Рішення

від 23.12.2020 по справі 160/12456/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року Справа № 160/12456/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засідання Алєксєєнко К.С., за участі: представника позивача: представника відповідача: Сагайдак А.В. Сови Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з урахування заяви про збільшення позовних вимог (від 22.10.2020 року), звернувся 06.10.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Криворізької міської ради, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі рішення Криворізької міської ради (LХІІІ сесії VII скликання) від 26.08.2020 року №4998 про відмову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Криворізьку міську раду (код ЄДРПОУ 33874388, адреса: 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд.1) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі- підприємцю ОСОБА_1 для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс на АДРЕСА_1 ;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення у справі №160/12456/20, а саме зобов`язати Криворізьку міську раду Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 33874388, адреса: 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд.1) упродовж 15 днів з дня отримання рішення подати до суду звіт про виконання рішення у справі №160/12456/20).

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що протиправне рішення відповідача №4998 від 26.08.2020 року суперечить принципу юридичної визначеності, вчинене з метою порушення права позивача та спрямоване щоб отримати вигоду від своїх протиправних дій за рахунок позивача ФОП ОСОБА_1 , перешкоджає врегулювати відносини оренди земельної ділянки на якій знаходиться нерухоме майно позивача, що в сукупності є недопустимим і має бути припинено та потребує належного реагування з боку суду. До того ж, спірне рішення від 26.08.2020 року №4998 не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті статті 2 КАС України, відповідачем допущено порушення прав, свобод та інтересів позивача та не доведено правомірності рішення про відмову в затвердженні проекту, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому Криворізька міська рада заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на те, що Криворізька міська рада в межах наданих законом повноважень, приймає рішення, що мають на меті вирішення питань у галузі земельних відносин, від імені та в інтересах територіальної громади міста. Рішенням Криворізької міської ради від 24.12.2015 №15 було затверджено Регламент Криворізької міської ради. Відповідно до ст. 1 Регламенту, Криворізька міська рада - виборчий орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Кривого Рогу та здійснює від її імені та в її інтересах функції й повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", чинним законодавством України. Крім того, Регламент Криворізької міської ради, затверджений рішенням Криворізької міської ради від 29.05.2019 № 3757 зі змінами, внесеними рішенням Криворізької міської ради від 24.12.2015 №15 перебуває в відкритому доступі на офіційному вебсайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету за посиланням https://so.kr.gov.ua/ua/treezas_ so/рg/3379877777_d1/. тобто є публічно доступним в розумінні частини 9 статті 79 КАС України. Статтею 9 Регламенту вказано, що Рада проводить роботу сесійно. Сесії можуть бути як черговими, так і позачерговими. Сесії ради складаються з пленарних засідань та засідань постійних комісій ради. Як правило, пленарні засідання проводяться в четверту середу місяця, засідання постійних комісій ради - за п`ять днів до пленарного засідання. Порядок роботи постійних комісій визначається Положенням, яке затверджено рішенням Криворізької міської ради від 24.12.2015 №16. Положення про постійні комісії Криворізької міської ради визначає порядок діяльності постійних комісій. Воно розроблене з урахуванням Законів України Про місцеве самоврядування в Україні , Про статус депутатів місцевих рад та Регламенту Криворізької міської ради. Положення та звіти постійних комісій міської ради розміщуються на офіційному веб-сайті виконкому Криворізької міської ради в мережі Інтернет. Постійні комісії міської ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів і сприяють безперервній ефективній діяльності міської ради, здійснюють контроль за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Статтею 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вказано, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

На думку відповідача, під час підготовки проекту рішення було підтверджено наступний факт: виконання позивачем робіт з реконструкції існуючої нежитлової будівлі без оформлення правовстановчих документів на земельну ділянку. Крім того, виконання робіт з реконструкції було здійснено без відповідного дозволу Державної архітектурно-Будівельної інспекції України. Таким чином, позивачем було здійснено самочинне будівництво, що призвело до порушень ним ст. 376 Цивільного кодексу України. Отже, збудована позивачем АЗС відповідно до ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , Про об`єкти підвищеної небезпеки, що несуть значні наслідки (ССЗ), тому їх робота без належного введення в експлуатацію може мати значні негативні наслідки для оточуючих.

