Рішення

від 23.12.2020 по справі 922/2573/20 (922/3298/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2573/20 (922/3298/20)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу, що розглядається в межах справи №922/2573/20 про банкрутство ТОВ "Витязь Індастріал"

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Проект", юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 38, фактичне місцезнаходження: 11501, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Сергія Кемського, 11-С; адреса для листування: 11501, Житомирська область, м. Коростень, Головпоштамт 1, а/с 4; код ЄДРПОУ 35530368;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь Індастріал", 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, б. 120 Ж, код ЄДРПОУ 41576688;

про стягнення коштів у розмірі 25484,00грн.

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розпорядника майна ТОВ "Витязь Індастріал" - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ Проект" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь Індастріал", в якій просить суд стягнути з останнього суму заборгованості за договором надання послуг №1708/910 від 20.08.2018 у розмірі 25484,00грн, з яких 24743,50грн. - сума перерахованого авансового платежу за договором, 246,31грн. - інфляційних та 494,19грн. - 3% річних. Також просить суд стягнути з відповідача 2102,00грн. витрат зі сплати судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем в порушення п. 2 Додаткової угоди від 20.01.2020 про розірвання Договору надання послуг №1708/910 від 20.08.2018 не в повному обсязі повернуто попередньо перерахований авансовий платіж, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 24743,50грн. суми перерахованого авансового платежу за договором, 246,31грн. - інфляційних та 494,19грн. - 3% річних.

Відповідно до п.2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

В провадженні господарського суду Харківської області (суддя Новікова Н.А.) перебуває справа №922/2573/20 про банкрутство ТОВ "Витязь Індастріал", у зв`язку з чим справа №922/3298/20 розглядається в межах справи про банкрутство ТОВ "Витязь Індастріал" №922/2573/20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.10.2020 прийнято позовну заяву (вх. №3298/20 від 13.10.2020) до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/2573/20 (922/3298/20). Розгляд справи №922/2573/20 (922/3298/20) вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачеві, згідно статті 251 ГПК України, строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та на підставі ч. 4 ст. 250 ГПК України встановлено відповідачу строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Роз`яснено сторонам, що у випадку неподанням відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не поданням позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України. Встановлено позивачеві, згідно статті 251 ГПК України, строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.

Як вбачається з відмітки канцелярії суду про відправку поштової кореспонденції №026915 від 16.10.2020 ухвалу суду від 16.10.2020 про відкриття провадження у справі було направлено позивачу та відповідачу. Проте, копія ухвали суду від 16.10.2020, яка надсилалась судом на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Враховуючи неотримання ТОВ "Витязь Індастріал" направленої судом кореспонденції, зважаючи на відкриття провадження у справі №922/2573/20 про банкрутство ТОВ "Витязь Індастріал" та призначення розпорядником майна ТОВ "Витязь Індастріал" арбітражного керуючого Бахматського О.О., з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи №922/2573/20 (922/3298/20) та для надання сторонам можливості скористатись своїм конституційним правом на захист, суд ухвалою господарського суду Харківської області від 08.12.2020 призначив судове засідання з розгляду справи №922/2573/20 (922/3298/20) в порядку спрощеного позовного провадження на "23" грудня 2020 р. о(б) 12:30 год. та зобов`язав розпорядника майна зазначити свою позицію стосовно заявленого позову ТОВ "БФ Проект" до ТОВ "Витязь Індастріал" про стягнення з останнього суми заборгованості за договором надання послуг №1708/910 від 20.08.2018 у розмірі 25484,00грн.

Копію вказаної ухвали було направлено учасникам справи, керівнику та засновникам ТОВ "Витязь Індастріал", а також розпоряднику майна ТОВ "Витязь Індастріал" арбітражному керуючому Бахматському О.О.

16 грудня 2020 року на електронну адресу суду від розпорядника майна ТОВ "Витязь Індастріал" арбітражного керуючого Бахматського О.О. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2020 задоволено клопотання розпорядника майна, вирішено провести судове засідання у справі №922/2573/20 (922/3298/20), призначене на 23.12.2020 о 12:30 за участю розпорядника майна ТОВ "Витязь Індастріал" арбітражного керуючого Бахматського О.О., який зареєстрований у системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" за наступними реквізитами: електронна адреса: 2892211532@maiІ.gov.ua, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

Проте, провести судове засідання у справі №922/2573/20 (922/3298/20), призначене на 23.12.2020 о 12:30, в режимі відеоконференції не виявилось можливим, про що складено відповідний акт.

