Ухвала
від 23.12.2020 по справі 905/2157/19
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 905/2157/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Маріупольської сільської ради Донецької області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 і рішення Господарського суду Донецької області від 16.03.2020 у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Гребенюк Нелі Михайлівни

до Маріупольської сільської ради Донецької області

про визнання незаконним та скасування рішення та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Маріупольської сільської ради Донецької області (далі - Рада) на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 (повний текст складено 16.11.2020) і рішення Господарського суду Донецької області від 16.03.2020 у справі № 905/2157/19, подана 08.12.2020 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобом поштового зв`язку з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Предметом оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 (повний текст складено 16.11.2020 та оприлюднена 17.11.2020), строк для оскарження якої сплив 07.12.2020 (з урахуванням вихідного).

За змістом частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Касаційну скаргу Радою подано 08.12.2020 з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване отриманням тексту оскаржуваної постанови 23.11.2020 без надання належних доказів на підтвердження зазначеної дати її отримання, зокрема, засобами поштового зв`язку або інші.

Копія вказаної постанови надана Радою із датою реєстрації вхідної кореспонденції на першій сторінці не може підтверджувати дату отримання цієї постанови.

Отже, всупереч вимогам пункту 1 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги не додано належаних доказів на підтвердження дати отримання копії оскарженого судового рішення, у зв`язку з чим, підстава на поновлення пропущеного процесуального строку, колегією суддів визнається неповажною.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 цього Кодексу.

За змістом наведеної норми заявник має право надати докази на підтвердження обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження поданого разом з касаційною скаргою або навести інші підстави для поновлення процесуального строку, які унеможливили здійснити відповідні процесуальні дії у встановлений термін.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум становив 1 921,00 грн (станом на 01.01.2019).

Предметом позову у даній справі є визнання незаконним та скасування рішення та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, тобто 2 немайнові вимоги.

Ураховуючи зазначене, за подання касаційної скарги скаржникові необхідно сплатити 200 % *( 1 921,00 грн х 2) = 7 684,00 грн.

Міськрада не додала до касаційної скарги платіжного доручення, яке підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги, який був зазначений у переліку додатків, під час розкриття конверта був відсутній, про що Верховним Судом складено акт від 18.12.2020 № 29.1--11/399.

Виходячи із положень частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Таким чином, Міськраді необхідно сплатити судовий збір і надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату 7 684,00 грн за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102,

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним.

Отже, системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Згідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Проте, подана касаційна скарга обмежується фактично незгодою скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій у задоволенні позовних вимог і хоча у касаційній скарзі містяться посилання скаржника на постанови Верховного Суду, втім не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) подання цієї скарги, відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України її слід залишити без руху.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом надання документа про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, надання доказів на підтвердження обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження і шляхом подачі нової редакції касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також доказів надіслання нової редакції касаційної скарги сторонам у справі.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Міськраді буде відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 905/2157/19 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Маріупольської сільської ради Донецької області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 і рішення Господарського суду Донецької області від 16.03.2020 у справі № 905/2157/19 залишити без руху до 20.01.2021, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення23.12.2020
Оприлюднено28.12.2020
Номер документу93783462
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —905/2157/19

Ухвала від 09.06.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Ухвала від 14.04.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Ухвала від 25.01.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Ухвала від 28.12.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Ухвала від 23.12.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Дроботова Т.Б.

Ухвала від 23.11.2020

Господарське

Господарський суд Донецької області

Бокова Юлія Валеріївна

Постанова від 09.11.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Геза Таісія Дмитрівна

Ухвала від 07.10.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Геза Таісія Дмитрівна

Ухвала від 29.07.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Геза Таісія Дмитрівна

Ухвала від 07.07.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Геза Таісія Дмитрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні