Рішення

від 24.12.2020 по справі 5023/10655/11 (922/3472/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/3472/20)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Яризько В.О. , Хотенець П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Укрресурс - КР , 50071, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, 59, код ЄДРПОУ 42769738; доДержавного підприємства Завод імені В.О. Малишева , 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629; про стягнення коштів в межах справи про банкрутство державного підприємства Завод ім. В.О. Малишева

ВСТАНОВИВ:

28.10.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю Укрресурс - КР звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева , в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 19554, 00 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, витрати складаються з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2102, 00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.

У провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства Завод ім. В.О. Малишева , яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Яризько В.О.

Зважаючи на вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.10.2020 позовна заява вх. № 3472/20 передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., суддя Яризько В.О., суддя Хотенець П.В.,

Ухвалою суду від 29.10.2020 прийняти позовну заяву (вх. № 922/3472/20) до розгляду в межах справи про банкрутство № 5023/10655/11, відкрито провадження у справі № 922/3472/20, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з моменту отримання копії даної ухвали. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту його отримання відповідно до положень статті 251 ГПК України.

Згідно з даними КП Діловодство спеціалізованого суду копію вищевказаної ухвали суду направлено цінним листом на адресу позивача (вих. № 028300/1, трек-номер Укрпошти 6102253589069) та відповідача (вих. № 028300/2, трек-номер Укрпошти 6102253589387).

Відповідно до даних веб-сайту Укрпошти - https://ukrposhta.ua/, копію ухвали суду від 29.10.2020 позивачем отримано 10.11.2020, а відповідачем - 02.11.2020.

17.11.2020 на адресу суду від Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 26760), в якому останній просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Вказаний відзив досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.06.2020 між Державним підприємством Завод імені В.О. Малишева (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрресурс - КР (постачальник) укладено договір поставки № 693дп (далі - Договір), відповідно умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним Договором, зобов`язується прийняти та оплатити товарно - матеріальні цінності (далі - товар), асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначаються сторонами окремо в специфікації, що є невід`ємною частиною Договору (а.с. 6-12).

Згідно з п. 1.2. Договору, поставка товару буде відбуватися однією партією. Для погодження товару сторони складають та підписують Специфікацію, що є невід`ємною частиною Договору, яка має в обов`язковому порядку містити посилання на цей Договір, асортимент, комплектність, кількість, вартість товару та бути підписаною сторонами.

Відповідно до п. 1.3. Договору, якість, комплектність, маркування та пакування товару повинні відповідати ГОСТ, ДСТУ, ТУ заводу - виробника, технічній документації та нормативно - правовим актам України, а також країни виробника товару.

Згідно з п. 2.1. Договору, ціна Договору дорівнює загальній вартості всього товару, поставленого за цим Договором та складає 19554, 00 грн., у тому числі ПДВ 20 % 3259, 00 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору, вартість окремих одиниць та партії товару в цілому визначена сторонами в специфікації щодо такої партії товару, яка складається в порядку, передбаченому в п. 1.2. цього Договору, та включає вартість тари, пакування, маркування та інші видатки постачальника.

Згідно з п. 2.3. Договору, покупець зобов`язується оплатити постачальнику вартість партії товару протягом 30 банківських днів з дати прийняття покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю відповідно до п. 4.5. Договору, якщо інші умови та строк оплати на відповідну партію товару не визначені сторонами відповідно до п. 1.2. Договору, але в будь - якому випадку не раніше отримання покупцем оригіналу рахунку на такий товар.

Відповідно до п. 2.4. Договору, оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в безготівковій формі.

Згідно з п. 3.2. Договору, про готовність товару до поставки постачальник повідомляє покупця письмово не пізніше ніж за 3 календарних дні до дати поставки. Не повідомлення постачальником покупця про готовність товару до поставки прирівнюється до невиконання зобов`язань по поставці.

Відповідно до п. 4.1. Договору, передача постачальником товару покупцю фіксується шляхом підписання двосторонньої видаткової накладної та/або ату приймання - передачі, товарно - транспортної накладної, у яких зазначають асортимент, комплектність, кількість та вартість товару, що передається постачальником покупцю. Обов`язок по складанню первинних документів покладений на постачальника.

Згідно з п. 9.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його тексту їхніми печатками (у разі наявності) і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині виконання постачальником гарантійних зобов`язань - до повного виконання.

01.06.2020 між Державним підприємством Завод імені В.О. Малишева (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрресурс - КР (постачальник) підписано та скріплено печатками останніх, Специфікацію № 1 до договору поставки № 693дп від 01.06.2020 (а.с. 12).

Відповідно до вказаної Специфікації сторони погодили поставку товару на загальну суму 19554, 00 грн.

Згідно з умовами вказаної специфікації поставка здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту підписання специфікації.

