на користь держави на р/р UA 118999980333 14933 1000020327 Пархомівської сільської ради УК у Краснокутському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37447083, МФО 899998, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , символ звітності 331 в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду) заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 2477885,18 грн.

Стягнути з державного підприємства «Гутянське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993082, 62131, Харківська область, Богодухівський район, смт. Гути, вул. Первухінська, 49)на користь держави на р/р UA 498999980333179331000020083 Гутянської селищної ради УК у Богодухівському районі Харківської області, селище Гути, код ЄДРПОУ 37681882, МФО 899998, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" символ звітності 331 в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 1 558 150,48грн.

Стягнути з державного підприємства «Гутянське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993082, 62131, Харківська область, Богодухівський район, смт. Гути, вул. Первухінська, 49) на користь держави на р/р UA 858999980333169331000020323 Козіївської сільської ради УК у Краснокутському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37447083, МФО 899998, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природно середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , символ звітності 331 в установі банку - Казначейство України (ЕАП). шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 2641107,55 грн.

Стягнути з державного підприємства «Гутянське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993082, 62131, Харківська область, Богодухівський район, смт. Гути, вул. Первухінська, 49) на користь Харківської обласної прокуратури ( код ЕДРПОУ: 02910108,банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ; код банку: 820172; рахунок IBAN: UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету: 2800) -106 989,56грн. судового збору .

Провадження у справі на суму 461,0грн. закрити на підставі п.2 ст.231 ГПК України .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Харківська місцева прокуратура № 1 Харківської області (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55- а).

Позивач: Державна екологічна інспекція у Харківській області (61166, м. Харків, вул.Бакуліна,6)

Відповідач: державне підприємство «Гутянське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993082, 62131, Харківська область, Богодухівський район, смт. Гути, вул. Первухінська, 49).

Повне рішення складено "24" грудня 2020 р.

Суддя О.О. Присяжнюк