ФОП ОСОБА_1 до суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначає про те, що відповідач подаючи відзив у справі №160/12456/20 помилково не звернув уваги на те, що згідно част. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі (№160/10426/19), що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи (№160/12456/20), у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відповідач у поданому відзиві у справі №160/12456/20 просить суд відмовити ФОП ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Криворізької міської ради в повному обсязі та зазначає, що нібито Криворізька міська рада, в межах наданих законом повноважень приймає рішення, що мають на меті вирішення питань у галузі земельних відносин від імені та в інтересах територіальної громади міста, приводячи норми ЗУ Про місцеве самоврядування (ст. ст. 2,10, 25, 46, 47, 59, 60, 73), та норми ЗКУ (ст. ст. 12, 80, 83). При цьому, зазначені відповідачем норми ЗУ Про місцеве самоврядування та ЗКУ не звільняють орган місцевого самоврядування (відповідача) від необхідності дотримання порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, який визначено в ст. 123 ЗКУ та в межах повноважень відповідача та у спосіб визначений в ст. 118 Земельного кодексу України. В позові ФОП ОСОБА_1 зазначив зокрема, що поданий позивачем на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погоджений у встановленому порядку, що підтверджується висновками в т.ч. експерта державної експертизи ГУ Держгеокадасту в Тернопільській області №14252/82-18 від 19.12.2018 року. Відповідач цих доказів позивача не спростував, таким чином ФОП ОСОБА_1 підтвердив, що єдиної передбаченої ЗКУ підстави для відмови у погодженні проекту, яка визначена в частині 6 статті 186-1 ЗКУ не існує.

Позивачем надано лист Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради вих. №17/02-08/5267 від 26.12.2018 року, в якому зазначено, що департамент погоджує даний проект землеустрою. Тобто, наявні докази того, що відповідач КМР здійснили перевірку на відповідність даного проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів ще на етапі погодження такого проекту, отже відповідач фактично зобов`язаний був лише затвердити цей проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки і не мав права на рішення про відмову в його затвердженні. В поданому відзиві Криворізька міська рада не коментує відсутність підстав для відмови в затвердженні даного проекту та помилково не враховує надане ними, чинне погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , яке вказує на відсутність підстав для відмови в затвердженні проекту. До того ж, Криворізька міська рада не спростувала стверджуваних позивачем ФОП ОСОБА_1 обставин того, що єдиної підстави для відмови у затвердженні проекту, яка визначена в частині 14 ст. 123 ЗКУ об`єктивно не існувало та не існує, а рішення відповідача від 26.08.2020 року №4998 не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень. Отримавши погоджений проект землеустрою відповідач КМР зобов`язана була його затвердити, інших варіантів правомірної поведінки при розгляді заяви позивача про затвердження проекту землеустрою у відповідача не було. У відзиві відповідач помилково посилається на наявність дискреційних повноважень у відповідача, який грубо порушує відносно погодженого проекту землеустрою вимоги ст. 123 ЗКУ.

Після того як суд визнав протиправною бездіяльність відповідача в питанні затвердження проекту позивача, після того як ДВС застосувала до відповідача штрафні санкції за несвоєчасне виконання рішення суду постановленого на користь позивача, після винесення відповідачем рішення без врахування висновків суду - насправді не відбувається ніякого втручання у дискреційні повноваження позовними вимогами ФОП ОСОБА_1 про зобов`язання Криворізьку міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс на АДРЕСА_1 . Відповідач помилково не бере до уваги, що дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. У даному випадку повноваження відповідача зі ст. 123 ЗКУ не є дискреційними, але є обов`язковими для відповідача (ст. 19 Конституції України), оскільки відповідач не уповноважений діяти на власний розсуд та обирати між кількома варіантами поведінки стосовно погодженого в установленому Законом порядку- проекту ФОП ОСОБА_1 .

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2020 року зазначена вище справа розподілена та 07.10.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року означену позову заву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви із копією для вручення відповідачу із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; засвідчених копій документів для суду та для вручення відповідачу та третім особам із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - «Копія» та у лівому нижньому куті документа - «Згідно з оригіналом» .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Також, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 року заяву представника позивача - адвоката Сагайдака А.В. про залишення без розгляду клопотання про об`єднання в одне провадження справи №160/12456/20 та справи №160/12456/20 задоволено. Клопотання представника позивача - адвоката Сагайдака А.В. про об`єднання в одне провадження справи №160/12456/20 та справи №160/12456/20 залишено без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року у задоволенні заяви представника виконавчого комітету Криворізької міської ради - Сеїної О.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 23.12.2020 року прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позові відмовити, посилаючись на доводи, наведені у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача та пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з огляду на таке.

