Рішення

від 24.12.2020 по справі 923/1203/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/1203/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. , розглянувши справу

за позовом Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Скадовської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України

до Державного підприємства Скадовський морський торговельний порт

про стягнення 210 055,18 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

16.11.2020 Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Скадовської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України звернулося з позовом до Державного підприємства Скадовський морський торговельний порт про стягнення 210 055,18 грн, з яких: 152 439,70 грн основної заборгованості, 26 558,38 грн пені, 19 503,24 грн інфляційних та 11 553,86 грн річних, які нараховані у зв`язку з несвоєчасним невиконанням Відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 3-П-СКФ-18 від 12.01.2018 щодо сплати наданих послуг.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що на підставі укладеного договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та утримання технологічних мереж електропостачання він надав Відповідачу відповідні послуги на суму 152 439,70 грн, але Відповідач їх не сплатив, у зв`язку з чим заборгував 152 439,70 грн основної заборгованості, 26 558,38 грн пені, 19 503,24 грн інфляційних та 11 553,86 грн річних.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 24.11.2020 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою Відповідачу встановлені строки для надання відзиву на позов (13.12.2020) та заперечення (23.11.2020), а Позивачу строк (18.12.2020) для надання відповіді на відзив.

У свою чергу, Відповідачем відзив на позов не наданий, хоча ухвалу суду про відкриття провадження у справі він отримав 26.11.2020, що слідує з повідомлення про вручення поштового відправлення № 7300309469657.

Суд також констатує, що сторонами не заявлено будь-яких процесуальних клопотань.

Установлені судом обставини

12.01.2018 між Державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі Скадовської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України , виступаючим у якості Адміністрації, та Державним підприємством Скадовський морський торговельний порт , як Підприємством, був укладений договір № 3-П-СКФ-18 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та утримання технологічних мереж електропостачання.

Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного між ними спору, є наступні:

- Підприємство відповідно до умов цього договору … зобов`язується відшкодувати Адміністрації витрати за спожиту електроенергію та послуги щодо утримання технологічних мереж електропостачання. (пункт 1.1.),

- Сума щомісячного відшкодування витрат … розраховується згідно діючого на момент сплати тарифу енергопостачального підприємства, з яким Адміністрацією укладено договір на постачання електричної енергії. Відшкодування витрат здійснюється Підприємством на підставі підписаного сторонами акту-розрахунку використання електроенергії. (пункт 2.1.),

- Розмір відшкодування витрат … обчислюється відповідно до виставленого Адміністрації енергопостачальним підприємством рахунку та нараховується у відсотковому співвідношення використаної Підприємством активної електричної енергії. (пункт 2.2.),

- Облік електричної енергії та витрат на утримання технологічних мереж електропостачання, які отримує Підприємство, здійснюється на підставі розрахунків Адміністрації … (пункт 2.4.),

- Підприємство відшкодовує Адміністрації витрати по сплаті за спожиту електричну енергію та послуги … щомісячно протягом 5 банківських днів з моменту виставленого Адміністрацією рахунку… (пункт 2.5.),

- За недотримання строків сплати … Підприємство сплачує Адміністрації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми прострочення, за кожний день прострочення (пункт4.3.).

Як слідує з актів виконання робіт (надання послуг), які підписані обома сторонами, № 87 від 28.02.2018 на суму 73 254,74 грн та № 143 від 31.03.2018 на суму 79 184,96 грн Позивач надав послуги на загальну суму 152 439,70 грн, а також виставив рахунки на оплату відповідно № 87 від 28.02.2018 та 3 141 від 31.03.2018.

За обліковими даними Позивача Відповідач вартість наданих послуг станом на час подачі позову не сплатив, а тому заборгованість за його розрахунками складає 152 439,70 грн.

Відповідно до розрахунків через несвоєчасну сплату вартості наданих послуг Позивачем нараховано:

- 26 558,38 грн пені за період з 07.03.2018 по 07.10.2018,

- 19 503,24 грн інфляційних за період з березня 2018 року по вересень 2020 року,

- 11 553,86 грн річних за період з 07.03.2018 по 10.10.2020.

Оцінка суду установлених обставин на норм діючого законодавства

Щодо правової природи договору та договірних відносин

Установлені судом обставини наявності укладеного договору, свідчать про виникнення між його сторонами майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір про надання послуг.

Так, за статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором . Водночас у відповідності до статті 903 того ж Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором .

Зі змісту наведених правових норм слідує висновок, що Відповідач, як замовник послуг, зобов`язаний сплатити Позивачу, як виконавцеві, відповідну плату вартості послуг у встановлений строк.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими:

- Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1);

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2);

- не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7).

Таким чином, Відповідач, не сплативши вартість отриманих послуг допустив порушення статті 193 ГК України та умов укладеного договору.

Щодо відповідальності за невиконання зобов`язань

Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення пені у сумі 26 558,38 грн, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3).

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

При цьому за частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У даному випадку умовами пункту 4.3. договору сторонами обумовлено сплату Відповідачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня від суми заборгованості, а тому нарахування пені у сумі 26 558,38 грн пені за період з 07.03.2018 по 07.10.2018 є правомірним.

Щодо відповідальності за невиконання грошового зобов`язання

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення річних у сумі 11 553,86 грн та інфляційних у сумі 19 503,24 грн, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, Відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен, за вказаних правових приписів та договірних умов, сплатити Позивачу інфляційні та річні.

Суд, перевіривши розрахунки Позивача щодо стягнення річних у сумі 11 553,86 грн за період з 07.03.2018 по 10.10.2020 та інфляційних у сумі 19 503,24 грн за період з березня 2018 року по вересень 2020 року приходить до висновку, що їх розрахунок є правильним, а стягнення правомірним.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати 152 439,70 грн основної заборгованості, 26 558,38 грн пені, 11 553,86 грн річних та 19 503,24 грн інфляційних у добровільному порядку, доведеністю Позивачем власних вимог, не спростування їх Відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 159 від 10.11.2020 у сумі 3 150,83 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути із Державного підприємства Скадовський морський торговельний порт (75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2; ідентифікаційний код 01125703) на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Скадовської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (75700. Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2; ідентифікаційний код 38728486) - 152 439,70 грн основної заборгованості, 26 558,38 грн пені, 11 553,86 грн річних, 19 503,24 грн інфляційних та 3 150,83 грн компенсації по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін