Рішення

від 14.12.2020 по справі 926/2000/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. ЧернівціСправа № 926/2000/20

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Ніколаєва Михайла Ілліча

за участі секретаря судового засідання - Кифірюк А.І.,

за участі представників сторін:

позивача - Чупіков О.В., адвокат

відповідача1 - Остафійчук Я.В;

відповідача 2 - не з`явилося;

третьої особи - не з`явилося.

Розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапід-Інвест»

до 1). Чернівецької міської ради

2). Товариства з обмеженою відповідальністю "Ехо-1"

третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю

про визнання права власності на нерухоме майно.

I. Стислий виклад позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рапід-Інвест» (далі - товариство) звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ехо-1" (відповідач-2) про визнання права власності на нерухоме майно, що знаходиться по вул. Яська, 19 у м. Чернівці, а саме:

- магазин літ. "А", загальною площею 68,40 кв.м., вартістю 279346 грн;

- склад літ. "Б", загальною площею 55,50 кв.м., вартістю 224620 грн;

- магазин літ. "Е", загальною площею 79 кв.м., вартістю 195242 грн;

- павільйон літ. "З" площею 6,70 кв.м., вартістю 18514 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що на виконання умов договору між №7029 від 25.02.2003 про сумісну діяльність товариство на орендованій земельній ділянці самочинно збудувало вищевказані об`єкти нерухомості.

01.07.2020 звернувся до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради із зверненням щодо прийняття в експлуатацію самочинно зведених нежитлових приміщень, проте отримав відмову в прийнятті в експлуатацію у зв`язку з тим, що на даний час законодавством не передбачено механізму та умов прийняття самочинно збудованих об`єктів, окрім рішення суду.

II. Позиція відповідача-1 по суті позовних вимог.

Чернівецька міська рада у відзиві на позовну заяву від 15.09.2020 проти позову заперечує з огляду на те, що земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно, перебуває у власності територіальної громади міста Чернівці, спірне нерухоме майно збудовано без погодження із власником та без його дозволу на будівництво, що умовам договору землі та не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки.

III. Позиція відповідача 2 по суті позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ехо-1 у відзиві на позовну заяву просить суд розглянути справу без участі його представника. Позов відповідач-2 визнав у повному обсязі.

IV. Процесуальні дії по справі.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.09.2020 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 04.09.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 29.09.2020.

28.09.2020 від відповідача 2 надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, в якому позовних вимоги визнає в повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.09.2020 відкладено підготовче судове засідання на 21.10.2020 у зв`язку із не явкою відповідачів та третьої особи.

30.09.2020 від представника позивача надійшли заперечення на відзив на позовну заяву.

15.10.2020 від третьої особи надійшли пояснення на позов, в яких останній просить розгляд справи проводити без участі їхнього представника.

19.10.2020 від представника відповідача 1 надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 21.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.11.2020.

Ухвалою суду від 10.11.2020 у зв`язку із неявкою відповідачів та третьої особи відкладено розгляд справи по суті на 02.12.2020.

02.12.2020 у судовому засіданні за усними клопотаннями представників сторін оголошено перерву до 03.12.2020.

03.12.2020 у судовому засіданні продовжено перерву за заявою представника відвідача-1 до 14.12.2020 для надання можливості подати суду додаткові матеріали по справі.

У судовому засіданні 14.12.2020 судом визнано поважними причини неподання у встановлений законом строк доказів та долучено до матеріалів справи подані відповідачем-1 додаткові докази ( декларація про реєстрацію дозволу на початок будівельних робіт від 03.03.2012; рішення про надання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки №325/9 від 25.05.2010; повідомлення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області №7/24/2-2/873 від 13.03.2012).

У судовому засіданні 14 грудня 2020 року відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

V. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ехо-1 на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 29.12.1994 №351/12 набуло право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1257 га, на розі вулиць Ковальчука та Винниченка, м.Чернівці, що підтверджується Державним актом на право постійного користування №0243 від 17.01.1995.

25.02.2003 між товариством з обмеженою відповідальністю Рапід-Інвест та товариством з обмеженою відповідальністю Ехо-1 укладено договір про сумісну діяльність №7029, предметом якого є сумісна діяльність по завершенню будівництва торгового комплексу розташованого по вул.Ковальчука,19 (Яській,19) в м.Чернівці.

Додатком №1 до договору про сумісну діяльність від 25.02.2013 внесено зміни до п.1.1, а саме замість адреси вул.Ковальчука,17 м.Чернівці, вказано вул.Ковальчука,19 в м.Чернівці..

Рішенням Чернівецької міської 17 сесії V скликання №323 від 31.05.2007:

- на підставі листа відмови товариства з обмеженою відповідальністю Ехо-1 від земельної ділянки вирішено вважати таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею від 17.01.1995 №0243 виданий товариству з обмеженою відповідальністю Ехо-1 ;

- надано товариству з обмеженою відповідальністю Рапід-Інвест земельну ділянку на вул.Ковальчука,19 (вул.Яська,19) площею 0,1294 га, в оренду до 01.04.2009 для обслуговування будівель.

На виконання вищевказаного рішення 15.10.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю Рапід-Інвест та Чернівецькою міською радою укладено договір оренди землі №4145, за умовами якого позивач одержав земельну ділянку (кадастровий номер 7310136600:08:003:0024) площею 0,1294 га, яка розташована по вул.Ковальчука,19 (вул.Яська,19) в м.Чернівці до 01.04.2009 для обслуговування будівель.

Між позивачем та Чернівецькою міською радою укладено додаткові договори №7/4145 від 20.06.2012; №8/4145 від 10.06.2014; №94145 від 05.09.2019, відповідно до яких сторони поновлювали строк дії договору оренди землі №4145 від 15.10.2007 (до 28.04.2024) та змінили цільове призначенням земельної ділянки - для обслуговування будівель (склярська майстерня, павільйон).

Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №325/9 25.05.2010 від 25.05.2010 позивачу надано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на реконструкцію мікроринку Ехо-1 на орендованій земельній ділянці площею 0,1294 га для обслуговування будівель.

03.03.2012 позивачем направлено Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції мікроринку Ехо-1 по вул.Ковальчука,19 (вул.Яська,19) в м.Чернівці, яку зареєстровано інспекцією за №ЧВ 08312037344.

На замовлення позивача Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації виготовило інвентаризаційну справу №12912 та технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами по вул.Яській,19 в м.Чернівці вЂ� (а.с.28-33), згідно яких загальна площа забудованої земельної ділянки становить 311 кв.м., у тому числі під основною будівлею 227 кв.м., під допоміжними будівлями та спорудами 84 кв.м.

З наявного в матеріалах справи Звіту про проведення технічного обстеження (арх.25-07/2020), затвердженим начальником Чернівецького КОБТІ від 01.07.2020, вбачається, що виконавцем технічного обстеження встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації будівель літ. А (загальна площа 68,40 кв.м.), складу літ. Б (загальна площа 55,50 кв.м.), магазину літ. Е (загальна площа 79 кв.м.), павільйону літ. З (загальна площа 6,70 кв.м.)по вул. Ясська,19 в м. Чернівці встановлено готовність до експлуатації та можливість надійної та безпечної експлуатації громадських (а.с.34-42).

Судом встановлено, що магазин літ. "А" та склад літ. "Б" побудовані у 1995 році, магазин літ. "Е" - у 2013, павільйон літ. "З" - у 2006, що підтверджується технічним паспортом Чернівецького КОБТІ та Звітом про проведення технічного обстеження (арх.25-07/2020).

Згідно Звіту №375 про оцінку нерухомого майна від 21.07.2020, виготовленого спільним підприємством Західно-Український експертно-консультативний центр , загальна вартість будівель по вул. Ясська,19 в м. Чернівці становить 717722,00 грн., у т.ч. вартість магазину літ. А - 279346 грн, складу літ. Б - 224620 грн, магазину літ. Е - 195242 грн, павільйону літ. З - 18514 грн.

Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради листом №04/01-18/1-1226 від 03.05.2017 повідомив позивача, що місце розташування будівель за адресою м. Чернівці, вул. Ясська,19 відповідає ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень .

Листом №18-01/9-271 від 09.07.2020 Інспекція Держаного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області повідомила позивача, що на даний час законодавством не передбачено механізму та умов прийняття самочинно збудованих об`єктів. У випадку визнання права власності за рішенням суду самочинно збудований об`єкт приймається в експлуатацію згідно встановленого порядку.

VI. Норми права та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення .

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії. які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У свою чергу відповідно до статті 18 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом.

У власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об`єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 2. ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За приписами ч. 2 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

У частині 1 статті 376 ЦК України зазначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

При цьому, частиною 2 вказаної статті ЦК України чітко унормовано, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Однак, в окремих випадках стаття 376 ЦК України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п`ятою цієї статті.

Так, відповідно до частини 3 статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Водночас частиною 5 цієї статті визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З вказаної правової норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано за умови відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки або якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об`єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об`єкту, а також за умови відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки (частина 4 статті 376 ЦК України) та відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Судом встановлено, що Чернівецька міська рада як власник земельної ділянки не заперечила проти використання земельною ділянкою під самочинно збудоване нерухоме майно, про що свідчить договір оренди землі (з додатками) із зазначенням того, що земля надається для обслуговування будівель ( у т.ч. магазину та складу) та рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №325/9 25.05.2010 від 25.05.2010 про надання позивачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на реконструкцію мікроринку на орендованій земельній ділянці площею 0,1294 га для обслуговування будівель.

Судом встановлено, що самочинно збудоване нерухоме майно відповідає будівельним нормам та правилам, що допускає можливість його безпечної та надійної експлуатації.

Суду не надано доказів того, що самочинно збудоване нерухоме майно порушує права і законні інтереси інших осіб, у тому числі, суміжних землекористувачів, створює загрозу життю і здоров`ю людей, майну фізичних та юридичних осіб, іншим чином не порушує права третіх осіб.

Суд виходить з того, що стаття 331 ЦК України визначає загальні підстави та порядок набуття права власності на новостворене майно, яке побудоване з дотриманням встановленого законодавством порядку, тобто при наявності всіх необхідних дозволів та актів, однак не регулює правовий режим самочинного будівництва.

Водночас, поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені саме в статті 376 ЦК України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі (самочинному будівництві) були порушені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 (справа № 11/173-06).

У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання права.

Позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно правомірно пред`явлено до органу місцевого самоврядування як власника земельної ділянки, на якій проведено самовільну забудову.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом п. 10. Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461, у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Крім того, додатком 5 Порядку передбачено Декларацію про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на який визнано право власності за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

VІІ. Судові витрати.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, оскільки спір виник внаслідок самочинного будівництва, суд вважає за необхідне в даному випадку судовий збір залишити за позивачем.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Ріпід-Інвест (м. Чернівці, вул. Яська,17, код 32027395) право власності на магазин літ. "А", загальною площею 68,40 кв.м., вартістю 279 346 грн; склад літ. "Б", загальною площею 55,50 кв.м., вартістю 224 620 грн; магазин літ. "Е", загальною площею 79,00 кв.м., вартістю 195 242 грн; павільйон літ. "З" площею 6,70 кв.м., вартістю 18 514 грн, які розташовані за адресою м.Чернівці вул.Яська,19.

3. Судовий збір залишити за позивачем.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 24.12.2020.

Суддя М.І. Ніколаєв