Як убачається із матеріалів справи та як було встановлено судом під час прийняття судового рішення від 04.03.2020 року у справі №160/10426/19 (суддя Турова О.М.), ФОП ОСОБА_1 на праві приватної власності належать об`єкти - нежитлова будівля сторожки та вимощення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.02.2018р. №113553425 та від 09.02.2018р. №113533796.

Рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2018р. №3216 ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс на АДРЕСА_1 .

На виконання вищевказаного рішення ФОП ОСОБА_1 замовлено у ФОП ОСОБА_2 відповідний проект землеустрою.

Сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1211000000:06:175:0013).

29.12.2018 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Криворізької міської ради з заявою про погодження вищевказаного проекту землеустрою та про передачу цієї земельної ділянки в користування.

Рішенням Криворізької міської ради від 30.01.2019р. №3488 призупинено розгляд звернення ФОП ОСОБА_1 , оскільки відповідно до акта обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 , складеного посадовими особами Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, та протоколу наради від 08.01.2019р., проведеної на підставі звернення депутата Криворізької міської ради ОСОБА_3 , встановлено, що замовник здійснює реконструкцію об`єктів без документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а на теперішній час проводиться перевірка виконання вимог припису відділу від 08.05.2018р. №7 за цим об`єктом.

Вказане рішення відповідача отримане позивачем 05.02.2019р.

Листом від 15.04.2019р. за вих.№1081 (отриманий відповідачем 18.04.2019р.) позивач звернувся до Криворізької міської ради з проханням поновити розгляд його звернення з приводу затвердження проекту землеустрою.

Листом від 04.09.2019р. за вих.№17/18/6025 Криворізька міська рада повідомила позивача про те, що на його звернення, отримане 18.04.2019р. вх.№1083/17, було підготовлено та внесено на розгляд сесії міської ради проект рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , реєстрацію права комунальної власності на неї й надання її в оренду для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс» , однак, відповідно до протоколу пленарного засідання міськради від 28.08.2019р. за результатами голосування зазначене рішення не прийняте.

При цьому судом встановлено, що дійсно заява ФОП ОСОБА_1 від 29.12.2018р. декілька разів виносилася на розгляд на пленарних засіданнях Криворізької міської ради, а саме: 30.01.2019р., 31.07.2019р., 28.08.2019р. та 28.11.2019р., що підтверджується протоколами цих пленарних засідань, однак, жодного разу рішення за результатами її розгляду прийнято не було ні про відмову у затвердженні проекту землеустрою, ні про його затвердження.

Суд зазначає, що за допомогою реплікації комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від04.03.2020 року у справі №160/10426/19 (суддя Турова О.М.) позовну заяву ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388, місцезнаходження: пл. Молодіжна, буд.1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388, місцезнаходження: пл. Молодіжна, буд.1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) від 29 грудня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано Криворізьку міську раду (код ЄДРПОУ 33874388, місцезнаходження: пл. Молодіжна, буд.1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) від 29 грудня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення за результатами розгляду цієї заяви відповідно до статті 123 Земельного кодексу України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388, місцезнаходження: пл. Молодіжна, буд.1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати таке в цій частині та прийняти нове судове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.

Відповідно до інформації, яка міститься на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Page/2), на сайті Судова влада України (https://court.gov.ua), за результатами розгляду означеної апеляційної скарги, постановою Третього апеляційного суду від 03.06.2020 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 року у справі №160/10426/19 залишено без змін.

Отже, у даному випадку судове рішення від 04.03.2020 року у справі №160/10426/19 (суддя Турова О.М.) набрало законної сили - 03.06.2020 року.

Як свідчать встановлені обставини справи, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельською Д.С. при примусового виконанні виконавчого листа у справі №160/10426/19 виданого 16.06.2020 року в частині зобов`язання Криворізької міської ради розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 від 29.12.2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення за результатами розгляду цієї заяви відповідно до статті 123 Земельного кодексу України винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України Про виконавче провадження .

Листом від 07.09.2020 року за вих. №12/02-08/2280 Про розгляд адвокатського звернення Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради представнику позивача - адвокату Сагайдаку А.В. повідомлено про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 у справі №160/10426/19 за позовною заявою ФОП ОСОБА_1 до Криворізької міської ради на LXIII сесію Криворізької міської ради, засідання якої відбулося 26.08.2020, було винесено два проекти рішення з даного питання, а саме: 1) Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ді лянки на АДРЕСА_1 , реєстрацію права комунальної власності на неї й на дання її в оренду для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс; 2) Про розгляд та виконання рішення Дніпропетровського окружного ад міністративного суду від 04.03.2020 в справі №160/10426/19 за позовною зая вою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради. За результатами голосування перший проект рішення не був підтрима ний депутатами міської ради.