Позивач в судове засідання не з`явився, про поважність причин не прибуття в судове засідання суд не повідомляв, жодних клопотань щодо проведення судового засідання без його участі не надавав. При цьому, перевіривши стан відправлення ухвали суду від 08.12.2020 на адресу позивача через офіційний сайт ПАТ Укрпошта судом встановлено, що поштове відправлення вручено позивачу 18.12.2020, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позивач повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у судове засідання не з`явився, про поважність причин не прибуття в судове засідання суд не повідомляв, жодних клопотань щодо проведення судового засідання без його участі не надавав, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №032273/1.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату час та місце судового засідання, а тому їх неявка не є підставою для відкладення судового розгляду справи по суті та не перешкоджає розгляду справи.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

20 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Витязь Індастріал" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Проект" (Замовник) укладено Договір надання послуг №1708/910 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується надати послуги з монтажу Транспортера ланцюгового L=43800мм та демонтажу транспортера стрічкового L=42000мм на території ТОВ "БФ Проект" (надалі - роботи) та здати їх Замовнику у встановлений даним договором строк, а Замовник зобов`язується прийняти від Виконавця виконані роботи відповідно до умов цього договору та оплатити їх.

Відповідно до п. 1.2 Договору склад та обсяги робіт, які будуть виконуватись за даним Договором, визначаються виставленим рахунком фактурою та Специфікацією, які є невід`ємними частинами даного Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору Виконавець зобов`язаний виконати відповідний об`єм робіт протягом 10 робочих днів з дня отримання передоплати на розрахунковий рахунок Виконавця.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна вартість цього Договору зазначена у Специфікації та складає 151760,00грн. з ПДВ.

Пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що оплата Замовником загальної вартості виконаних робіт проводиться на підставі рахунку-фактури Виконавця наступним чином: попередня оплата складає 60% та оплачується протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку Виконавцем, ще 40% Замовник сплачує протягом 5 банківських днів після підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 9.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених даним Договором, Сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України та даним договором.

У випадку невиконання своїх зобов`язань за цим Договором Виконавець повертає Замовнику авансовий платіж у повному обсязі (п. 9.3 Договору).

Пунктом 14.7 Договору сторони погодили, що даний Договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього Договору або в односторонньому порядку у разі невиконання іншою стороною зобов`язань, за умови повідомлення про це у 20 денний строк.

Відповідно до п. 15.1 Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками обох сторін і діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Проаналізувавши умови Договору №1708/910 від 20.08.2018, суд дійшов висновку про те, що такий за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно з ч.1 ст. 193 ГК України, що кореспондується 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На виконання Договору №1708/910 від 20.08.2018 між сторонами підписано Специфікацію №1, якою погоджено склад та обсяги робіт, які будуть виконуватись за даним Договором, а саме монтаж транспортера ланцюгового L=43800мм, демонтаж транспортера стрічкового L=42000мм та пуско-наладжувальні роботи; загальна вартість роботи становить 151760,00грн. з ПДВ. Також умовами Специфікації сторони погодили строк виконання робіт - 10 робочих днів з дня отримання передоплати на розрахунковий рахунок Виконавця.

21 серпня 2018 року ТОВ "Витязь Індастріал" було виставлено рахунок на оплату №2108/1/910 від 21.08.2018 на загальну суму 151760,00грн.

На виконання умов Договору ТОВ "БФ Проект" було здійснено попередню оплату вартості робіт у розмірі 91056,00грн. (60% загальної вартості робіт), що підтверджується платіжними дорученнями №706 від 12.09.2018 на суму 30000,00грн., №789 від 21.09.2018 на суму 30000,00грн. та №818 від 27.09.2018 на суму 31056,00грн.

У зв`язку з невиконанням ТОВ "Витязь Індастріал" взятих на себе зобов`язань, сторони дійшли згоди розірвати Договір №1708/910 від 20.08.2018.

Так, 20.01.2020 сторонами укладено Додаткову угоду про розірвання Договору надання послуг №1780/910 від 20.08.2018, умовами якої сторони погодили, що відповідно до п. 14.7 Договору сторони за взаємною згодою вирішили припинити дію Договору з 07.02.2020р.

Пунктом 2 цієї Додаткової угоди сторони погодили, що на виконання п. 9.3 Договору Виконавець повертає Замовнику попередньо перерахований авансовий платіж частинами: перша частина у розмірі 66312,50грн. з ПДВ - до 28.01.2020, друга частина у розмірі 24743,50грн. з ПДВ - до 07.02.2020 включно.

Угода вступає в силу з моменту підписання її Сторонами (п. 4 Додаткової угоди від 20.01.2020).

В силу ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються; у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

У відповідності до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами досягнуто згоди щодо розірвання договору надання послуг у встановленій формі, а тому такий договір є таким, що розірваний з 07.02.2020.

Крім того, укладена сторонами додаткова угода щодо розірвання відповідного договору передбачає виникнення у відповідача обов`язку повернути попередню оплату в узгоджений сторонами строк, а саме у розмірі 66312,50грн - до 28.01.2020, та у розмірі 24743,50грн. - до 07.02.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Витязь Індастріал" у визначений п. 2 Додаткової угоди строк попередньо перерахований авансовий платіж за Договором надання послуг №1780/910 від 20.08.2018 повернув лише частково, а саме 27.01.2020 в сумі 66312,50грн., що підтверджується платіжним дорученням №1617 від 27.01.2020.

Однак, як стверджує позивач, зобов`язання щодо повернення до 07.02.2020 попередньо перерахованого авансового платежу в розмірі 24743,50грн. ТОВ "Витязь Індастріал" виконано не було.

Вказані обставини ТОВ "Витязь Індастріал" не спростовані, в матеріалах справи відсутні, а боржником, не надано докази, які б свідчили про повернення останнім попередньо перерахованого авансового платежу в розмірі 24743,50грн., у зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 610, ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У пункті 3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не повернуто суму передоплати у строк визначений у додаткові угоді про розірвання договору, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання щодо повернення останнім попередньо перерахованого авансового платежу в розмірі 24743,50грн. у строк, визначений п. 2 Додаткової угоди про розірвання Договору надання послуг №1780/910 від 20.08.2018.

Як вбачається з матеріалів позову, ТОВ "БФ Проект" нараховано за період з 08.02.2020 по 07.10.2020 та заявлено вимогу про стягнення з відповідача 246,31грн. інфляційних та 494,19грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається із здійсненого позивачем розрахунку інфляційних у розмірі 246,31грн., останнім здійснено нарахування інфляційних з застосуванням відповідних індексів інфляції за період з лютого по серпень 2020 року включно, а тому перевіривши арифметичну вірність розрахунків інфляційних, а також правильність застосування коефіцієнтів індексі інфляції, суд дійшов висновку, що вони є вірними та обгрунтованими, а відтак вимога про стягнення інфляційних в розмірі 246,31грн. підлягає задоволенню.

Разом з цим, щодо вимог позивача про стягнення 3% річних у розмірі 494,19грн., нарахованих за період з 08.02.2020 по 07.10.2020, суд зазначає наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.10.2020, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь Індастріал" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "Витязь Індастріал" строком на 170 календарних днів.

Відповідно ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Частиною 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Як вбачається з наведеного у позовній заяві розрахунку 3% річних в розмірі 494,19грн., позивачем здійснено його нарахування за період з 08.02.2020 по 07.10.2020, а саме без врахування введеного судом 06.10.2020 мораторію на задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим нарахування 3% річних в розумінні ч. 3 ст. 41 КУзПБ можливе до 05.10.2020 (до дати введення мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно ухвали господарського суду Харківської області від 06.10.2020 у справі №922/2573/20). А тому суд, провівши власні розрахунки 3% річних за період з 08.02.2020 по 05.02.2020, дійшов висновку, що загальний розмір 3% річних за вказаний період становить 490,12грн., які і підлягають стягненню з відповідача. При цьому, вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 4,07грн. є безпідставними, оскільки нараховані під час дії введеного мораторію (з 06.10.2020 по 07.10.2020).

Підсумовуючи вищенаведене стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 24743,50грн. - сума перерахованого авансового платежу за договором, 246,31грн. - інфляційних та 490,12грн. - 3% річних.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 ст. 129 ГПК України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Беручи до уваги те, що позивачем сплачено мінімальний розмір судового збору, а саме 2102,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №47 від 06.10.2020, суд, керуючись п.2 ч. 1 ст. 129 та ч. 9 ст. 129 ГПК України, дійшов висновку, що судові витрати у розмірі 2102,00грн. підлягають стягненню з відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь Індастріал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Проект" 24743,50грн. попередньої оплати, 246,31грн. інфляційних, 490,12грн. 3% річних, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00грн.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ Проект", юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 38, фактичне місцезнаходження: 11501, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Сергія Кемського, 11-С; адреса для листування: 11501, Житомирська область, м. Коростень, Головпоштамт 1, а/с 4; код ЄДРПОУ 35530368.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Витязь Індастріал", 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, б. 120 Ж, код ЄДРПОУ 41576688.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повне рішення складене та підписане 24.12.2020р.

Суддя Н.А. Новікова