З матеріалів справи вбачається, що поставка продукції була здійснена на загальну суму 19554, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 164 від 10.07.2020 на суму 19554, 00 грн. (а.с. 14-15).

Відповідно умов Специфікації № 1, оплата 100 % здійснюється по факту постачання, відтермінування платежу протягом 30 календарних днів.

07.07.2020 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 147 на суму 19554, 00 грн. (а.с. 13).

Позивач вказує, що в порушення умов Договору відповідачем заборгованість за поставлений товар у розмірі 19554, 00 грн. сплачено не було, у зв`язку з чим, 24.09.2020 останньому була направлена Претензія № 1 (вих. № _24/092020 від 24.09.2020) з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 19554, 00 грн. Разом з тим, відповіді на претензію надано не було (а.с. 16-17).

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відповідач в свою чергу заперечує проти задоволення позову, в обґрунтування вказує, що в порушення умов Договору позивачем поставка товару здійснена з порушення строку, а саме: замість 15.06.2020 як це передбачено Специфікацією № 1, позивач поставив товар 10.07.2020, що підтверджується видатковою накладною № 164 від 10.07.2020. Крім того, заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмір 6000, 00 грн., оскільки вказана сума є завищеною та неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 статті 193 ГК України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У даному разі, матеріалами справи підтверджено, що товар на загальну суму 19554, 00 грн. був поставлений, переданий відповідачу та прийнятий останнім без будь-яких зауважень.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем порушено строк поставки товару.

Так, умовами Специфікації № 1 визначено, що поставка здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту підписання специфікації, тобто до 15.06.2020. Водночас, поставка продукції була здійснена 10.07.2020, що підтверджується видатковою накладною № 164 від 10.07.2020 на суму 19554, 00 грн. (а.с. 14-15).

Відповідно умов Специфікації № 1, оплата 100 % здійснюється по факту постачання, відтермінування платежу протягом 30 календарних днів.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити вартість товару після його прийняття, з можливістю відтермінування платежу протягом 30 календарних днів.

Крім того, за змістом п. 1.4. Договору вбачається, що право власності на товар переходить до покупця з моменту оплати покупцем вартості (в тому числі частково) товару або з моменту передачі товару покупцю, в залежності від того, яка з подій настане раніше.

Таким чином, сторони погодили перехід права власності на поставлений позивачем товар до покупця як з моменту оплати товару (попередня оплата) так і в момент прийняття ним товару від постачальника, що передує діям відповідача щодо оплати вартості поставленого йому позивачем товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02 липня 2019 року по справі № 918/537/18.

Факт поставки товару не заперечується сторонами, а отже, порушення позивачем строку поставки, не завадило відповідачу отриманню поставленого товару.

Відтак, суд робить висновок, що обов`язок відповідача оплатити вартість поставленого йому товару виникає в силу закону (статей 655, 692, 712 ЦК України, ч. 1 статті 265 ГК України).

Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму боргу, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого товару на суму 19554, 00 грн., а позовні вимоги в частині стягнення цієї суми заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат заявлено стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, останнім було надано до суду копії: договору про надання правничої допомоги від 19.10.2020, акту № ОУ-0000034 здачі - прийняття робіт (надання послуг), платіжного доручення № 283 від 23.10.2020 на суму 3000, 00 грн. (а.с. 24-27)

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У п. 269 Рішення у цієї справи суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Тобто витрати на послуги адвоката мають бути фактично понесеними та підтвердженими належними фінансовими документами.

Колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного суду у своїй постанові від 05.02.2019 у справі № 906/194/18 та постанові від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18 зауважила, що необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Позивачем надано до суду докази фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000, 00 грн., зокрема, платіжне доручення № 283 від 23.10.2020 на суму 3000, 00 грн., призначення платежу - оплата за послуги правничої допомоги згідно договору від 19.10.2020 (а.с. 27).

Доказів понесення позивачем витрат ще у розмірі 3000, 00 грн., останнім не надано.

Суд звертає увагу на те, що у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат позивач очікує понести витрати у розмірі 3000, 00 грн. за представництво адвокатом інтересів позивача у суді. Разом з тим, ухвалою суду від 29.10.2020 відкрито провадження у справі № 922/3472/20, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. А отже, судове засідання у даній справі не проводилось.

Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу знаходить своє підтвердження у матеріалах справи тільки у розмірі 3000, 00 грн., беручи до уваги, заперечення відповідача стосовно розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог у цій частині та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000, 00 грн., в іншій частині суд відмовляє.

Крім того, в силу статті 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 2102, 00 грн.

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрресурс - КР - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрресурс - КР заборгованість у розмірі 19554, 00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102, 00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000, 00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Укрресурс - КР (50071, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, 59, код ЄДРПОУ 42769738).

Відповідач: Державне підприємство Завод імені В.О. Малишева (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий В.О. Яризько П.В. Хотенець