З матеріалів убачається, що 26.08.2020 року Криворізької міською радою під час прийняття рішення (LXIII сесія VII скликання) з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 року, постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2020 року у справі №160/10426/19, звернення ФОП ОСОБА_1 від 29.12.2018 про надання в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_1 , проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс, погоджений департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради й відповідним територіальним органом Держгеокадастру; ураховуючи доручення та пропозиції, надані й підтримані депутатами Криворізької міської ради 29.07.2020 на LXІІ сесії міської ради; правоустановчі документи на нерухоме майно, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.02.2018 за №24772615 та 10.02.2018 за №24775263, листи департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01.07.2019 №1004-1.14/464, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.01.2020 №132/9/04-36-32-01-21, постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2020, видану Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), рішення міської ради від 27.07.2011 №514 Про затвердження Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель у м. Кривому Розі , 28.11.2018 №3216 Про затвердження детального плану території та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс на АДРЕСА_1 , встановлено, що заявник систематично й свідомо порушує чинне законодавство України у сферах земельних відносин та містобудівної діяльності, а саме: виконання робіт з реконструкції існуючої нежитлової будівлі без оформлених правовстановлюючих документів на земельну ділянку та відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України; експлуатація в комерційних цілях, починаючи з 2019 року до теперішнього часу, незаконно реконструйованої та не введеної в експлуатацію споруди автозаправного комплексу.

З огляду на означене, Криворізькою міською радою у відповідності до ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Законів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Про Державний земельний кадастр вирішено:

1) Відмовити ФОП ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4488 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1211000000:06:175:0013) за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (код 12.11) для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс та наданні її в оренду.

2) ФОП ОСОБА_1 після приведення умов землекористування а підприємницької діяльності у відповідність до вимог чинного законодавства України звернутися до розпорядника земель комунальної власності щодо оформлення права користування земельною ділянковою на АДРЕСА_1 , на якій розташоване нерухоме майно, що належить йому на праві власності.

3) Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю, управлінню розвитку підприємництва виконкому Криворізької міської ради звернутися до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань вжиття заходів стосовно незаконного функціонування автозаправного комплексу на вул. Бикова, 19.

4) Відділу взаємодії з правоохоронними дії та оборонної роботи апарату міської ради і виконкому направити рішення Криворізькому відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області з клопотанням про вжиття заходів у межах наданих повноважень у зв`язку зі здійсненням незаконного обігу пально-мастильних матеріалів.

5) Рекомендувати відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області внести зміни до земельно-облікової документації.

Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено в задоволені його заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, звернувся із вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Питання набуття права власності чи користування на земельні ділянки державної або комунальної власності врегульовано Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частин 6, 7 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Стаття 19 Конституції України (частина 2) встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 6 ст.123 ЗКУ відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

В ч. 14 ст. 123 ЗК України зазначені виключні підстави для відмови у затверджені проекту землеустрою, а саме підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначені в статті 186-1 ЗК України. В частині 6 зазначено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно ч. 5 статті 186-1 ЗК України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

В разі наявності виключних підстав (част. 14 ст. 123 ЗК України) для відмови у затверджені проекту землеустрою, а саме, лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, такі підстави були б і підставами відмови в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У постановах від 24 січня 2020 року у справі №316/979/18 та від 30 серпня 2018 року у справі №817/586/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами 1, 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Виходячи з наведених правових норм, рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою належить до виключних повноважень міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Рішення, дії або бездіяльність міської ради щодо про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, надання земельних ділянок можуть бути оскаржені до суду.

Так, як вже зазначалось вище, рішенням Криворізької міської ради від 26.08.2020 року (LXIII сесія VII скликання) у відповідності до ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Законів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Про Державний земельний кадастр відмовлено ФОП ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4488 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1211000000:06:175:0013) за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (код 12.11) для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс та наданні її в оренду.

Дане рішення прийнято з мотивів того, що з огляду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 року, постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2020 року у справі №160/10426/19, звернення ФОП ОСОБА_1 від 29.12.2018 про надання в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_1 , проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс, погоджений департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради й відповідним територіальним органом Держгеокадастру; ураховуючи доручення та пропозиції, надані й підтримані депутатами Криворізької міської ради 29.07.2020 на LXІІ сесії міської ради; правоустановчі документи на нерухоме майно, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.02.2018 за №24772615 та 10.02.2018 за №24775263, листи департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01.07.2019 №1004-1.14/464, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.01.2020 №132/9/04-36-32-01-21, постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2020, видану Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), рішення міської ради від 27.07.2011 №514 Про затвердження Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель у м. Кривому Розі , 28.11.2018 №3216 Про затвердження детального плану території та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс на АДРЕСА_1 - заявник систематично й свідомо порушує чинне законодавство України у сферах земельних відносин та містобудівної діяльності, а саме: виконання робіт з реконструкції існуючої нежитлової будівлі без оформлених правовстановлюючих документів на земельну ділянку та відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України; експлуатація в комерційних цілях, починаючи з 2019 року до теперішнього часу, незаконно реконструйованої та не введеної в експлуатацію споруди автозаправного комплексу; відповідно до ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Законів України, Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Про Державний земельний кадастр .

Поряд з цим на спростування означеного, позивачем надано лист Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради вих. №17/02-08/5267 від 26.12.2018 року, в якому зазначено, що департамент погоджує даний проект землеустрою.

Отже, у даному випадку, суд вважає, є підстави стверджувати про те, що відповідач здійснив перевірку на відповідність даного проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів ще на етапі погодження такого проекту, отже відповідач фактично зобов`язаний був лише затвердити цей проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки і не мав права на рішення про відмову в його затвердженні.

До того ж, як вже зазначалось вище, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , 03.12.2018 був укладений договір № 1-03/12, предметом якого є комплекс робіт з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 на загальну суму 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 коп. без ПДВ.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, що договір стосовно пайової участі в створенні й розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста не укладався. ФОП ОСОБА_1 не виконував жодних зобов`язань, щодо прийняття в експлуатацію закінчених, будівництвом об`єктів, оскільки не здійснював жодних будівельних робіт які б вимагали виконання відповідних зобов`язань. Нежитлова будівля сторожки та замощення за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 на праві приватної власності були надані в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 згідно договору оренди №819 від 26.10.2018 та до цього часу з оренди не повернені .

Таким чином суд вважає, що посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що нібито під час підготовки проекту рішення було підтверджено наступний факт: виконання позивачем робіт з реконструкції існуючої нежитлової будівлі без оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що нібито позивачем було здійснено самочинне будівництво, що нібито збудована позивачем АЗС, є безпідставним та недоведеним.

З врахуванням викладеного, на думку суду, відповідач не мав права відмовляти позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки з підстав, не передбачених Земельним кодексом України.

Також суд, враховуючи встановлені обставини справи, зокрема обставину того, що розгляд заяви позивача у спірних правовідносинах було здійснено відповідачем повторно згідно рішення суду, що набрало законної сили, і за результатами даного розгляду винесено спірне рішення, яке не засноване на законних підставах відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, зазначає, що умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

Засіб юридичного захисту має бути ефективним в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі Аксой проти Туреччини (Aksoy v. Turkey), п. 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення від 24.07.2012 у справі Джорджевич проти Хорватії , п. 101; рішення від 06.11.1980 у справі Ван Остервійк проти Бельгії , п.п. 36-40).

Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що ефективний засіб правового захисту у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ).

Судом встановлено, що відповідач протиправно відмовив у затвердженні проекту землеустрою для відведення земельної ділянки. При цьому дана відмова була надана в результаті повторного, на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, розгляду заяви позивача. Таким чином зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача повторно, не захистить порушені права ефективно.

Натомість належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою.

Аналогічні висновки щодо ефективного способу захисту порушеного права у правовідносинах, подібних спірним, викладено у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №560/798/16-а; адміністративне провадження №К/9901/38893/18, від 28 травня 2020 року у справі №819/654/17; адміністративне провадження №К/9901/24661/18.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2102 грн., що документально підтверджується оригіналом платіжного доручення №19081 від 05.10.2020 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2102 грн. підлягає стягненню з Криворізької міської ради за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 23 грудня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 24 грудня 2020 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі рішення Криворізької міської ради (LХІІІ сесії VII скликання) від 26.08.2020 року №4998 про відмову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Криворізьку міську раду (код ЄДРПОУ 33874388, адреса: 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд.1) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 для реконструкції автостоянки (нежитлової будівлі сторожки та вимощення) під автозаправний комплекс на АДРЕСА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388, адреса: 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд.1) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24 грудня 2020 року.

Суддя С. В. Прудник